Школа: влаштування і наука (2)

Ну у нас у охоронців список є, там, якщо пускають, то людина записує свої дані і мета, до кого і чого. Минулого року то трудно було, не пускали протягом дня, а цього року з'явився список.

 

А у нас цього року державна охорона, ну принаймі форма на них така. Бо теж підстаркуватий дєд пенсійного віку, але у формі))) Здавали на неї 100 грн.
Але мене це так дратує. Через те, що мій малий залишається на продовжену групу і я не можу його спокійно забрати з продовженої, бо треба дзвонити до вчительки, а оскільки там вічний гам, то вона ніколи не чує. І деколи, щоб забрати малого мушу або хвилин 20-30 додзвонюватись, або сваритись з тою охороною щоб ішли покликали, або впустили забрати дитину. Короче цілий менінгіт. Я вже пропонувала зробити якісь пропуски для батьків молодших класів , хоча б для 1-2 класів. А вони мені на те: Купіть дитині телефон. Я була в шоці, бо страшний противник телефонів в молодшій школі, особливо в 1-2 класі.
Після декількох сварок, той охоронець вже як мене бачить, то закриває очі і я йду спокійно за малим, але ж буває і інший охоронець, а там все по старому І взагалі рахую, що це не вихід сваритись постійно.
Я розумію, що охорона в школі це добре, але мусить бути якась система розроблена, щоб без проблем дитину забрати зі школи. Зрештою це ж не тюрма.

 

Там якраз канікули почались, і за той час нове опалення мають зробити повністю. То у всіх школах зараз будуть двотижневі канікули?

 

який тепер мінімум до школи - вміти читати по складах і писати пару букв? додавати-віднімати в межах скількох? для такої най-найнепродвинутої школи

 

звичайна середня школа №83, вчили і букви, і читати, і писати. Стартових вимог не було жодних

 

у моїх дітей - ні, обіцяли з 2 по 8 листопада, думаю про дати канікул домовляються на місцях

 

Всі говорять (директор, вчителі), що не треба вчити дошкільнят ні читати, ні писати. Ніби немає жодних вимог до підготовленості дітей до1 класу. Але вдруге на власному досвіді переконуюсь, що це не так. Наш "прекрасний" буквар в добукварному періоді, а це ще до вивчення букв, розрахований на самостійне прочитання текстів першачками. Як діти в першому семестрі навчання, ще до того, як за програмою вивчили всі букви, повинні прочитати досить великі тексти, нікого не цікавить.
Крім того, багато залежить до якої вчительки потрапите і який рівень підготовки буде в інших діток. В нашому класі майже всі вже вміли читати, хоча б по складах. І вчитель не приділяє більше часу тим, хто не вміє, а займається з тими, хто має вищий рівень підготовки, а інші мають самостійно підтягнутись. І наклейки, хоч оцінювання заборонене, ставляться не тим, хто більше старається, а тим, в кого краще виходить. ЇЇ цікавить не процес, а результат.
Тому робіть висновки. Програма складна, і чим краще дитина підготована, чим більше має вмінь і навичок, тим легше їй буде адаптуватись.

Нам з донею дуже важко йде навчання саме читанню. І я дуже шкодую, що не приділила цьому уваги перед школою. Ми ще досі плутаємо букви, а наприкінці семестру/року вже є нормативи - 20/30 слів за хвилину.

 

досі - це провчившись 2 місяці?

 

це однозначно, але є дуже добре підготовані діти, які в першому класі практично нічого не роблять (бо знають все з часів підготовки), а в другому класі різко "сідають" через незвичність навантаження.
Тому готуватись треба, але не проходити програму першого класу до школи. НМСД

 

Ми йшли до школи читаючи приблизно 17-20 сл/хв. І чесно кажучи нам це ніяк не зашкодило. Хоча наш вчитель приділяв уваги більше учням, які не вміють читати. Вона якось так роботу на уроці розподіляла, що працювати всі. І наклейки ми мали рідко, бо питали його не часто. В кінці року малий вже читав 55 слів. Хоча були діти, які не читали, а на кінець навчального року теж гарно читали. Тому це не такий вже суттєвий показник.

