Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

притому ,що це не лише в транспорті...

 

Я кожен день офігіваю від нашого народу. Стараюся сідати на кінцевій 47а в центрі, але там ситуація не краща, минулого четверга зайшла в маршрутку, стала в маршрутці біля жіночок років по 45, молоді як такої не спостерігалося( а більшість були зі сумками , пакетами та іншими речима які дійсно не зручно тримати), однієї з жіночок син сидів позаду неї біля вікна, вона озирнулася до нього, запиталася чи йому все добре і дальше всі дружньо продовжували сидіти в тій маршрутці, а хлопцю десь років 15 було приблизно. Я вже думала забирати гроші і виходити, бо знаю, що очікує пасажирів на Личаківській, але оскільки я чекала маршрутку довго то не стала чекати ще наступну і попросилася сісти біля водія, на отому такому незручному підвищенні. Збоку сиділа жінка і так само не було реакції. Невже не можна подумати що там не безпечніше сидіти біля того поручня, але що ж робити залишалося мені.А сьогодні то взагалі жах, пасажири так штовхалися заходячи в цю маршрутку що навіть не давали проходу людям на кінцевій з неї вийти, а я зі словами "та хоть вагітну не штовхайте" мусила заходити в ту маршрутку чим пошвидше уникаючи і щей пропускаючи деяких пасажирок...невже це нормальна поведінка?

Мені аж сльози навертаються зараз коли я бачу дівчину вагітну, яка стоїть в переповненій маршрутці, самій аж хочеться їй оступити, але розумію що я в такому ж становищі як і вона. Скільки пам"ятаю себе, якою б втомленою я не була, але завжди знаходила в собі сили.

 

То Вам ще повезло, що вас не обматюкали. Я як була меншим малим вагітна, вже не пам"ятаю на якому місяці, але пузо вже добряче було видно їхала з мамою з В.Великого на Личаківську в Мед 18-ю маршруткою. Коли заходили, то нормально було стояти (навіть не мріяла, щоб мені встали у нас в маршрутках більшість інваліди і сліпі їздять), а біля податкової напхалося народу жах. І мене один мужик штурхав ліктем в спину (додам що він зайшов пізніше ніж я), я розвернулася і попросила мене не штурхати, бо ітак ледь стою, щей вагітна, щоб біди не наробив. То я вислухала як я виглядаю, і що я "відітілі" вагітна маю дома сидіти. Я не змовчала, йому огризнулась, бо то була вершина наглості, то пів маршрутки ще й за нього заступились, бо я така молода старшому мужчині огризаюсь (той старший десь під 50 мав, більше ні, тай справа не у віці, а у тому що він не мав права мене ображати). Я тоді була в шоці, моя мама дар мови втратила.
І що ви думаєте, після скандалу в маршрутці мені уступала місце жіночка з малою дитиною на руках (я не сіла звичайно, бо дитя б там задавили б зовсім) і більше ніхто навіть не підняв своєї ж... За то бабки ще цілу дорогу мали про що поговорити.
Я взагалі стараюсь не їздити вагітна маршрутками, бо то ж нормальних людей дуже мало в них, або планую виїзд не в час пік. Добре, що маю таку можливість спланувати так як мені треба А тих дівчат які добираються вагітні кожен день на роботу, мені щиро шкода. Сама з першим їздили, то ну його то добирання...

 

Мені мабуть щастить, у половині випадків місце дають у маршрутці, причому жінки зазвичай (стараюся не їздити в час пік), але коли пощастить сидіти (а в сидячій позиції в мене на колінах завжди рюкзак чи торбинка, і можливо й не помітно животика), то часто знайдеться якась старша пані, яка буде всю дорогу свердлити мене очима, чого це я тут розсілася, або й намагаються зігнати з місця, на що я просто дуже мило усміхаюся. Якось, правда, не втрималася, їхала у 53 в обід, сиджу в задній частині автобуса, навколо мене самі студіки і одна старша пані, а позаду є вільні місця. Заходить молода жінка з двома дітьми, одне на руках, їй хлопці пропонують місце, вона відмовляється і продовжує стояти, і дітей не садить. Старша пані починає на всю маршрутку кричати чомусь саме на мене, що я собі думаю, місце не даю жінці з дітьми (я на той момент на 6-у місяці), а вона такий кіпіш зняла, що я в шоці була... Кажу їй, що місця вільні є, плюс в мене є свої причини сидіти. Якась карма в мене така чи що, але бажання вступати (в майбутньому) місце паням пенсійного віку, які твердо стоять на ногах, відпало надовго

