@Akina в трішки по інакшому, але я просто поділюсь досвідом. Минулого року, десь з 1,2 , не зважаючи на те, що висаджувала його і проколи з каканнями траплялись рідко, та "щось сталось" і Влад відмовився какати сидячи чи з рук (при висаджуванні), мус настоячи. Правда казав що хоче і найоптимальніше було... кхм... поставити в ванну. Після чого помити його і ванну. Мені то було зовсім не по кайфу, але... прибирати купи по квартирі було ще гірше ак тривало місяців 3. Поки не поїхали в Шацьк відпочивати. Дуже переживала як то буде, з собою взяла один горщик (такий простий з ручкою, нічний. Ми на нього вночі висаджувались). Не знаю що подіяло, чи зміна обстановки, чи переріс, чи відсутність ванни (була лиш душова кабіна), але в перший же ранок він спокійно покакав на горщик. З тих пір проколи траплялись рідко. Вічно так не буде Гггг))) Розкажу що ще допомогло кумі ))) малий довго навстоячи і в якомусь кутку то робив, певно років до 3х.. Заохотили іграшкою яку він дуже хотів. Сказали, що куплять лиш тоді коли він на унітаз почне какати )))
В мене знайома так малого відучила вночі пісяти. Малому теж було біля 3 років (по-моєму 3,1) Але чи зрозуміє це дитина на рік менша? В нас теж з каканням завал. Зазвичай какає Аня, коли я її висаджую над унітазом. На горщик - два рази якимось дивом покакала, а зазвичай: "не хочу", "не буду", "не можна", аж поки вже живіт як барабан і я несу її примусово какати над унітазом. Мабуть, це трошки краще, ніж "міни по всій хаті", але хотілось би, щоб вона сама керувала тим процесом, а не я з неї "видушувала" під супровід воплів і плачів.
То про нас писали))) нам було 2.5 до того періодично какав на горщик, але то не завжди. На вулиці як гуляли, то просився. Ніякі вмовляння і т.п. не допомогало. Просто пообіцяли купити іграшку яку він хоче і через декотрий час себе переборов. Я думаю, що і в 2р такє б пройшло, як би в нього була така захцянка Отправлено с моего Lenovo K30-T через Tapatalk
А в нас жодні обіцянки не діють. Пісяємо ми ввісні і в денний сон, і в нічний. Хоч повторює вже сам собі, що не треба пісяти на диван, чи ліжко.. Але благополучно люраємооо. Нічний сон ще інколи буває сухий, а денний, то 98% запісяний. Це притому що какаємо ми на горщик-унітаз ще до року. без підгузника, вже не знаю скільки часу ходимо-гуляємо(певно 1.5року), а пісяється усні і все тут. якщо сонного несу на унітаз, то кричить видерається, і звичайно, що заснути вже важко нам обом. Тому я перестала його на це діло піднімати. Чекаю поки нервова система дозріє. Ну і регулярно повторюємо свою мантру "не можна пісяти на ліжко, треба пісяти на горщик або унітаз". Поки без результатів позитивних, але сподіваюсь.
За моїми спостереженнями, все залежить від дітей, в мене, наприклад, двоє старших без всяких дуже навчань і зусиль після року ходили на горшок, а сама менша трохи пізніше 1.8 р., але також свідомо і без всяких "нравоученій" тому, мені здається, що все треба очікувати, і з нетерпінням.
