Початок теми тут ****************************** Я народжувала на Мечнікова, і ніяких проблем не мали (і милась там щодня, дитину бувало лишала в сестринській, пупок там обробляли, і все Богу дякувати, все з тим гаразд). А багато знайомих скаржились на стафілокок на Батальній. Тому той роддом навіть не розглядала. Але думаю що може бути по-різному у кожному роддомі.
Я просто розглядаю варiант Меду якщо подружимось з доктором до якого збираюсь I трохи лякаэ той прохiдний двiр... То мушу собi продумувати шляхи вiдступу
В березні друзі народжували в Меді, то запрошували прямо в палату гостей, бо їм скучно було) Заходиш в палату - 4 породіллі, кожна розмовляє по телефону і по 100 разів переказує свою історію в деталях, хтось хоче годувати, чоловіки... Так незручно стало, що швиденько ми ті відвідини завершили. Отак собі думаю, що в Мед через той балаган не піду.
Можна. В моїй палаті з дівчатами після кесаревого практично весь час хтось був, в тому числі і вночі. Мене то не напрягало. Мені їх шось так шкода було, надивилась на той "відходняк" від операції, коли навіть кашлянути важко, то не уявляю, як то самій лишитись. А щодо контролю відвідуваності, то він там реально відсутній. Всі ходять, як хочуть, то точно прохідний двір. Але мені то якось так було фіолетово, шо сама з себе в шоці. Навіть не думала кремпуватись з годуванням, наприклад. Ті люди мене бачили, певно, перший і останній раз, як і я їх))
Отот, для мене особисто це єдиний плюс "прохідного двору" . Хоча припускаю, що коли вже коло тебе твоє щастя, то дійсно все фіолетово - хто де сидить і скільки часу, і все решта. Але може бути й навпаки, що після пологів захочеться якоїсь інтимності (зрештою, як навіть до тої лялі поговоритипри всіх присутніх? ) - то треба буде почекати трошки.
а я начиталась, що в мому ПБ батька не пускають в післяпологове, і ледь як не в СРСР тре через вікно дитину показувати )
+100. По-перше "кого" пускати.... може то я така неправильна, але не розумыю, чому численні коліжанки-куми-друзі не можуть зачекати із відвідинами, і мають власне у ПБ йти (поки ми чекали на прохідній в Меді, то власне таке враження склалось - що і брат і сват йшов). По-друге, мала б бути таки диференціація по стану мам і діток - якщо дуже важкі пологи чи операція, то одне, якщо все ок - то і тої допомоги не так конче треба в ті три дні (ну принаймні тривалої).
я таку делегацію бачила недавно, коли чекала в Києві на лікаря. Я крім чоловіка нікого б не хотіла бачити.
А може хтось вже в курсі коли Мечнікова будуть закривати на мийку? Бо наскільки я пам'ятаю, то вони люблять митись в червні і в грудні.
От тільки хотіла написати, що я і не хотіла би, аби коліжанки, куми та і навіть батьки приходили в пологовий. Через пару днів вже додому - то прошу дуже, а чого прямо в пологовий всім ходити?
я і на виписку не розумію тих "делегацій" з кульками, шампанськими, тортами... та й вдома перший час нікого бачити особливо не хочеться. треба дати мамі трохи часу на адаптацію і відпочинок, а тоді вже йти відвідувати...
@tsiuma я би й вдома перші дні нікого б не хтіла, які гості до новонародженої дитини? Поки адаптуєшся - не до гостей. Я свою коліжанку, яка недавно родила, лапала на вулиці, коли вона гуляла з малим, посиділи, чуть потринділи і розійшлись, нема чо по хатах ходити)))) хіба хочуть дуже їсти наварити, гг
Згідна з дівчатами. Обидва рази хотілось перші дні звикати до нового ритму без відвідувачів. Але нажаль не всі відвідувачі зазвичай це розуміють.
