Вибір лікаря для майбутньої мами

Я народила на 24-25 тиж. і в пологовий мене везла машина швидкої допомоги (ну якщо це корито можна так назвати), тож народжувала у чергової. Остаточно визначитись із лікарем і домовлятись збиралась після 30 тижня. До того про Рачкевич нічого не чула. Є ситуації, в яких мало що залежить від нас і вибору як такого нема.

 

У вас зовсім інакша ситуація. У першому своєму коментарі я мала на увазі звичайні пологи під час яких щось може піти не "як книжка пише". І лікар та була однією з кращих. Я півроку інтернет моніторила, щоб знайти сестрі найкраще з того, що було. Є ситуації, що й від лікарів мало що залежить (то не про вас, звичайно). Наприклад, коли роділлі пояснюють, як і що треба робити, а вона впирається і робить так, як їй зручно чи заманеться - в результаті ускладнення. Бо лікар, яким би світилом вона не була - в тіло роділлі не влізе, і всю фізіологію пологів за неї не пройде. Або ще є такі, які заперечують проти КР, хай там що. А потім лікарю вже доводиться "з трусів вистрибувати", щоб врятувати безтолкову роділлю та її дитину. Однак швидкість реакції на негаразди, правильність і чіткість рішень та дій - то все має бути як годинник. За умови, якщо лікар дійсно хороший.

Але є й лікарі з категорії "не дай Бог". Саме з такими ви, судячи з усього, й стикнулись. І це жахливо. Що нема відповідальності.
Ще раз вибачте, я не хотіла вас образити своїм коментарем. І подібні до вашої ситуації на увазі зовсім не мала.

 

Знаєте, Суничка, я тут собі так подумала, ну не правильно та лікарка вашій сестрі казала про ту статистику. Воно то, правда, але чи треба того вагітній? Тут треба бути дуже тонким психологом і давати настрОй на те, що все буде добре. Бо жінки різні одна пропустила повз вуха, а внша на тому зациклилася і все. А ота зацикленість теж може реаби як на перебвг пологів вплинути. Так що отак вагітній жінці правду матку різати якось неправильно.

 

так, це лікар, який ще не має присвоєної кваліфікації. Це особа, яка вже закінчила мед і має відпрацювати певну кількість років у "підтвердження диплому" перед присвоєнням йому кваліфікації. Лікар-стажер. Випускник вузу не має права називатися тим же терапевтом, акушер-гінекологом, стоматологом... до закінчення інтернатури. До цього часу він буде працювати, як лікар, але власне як лікар-інтерн. А вже після закінчення інтернатури, він на бейджику отримає той же "лікар-акушер-гінеколог" . Він буде точно так само вести пацієнтів, давати їм призначення і т.п. Але його роботу буде перевіряти лікар з кваліфікацією, до відділення якого він "приписаний".

--- дописи об"єднано, Oct 18, 2015 ---

ключове тут "бути психологом". Бо кожній жінці треба чути щось своє. Мені не імпонують якраз ті лікарі, які починають біля мене ходити "вокруг да около". Мені легше, коли якраз чую "правду матку".

 

Сніжна, я тиохи не то мала наувазі. Коли жінка приходить і нічого ій не бракує, а ій зразу статистику. Типу ти собі не думай, що все супер буде, статистика в нас така і така. Ну то , знаєте, не кожному на користь піде.
Та, навіть, якщо щось не зовсім так, а лікар має досвід приймання таких пологів успішно, то таки треба настроювати і себе і породіллю на ту успішність, а не розповідати страшилки.

 

Розумієте, лікарі є різні. Одні кажуть в очі всю правду, якою б вона не була, інші до останнього посміхаються і кажуть, що все буде добре, ще інші - жартують на інтимні теми, до того ж саркастично, а ще інші - можуть навіть насваритися на жінку. Я так підозрюю, що вона сказала так тому, щоб сестра не звинувачувала її в разі чогось. Можливо, такі слова для когось прозвучали б як додатковий стрес перед пологами. Та, може, вона таке каже не всім, а тільки тим, хто готовий таке сприймати. А може, сестра сама її запитала про процент пологів "з наслідками". Того я вже не знаю точно.

П.С. Те, що все буде добре, вона їй і так весь час казала. І не відходила ні на хвилинку, була як рідна мама. Я б сама із задоволенням у неї народжувала б, як завагітнію. Але не зможу поїхати аж в Херсон заради цього. Тому вже майже визначилась із лікарем у Львові (хочу в Малої-Гресик Анни Дмитрівни). Може, трохи немудро аж настільки наперед шукати, в кого народжувати. Але я за визначеність у всьому.

 

Я в свій час на 32 тижні ще не мала ніяких домовленостей - скільки он пишуть, що лікарі самі відправляють до 36 тижня. Але тоді, пам"ятаю, мене по десять разів перепитували, з ким я "домовлена". Хоч бери і від початку вагітності домовляйся (іронізую). А так то і чергові ж можуть попастись хороші - всі ж лікарі є і черговими в свій час.