 

Так.

Про це ніхто і не каже, але читати і додавати - віднімати прості числа не зашкодить однозначно.

 

в межах 10 Дмитрик вмів

не вмів, але майже весь алфавіт знав.
в 2му класі вже. все ОК, не перший за успішністю в класі, але загалом добре вчиться.
З читанням до зими було дуже складно в першому класі. Але потім вичитався.
яка б не була підготовка, але увага батьків протягом всього першого класу - дуже важлива

 

ніяких вимог. Ми пішли у 31-шу, бо малий вперто відмовився від 85
То ні там ні там не казали якихось норм і не вимагали. У 85-й єдине були тести і то не по знанню лічби і читання, а звичайні логічні завдання по віку та завдання на орієнтацію. Нічого складного і надзвичайного. Їх можна знайти у будь-якій книжечці для підготовки до школи.

зауважила, що букварі кожна школа вибирає сама. У вас мабуть такий голубий чи то синій, якщо не помиляюсь видання за 2011 рік? це дійсно жахливий. А от ми вчимося по білому автор Вашуленко, видання за 2012 рік. Там йдуть як по стандарту: добукварний період - малюнки, за якими ми складали розповіді усні, цікаво було складати речення за схемою (основне було вписатись в кількість слів, що вказано у схемі), далі букварний період - вивчення букв, складів і аж потім додаються тексти. Тому просіть школу/вчителя хай міняють букварі, бо це дійсно караул, а не буквар.
З нашого досвіду скажу чесно, що рада, що ми пішли з таким багажем знань як пішли, рада що не грузила малого читанням, бо до нього минулого року і літом ну не доходило як це читати. Рахувати без проблем, більше - менше знаходили, додавали віднімали в межах 10, писали гарно, бо від природи у нього писанина гарна, як ходили на підготовку, то вчителі питали чи він сам друкує, чи то я за нього пишу Букви знали не всі, тільки ті які нам подобались, в склади їх скласти це була для нас вища математика, а букву "М" вчили ціле літо, так і не вивчили А зараз зрозумів як скласти склади, хоча вчителька переживала чи піде у нас читання, але дякуючи все таки їй ми зрозуміли, і помаленьку вчимо буквочки і читати склади. Йдем в межах того, що від нас зараз вимагається.
Скажу Вам з власного досвіду, коли я йшла в 1-й клас я вміла читати, писати, рахувати, розв"язувала складні логічні завдання і приклади 3-и значні в стовпчик. То для мене було просто не цікаво перших 2 роки школи точно, а далі вже по трохи більш менш. Мені чудом не відбили охоту вчитись. І тому не гналась малого навчити щось більше, бо знаю що він такий, що як щось знає - повторювати йому не цікаво(((
Навіть питала нашу вчительку може нам почати за канікули вчити наступні букви з малим, бо є дітки у нас які вже гарно читають, а вона сказала, що нам не треба, бо буде наш Ростик тоді замріяний на уроках)))
Спілкувалась з батьками діток, які минулого року ходили з нами на підготовку (не у школі, а у приватну), як дітки? То в основному чую, що ті хто минулого року вже і читав і набагато легше їм все вдавалось, то цього року капризують і не хочуть ходити до школи, бо їм банально не хочеться цього року вчити все те, що знають.
А що до важкої програми, то я абсолютно не згідна з тим, можливо, у якихось спеціалізованих школах/гімназіях своя якась програма, а у звичайних школах нормальна програма у першому класі, нічого надзвичайного.
Звичайно я розумію, що багато залежить від вчителя. У нас дуже хороша вчителька, я дякую Богові, що ми попали саме до неї. Бо переживала за наше навчання трохи. І ще не бачу, щоб вчителька робила різницю між дітками, для неї вони всі однакові і всім вона допомагає. Батькам звертає увагу кого і в чому підтягнути.

