вагітність Вірусею була найменш статево активною, якщо так можна сказати але доця під 4,5 кг і без розривів.
а можливо просто тре було дати Вам вибрати найзручнішу позу, яку б підказувало саме тіло? А то в Вас все так гарно йшло, тужило, тіло знало що і як робити без команди навіть. А так доктор вмостив його в неприродню позицію і прийшлось навіть пояснювати ЯК тужитись, якщо перед тим Ви самі відчували що гарно тужить. Ех... --- дописи об"єднано, Oct 21, 2015 --- а на основі чого Ви це визначили?
я весь час казала, що мені не зручно, то хіба подушку підставили... Ручки розхитані, чипитись за них важко, то я навіть не зовсім досягала до них... Трималась за боки крісла. Ноги пару разів зісковзнули з тих полиць))) Я ніби тужилась добре, але та поза мені мішала(( Мене й не питали за позу, в нас в Старому Самборі одна поза( --- дописи об"єднано, Oct 21, 2015 --- Перша ступінь звуженості тазу, сама дрібна-мала))) Хоча малий гарно пристосувався, тому по-суті і не завеликий для мене... То я так пороздумувала. Лікар думала, що дитина прибл. 2900 буде, але голівка була в тазу, тому адекватну вагу заміри не сказали. --- дописи об"єднано, Oct 21, 2015 --- і мене на то діло не тягнуло(( сухо, пече і тому подібні прєлєсті))
100% В мене була така ж ситуація, поки сиділа гарно тужило, а лягла - ніяк не виходило. Хоча дві акушерки тримали мене за ноги, підтягували колінами до живота, а інша підтримувала плечі, я не могла сама народити, зробили епізіо. Або їм не хотілось чекати, поки я сама народжу, бо зі мною одночасно ще 2 жінки народжували, я чекала лікаря 40 хв, поки він прийшов зашивати
Я ще не народжувала, але дозволю собі припущення. Тільки не кидайтесь капцями, будь ласка. Мені здається, що для того, щоб тужитись, "сидяча" поза найкраща. Бо спробуйте-но сходити в туалет по-великому лежачи. А сидячи - запросто. То я десь таке вичитала. Не знаю, чи воно в реальності так і є.
Ну та бо читаєш розповіді (та навіть пару останніх, далеко не тре ходити) і там пише - лікар пояснив мені ЯК тужитись, бо я то робила неправильно. Я то ще не дуже великий досвід маю, але з того шо маю, то не можу собі уявити як то тужитись не туди чи неправильно. Мене так тужило, що я "нервово курила в сторонці", матка робила все прекрасно і по-інакшому я б її не заставила. Чому ж тоді в інших не так? Лежача поза? Чи лікар краще знає за тіло породіллі? Як можна таким керувати, ще й зі сторони?
А мене не тужило, повне відкриття і ніц. Капельницю підключили, тільки перейма довша стала. То мені лікар пояснював, як тужитись, бо я собі той процес тоді не сильно уявляла.
І я приїхала в пб з повним відкриттям і відійшовшими водами. А так і не відчула, що то таке "так перло, шо капець". Стояла і стояла, перейма вже майже суцільна, лікар питає чи тужить, а я все "та не знаю, ніби та...ніби вже сильніше трохи". І от досі не розумію чого так?
і я про то. Стояла - прекрасно перло, лаягла - також перло, але через незручність пози я не могла прикласти достатньо сили в потугу, але потім тааак потужилась - що після того аж свічки перед очима літали))) Після пологів тому й тиск гахнув 160 чи 170, не зважаючи на те, що перед родами кололи укол від тиску... Стоячи-сидячи набагато б легше було, думаю... або хоча б на якомусь зручнішому ліжку (щоб нормально руками триматись, щоб нормально ноги зафіксувати), а не на старезному(
І я такого не можу пригадати. Мені казала лікарка, коли прийшов момент потужитись, а коли треба було передихати і не тужитись. Сама я щось геть нічого не відчувала. Так само я не зрозуміла, як то прислухатись до дитинки, бо у мене таке було відчуття, що дитина взагалі притихла і я її зовсім не чула під час перейм чи потуг. Тільки бачила, що живіт змінився по формі, ніби витягнувся і зменшився, десь подівся, одним словом.
я тужилась на переймі. Починала з початком перейми і встигала потужитись тричі. І от перший з тих трьох разів це було чисте зусилля. Другий - хотілось тужитись, але "своїх" зусиль було більше, ніж "перло". І тільки вже третій раз перло так, що аж вуха закладало. І так кожну перейму. Можливо, тому, що Віруся була навіть для мене немала і її треба було зі всіх сил "просувати". З Дмитриком пригадую, що перло страшенно, але відкриття ще не було і через часті огляди був набряк шийки, тому тужитись не дозволяли. Але прям чулось, як лізе "твердий м'ячик". А з доцею було інакше Кожні пологи - інші...
Мені не те що дозволили, а категорично рекомендували тужитися навприсядки і тільки останні потуги "щоб дитину на підлозі не ловити" вже вклали на кушетку і то чомусь набік, а не на спину.Там вагалі в родзалах отих "вертольотів" не було, тільки кушетки з регульованою спинкою. Але то все не у Львові було а на Волині і пологовий типу "дружній до матері і дитини". І я не відчула, але я взагалі крім болю мало шо відчувала бо мене стимулювали "з нуля" - звечора ламінарія, вранці окситоцин як потім виявилося, даремно кіпішу наробили - перестрахувалися, блін . Тому тужилася я на переймі. Часто ще читаю що при стимуляції дають ще знеболювальне, але мені крім двох "доз" окситоцину більше нічого не капали.
Вже не вперше читаю про лояльність пологових на Волині до природності процесу народження дитинки. От чому не запровадити таке у львівських пб?
Ну, то така все одно трохи умовна лояльність - фітбол, драбини, ванна у родзалі і відсутність отого гінекологічного крісла і відповідно можливість народжувати не лежачи - так, але все одно стимулювати кожного другого люблять Ну але з того що я чула - таки так, виходить що вцілому торхи краще ніж у Львові.
Свого часу часто натрапляла на прохання заповнити анкету для збору інформації про пологи та і взагалі акушерську ситуацію в Україні. От не знаю чи тут кидали лінк на анкету, але результати вже є, хоч і далі опрацьовуються. Кому цікаво - вам сюди