Кожен судить по собі. Якщо комусь це ок. то він думає, що і іншим пасує. Мені вчора розповіли про пологи в Німеччині - за 4 год. після пологів син знайомої з жінкою і новонародженою донькою вже їхали в машині..але навіть не додому, а в гості до новоспеченої бабусі .... Я собі цього не уявляю, так мрію про оті перші моменти вдома тільки своєю сім"єю....
На Джамбула до тих хто після КР пускали родичів. 6 років тому коли сама народжувала мені було добре, що нікого не пускали. Декілька разів сама спускалася в приймальну - цьом-цьом і все. Зараз якби не пускали мені б було дуже важко. В перший день чоловік був біля мене пішов від мене ввечері. Цьопуську мою мені принесли цицю так і не взяла, чим я дуже розтроїлась, але ні на руки взяти ні всати біля неї я не могла. Наніч її взяли в дитячу. Вранці принесли годувати - можна сказати трішки погодувала і знову забрали, бо тут капельниця там укол, там болить. В годині 11 прибігла мама і все почало налагоджуватися після мого рьову, дохтіру теж довелося мене заспокоювати. На другу ніч малеча знову ночувала в дитячій. Цьопку свою переодівати і нормально прикладати змогла на 3 добу і тутже попосилась, щоб мене виписали і того дома була на 4 добу після КР і відходила вже дома, антибіотики доколювала теж дома. Через декілька днів поїхала шви знімати. І мені було настільки фіолетово на всіх відвідувачів, що я і не звертала на них увагу, мені було комфортно, що ввранці мама допогла підмитись, ввечері з чоловіком до душу можна дошкандибати. На огляд дитини неонатологом перші два дні чоловіх був присутній, потім мені розповідав, правда не все, але менше з тим. Тому прєлісті прохідного дому навіть на Джамбула після КР я зацінила.
Мені дуже не вистачало відвідин чоловіка(родила на Джамбула)Спускатися в приймальню не завжди виходило...бо дитину лишити не було з ким. А коли сама в палаті лишилася,то взагалі хоч вовком вий)))Тому я б не проти наступний раз родити там де пускають. А делегацій та...не хотілося. Перші два тижні взагалі нікого бачити не хотіла))
Так в нас було на Мечнікова. Батько бачив дитину одразу після пологів(бо був присутній) і вже в день виписки. А стосовно відвідин і сидіння сторонніх в післяпологовій,скажу з власного досвіду "Добре що не дозволяють". По перше не факт що родичі здорові і не після перепою(я наприклад дуже реагую на такі запахи),а по друге (сорі за відвертість) після пологів жінки ходять без трусів з тими тряпочками які треба завжди змінювати,постійно заходять лікарі оглядати як там ті шви,гояться,не гояться,ляжеш годувати,а та нічна сорочка вже в тебе на голові і лежиш з голою дупою, то прийдуть подивитись чи молозиво є,оглядати груди...і купа таких нюансів. Я не уявляю сторонніх(особливо чоловіків) в одній палаті. Незнаю як після КР,але власний досвід показує що після нелегких природніх пологів (причому перших) і з купою швів, жінка сама може собі дати раду в пологовому.
Мечнікова, 3 тижні тому, дві жінки після кесарського лежали з чоловіками. Подробиць не знаю. Але чоловіків бачила на власні очі))) три тижні тому.
І я нікого бачити, крім чоловіка не хотіла. Свекруха робила спроби проникнути до мене на Мечнікова. Ій не вдалося Після виписки вона хотіла свята на 2 дні з гостями-родиною, я не підтримала цієі ідеі. То вона потім усім розповідала, що у мене післяродова депресія. Гггг Взагалі у перший місяць я потребувала допомоги, бо або лежала з малою в ліжку або гуляла. Моя мама змогла мені організувати " невидиму" допомогу. Вона мала ключі від мого дому і час від часу наповнювала холодильник смаколиками, забирала малу на годинку погуляти...З усіма іншими помагальниками, зокрема і з чоловіковою мамою мені було важкувато, бо вони приходили в гості, і відповідно я вже іх годувала-розважала.