+ 100000% підписуюсь під кожним словом.

 

ви абсолютно праві. Вимог вміти читати-писати до школи немає. АЛЕ: 2\3 дфтей зараз ідуть до школи дбре підготованими ( це навіть не мої слова, а нашої тітки-вчительки молодших класів). Програма насичена. І вчитель не має змоги приділяти уваги тим, хто йде на мінімумі. Тому, можна йти до школи взагалі не готовим, але це будуть виключно проблеми батьків і дитини, яка не встигає за іншими.Дитина, яка не встигає, починає нервуватися, стресувати. Крім того, вже цьогоріч маю приклади у дітей знайомих, яким вчитель в 1 класі прямо казала, щоб займалися більше вдома, тому що у неї в класі вже майже всі діти читають ( початое жовтня- читають не по складам. ТОбто діти йшли до школи готовими)

--- дописи об"єднано, 17 Жовтень 2015 ---

вона не важка, вона насичена. Тобто вивченню певної теми виділяється мінімум часу. ТОму легше схоплюють ті, хто вже готовий.Плюс перший клас- це як перший рік в садку - адаптаційний. Багато діток починають частіше хворіти , пропускати заняття. А це- ще додатковий стрес.

--- дописи об"єднано, 17 Жовтень 2015 ---

під час навчального року цього ніхто не буде робити ТОму що перелік підручників затверджується "до" і школа повинна мати готову базу

 

А ще, перед першим класом навчіть дитину правильно і впевнено тримати ручку. Бо наша вчителька в першому класі виказала нам як претензію, що "ваш син ручку неправильно тримає, навчіть його" То від вчителя, звичайно, залежить, але коли в класі 30 учнів і програма перевантажена, один раз поправлять, а там, як батьки проконтролюють, так і буде.

 

Значить нам повезло, що ми легко схоплюєм (хоча не були готові). І нам банально просто цікаво. Туго тільки з віршами, бо він не може зрозуміти для чого вони йому і спочатку було з читанням, тепер нарешті зрозумів, що це йому потрібно і помаленьку вчитуємося))) Якщо на кінець навчального року не буде читати того мінімум, що треба - катастрофи я з цього не зроблю Будем мати, що робити влітку, крім просто відпочивати.
Якщо порівнювати минулий рік, то хіба б з-під палки би заставляла. Ми довго навіть думали чи давати дитину до школи, бо він нам бракував школу за школою і там де було тестування, банально завалював. Сказав тестуючим, щоб писали то самі, бо він не хоче в їхню школу Я була в шоці. І віддали в школу де не було тестів, і то з розрахунком - потягне то буде вчитись, ні - то заберемо і почекаємо рік. Але як виявилось, що все таки пів року для дитини дуже багато. Та й кожна дитина індивідуальна. Комусь цікаво пізнавати кожен раз нове, а комусь в кайф показати, що вони це вже знають - і це є нормально, бо не можуть всі бути однаковими. Я рахую, якщо дитині важко готуватись до школи на перед, не завжди треба робити це через силу. Ще ніхто не вийшов зі школи не вміючи читати. А відмінниками все одно не всі можуть бути. Просто інколи навіть батькам треба ставитись простіше до того навчання і буде всім добре.
Я як спостерігаю, як наші деякі мами переймаються навчанням, а ще як деякі "штурмують" дітей, мені їх шкода (і дітей і мам). Дитина має отримувати задоволення від навчання і не біда, якщо якийсь предмет не вдається вивчити на рівні зі всіма А тим паче в перші півтори роки, які не оцінюються (хоча для мене і подальші 9,5 років не біда). А за цей час, якщо батьки допоможуть, дитина звикне і до навчання і до навантаження
Я ні в якому разі не говорю, що треба впустити все на "самотьок". Ні ми виконуємо всі завдання, але якщо щось у нас не виходить, то пояснюю, потім з часом ще раз вертаємось, ну але якщо не доходить все таки - то нічого страшного, значить наразі не треба

Дуже сподобався мені допис cjomcjomka, процитую ще раз:

і це найголовніше для першачків.

