Вибір лікаря для майбутньої мами

Ви абсолютно праві. Моя сестра, коли домовлялась з лікарем про пологи (заввідділенням, до речі), то вона одразу її попередила, що у кожному пологовому будинку є певний відсоток важких пологів і пологів "з наслідками". І так було й буде завжди, незважаючи на професіоналізм лікарів. Просто це - статистика. І від неї, як лікар сказала, нікуди не дінешся. Якщо не пощастить потрапити в той процент - то вже така доля. Хоча лікарі в будь-якому випадку роблять все можливе і навіть неможливе.

Коли вона народжувала - інтерни (чи як їх там правильно називають) прийшли - бо був нестандартний випадок - єдина артерія пуповини. Добре, що дозволили природні пологи. Бо всі інші показники були в нормі. Народила за кілька годин - аж сама не очікувала, що так скоро. Щойно в палату поселили, з дівчатами познайомилась. Вона навіть обід собі назамовляла. А вже прямо від тарілки її лікар повела в родзал - навіть поїсти не встигла Майже не порвалась при цьому.

Отже, треба завжди готуватись до найкращого. А там вже діяти по ситуації. І вірити - завжди.

 

До речі, то за згодою роділлі? Я б не хотіла...

 

Хто народжував у Надіжко В.В, поділітся будь ласка контактами. Буду дуже вдячна!!!!!

 

у зв язку з його новим призначенням ,ви навряд чи потрапите до нього на пологи. він останніх своїх клієнток уже "перенаправляв" до колег

 

Я вибачаюсь, а як їм ще вчитись? Уявіть собі, що інтерни вчитимуть лише теорію, а потім на вас практикуватимуться. Якщо ніхто з жінок не даватиме згоди. Вони мають знати, як правильно діяти при різних патологіях.

 

До мене також приходили інтерни: під час пологів і після (дивилися як заживає шов), нічого страшного в тому немає бо власне

 

Яке зручне слово... Коли я лежала в родзалі, мій синочок ще був у животику і його серцебиття було в нормі, медсестра подзвонила у якусь "статистику" і спитала, що робити, якщо народиться живим і помре після народження. Народився живий, помер за кілька хвилин. А записали... правильно, мертвонародженим. І які у нього були шанси вижити не стільки через маленький термін, скільки через витискання колінами і кулаком? (він йшов ніжкам вперед, а шм заспазмувала (ага, окситоцин) якраз перед тим, як голівка мала виходити, то якраз голову потовкли, а чоловіка тим часом намагалися виставити з родзалу). Чоловік просив, щоб викликали бригаду з реанімації новонароджених, то ж через дорогу - сказали, як виживе, то викличемо. Потім просив взяти відразу після пологів аналізи, аби з"ясувати, чому сталося так, але ні - проморозилися і першим ділом дали крапельницю з антибіотиками!
Так що лікарі роблять все можливе зазвичай лише аби свої зади прикрити.
І ще одне: якщо ви не в числі тих, хто "потрапив у той процент", то подякуйте Богові і не розказуйте, що мають робити ті, кому "не пощастило": ви не були там, де були вони і не переживали того, що пережили вони.

 

Це така біда не у статистиці, а у тому, що її намагаються "підігнати штучно" до якихось рамок, і власне нема жодної відповідальності . Це переживати - хоч то пережити неможливо, лише звикнути до того - лише батькам.
Хочеться просто сподіватися, що все-таки не тільки це:

грає роль, але й що попри то вони намагаються врятувати пацієнтів. Жахливо, що то звучить як скоріше "побічний продукт". Пріоритети такі...

І все одно потім, після трагедії, треба знов вибирати того лікаря (ну кому не підходять домашні пологи), знов покладатись на відгуки і власне на оту "статистику" - статистику відгуків на ДП, статистику відгуків знайомих і т.д. Просто після таких речей вчишся не довіряти лікарям, мусиш до всього доколупуватися сам, стаєш як той боєць невидимого фронту замість того, щоб розслаблено і природно народжувати дитинку .

 

Не знала, про це, може ви можете когось порекомендувати?

