Прийшли мої книжечки, такі всі цікаві мене, що й навіть не знаю з якої б то почати. Книжка "Дом странних детей" зацікавила режисерів Голівуду, то знач точно щось цікаве, Кінг зі свом "Сяйво" - ну він масйтер жаху, а от Катаржина і її "Бездомна" -ще не знаю, тому певне з неї і почну.
Софія Андрухович "Фелікс Австрія". Нарешті добралась до цієї книги. Якщо коротко, то роман сподобався. Дуже атмосферний. Я ніби побувала на театральній виставі.
а я от читаю продовження Сяйва, називається "Доктор Сон". Сяйво звичайно крутіше, але і продовження страшнувате. Скажите як Вам "Дім дивних дітей", бо я теж хочу про тих дітей почитати, ще не купляла книжку, але знаю, що там теж є 2 книги.
Я теж почала читати цю книгу. І так "наскоками" читаю вже другий місяць, по одній сторінці. Не йде щось. Ви вже дочитали? Як враження?
Я прочитала свою улюблену Роздобудько,і для різноманітності почала читати Ларису Денисенко "Сарабанда банди Сари" ..... покищо тяжко йде! Надіслано від мого HTC Desire 210 dual sim, використовуючи Tapatalk
дуже мені сподобалась! Початок якийсь такий трохи дурнуватий мені видався, я вже думала що то гроші на вітер, а потім затягнуло так що ого))) Маю також і другу частину, "Місто порожніх", теж цікаво.
Дуже хочу порадити вам книгу «Весь невидимый нам свет» Энтони Дорр. Перші сторінок 20, щоправда, мені йшли трохи важко, доки не почалася сама розповідь. Це художня книга про Другу світову, в якій паралельно йдуть дві історії про сліпу дівчинку француженку і юнака з Німеччини. Розповідь може здатися трохи повільною, але вона дуже емоційно сильна, зовсім не банальна, наприкінці я просто не стримувала сліз.
Прочитала я "Бездомна" К. Михаляк. Ого, не очікувала, я зовсім не очікувала такого від книжки. Я просто в шоці від прочитаного, давно я не була під таким сильним враженням. Мені тепер треба декілька днів, щоб то все "переварити".....
Не дуже маю час час читати, але всеж вчепилася в Марка Леві. Спершу прочитала "Між небом і землею", потім "Те, що я не встиг сказати" - обидва класні, сюжети дуже сподобались. а тепер знайшла і почала читати продовження "Між..." "Зустрітися знову".
Паралельно з книгою Кінга "112263" почала читати Гіппенрейтер "У нас разние характери. Как бить?" Легко читається, цікаво написано про типи характеру та ще й прихопила за вигідною ціною -22грн! Кінг для мене новий, але зацікавив тими подорожами в часі. Подивилася б екранізацію... п.с. не можу додати російську в телефоні)))
Я два з половиною місяці мучила "Сагу про Форсайтів", вичитала тут про неї на свою голову Ну таке воно мені, до нічого не привело, хоча були й цікаві моменти. Головну героїню я не зрозуміла, її чоловіка мені навіть трохи шкода. Така я безсердечна і неромантична. Всі сімейні перипетії і зв’язки читати цікаво, бо просто я таке люблю, щоб багато поколінь, братів-сестер і все щоб було заплутано. Останнє читала Ієна Мак’юена "Спокута". Перші чверть книги засинала, хотіла закинути подалі, нервували сцени з 13-літньою ображеною малою, сама мала викликала якийсь негатив. А потім на одній сторінці все різко змінилося і вже не хотілося кидати книжку, хоча бажання придушити малу стало ще сильнішим. Далі все так трагічно і несподівано розвивалося, і кінцівка вразила. Хоча я так і не зрозуміла того затягнутого нудного початку.
О я теж усю сагу прочитала.Досить цікава, я спочатку теж не розуміла головну героїню, але правду кажуть,що з часом думка може змінитися. Вона просто не любила першого чоловіка, і не змогла змусити себе його полюбити. А от він її дуже любив. Але вони були люди різного душевного наповнення. Сомс затятий матеріаліст, а Ірен тонка творча натура. Виникає лише питання навіщо було виходити за нього заміж...
Нормальна така натура: завела собі коханця, а 2,5 частини книги базуються на стражданнях з приводу того, що законний чоловік один раз до ліжка притиснув. ( Я трохи іронізую, то не в образу). Сомс в стосунках з другою дружиною теж не порадував. Я прочитала в рецензії на "Сагу...", що автор сам був в подібній ситуації: набивався в кавалєри до дружини якогось багатого чоловіка, але той ті набивання різко припинив, на що Голсуорсі в своїх книжках поносив бездушних матеріалістів. А ще в книзі багато значно цікавіших персонажів, ніж ті двоє, тому читати все одно цікаво.
Я знову читаю Гіппенрейтер, але вже Спілкуватися з дитиною. Як? Книга маст хев для кожного! Це не лише для спілкуввання з дітьми пригодиться. Манера написання така легка.. Також рекомендую книгу Мазліш Мистецтво спілкування з дітьми (вдома і в школі) . Більше адапована для вчителів. Сама читаю із захопленням,бо маю не простих учнів))) Надіслано від мого K00F, використовуючи Tapatalk
Мені подобається Сага. Одна з небагатьох книг, яку можна кожних 5-10 років перечитувати. Для мене ця книга-то є перш за все зріз епохи, відображення еволюції людства на прикладі однієї сім"ї: відмирання спочатку старшого покоління Форсайтів , потім покоління Сомса, разом з їхніми уявленнями про шлюб, родину, бізнес, світобудову. Я так думаю, що якби автор показував це на прикладі бідної, а не багатої як Форсайти, родини, то у мене не було би такого замилування тією епохою. Таки спостерігати за еволюцією боротьби за виживання/шматок хліба/дах над головою/мешти для дитини не так приємно, хоча явно пізнавальніше, як за перипетіями родини забезпечених буржуа. З приводу Гіппенрейтер: хтось пробував застосувати її поради на практиці? Бо як читаєш, то, начебто, все зрозуміло: ти маєш дитині те-то і те-то говорити так-то і так-то. А дитина має прореагувати таким чином... А в результаті, я роблю як автор радить, а син мені :"Ні, не хочу, не буду". Він же ж Гіппенрейтер не читав і як правильно відповідати не знає . Але книжка все одно корисна, я її читаю, коли вже відчуваю, що мені зараз знесе дах. Заспокоює, а це вже половина успіху, бо підлітки більше реагують на інтонацію (форму) ніж на суть сказаного.
Я дещо застосовую по відношенню до мужа)) Добре, що він мене не читає)))) Діє! Оце активне слухання і Я-повідомлення - то і для дитини, і для домашніх, і для учнів.
