Вибір лікаря для майбутньої мами

так абсолютно безпроблемні ж можуть бути і нешвидкими... в тім і річ...

 

Так, то за умови якщо породілля перечікує перейми вдома, і приїжджає в ПБ з повним відкриттям. А так то в нас лікарі не дуже люблять чекати добу чи більше і всілякими методами тулять стимуляцію.

 

Їх від нас відрізняє тільки віра, що пологи природний процес.

А ви напишіть на якомусь місцевому форумі, може, то комусь допоможе.

 

Ахінея - це, наприклад, нізащо не погоджуватись на КР, бо після нього діти відстають у розвитку і часто хворіють, і взагалі можуть стати аутистами. Це - "а я читала, що стимуляція - це дуже корисно, і дитина менше шкоди отримає". Це - "а от дівчина писала, що народжувала сідничками вперед дитину, і навіть не порвалась, тому і я так само буду робити, і ніяких КР - то все лікарі спеціально придумали, щоб гроші здерти і роботу собі полегшити" (незважаючи на особливості власного організму і спираючись виключно на чужі дописи).

Та дитині, звісно, зла ніхто не бажає. Але чи адекватна жінка, коли всі показники вказують на необхідність екстреного КР, а вона кричить, що сама народить, а лікарі - тупі? І вона ж впевнена, що для її дитини - то найкраще. І спробуй переконати її у зворотньому.

Щось я не побачила такої картини, якщо порівняти гілки "рекомендую лікаря з ПБ" і "не рекомендую лікаря з ПБ". Якщо б таких було мало, гілка з рекомендаціями складалась б з 1-2 сторінок. Мої висновки після прочитання обидвох гілок - приблизно 50/50.

 

Не буду всього коментувати, але природні сідничні пологи абсолютно допустимі і реальні.
Щодо раджу/не раджу, все надто суб'єктивно і часто ми не маєм повної картини і інформації. Про згадану ж вами Малу-Гресик теж чула неоднозначні відгуки. Про мою лікарку тут лише схвальні відгуки, я ж не наважуся її рекомендувати на 100%.

Надіслано від мого LG-X135, використовуючи Tapatalk

 

Після моїх перших пологів, які закінчились КР, я рекомендувала свого лікаря. А що ж мені лишалось? Мене ж "врятували", і відновилась я легко, та ще і примарну надію дали, що з моїм здоров'ям, можливо, колись і сама народжу...
Не рекомендувати - означає визнати, в тому числі, і свої помилки. Коли йдеться про пологи, то це ой як нелегко.
про лікаря, який робив мені другий КР, я чітко в рекомендаціях написала, що раджу його, якщо потрібен КР

 

Ну нема такого, щоб певний тип пологів був допустимим і реальним абсолютно для всіх. У кожної з нас - свій організм, свої хвороби (хронічні), оперативні втручання (якщо були), будова тіла, в кінці кінців. От прочитає хтось з протипоказаннями до таких пологів - і буде потім вичитувати лікарів, які вони нерозумні, бо вона на ДП прочитала, що запросто сама народить сідницями. Ну й що з того, що в неї вузький таз, ЄАП, яка може порватись в процесі і ще цілий список. То все поганючі лікарі придумали, щоб вона не народжувала природно. Не кожну роділлю допускають в природні пологи сідницями - вже дивляться за показниками. Ті, що успішно так народили самі - молодці, значить, організм їх то дозволяв. Але писати, що народжувати так можуть усі, - м"яко кажучи, не можна.

Скільки читаю: "а от я із протипоказаннями сама народила - і все нормально". Ну це ж просто безвідповідально таке писати! То їй пощастило. А хтось дослухається - і станеться трагедія. Кого потім звинуватити, крім себе? Завжди потрібно підкреслювати, що то у мене так щасливо вийшло, а ви дивіться по собі.

 

от звідти і відгуки...

 

У вас не медична освіта? Бо я таке часто в ЖК і пологовому чула.

 

значить, скорше за все, протипоказань насправді не було. Або те, що було, насправді протипоказанням не є. Або - "протипокази з боку лікаря" : в населеному пункті нема досвіду прийняття нормальних пологів в такій ситуації.