 

Барнаулка, а хто у вас пологи приймав? То просто жах якийсь, ну як таке батькам можна говорити. Воно, ніби, лікар і бачить до чого йдеться, ну але ж будь людиною. Та хоч збреши, що вже послали чи що. Ну як так можна.

 

Мені шкода, що з вами трапилась така трагедія. Але я всього-навсього передала те, що казала лікар моїй сестрі. Чи я не мала права про це писати? На жаль, є й дебільні лікарі, які дипломи за сало купили. Але для того є 9 місяців вагітності, щоб усе зважити і прийняти рішення - до кого йти народжувати. Є відгуки, є знайомі. Таке витискання, як ви описали, - то злочин. Мав бути екстрений КР. Я намагаюсь зрозуміти ваші почуття, але узагальнювати всіх лікарів теж не можна - це неправильно. Є й такі (їх одиниці) - які й з того світу дістануть. Моя б воля, я б у кожному родзалі поставила кілька вебкамер із записом - щоб карати тих, хто приймає пологи непрофесійно. Щоб докази були.

П.С. А я завжди дякую Богу - за будь-яких обставин. Бо на все Його воля.

 

Рачкевич Олена Станіславівна (якщо правильно пам'ятаю). Вона переважно мовчала або одною чи кількома фразами відповідала. Найбільше слів від неї почула на тему "суші-як таке можна їсти" (чоловік привіз мені суші на другий чи третій день після пологів). Там ще якась дохторка із великим декольте мало не до пупця і стрілками до вух була, я так розумію, хтось з начальства відділення. Я чую рухи дитини, а вона розказує, що він вже напевне помер. І взагалі, то не передчасні пологи, а пізній викидень і нащо мені інваліда. А так молода, ще народиш. Казала прийти через три місяці до Рачкевич, вона мені все полікує, і уреаплазму, і мікоплазму... Головне, вже потім аналізи на ТОРЧі показали, що інфекції нема і за результатами розтину у дитини теж не було ніякої інфекції. Отак, а вони би вже ТОРЧі лікували.
І в морзі Рачкевич теж мовчала. Всі знали, що дитина була жива після народження кілька хвилин, а неоанатолог вперлася, що вже був мертвий. Чоловік був присутній при спробах реанімації, то робили штучне дихання і адреналін у серце вкололи (то десь 2-3 хв), а в морзі вона говорила, що реанімували 15 хв. Патологоанатом питав у них, якщо дитина мертва народилася, то нащо було реанімувати і де у документах інформація про реанімацію, бо ні слова про це, але ніякої змістовної відповіді не було. Не можу описати, в якому стані після тієї розмови у морзі був мій чоловік...
І взагалі, зробила висновок, що у пологовому кожен сам за себе.

О, про інтернів. Коли у родзалі було їх 1-2, то мене це не хвилювало, а коли прийшов цілий натовп студентів і ще невідомо кого - то вже занадто... На все має бути межа

 

Боже, та це ж не люди, це НЕЛЮДИ.

 

в мене теж були інтерни, мене ніхто не питав, але в мене був кр.

 

інтерни..... добре що перед пологами про них не задумувалася, бо ще б переживала щоб їх не привели. Я розумію що вчитися їм треба, але пологи - то не звичайна медична процедура, типу операції, де від пацієнта потрібна лише присутність - решта робота лікаря. Пологи - це на сам перед робота жінки, і то не щоденний звичний прцес для організму, а ціле таїнство, яке вимагає від роділі дослухатися до себе, відчути.... тут деякі дівчата писали що навіть чоловіка збоку не потребували, а тут купа чужих людей стоять спостерігають.....і як тут настроїтися на потрібний лад, я б напевно рішуче протестувала. Думаю що дозвіл на таке навчання мала б давати, чи не давати сама жінка, якщо це не заважає - ОК, а якщо жінка проти, не зможе розслабитися, то користі буде 0, хіба покажуть інтернами варіант ускладнених ними ж пологів.

було б непогано для тих самих інтернів - спостерігають і не заважають, але то напевно утопія.
І ще, просто на майбутнє для себе, - в меді напевно більша ймовірність стати "науковим матеріалом", чи я помиляюся?