Але, знову ж таки, головна думка протягом останніх дописів - лікар не є Богом, він не дасть 100% гарантії і не варто покладатись на нього на ці всі 100%. Як себе страхувати? Важко сказати...мабуть, побільше набратись інформації про пологи і маніпуляції (різні), надіятись на ту ж саму статистику відгуків (хоч частково), довіряти своєму тілу та своїй інтуїціїі і молитися. Все.

 

для мене вибір лікаря зараз актуальне питання. і от думаю, аналізую, прокручую в голові перші пологи... знайомилася з одним лікарем, але не встигла в нього народити,бо пішов у відпустку. тому порадив мені іншого. і хоч я тиждень в того рекомендованого лікаря пролежала під наглядом в патології, по великому рахунку я його зовсім не знала, і на пологах було все одно, що в чергового. те ж саме і перший лікар-чи достатньо я його "знала" після 30-40хв розмови при знайомстві? то ж все так умовно... так, читала відгуки, так, слухала рекомендації знайомих. але ж того мало насправді...
ну так, ніби був "психологічний" контакт з 1м лікарем при знайомстві, але хто зна як би він себе вів на пологах...
тому зробила для себе висновок,що в першу чергу покладаюся на саму себе + поряд чоловік, який також "на моїй стороні"

 

Ну а якщо народжувати приїхала жінка, якій треба робити екстрений КР, а вона верещить не своїм голосом - не треба, я тільки природньо хочу народжувати. І нічого чути не хоче. Лікар не має права на насильне втручання. А потім при ускладненнях чи трагедії вона писатиме, який поганий лікар - не встиг врятувати. Ми чогось все про лікарів говоримо, а про неадекватних роділь - ні слова. А вони є. На жаль. Особливо ті, які начитаються про "негативні наслідки" КР - ніби діти відстають у розвитку потім, хворіють частіше і так далі. І будь-що не погоджуються, навіть при загрозі життю.

Статистика - це категорія випадків, які стаються будь-що навіть у прекрасних лікарів. Зрозумійте це нарешті. Чи хіба у світил медицини ніхто ніколи не помирав на операційному столі? Назвіть мені лікаря (хай навіть іноземного), в якого нема жодного трагічного випадку за всю практику. Те, що ви описали - то непрофесійність лікарів з, скоріше за все, купленою освітою. А я пишу про кращих лікарів.

"є ситуації, коли лікар не в силі допомогти" - от саме це і малось на увазі під словом "статистика".

"щоб в тому мізерному відсоткові пологів, які не можуть закінчитися щасливо для матері і дитини, прийняти рішення про адекватне медичне втручання" - втручання, наприклад, було об"єктивно адекватне. Але ж вбитій горем матері це не поясниш. Для неї лікар завжди буде поганим і їй завжди буде здаватись, що можна було зробити більше, краще, але лікар не схотів чи не зміг. Для прикладу, природні пологи раптово ускладнились - тут же прийняли рішення про екстрений КР, а дитинка прожила кілька хвилин чи годин, чи навіть днів - і все. Бо була, наприклад, слабенькою. Але ж мати буде вважати, що рішення про КР прийняли недостатньо швидко (з її точки зору) - якби на 2 хвилини раніше - все могло бути інакше. То дуже дискусійне питання, однозначно правих в якому не буде ніколи.

 

різниця тільки в тому, що пологи - не операція. Не "медичний процес", який треба "провести". І якщо не починати його "вести", то велика ймовірність ,що і рятувати нікого не доведеться.
Тому найкращий лікар, на мою думку, це той, який при першій розмові не страшить "переношуванням", "крупними дітьми" тощо і не розповідає, що може бути будь що. Нещодавно чула від знайомої, яка народжувала двічі у медінституті (чи тричі, треба уточнити, бо дітей в неї четверо ), що їй лікар сказав: "подружня пара в пологовій залі народжує, а ми просто поряд про всяк випадок. І заважати не будемо". От запитаюсь при нагоді, що то за лікар.

 

Ну от власне сестра розповіла про дочку своєї колеги по роботі. Лікар попередила, що треба буде робити КР, без варіантів. Ну не зможе вона сама народити. А та начиталась всякого в інтернеті про КР і відмовилась, сказала, що через ваш КР в мене потім дитина проблемна буде. Лікар сказала: "Ну добре, пробуй сама. В разі чого - екстрений зробимо". В результаті вона 8 годин промучилась, а потім вже було дійсно без варіантів, вона й сама побачила - зробили таки той КР. Дитина пережила добрячу кисневу нестачу. Щодо наслідків не знаю, але, мабуть, без них не обійшлось. І думаєте, вона буде себе звинувачувати? У всіх проблемах дитини вона звинуватить той КР. Бо так читала.

--- дописи об"єднано, Oct 18, 2015 ---

Найкращого лікаря для всіх не існує. Для кожної він свій. Для мене особисто набагато краще, щоб не сюсюкали "все буде добре", а щоб розказали все, як є. І описали всі можливі варіанти при моєму стані. Щоб я хоч сама знала, що може відбутись і як на то реагувати. Невідомість мене лякає набагато більше, ніж навіть негативна інформація. І коли у дівчини щось йде не так, і вона це прекрасно відчуває, а лікар каже "все супер!" - то вже ні в які рамки для мене не лізе. Набагато краще давати чіткі інструкції і поради в разі чого. Коли все добре - так і казати. Коли не дуже - не приховувати. Ще раз підкреслю - особисто для мене.