--- дописи об"єднано, 17 Жовтень 2015 ---

ми її тримаємо впевнено, але специфічно, спочатку боролись з тим, а тепер не паримось, саме таким чином дитині зручно і пише він гарно. Вчителька дивується, як тримаючи так ручку можна так гарно писати і казала не рухати його, якщо йому так зручно. Ми пишемо правою, але тримаємо ручку і руку так, як тримають люди, що пишуть лівою. Ну і нічого зробити з тим не можемо, хоча пробували і не раз. Я навіть брала його руку в свою і писала з ним. Бачу, що йому реально так не зручно і швидко втомлюється від того.

 

Ми пішли теж цього року в школу, в 6 років. До того знали всі букви, цифри, читати толком не вміли. Дитина ходила в садок, то там трохи щось вчили, гачки писали, на свята віршики і т.д. Потім ходили на звичайну передшкільну підготовку в школі. Від приватних і платних підготовок свідомо відмовились (маємо в родині педагогів, і нам порадили так, про що не жалкуємо). Спочатку були здивовані букварем, але втягнулись, дитина вже читає, і вже на початках "ловила склад". З письмом все виходило нормально, але на початках дуже повільно, що я вже хвилювалась, та за тиждень-другий все налагодилось. Ми сідаємо за домашнє

(якого нема, то тільки повтореня і доробляння хто що не встиг в класі)

, і дитина швиденько все доробляє. Головне з початків привчити і заохочувати до роботи (бо як будете відклалати "на потім", то так і до ночі можна робити ті завдання). Є в класі діти більш підготовані, є менш, але всі зрівнюються дуже швидко. Як тут писали, головне уважно пильнувати все батькам в першому класі. Підготовка звісно не завадить, але багатьом потім стає скоро банально не цікаво, і на подальшу успішність вміння читати чи рахувати бо школи не впливає. І про адаптацію, дитина радо йде до школи, навіть у вихідні питає коли буде школа, товаришує з дітьми, і Богу дякувати, ні разу не хворіли. То і від характеру напевно залежить, і чула що садкові дітки здебільшого краще адаптуються. А забирати в дитини рік перед школою на навчання не варто, імхо.
Ще читала до готовність до школи визначають кількістю постійних зубів, що їх має бути пару. У нас тільки 1 молочний наразі хитається, але зі школою все ок. І на медогляді про зуби нам не казали. Ще про спец. школи напишу-от там можуть бути досить складні співбесіди, насиченіша програма для першачків, тому на це теж треба зважати, цікавитись, бо в наших знайомих був шок, як дитині на першому тижні навчання сказали в класі самій записати домашє, в тому чмслі і з англійської, і уявіть як то "весело" якщо дитина ще толком і писати не вміє. Тому я за нормальне відношення до навчання і знову переконуюсь, що усі ці "понти" нікому не потрібні.

 

до речі, я трохи погоджуюсь.
Ми ходили при церкві на таку підготовку, хотіли з чоловіком, щоб дитина трохи була комунікабельнішою і йшли туди цілеспрямовано і саме туди. Інших приватних шкіл не розглядали, бо нам важлива була їхня методика спілкування і заохочення діток. Хоча ми і в садочок ходили. Але, до прикладу, в садочку ми не хотіли брати участі у виступах, а у школі з радістю. Методи там трішки інші (нам всім дуже подобалась та школа). Але ми не робили там акценту саме на навчанні, а лише на адаптації до іншого ніж у садочку. Хоча, думаю, що на оцей "перебір" малого школами вплинула наша підготовка. Бо він знав вже точно чого не хоче: не хоче щось робити на мус, не хоче строгості у вчителях і т.д. І порівнював всі школи зі своєю "маленькою школою" так він називав нашу підготовку.Знаю, якби не знав з чим порівняти, то пішов би в першу, ту що привели, а так маємо те що маємо... Хоча тепер я ні про що не жалкую. Все що робиться - то на краще.
Якщо б у нас стояло питання тільки у самій підготовці до школи, що стосується навчання, то садочку було більше ніж достатньо і дійсно приватної школи не потрібно було б. З цим я погоджуюся цілком.