Ярчик вже більше місяця абсолютно без підгузників. Отже в півтора року почав проситись на горшок. Ми практично з народження в багаторазових. з Місяця до 6-ти був період успішного висаджування. Поки не поповз. Все. знаків жодного. і я "забила" були постійно в підгузниках. як холодніше - одноразових, тепліше - багаторазових. з початку літа стала надвір зовсім знімати. ходили в трусах. все було мокре)) без баула з трусами і шортами-штанами не виходили. Переломний момент стався на морі. - кінець липня, початок серпня. мені було його шкода навіть в багаторазові вдягати. навіть наніч. було дууууже жарко. взяла з собою з дому непромокаючий наматрацник і застелила. Першу ніч спала як на голках, все мацала де ж та калюжа. а нема) вся ніч суха. пару наступних днів пісявся надворі, на пляжі, в номері на підлогу. Підлоги мила пару раз в день) Вже ближче до кінця відпустки став показувати на горшок. І сідати. Останній памперс вдягнули як їхали з Коблево. Фактично з початку серпня просимось пісяти і какати, вночі сухий. один раз тільки попросився на горшок. Мені найважче було навчити його надворі пісяти на травичку. бо хотів все знімати (вдома мають бути зняті труси, штани і деколи шкарпетки). Але якось навчились) Тепер бігає і вибирає дерево , кущ чи траву погарніше)
Читаю, сміюсь і водночас мало не плачу, бо так вже задовбала тема горшка. Ні з ким вже цю тему не обговорюю, бо на словах "у всіх діти" в ! 2роки знають що до чого. В нас дуже схоже. Ще влітку я помітила великий прогрес, покладала надії, що до осені вже навчимось. А маю таке: доця робить що хоче.......... пісяє 60% (знає, але як не посадиш вчасно може забігатись), а какання - завал повний, в штани-труси-колготи за шторами/дверима, інколи йде у ванну закривається, кричить - не заходь, я какаю (стоячи біля горшка чи унітазу). Какати на горшок відмовляється на відріз, а нормально не виходить стоячи і теж це "задоволення" розтягує на два-три прийоми з більшим інтервалом часу. Поки я чемно чекаю, але ті гори щоденного прання і смерть моїм манікюрам (бо то ж просто чим-небудь не випереш, літри вибілювачів іде і весь запраний одяг). Як то зробити, щоб до неї дійшло. Я вже теж все перепробувала(( --- дописи об"єднано, Oct 20, 2015 --- а ще щойно глянула на лінієчку і зрозуміла що то вже нам не просто 2 роки, а вже ближче до 2,5 інколи здається, що вже так і буде. Доречі, @Akina, а в садочку малий весь час в підгузку чи як?!
Нє, ми з початку літа взагалі памперси практично не вдягаємо (хіба коли автобусом чи поїздом більше 1-2 годин їдемо). З пісянням у нас тако-сяко - як запропонувати то найчастіше попісяє в горщик, але сам не проситься. З садочка (за тих пару тижнів що ходив) то тільки двічі забирала в запасних штанах - їх там організовано "пісяють" раз на годину чи якось так. А з іншим в нас зараз так виходить що какає Влад вранці (ще вдома, ясєн пєнь в штани), а тоді іноді може ще перед денним сном покакати, але спати ми в садочку поки не лишалися, тому то все теж вже вдома відбувається. Але у мене малий горщика не боїться - як бачу що буде какати посаджу - то сидить 2 хв, а потім все одно йде по кутах никатися, або навіть стане за 2 кроки від горщика і навалить Була у нас одноразова акція какання в горщик (якось так чисто випадково вийшло), але то було ще 2 тижні тому і більше не вдалося повторити. А стосовно отого непросіння пісяти у мене вже є теорія Бо мене баби дістали "як то так - такий розумний, і букви знає, і рахує а на горщик ДОСІ не проситься?"Бо у Влада взагалі голова і тулуб якось слабо взаємодіють, якийсь він капець "нєуклюжий", чи як воно українською - вайлуватий наприклад вічно зі сходів валиться - бо під ноги не дивиться, а ворон рахує.. Ну типу як є такі вчені - наче розумні, а якісь безпорадні у побуті. То може він і правда досі не розуміє або не помічає що хоче пісяти поки вже аж саме не потече? Поки ждЮ...
Давайте хоч манікюр врятуємо: гарячою водою вимиваєте какашки, намилюєте звичайним господарським милом, кладете на кілька годин (чи ніч чи добу) НЕ у воду, далі кидаєте в пралку.
Ага, плюсуюся до мила господарського - теж все запираю одразу, кидаю у відро (без води) а в кінці дня чи наступного ранку все разом у пралку.
Моя мала стала проситися в 2 роки 4 міс. Правда в нас з пісянням була проблема, щодня по кілька калюж на килимах і диванах.