 

Пошукала інформацію про ту Рачкевич. Жахнулась. Виявляється, то не єдиний випадок... Не знаю, чи зможу правильно вставити скопійоване. У цій же гілці 26 червня 2014 року форумлянка Smiwna у відповідь на питання "Дівчата а чи народжував хтось у Рачкевич Олени Станіславівни ( медінститут ) ??Що можете сказати ?Дякую!" писала таке:

"Моя знайома. Пологи тривали 23 години. Знайома не могла розродитись, води відійшли всі, а та не стимулювала її. Нічого не пояснюючи при тому. Дитина померла через 4 дні. Нестача кисню в мозочку та ще інші супутні наслідки..."

У "Раджу вам лікаря з ПБ" теж не дуже обнадійливий відгук:
"1. Рачкевич О.С., Стах
2. Медінстут, 28.04.07
3. Дуже приєна, ввічлива, але як виявилося потім (при 2 КР), "наробили мені дєлов"."


Є лише пара позитивних відгуків. Думаю, то просто були суперлегкі пологи, і та дівчина спокійно навіть вдома б народила.

Знайшла ще таке від форумлянки Matiola:

"В 2006-2007рр., Рачкевич Олена Станіславівна працювала на Виговського в жіночій консультації. 2007р. вона пішла в декрет. Можливо вийшла з декрету і пішла працювати в медінститут. в ті роки вона працювала і на Виговського і в Медінституті по пів ставки.
Тоді я народжувала в Кузьо вона гінеколог, акушером в мене була не знаю хто бо вона до мене підійшла аж коли дитя вже почало показуватися, бо під час потуг мій чоловік її повністю замінив.
Ви будьте спокійні, бо Рачкевичі це лікарі від природи,там і мама її працює і викладає.Всі студенти дуже гарно відкликаються про них."

 

Дiвчата, а чи народжував хтось у Литвинчук Любомири, вiдколи вона в медi? Маю кiлька схвальних выдгукiв вiд друзiв про неi, коли вона ще працювала на батальнiй. Цiкаво, яка тепер специфiка...

 

вибір лікаря- це дуже індивідуально. Є багато хороших лікарів, але рекомендувати нікого не візьмуся- у кожного свої погляди на те, що він очікує від лікаря

--- дописи об"єднано, Oct 17, 2015 ---

з пологами- те саме. як вела там, так і тут. хіба з тим вийнятком, що зараз вона на нічні та "вихідні" пологи може не приїжджати- передоручить черговому.ро це може і завчасно попередити- що приймає лише в робочий час

 

не обов язково. Бо заняття кафедри ведуться в пологвому Меду, Мечнікова, Джамбула, гінекології на Русових та Ужгородській.Тут всюди- клінічна база. Але зазвичай так- в Меді найбільше практики. Хоча на Мечнікова, наприклад, теж при моєму перебуванні були студенти-практиканти. Правда, тоді у них було якесь практичне заняття у відділенні патології. І вони були присутні на моєму УЗД ( але мене УЗДист наперід ще в коридоі питав, чи я не буду проти їх присутності. ТО навпаки було цікаво слухати, як він їм все пояснює). А ще я таки стану на захист інтернів . Зрештою- не плутайте інтернів і студентів-практикантів . Інтерн- то вже особа з вищою медичною освітою, випускник Меду. Бо вони дійсно мусять вчитися не по веб -камерах і не на пальцях. Вони мають мати практику. Наприклад, інтерном в " моє перебування" була та ж Мала- Гресик. І мене вона вела в патології власне як інтерн. Інтерни якраз ще мають бажання вчитися і пізнавати. Тому вони і уважні, і хоч не мають практики, але мають ті самі знання. І на початках практику мають все-рівно з лікарем-ординатором.Та навіть своєю появою на світ я можу завдячувати власне арабу-інтерну , який напару з Бєсєдіним допомагав моїй мамі на пологах ( мама і досі його з приємністю згадує. І те, який він був уважний, і те, наскільки акуратно все проводив)
А от студенти на практичних заняттях- то вже інше. Тут я би реально згоду жінки питала ( так, як це було у мене).

 

на бейджиках тих інтернів, які спостерігали народження Дмитрика писало "лікар-інтерн".
Отже, вже лікар.