Що саме по собі не говорить узагалі ні про що

 

В мене регулярні перейми почались через 7-8 год після відходження вод. І навіть ніхто не заїкався про стимуляцію. Але... шийка з нульового відкриття через 5-6 годин відкрилась до повного без стимуляцій. Лікар чекав, я його питала чи не будуть стимулювати, він казав що не буде і все. Крапка. А вже як подивився, що йде швидко відкриття - сказав що народжу швидко. Це було в рівненьському пологовому.

 

Ні. В мене філологічна. Але я зараз активно вивчаю інформацію про вагітність і пологи.

 

Я дуже поважаю тих жінок, що беруть відповідальність на себе і йдуть на це, не мала на увазі, що це вийнятково чи глупо. Мала на увазі, що - на моє тверде переконання - домашні пологи підходять лише тим, хто дійсно довіряє собі і не має жодних сумнівів, тобто в першу чергу психологічно готовий. Ну і а в другу чергу.....особисто себе зараховую до тих, хто не готовий (кому не підходять) ДП - тому що ...багато причин , серед яких кесарське, двійня і дуже погана передісторія (я її не вважаю своїм аргументом чи сумнівним "козирем", просто психологічно мене це дуже сильно поміняло).

Поза тим я вірю, що жіночий організм не створений, аби народжувати лише в рамках протоколу, що природа (Бог) набагато мудріші, і що народити дитинку "слухаючи своє тіло і помагаючи манюні кожну мить" - це найбільше щастя жінки.

 

Щось сьогодні тут ну дуже активно
Не втрималась я Не хочу нікого коментувати, бо можу нагрубити, але скажу своє.
Для себе маю 3 правила,чи правильніше твердження:
1. Дуже"обожнюю" коли про природні чи не природні, та й взагалі про пологи стверджують/розказують ті жінки хто не народжував, а тим паче коли про це говорять чоловіки. Ну не знають вони як це і що це. І скільки б не читали і не чули розповідей. Бо поки не відчуєш не зрозумієш і тут крапка!!! Знаєм це "прахаділі" ))))
2. Готуватись до пологів треба і фізично і морально!!!! І в цьому я сама на 10000% переконалась. Додам замітку (на всяк випадок, якщо хтось захоче доколупатись до слів), що говорю про звичайну ситуацію, коли вагітність протікає без ускладнень, жінка здорова, немає поперечного і дійсно РЕАЛЬНИХ, а не надуманих показів для КР і т.д.
Тут розкажу особисто про себе (ненавиджу історій про сестер, подруг, далеких родичів і взагалі вичитала десь в неті...). Нашого Ростика я йшла народжувати така вот вумна зелена першородка, практично як і всі, ще й спорила, що то у кожного своя фізіологія і кому як повезе. З думкаю "лікар супер, роджу 100% (точніше, якби щось то вродить) Ну і вродили мене, бо від тої болі, яку не знала що можна контролювати, лізла на стіни і кричала "робіть щось". З роддому вийшла зі словами "більше ніколи народжувати не буду", і з твердою думкою я не створена для пологів. До сьогодні пам"ятаю всі моменти і кількість влитого в мене стимулюючого. Треба сказати лікарю дякую, що не псіханув і не кесерив, а вмовляв заспокоїтись і т.д. перед тим як все таки мене простимулювати, бо у мене почалась паніка і нічого іншого йому не залишалось.
Коли завагітніла вдруге, я вже була тут на ДП і знала де і що можна почитати, а також знала що буває по іншому. І реально почала розбиратись чому так сталося першого разу. І всі відповіді для себе знайшла. Читала купу інформації, готувалась морально і готувала своє тіло фізично (це також дуже важливо). Звичайно, до Домашніх, я була не готова, але знала як зробити, щоб у пологовому було мені добре, а лікар був реально для підстраховки. Я йшла народжувати Влада, звичайно переживала, чи все буде так як хочеться, бо якась доля сумніву все таки залишалась, чи все так буде як природою закладено і дано нам. І скажу, що я отримала навіть кайф від тих пологів, але реально весь час себе контролювала і ні на хвилину не давала собі слабинки. Бо пологи - це не просто так "ай, всі родять і я якось вроджу", ні - це важка праця в першу чергу над собою під час вагітності і під час самих пологів. І тепер будучи вагітною втретє, я можу твердо сказати, що я готова і до ДП, тільки чоловіка не можу переконати, бо він хоть і був зі мною на обидвох пологах, морально не готовий зробити це все разом дома. Ну нічого, досвід правильних для нас лікарняних пологів ми маємо, тому не буду сильно нагружати мужа (хоча ще маю трохи часу, щоб і його підготувати ).
3. Завжди надіятись лише на себе, бо який би не був професіонал лікар, він ніколи за вас не родить!!! Кесерити - кесерить, а вродити - не вродить.

