Якщо любите літо, можете на тиждень взяти відпустку, запропонуйте варіант відпочинку разом десь на морі зараз))Побудете разом, обговорите майбутнє, і буде вам тепло і добре))
Нічого не логічніше - якби то був ваш чоловік чи наречений - тоді без питань. А так виглядає що він на даному етапі взагалі не відомо навіть чи Ваш хлопець. Якось не файно дівчині самій їхати за тридев"ять земель бо він покликав. Скучив - нехай приїжджає, як дуже захоче - то знайде можливість, навіть на тиждень. Імхо - бігати і подвиги вчиняти мають чоловіки, а не жінки (з усіх правил є вийнятки, але так виглядає що то не той випадок), а то спочатку самі привчаємо що "я могу" - і коня зупинити, і сама приїхати і т.д., а тоді жаліємося що мужики "булки розслабили" і не хочуть нас балувати і завойовувати. Я знаю про що говорю, бо в свій час теж накаталася (правда по Україні) добряче, бо жили ми з моїм майбутнім чоловіком майже 2 роки на відстані 100-500-200 км. Укрзалізниця на нас трохи підзаробила І він їздив, і я, часто то було навіть у форматі "час туда, час назад и 5 минут там". Але вцілому то була геть інша історія.
Я теж так вважаю,головне щоб почуття були щирими,тоді ніякі сотні тисяч кілометрів не будуть поміхою для стосунків.
стосунки на відстані дуже актуальне питання у сучасному світі,у час коли багато сімей розділені через роботу за кордоном.чоловік або жінка їдуть на заробітки щоб забеспечити своїм дітям нормальне життя і звязок між ними втрачається . так зовні все ніби нормально,але що діється всередині цієї родини яка живе окремими життями.маю багато рідних які за кордоном .недавно теж стикнулась з такою ситуацією.мій чоловік поїхав за кордон і перші дні мені було неймовірно важко,я багато плакала.ніби і розуміла що це тимчасово,але легше не ставало.час лікує це правда,я змирилась, шалено скучила ,але зрозуміла одну річ-розлука може зруйнувати найміцніші стосунки,якщо вона нетривала то навпаки сприятиме зміцненю коханню, але не тоді,коли це розтягується на роки,така ситуація знищить навіть найміцніший шлюб.скоро мій чоловік повернеться і я постараюсь нікуди його більше не відпускати.
Взагалі все це дуже важко, ці відстані, інші країни, дозволи на роботу і купа дрібних перешкод, але нещодавно зрозуміла, що міняти місце проживання, це нормально. Навіть корисно) І ми самі створюємо собі перешкоди через свою лінь. Треба виходити з привичної зони комфорту. Сама ніколи так не робила, тому не знаю як там, за цією зоною, але вважаю, що зміни трапляються з нами кожен день, і дрібні, і більш суттєві, різниця в тому, що є люди, які самі створюють ці зміни, а є, які цих змін чекають зовні, через діяльність інших людей. Так от, я вважаю, що це страх і лінь. --- дописи об"єднано, Nov 9, 2015 --- А ще цікаво, якщо би ваш коханий жив десь наприклад у Франції, а не в Росії, ви би поїхали до нього жити???
Дівчатка хочу вашої поради.В мене хлопець за кордоном і ми постійно спілкуємось чи то по скайпу чи по вайберу.І переважно це було щодня,інколи через день.Хоча різниця в нас 7 годин.І останнім часом він все рідше пише і дзвонить...Колись хоч смайлика відправляв,а зараз дзвонить раз в 3 дні і рідко коли щось напише навіть у відповідь .В мене вже різні думки в голову лізуть.Розумію,що це мужчини і вони не сидять в мережах ,так як ми вічно)),та й з роботи може бути завал і не знаю,що думати.Не хочу себе на погане накручувати....що скажете.?