 

то міф. В нормі молочні можуть почати змінюватися з 4.5 років. У нас ще в 5 років були вже 2 постійних зуба. Фізичний розвиток і психологічний- то дві великі різниці.

 

Про зуби теж сумніваюсь. Ось тут процитую про готовність до школи, основе на що варто звернути увагу
Ця стаття допоможе батькам психологічно підготувати дитину до школи. Що повинна знати та вміти дитина, щоб спокійно й упевнено почуватися в новому колективі?
Відразу ж відзначимо, що діагностика украй необхідна. Вона потрібна для сім'ї: для того, щоб знати, у якому напрямі вносити (якщо це необхідно) корекцію, як індивідуально підійти до успіхів і недоліків дитини. На жаль, на сьогодні наявна система діагностики явно недосконала і вимагає досліджень в цьому плані.

Нижченаведені тести, питання, творчі завдання, цілком зрозуміло, не претендують на систему діагностики. Ми робимо ще одну спробу звернути увагу батьків на свою дитину. У пропонованому матеріалі використані результати вітчизняних і зарубіжних досліджень.

Що дитина знає про себе і свою сім'ю? Елементи самозахисту. Наступні запитання допоможуть виявити рівень даних уявлень.
1. Назви своє прізвище, ім'я, по батькові, вік.
2. Чи знаєш ти свою домашню адресу?
3. Назви прізвище, ім'я, по батькові батьків і близьких родичів.
4. Де вони працюють?
5. Пригадай домашній телефон, а також робочі телефони мами, тата.
6. Якщо батьків немає удома (увечері і у вихідні дні) − де вони можуть бути? Як їх знайти?
7. Ти заблукав:
а) у великому магазині;
б) на ринку;
в) у зоопарку;
г) на незнайомій вулиці;
д) у багатолюдному автобусі, метро і так далі.
Що ти робитимеш у цих обставинах?
8. Тобі на вулиці зустрілися хулігани і почали приставати − як ти поведешся?
9. Ти втратив ключі від квартири. Що робити?
10. Ти один удома. Тебе наполегливо просять відкрити двері (прийшли зі школи, міліції, домоуправління, пожежної охорони). Що ти зробиш?

Відповіді на нижченаведені питання виявлять ступінь знань і практичних навичок, які обов’язково повинна мати дитина, щоб бути самостійною (і добре почуватися в колективі):
1. Самостійно (без нагадувань) дитина виконує щоденні правила особистої гігієни (чистить зуби, умивається, виконує інтимні гігієнічні процедури, чистить взуття, одяг, користується серветкою і так далі)?
2. Знання про корисні продукти, вітаміни, культуру живлення.
3. Обізнаність про шкідливі, небажані продукти, особливо у великих кількостях (цукор, сіль, шкірка від курки, жири, здобні продукти і так далі). Які ознаки несвіжих, небезпечних для здоров'я продуктів? Декілька прикладів.
4. Уміння проводити елементарну гігієнічну обробку продуктів. Уміння самостійно помити яблуко, почистити апельсин чи картоплю.(Дитину можна легко навчити чистити картоплю, якщо купити спеціальний ніж із проріззю для чищення овочей − ним просто користуватися й неможливо порізатися).
5. Знання про користь свіжого повітря, шкідливості пилу, необхідність жити в чистому житлі. З цією метою брати посильну участь у прибиранні квартири.
6. Уявлення про надання першої медичної допомоги. Знання про те, як поводитися з йодом, зеленкою, бинтом і так далі.
7. Чи є отруйні рослини, гриби, кущі навколо нас? Які? Можна їсти незнайомі ягоди чи гриби?