 

Теж були схожі випадки - двічі старші пані вимагали, щоб я звільнила місце вагітним. А я була з переломаним та прооперованим плечем, рука підвішана в спеціальному бандажі, не помітити, що травмована було важко. Хоча мені таки щастить: кілька разів в той період помічали травмовану руку і поступалися місцем. До цього часу рука ще не зовсім повноцінна і доводиться їздити на реабілітацію, то чекаю непереповнених маршруток, щоб сісти. То уявляю, що про мене думають старші паніАле їхати стоячи на далекі відстані не ризикую - важко втриматись однією лівою і боюсь, щоб не затиснули плече

 

І мені щастить. Сьогодні хлопець місце уступив. Я можу постояти, але сьогодні мала важкий рюкзак+ штатив + парасольку, то я була дуже щаслива і йому вдячна. Тішусь що є приємні люди, які радо допомагають іншим.

 

Ой, дратують отакі "борці" за справедливість.

Особисто я проти такої позиції будь-кого, що от в маршрутці мають уступати місце чи якимось чином допомагати з важкими сумками, малими дітьми і т.п. По великому рахунку ніхто нікому не винен. Якщо комусь дійсно важко стояти, то ж можна чисто по-людськи особисто звернутися і попросити сидячого пасажира уступити місце і пояснити причину.

 

але люди повинні уступати місця для дітей та інвалідів, якщо не підпадають під цю категорію.

 

І мене дратують. Якось вагітною сіла під"хати три зупинки від базару. Стала біля дверей, спеціально, щоб ніхто не ставав, бо скоро виходжу. А якась жіночка почала на всіх кричати, щоб уступали місце. Вона навіть не чула, що я їй говорила, пояснювала. Незручно було всім, крім неї. Вона ж за справедливість.

 

Ну так, здається, є в наших маршрутках пару таких місць.
А от для пенсіонерів чи вагітних немає.

А європейці виховані по-іншому. Там не прийнято уступати місця, щоб не дати зрозуміти людині, що її вважають більш слабкою чи хворою. З поваги до старших там не уступають, якось нема такого поняття. Правда, якість перевезення там значно ліпша, ніж у нас, хоча і ті доволі комфортні автобуси теж часто дуже переповнені бувають.

 

до речі, я з таким стикнулася, сіла в Варшаві в трамвай і стоїть пані років 65. я встаю і кажу їй щоб сідала, а вона на мене дивиться і питає чого я встаю і даю їй місце що вона може нормально стояти. то для мене таким шоком було) особисто я уступаю вагітним і мамам з дітками малими - маю мале шило то знаю як то важко встояти з ним. а тим хто твердо і нормально стоїть на ногах і ще має силу щоб кричати на весь автобус - ні, отака я рагулиха)

 

Думаю, уступати дідусям і бабусям, вагітним і з маленькими дітками, це дуже нормально і правильно. Маю прабабу. Їздить періодично маршруткою на цвинтар, то стояти в переповненій маршрутці на одному місці їй дуже важко. Навіть не уявляю, що хтось би міг сидіти, коли вона стоїть поруч. Але я проти отих викрикувань. Інколи можна не помітити старшу людину чи не помітити, що жінка вагітна, бо боком стоїть або плащ прикриває. або буває, що мені та людина здається досить ще молодою, тому не встаю (але в людини може бути тиск чи проблеми з ногами). То в такому випадку, дійсно, як вище писали, спокійно пояснити, що погано почуваєтесь, чи що там стоїть вагітна і чи не могли б уступити місце. Головне, щоб спокійно і без докорів, бо то ужас, коли на весь автобус починають типу "шо розсівся".