п.с. Давно думала написати свою розповідь про пологи, мабуть треба буде написати про обидва рази, щоб було з чим порівняти. Таку класику "лікарняні стимульовані пологи" та "лікарняні природні пологи", а дасть Бог, то може і про "домашні пологи" Мені, до речі, дуже помогла в свій час розповідь Лілі Романової про народження її донечки.

 

@Rostuslavchuk що Вам дійсно допомогло з прочитаної літератури? Чи все разом? Як сталось, що 2-гі пологи не були стимульованими? То треба писати відмову чи такого лікаря знайти? Чи правильно себе поводити?

 

@Rona ховаю під офф, бо це не в ту тему

Для мене особисто було найголовніше усвідомити, що пологи це фізіологіний процес для жінки, закладений нею природою. І що жінка створена виносити і народити самостійно дитинку. Я себе настроювала цілу вагітність (шукала інформацію, робила вправи для вагітних, оскільки була пошита після епізо і внутрішніх розривів, мастилась олійкою із зародків пшениці, щоб розм"якшити шви. І не порвалась взагалі навіть по старому, була одна внутрішня тріщинка) і чим більше читала, тим більше знаходила відповідь на свої запитання. Як справитись з біллю під час перейм (метод "перекочування" по тілу, про який я вичитала саме у Ліліній розповіді, допоміг мені дуже. Бо коли здавалось, що вже не сила терпіти, сили десь брались і біль притихала), як правильно себе поводити (не панікувати основне, я себе заспокоювала весь час, що це все природньо і що я мушу поводити себе адекватно, щоб моїй дитинці було добре), як правильно дихати і тужитись. Я чітко розуміла що таке стимуляція і прекрасно знала, як після неї розриває тебе з середини. Тому настроювала себе до і під час пологів, що мушу працювати (ходити, робити вправи на фітболі, зручні для мене) і головне ніякої паніки, бо як тільки починаєш панікувати, а не тверезо оцінювати ситуацію вся та робота марна, бо ні періодичності ніякої, ще й таке враження, що все вертається на початок. Якщо чесно, я думала що цей процес займе у мене набагато більше часу і настроювала себе на довше (перші пологи тривали 21 годину весь час з переймами, останні 9 годин були стимульовані. А другі 8 годин, перейми всього 3 години. В 6-й ранку відійшли води, перейм ніяких не було, я ще прийняла душ, поснідала, в 11 ми були в пологовому, в 12 в родзалі з легенькими переймами, які наростали, а о 15 родився наш синочок за 2 чи 3 потуги).
Чому мене не стимулювали? Я не далась, зразу попередила, що розтарабаню всі ампули і їм не буде, що занести назад в аптеку. Оскільки я народжувала не у свого лікара, Мед був тоді закритий, то пішла в атаку зразу, бо дуже боялась стимуляції.

І якщо хтось буде думати, що так все гладко в моєму організмі і тому я родила без проблем, то скажу зразу не все: після 13 років спорту, була внутрішня травма, а також травма спини на які я і спихнула важкіст перших пологів спочатку. А також у мене високий тиск, в перших родах він у мене піднявся до 200/120 кров йшла і ротом і носом (це при тому що мені його цілі пологи збивали), а при других, завдяки самоконтролю вже під кінець 140/90 (без медикаментів), в родзал в тому і тому випадку я попала із тиском 120/80.