 

розказати про те, що всередині Вас, можете хіба лікареві Ви, а не Вам лікар
То так як з обліком вагітних. Колись в довгій черзі розмовляли з дівчатами - то більшість йшли до лікаря, щоб їх оглянули і сказали, що все добре. А я йшла, щоб сказати лікареві, що в мене усе добре і щоб він це належним чином занотував.

невідомість - це коли йдеш зуб видаляти і трусишся, бо не знаєш, як там ті корені і чи подіє анестезія. Коли в тебе мають втрутитись, щоб полікувати
А коли йдеш народжувати в термін, але "ой, Вам же 33" чи "ой, дитина більше 4 кг" чи "ой, шийка за 6 годин не відкрилась ні на см, треба стимулювати" - то все це штучно створена "невідомість", яка насправді є просто індивідуальними особливостями.
Ви не знаєте, скільки триватимуть пологи. І ніхто не знає. Ви не знаєте, якої ваги дитини чекати. І ніхто не знає Якщо у Вас нема важких перебігів хронічних хвороб, то Ви про свої пологи знаєте більше від всіх і більше від будь-кого несете за них відповідальність. Де б це все не відбувалось.
От і все

 

Ну от. Тому звалювати абсолютно все на лікарів - неправильно.

З приводу "вам 33". Таких лікарів я принципово не сприймаю. І якщо хтось з них бодай словом обмовиться за мої 30 - це буде останнім, що я від нього (неї) почую, бо одразу зміню лікаря. Коли вже нарешті вони навчаться розрізняти вік за паспортом і біологічний вік. Який у мене може бути, наприклад, на 20 років за загальним станом організму.

А звідки знати - то невідкриття шийки - індивідуальна особливість чи вже небезпека? Хтось захоче перевіряти це на власній дитині? Так, лікарі деякі люблять полякати, щоб спростити собі задачу. Але тут є й ризик. Можна відмовитись від тої ж стимуляції, поставити підпис на папірці, а потім лікті собі кусати, що дитині нашкодила. Можна погодитись - і знову нашкодити, бо насправді не треба було.

З приводу ваги дитини грамотний професійний УЗДист може сказати приблизно - але майже точно. З приводу тривалості пологів професійний лікар теж може дати відповідь. Приклад з тією ж моєю сестрою. Ніхто не очікував, що в неї перші пологи у віці 24 роки будуть настільки стрімкими. Вона народила всього за 4 години. Приблизно так лікар її і зорієнтувала. Пологи почались о 17 вечора, і лікар сказала, що до 21-22 вже народить. Є ж багато факторів, за якими можна спрогнозувати. Хоча розглядався і варіант з екстреним КР - на випадок, якщо пологи затягнуться.

 

сам по собі вигляд шийки і її відкриття взагалі не говорять ні про що.
В нас на перші пологи за протоколом дається 18 годин, про що тут можна взагалі говорити? лишається тільки "підтасовувати": жінці - не їхати зарано в пологовий, лікареві - написати "правильні" години в історії пологів...

 

Всі можливі варіанти, які можуть бути при будь-яких пологах, описані в медичних енциклопедіях. І ви також робите висновки, начитавшись Інтернету і наслухавшись знайомих. В реальній ситуації все може бути зовсім по іншому. Ви не знаєте зсередини ситуації дочки сестри знайомоі і сперечаєтеся з мамам 3-4 дітей.

 

нічого подібного. Можна лише вгадати. Або спрогнозувати свої дії. Ймовірність будь-якого прогнозу у випадку одних конкретних пологів чітко дорівнює 50 на 50

 

Насправді, ймовірність достатньо висока за умови професійності лікаря. А от те, що від форс-мажорів ніхто не застрахований - то правда.

 

Мені найбільше в інформативному плані подобається читати історії пологів без втручань. Закордонних - в акушерських центрах, домашніх з доулами, домашніх з акушеркою і доулою; або пологів-соло.Чому вважаю це інформативним. Тому що переважна більшість пологів без втручань дуже навіть не вписується у "книжка пише". І все добре завершується не тому, що пощастило. А тому, що межі норми насправді ширші, і коли жінка має можливість діяти за власною інтуіцією і слідувати своєму тілу, то ті ширші межі норми стають для неї оптимально безпечними.
Медичні енциклопедії менш інформативні в плані пологів тому, що описують видимі ознаки ззовні. А це дуже мало, фрагментарно і з розряду "намалюй тепле".

погоджуюсь. Таку ж реакцію у мене викликає твердження лікаря про те, що в здорової жінки пологи починаються в 40 тижнів, а підготовка організму (шм тощо) - з 38. Звісно, недовіру одразу викликає визначення на око максимальної ваги дитинки, яку я можу народити нормально. Ну і якщо хтось каже, що "після 6 годин без вод необхідно стимулювати" - це теж до_побачення одразу.