В мене були стосунки на відстані. Нічого доброго, я вам скажу. Коли дзвінки стали рідшими і спілкування змінилось, то я зрозуміла, шо треба щось міняти. Зробила візу і приїхала до нього, бо він не хотів повертатись в Україну )
Важко мені шось порадити про стосунки на відстані, тому що не можу таке і уявити. Звичайно, різне в житті буває, деколи відстань може розлучати, але треба вирішити, що має бути на першому місці. Що важливіше - бути з людиною, чи кар'єра, освіта (залежно чому хтось не поруч, а десь далеко). І чи можливе спільне майбутнє? Просте спілкування у соцмережах чи скайпі не замінить обіймів, підтримки чи реальної присутності. Якщо ця відстань, яка розділяє, тільки тимчасова, то може можна все витерпіти. Але якщо немає впевненості, що спільне майбутнє можливе, то чи варто підтримувати такі стосунки? Одна далека знайома зустрічалася довгий час з хлопцем. Потім він виїхав десь чи в Канаду чи США, була хороша в нього робота. Вони заручилися, він мав приїхати по неї, щоб забрати до себе. Але шось не вийшло, не приїхав. Перенесли вони весілля на наступний рік. Потім він знову через роботу не зміг приїхати. Так в результаті все рідше спілкувалися і розійшлися. Вона виїхала теж закордон, але не до нього, до сестри. Там познайомилася з іншим і вже має з ним двох дітей Відстань або може розділити, як в історії знайомої, або може навпаки дати шанс зрозуміти наскільки люди важливі один одному. Спільне життя, сім'я, діти можливі тільки, коли хтось поруч.
Правильно!Взяли все в свої руки.Я теж над цим зараз працюю,але зараз такий час,що важкувато до нього виїхати не відкривають так просто....
В мене теж були стосунки на відстані і отакі тривожні дзвіночки (писав рідко і взагалі не дзвонив) для нас стали початком кінця. Але не налаштовуйтеся на погане, все ж причини можуть бути різними. Якщо ж він недавно за кордоном, то йому важко в першу чергу морально. Думаю відстань це справді така собі перевірка стосунків на міцність. Якщо це справді ваша половинка, то випробовування обов'язково пройдете
Так в тому то й справа,що вже давно.Але я розумію,що там інший ритм життя,потрібно багато працювати,бо зовсім інші закони і стиль життя.Та й різниця в годинах велика.Але знаєте,як то важко себе настроїти на позитивні думки,завжди в голову лізуть,якісь дурниці)Та й ви праві,якщо це моя половинка,то все буде добре.))
А не хочете запитати в нього? Бо в нас жінок фантазія огого))по собі знаю. Якщо Вам важко відкрити візу щоб приїхати до нього- сплануйте зустріч в іншій країні, куди вам обом буде зручно приїхати. Свята на носі, можна на вихідні щось придумати.
В ідеалі так, а насправді кілометри можуть дуже навіть розділити. Деякі психологи навіть радять кидати роботу яка потребує частих відряджень, ну але це проблеми країн першого світу... 7 год. різниці? Це США,Канада, або Австралія, з візами може бути тяжко але не неможливо. Якщо є як, то не затягуйте з переїздом.
От дівчата пишуть - несерйозно, не їдьте. А я би радила їхати. А якщо це взаємне кохання всього життя, про втрату якого ви будете потім шкодувати? Може, спочатку на місяць, подивитесь, що до чого, а там і на постійно взагалі облаштуєтесь біля коханого і все у вас в тім Сургуті гарно складеться і з роботою (було б бажання, а такі труднощі можна реально подолати) і з особистим щастям, і на зими сніжні надивитесь.. Моя думка - в Сургут.
але ніби є якийсь закон про те скільки часу громадянин України може перебувати на території Росії. але якщо він таки справді в Росії, то краще забирайте його з тої москалії, нема чого туди їхати. краще мати гіршу роботу тут, ніж хорошу, але працювати на ворога нашої країни!
Слава Богу ні))В нас різниця всього годину з Росією)) --- дописи об"єднано, Dec 6, 2015 --- Питалась))То сказав,що я сама себе накручую і видумую.Але всерівно та дурна жіноча фантазія мене інколи,аж саму лякає --- дописи об"єднано, Dec 6, 2015 --- Були недавно))Але самі знате,що це не життя от так їздити один до одного,хочеться кожного ранку поруч бачити його сплячу моську
погоджуся з Треба або переїжджати до нього, або це початок кінця. ( --- дописи об"єднано, Dec 6, 2015 --- я би сказала, що то жіноча інтуіція.