Дехто мені умнічає, що я родила першого важче, бо він більший був - 3650, а менший -3000. Але то кожен собі сам шукає якесь пояснення Я знаю чітко, якби я на перших пологах знала те що знала на других і мала такий розум як на других (це дуже важливо, бо ті хто народжують вперше, нажаль, все одно завжди мудріші і рідко прислухаються до порад, сама така була), то все пройшло б інакше.

Ну якось так, не знаю чи зрозуміло розказала ... але інакше не знаю як

 

це із серії "розповім, як мені розповіли". Бо 1.100% невідповідність тазу і голівки дитини не встановлюється до самих пологів. Відповідно, перед пологами абсолютних показів на КР не було. І цілком можна було пускати в природні. 2. Якщо реально в пологах лікар бачить невідповідність розмірів голівки плода до розмірів тазу, то ніхто не вичікує 8 годин , навіть якщо вагітна відмовляється. Тому що тут варіантів немає- сама дитинка без важкої травматизації чи загибелі не пройде. Ні один лікар не буде при цьому брати на себе відповідальність і спостерігати за тим, що відбуватиметься далі- "авось пронесе".Бо це його в першу чергу статистика.Це є абсолютний показ на КР. І він буде діяти за протоколом.

1. Дитинка може займати таке положення, яке не дає можливості встановити точну вагу. Похибка навіть найсучасніших апаратів УЗД становить +- 800 г. 2. Вага дитинки встановлюється з розрахунку по формулі , яку видається "автоматом", відповідно до біпатріальних розмірів плода. Що не тотожно реальній вазі. Навіть найкращй УЗДист не може вам дати 100% гарантії, що вага буде саме така.
2. Стосовно пологів- лікар теж може лише прогнозувати, відповідно до тих даних, які бачить при огляді. І порівнюючи їх з середньостатистичними. Але кожен організм індивідуальний. У мене ніхто не міг прорахувати, що при тій інтенсивності перейм, які були і при яких відкриття мало йти вже 1 см в годину, той самий 1 см буде тривати 10 годин.Так само, як бувають зворотні випадки, коли при відповідному відкритті, яке дає "запас" ще на 2-3 години, за 30 хвилин у жінки настає повне відкриття.

 

Мені через такі розповіді страшно б було вдома народжувати. От якщо в жінки так всі води вийдуть і нічого не зробити то отакий результат? Виходить, є випадки коли і стимуляцію є потрібною. А про лікарів то все треба добряче моніторити (благо тепер дістати інфу не проблема, є купа форумів і відгуків про ПБ), і налаштовуватись на позитив.

 

Купа форумів і відгуків то файно, але от на попередніх сторінках так саркастично написав, що, мовляв, щоб знати, чого лікар вартує, треба хіба в нього народити. А я от з тим згідна, але на повному серйозі. Ну, або контактувати неодноразово всю вагітність, щоб знати, як з людиною можна говорити і чи можна взагалі.
А так, то відгуки навіть тут в "раджу/не раджу" мають цінність, нмд, хіба якщо є ще розповідь про пологи у відповідній темі. Тоді вже більш менш можна зорієнтуватися, чи жінка радить, бо "покапали скоренько, швидко народила, дякую лікарю за доню!", чи лікар не лиш за себе думає.
Бо давним-давно, 5 років тому , я якраз в такий час вичитувала всі відгуки всюди, де могла знайти, таблички малювала з плюсиками-мінусами та-та, дуже грунтовно до того підійшла та й розповіді читала, але не пов'язувала одне з другим. Вибрала, здавалося, найкращого, такого, як хотілося-уявлялося, а вийшло... Словом, недобре вийшло, настільки, що цього разу з того всього надумала в чергового народжувати. Але за місяць до ППД щось мені дуже неспокійно стало, і знов взялася до того вибору тяжкого. Тепер вже все читала в комплексі, і хоч про лікаря, яка приймала доню, було аж 2 відгуки, і пологи були важчі від перших, то вибір вважаю вдалим.