спробуйте тиждень-два родинну вечерю розпочинати питанням "як у тебе минув день?" Якщо це увійде в звичку, даю 100% гарантію, чоловік почне цікавитись вами/ вашим здоров"ям більше,ніж ви самі
Мала вчора ситуацію в маршрутці. Так і хочеться позабивати таких "мужчин". Я сижу. Він стоїть поруч. Але стоїть це не зовсім адекватне визначення. Скоріше гарненько "лежить" на моїх "сильних" плечах. Ну думаю ладно: багато людей, жахлива дорога. Але коли на черговій ямі він видав: "ой, я тут геть притиснув пані (ну тобто мене), але то нічого як до неї попритискається такий мужчина"; я вже не стерпіла. Людоньки, то ше треба було бачити того "мужчину" (явно не зовсім тверезий, так ще й враження, що валявся під кабаком добрих пару днів). Зазвичай таких екземплярів оминаю. Та і тут не особливо зв"язувалася, бо не було з ким власне. Але от щось згадала і вирішила тут написати. Чи то я така нєрвна і впечетлітельна стала...
Скільки вже можна того радянського сервісу від тих майстрів? Думають, що на них мають чекати, такі поважні, унікальні чи що? Викликали майстра провести профілактику котла. Хотіли на 14-те число, домовились, потім каже, що взнав, що то свято, хоче випити (так прямо і сказав). Сьогодні ж чоловік відпросився з роботи, домовились на 12. О 12-ій дзвонить і каже шо буде після обіду. І не хвилює його ніц. Так і хочеться дочекатися і сказати, сорі хлопче, тепер вже я не можу, їдь додому.
Я вважаю,що якщо вже йдеш на таку подію,то потрібно пити те,що є на столах .Якщо вон мені не підходить чи я взагалі не хочу вживати алкоголь,то кажу,що я не п'ю і все.
мені щось ні один з варіантів не подобається я в гості завжди беру з собою вино, бо п"ю тільки сухе вино (коньяк раз в сто років не рахую) Якщо на столі є алкоголь для мене (є в 90%,бо всі в курсі моїх смаків), то добре, а ні -господарі мають чим мене гостити
Ну то значить ви не дуже вибаглива і вам легко вгодити,що господарі завжди знайдуть чим вас пригостити.
о так! мене цілком влаштовує французьке сухе вино з місцевого супермаркету, ніколи не прошу господарів їхати за ним в Бордо перед моїм приходом))
То в майстрів професійне захворювання))). 99% відсотків інфіковані. А ще страшенно невдоволені, коли показуєш їм на іх брак.
О, ми так одних кілька днів чекали. Потім нам задзвонили і почали собі ще ціну набивати. Хлопці плюнули, гарненько тих майстрів послали, і все зробили самі. Кілька тисяч зекономили.
Забилам би Укрпошту на В.Великого. Дзвонять сьогодні зранку, кажуть прийдіть заберіть свою посилку з Китаю, наголосили коли в них обід. Приходить хлопець, вони його послали в друге приміщення (хоча ми постійно всі посилки з Китаю забирали тільки там) пішовши туди коли послали, постоявши пів години в черзі працівники заявляють що в них нашої посилки немає. Після 15 хв розборок повертаємося назад, виявляється що посилка там лежить як пень, просто погано вони шукали. От що тут ще сказати... самі дзвонять, кажуть що в них посилка, а потім кажуть що нічого не мають...
Та не тільки на Володимира Великого! Укрпошта - це "діагноз". Головне, понавішують буклетів про купу їхніх сервісів, а як доходить до діла, то біда на біді. То комп"ютер через раз висне (а бідна тітонька не знає з якого боку до нього підійти), то в них паперу нема, то супровідні закінчилися... і головне не вміють організовувати свій час! Як людей нема - чаї ганяють, а коли добряча черга - пакують пошту на відправку. ЗАБИЛАМ БИ!
Щоб забрати посилку в себе на укрпошті (мартовича), то треба ще набратися сил і терпіння. Яка ж там противна жінка працює (старша пані така в окулярах, темне волосся і повна). Все ніяк не знайду до неї підхід, ніколи не ставлю багато запитань, завжди по суті, за документами підходжу, але там вічне невдоволення, яке переходить в крик. Так і каже: ненавиджу всі жовті конверти від китайців (аліекспресс в основному), по сто разів на день за ними приходять. Вміє виїсти мозок так, що і не встигнеш щось відповісти. Всі інші трохи молодші і такі добрі дівчата, але на видачі цих китайських посилок сидить саме вона
Сидю я значить собі на кухні спокійно(всі по норам вже) і тут , як лупане щось десь на всю хату Вибігаю в коридор і щось мені підказує, що це внизу, в котельні. Спускаюсь, і бачу кришку від банки, розумію, що щось вистрелило з закруток. Точно- томат. Але ж чому??? Хм, почухала ріпу і те саме "щось" підказує мені поставити руку на батарею, аякже - гаряча! Ну, не й...йййо... лки, га твої ж- це дарагой здогадався відкрити там опалення, бо котлу виявляється холодно.А закруткам також не помішало б погрітись напевно. Ну, забилам би і всьо
Український сиромудрий менеджмент! Молока в пакеті вже давно не літр, сметана -350гр, сьогодні снідаю плавленим сирком ( полюбляю) - а там 90 грам. " Бізнесмени" , коли захочу купити пакувальні матеріали,то куплю їх в господарському магазині. Не потрібні мені продукти по чайній ложці за ціною кілограма !
Виробники мусили зробити таких хід, щоб не сильно піднімати ціни Інакше у покупців був би легенький шок