Дякую! Так і роблю, але пляма чи то жовтизна буває залишається + ще рятуюсь Грасаторе (може то і не можна). Який Вам попався "розуміючий садочок", бо мені казали спочатку підгузки, а потім в колективі зрозуміє. Я по суті і не дуже спішила малу давати + через ті приколи + я на роботі з 13. Підгуз рідко використовуєм, в дорогу, з ночі - частіше сухий, хоч прикладається часто підранок. І горшка не боїться, сідає, каже " всьо, покакала вже" хоч пусто або просто нєєєєєєєє і біжить шукати "краще" місце. --- дописи об"єднано, Oct 20, 2015 --- А ще то не дуже до теми, але спитаю тут, якщо є краща тема - перенесіть, будь ласка. Скільки то має +-какати дворічна дитина? Моя буває раз - година 12, але частіше це частіше...після обіду, після ввечері чи великого прийому їжі. Помітила раз свекруха і каже, що то щось не те, може щось лікувати чи їжа в неї не засвоюється
Ми як похолодало то спимо в багаторазових підгузках але зараз вони у нас витримують хіба одну порцію і то не завжди бо я можу вчасно не прокинутися, часто чую вже тільки як Влад стогне і крутиться бо мокро. То коли я дууже лінива чи сонна і на горщик посаджу тільки один раз за ніч, він до ранку ще 2 шт Кулабебі умудряєтья перепісяти І вдень буває коли прокидається на підсос то ще і попісяє... --- дописи об"єднано, Oct 20, 2015 --- Ну у нас ніби поки не часто аварії траплялися - всім батькам одразу оголосили що в шафці треба мати ще 2 пари штанів і трусів, я так зрозуміла що в підгузок одягають тих хто майже щодня пісяється.
Не зустрічала такого чіткого писаного правила) Але в основному раз, рідко два ( це я так думаю про тих, хто часто, може і помиляюсь) а щодо моєї дитини, переконана, що в неї все добре+грудне молочко допомагає і пришвидшує травлення.
Аня досі в мене не проситься пісяти. Вона каже: "Хочу на руки", пританцьовуючи. То я розумію, що то вже "воно". Ночі бувають зовсім сухі, буває, що 1 раз десь до 24 посаджу на горщик, якщо ввечері пила багато. Проколи з пісянням нечасто, і, в основному, якщо дитина хвора. Какати вона стидається_чи_боїться_чи_не_любить_чи... - то взагалі добровільно-примусово відловлюю (коли вона ходить уся затиснута, напружена, і попу зачіпає весь час), висаджую над унітазом, і чекаю, поки вона накричиться і розслабиться. У садку кілька разів вона какала на горщик. Як? Для мене це - загадка. Про пісяння в садочку: у нашому це по графіку. Після сніданку всіх садовлять пісяти, потім перед прогулянкою, потім після прогулянки, потім - перед сном. Виходить, десь щогодини. На сон я ще не залишала. А до обіду - лише 1 раз впісяну забирала.
Спочатку в мене дитина ходила в трусиках і марлі. Ефект був недуже, все рівно пісялася. А потім в один момент залишила без марлі. Пару раз попісялася, по колінах потекло і все. Мала зрозуміла що на горщик краще правда проситься вона своєрідно - ловиться за штани і каже: "так" . При чому, прекрасно розуміє коли вона в памперсі, тоді не проситься. Хоча я прошу щоб казала. Тому ми ще в процесі привчання...
Поділюся і нашим досвідом. З горщиком ми почали дружити відразу як самостійно сіли. Садила після сну і після того як доня поїла. Какала в горщик вже до року, бували проколи, але дуже рідко. Цієї весни вирішили спробувати багаторазові, було важко, бо пісяла дуже багато, постійно прати ті вкладки, але вони нам сподобалися. Одноразовими користувалися дуже рідко, переважно якщо йшли кудись надовго і немали можливаості поміняти вкладку. Коли прийшло тепло вже остаточно перейшли на трусики, тільки давала одноразовий коли йшли до церкви, але з часом помітила, що доня в той час не пісяє, тож з півтора року ми без підгузників. І десь з того самого часу+- 2 тижні доня почала проситися на горщик, правда на всі процеси каже "каку", але то головного не міняє, головне щоб в горщик, а не штани. Зізнаюся чесно - було важко, були моменти коли мокрими були майже всі речі, кожного дня гора запісяного одягу, по хаті калюжі, витер одну відразу з*явилася свіжа, хотілося просто кинути то все і дати памперс. Але кожного дня та гора менша і кінцевий результат дуже тішить. Тож не опускайте руки і у вас все вийде.
З пісянням в нас більш-менш. А какаєм ми спеціально в труси. Лови не лови, горшок, унітаз і т. д. Тільки вдіну - готово. Запхала назад в памперси. Ну не витримують того мої нерви, так чешуться руки добре по попі надавати. Дивиться на мене і спеціально маже труси. Головне їй комфортно ходити з тим. З мокрими трусами - ні, а з закаканими - будь ласка. .
@Raven, спробуйте не показувати яскраві емоції. Діти це люблять. Їй не какати в труси подобається, а ваша емоційна реакція на це. Ну і звичайно то не швидко минеться, бо дитина буде повертатись і перевіряти реакцію з надією, що "а раптом феєрверк мами знову спрацює!"