Рівень етичних якостей. Працьовитість. Відношення до оточуючих.
1. Виховання добрих відчуттів, чуйності, уміння прийти на допомогу.
2. Рівень працьовитості:
- які постійні трудові обов'язки має дитина? Як вона до них відноситься?;
- чи охоче відгукується на доручення ? Чи часто проявляє ініціативу у виконанні трудових справ?;
- чи виконує справу до кінця або кидає його, зустрівшись з труднощами або перемикається на легші, цікавіші справи?;
- якість праці: ступінь акуратності, раціональності, відсутність метушливості і зайвих рухів;
- мотивація праці дитини: робить, щоб допомогти по будинку, або працює, щоб отримати похвалу.

Спеціальні практичні уміння, необхідні майбутньому школяру. Не надаючи першорядного значення нижченаведеному, все ж таки відзначимо, що навчання в 1 класі потребує від дитини певного об'єму учбово-направлених знань, умінь і навичок, мається на увазі загальна ерудиція, елементарні обчислювальні навики, читання, письмо. Точний перечень вимог ви можете дізнатися в школі, куди будете віддавати дитину.
1. Загальна ерудиція: знання навколишнього світу: пори року, рослинний і тваринний світ, побут людей (одяг, взуття, сон, посуд, техніка), правила дорожнього руху і так далі
2. Математичні знання: знати цифри до 10, читати і записувати числа 20, уміння вирішувати арифметичні завдання в одну дію на складання і віднімання. Знати суміжні числа («числа-сусіди») в межах 10 (у числа 8 суміжні 7 і 9), розуміти кількісний склад в межах 1-го десятка (5 − це 1, 1, 1, 1 і ще 1; і інші варіанти: 5 − це 4 і 1, 3 і 2, 2 і 3, 1 і 4). Розпізнавати прості геометричні фігури як площинні, так і об'ємні: круг, трикутник, квадрат, прямокутник, куля, куб, циліндр. Легко орієнтуватися на листі паперу, розуміти вираз «довжина в одну клітинку зошиту». Уміти користуватися годинником без секундної стрілки. Знати основні міри довжини (км., м., см.), ваги (кг., г.).
3. Рівень усного мовлення: проводити звуковий аналіз нескладних слів, послідовно виділяючи і називаючи всі звуки в слові. Розрізняти і називати голосні й приголосні звуки, тверді і м'які приголосні звуки, читати складами або злито (словами) із швидкістю 20 і більше слів на хвилину. Усно переказувати, про що тільки що прочитали (усвідомленість дитиною читаного тексту). Виділяти наголос у словах. Записувати окремі слова, написання яких не розходиться з вимовою.

Мова як показник готовності до шкільного навчання.
1. Ясна вимова всіх звуків рідної мови.
2. Уміння дитини говорити тихо - голосно - тихо, міняти темп мови: швидко - поволі - швидко.
3. Використання в мовленні всіх засобів інтонаційної виразності. Знання ряду віршів, загадок, лічилок, бажання їх виразно прочитати.
4. Рівень культури мовного спілкування (розмовляти, дивлячись співбесідникові в очі, не переривати без вибачень тих, що говорять і так далі)
5. Уміння вести діалог, логічно відповісти на поставлені питання, грамотно ставити запитання.
6. Володіння вмінням зв'язно, логічно, без зайвих повторів, перескоків, заминок і тривалих пауз обговорювати казки, розповіді. Уміння переказати своїми словами сенс прислів'я, вірша. Уміння дитини розповідати як детально, так і стисло.
Можливо, ваша дитина не знає і не вміє всього, що ми перерахували. Цей список − ідеальний варіант. А ідеали, як ви знаєте, недосяжні. Просто ви тепер знаєте, куди йти. Якщо ваша дитина буде мати 80-90% знань і навичок, наведених тут, ви − молодець. Це означатиме, що ви дійсно займаєтеся своєю дитиною. Це − рівень вашої відповідальності.

Про зуби (то трохи сумнівно, імхо):