 

Я ще не раз була свідком ситуації, коли наші жіночки охоче зривалися і уступали місце підвипившим мужикам, які заходили в маршрутку. Це взагалі верх людяності напевно, їм ж бідним трохи важко тримати баланс.

 

Цілком згідна!!!
Я так раз зробила, коли мені погано стало...Але поки той хлоп допетрав про що я його прошу

(а здивування на його лиці то було останнє що я запам"ятала перед обмороком)

я вже була шльопнулась і мене виносили з маршрутки.

до слова поклали на бардюрчик і поїхали, ну так, а шо....

Молода дівчина, не інвалід, не вагітна тоді ще. З усіма буває. Вийти я не могла, бо водій ігнорував мої прохання відкрити двері, хоч і стояв в заторі біля бардюра.
а взагалі я вважаю що проблеми уступання місця б не було, якби ми мали якісний транспорт. Тому потрібно боротись не один з одним, хто кому винен,а з системою перевезень і тими, хто її хоче бачити такою, як вона є зараз. І домагатись свого комфорту, нарешті...

 

В Україні теж є такі пані. Бабця подруги теж ніколи не сідала, коли їй уступали. А якось коли зимою впала, і хтось з молодих хотів помогти, вона відповіла "Спасибо, я отдыхаю". Правда, то на півдні було.

 

Капєц, історія трагічна, але ви так смішно написали!..

Я теж добре пам'ятаю, як мені один період в перший день критичних днів ставало дуже зле в маршрутці, якщо я стояла. Прямо дихати не було чим і я була близька до того, щоб шльопнутись. То завжди старалась сидіти і такі дні (ще на кінцевій займала місце), а один раз таки попросила, щоб мені дали присісти хоч на пару хвилин, поки той стан не пройде, коли ти вже чуєш, що то морозить, то покриває потом і зараз впадеш.

А коли була вагітна і їздила на роботу на пристойну відстань маршруткою, то спеціально спочатку їхала на кінцеву, щоб там зайняти місце. Викручувалась як могла.

--- дописи об"єднано, Oct 21, 2015 ---

Порвали! Оце я розумію настрой!

 

ну ось звісно жесть . ну як так можна?! один єдиний раз була свідком коли їхала в маршрутці, що одній дівчині стало зле. то люди її посадили, дали таблетку і підписали якогось хлопця провести її додому.

 

нагадалось, як була студенткою 1 курсу, червень, шалена спека, я після 3 год сну і екзамену (на "5" тоді здала, до речі)
Стою в маршрутці, відчуваю, все мені пливе перед очима, кажу до хлопа, біля якого висну *я зараз буду на вас падати*, той такий *не треба, в мене жінка на передньому сидінні*
Місце уступив, вікно відкрив.
Ох, згадала баба, як дівкою була

 

то добре що мужик був швидкодоходяжчий

 

Я часом бувала таким борцем , але ніколи не вимагала, звичайно. Часом сидить хлопчисько, може студік, може старші класи, то могла тихенько його спитати "Ви не хотіли б уступити місце вагітній жінці" або ще якось. А зараз не так з "пузиком", як вже з "пузищем" , то найчастіше таки сиджу - дякую добрим людям. Хоча бувають різні трафунки. То було раз, що стояла поруч із 4-ма молодими хлопцями (видно, разом їхали) і так неохота було просити...все думалось, що як не будуть напихатись люди то так доїду - а якась пані (середнього віку, вона сама теж стояла) стала моїм "адвокатом", то я їй дуже вдячна, якщо чесно, була .

--- дописи об"єднано, Oct 21, 2015 ---

От це точно правда, я сама зауважувала. Але вони хай собі будуть так виховані, а мене виховували по-іншому. Я уступала місце і там. То вже, як на мене, друга крайність - "не показати, що хтось слабший". У всьому має бути золота серединка. І, до речі, не треба сліпо всьому слідувати європейцям - бо ж сказано "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь" . Не розумію своїм розумом, як можна не дати місця жінці з пузиком, малій дитині або ж старій немічній людині (якшошо, то тих бойових гром-баб я немічними не вважаю, ага). Особисто я б хотіла своїх дітей виховати людяними , хай навіть у цьому вони будуть зовсім не-європейцями.