Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

А я вчора спала до 11.00, така красота
Потім снідала, читала, готувала, обідала, привітала мого Захисника зі святом, знову читала, робила підрахунки весільного рушника, тішилась і мріяла
Ех, релаксуючий вихідний вийшов на славу

 

А я щось останні дні геть неорганізована. Стільки роботи, а нічого не робиться. І я знаю чого не робиться. То треба взяти себе в руки відновити складання плану-списку на день, викинути з голови всі дурниці і перестати просиджувати всі вечори в інтернеті. От у вівторок - начиталася всяких слізних історій, сиділа ридала...

Правда отримала запрошення на каву від колеги . Но прийшлося проморозитися .

(А то чоловік би не поняв).

Хотілося написати: ех де та молодість. Але не буду: ну бо ще ж не стара . Хоча часом такою почуваюся... То все побут затягує.

 

Щасливі))
Я кажу, що наші в животах якісь годинники мають, бо чітко знають, коли треба тарабанити мискою

як мене бісить то- лапою гримає по мисці свиньота така

і скавчати.
Ох, які важкі до пробудження осінні ранки,бррррр. Прокинулась швидше часу, думаю ще хвилин 10 полежу, як полежала- 20 хвилин пролетіло 0_0. Тоді в темпі не вальсу, а певно квікстепу- одніє рукою чистиш зуби, другою колотиш їсти дитині і всім голодуючим, женеш на вулицю випускаєш "стадо", заводиш машину, дитина вже би мала поїсти)), одягаєш дитину і себе одночасно і, як з кулемету летиш в школу ще й втигаєш до дзвінка . Але такий темп мені більше подобається, бо не встигаю почути енний раз "Я не хочу в школу, мам, я не хочу...". Добре, що завтра вже п"ятниця, а там в суботку вже буде наш татусь і в мами буде свята неділенька .
Во, так і живем))) Всім гарного, затишного дня і вечора, і ніченьки

 

Файний учора був день).
Дякуючи @Ука і розсилці на ДП ми попали в парк Культури.
Було холодно(мені), смачно(всім) і цікаво(мужу з Тео осообливо-грали з Тео в одну гру, поки мама роздивлялася усе навколо).
Гра пішла добре, питання чим буде займатися малий вже так гостро не стоїть)). Наразі буде займатися спортивним орієнтуванням з татом. А мама в той час- ну все як любить мама.
Я тільки у вівторок загадала це своє Бажання і вже бачу його здійснення.
Чоловік довго займався спортивним орієнтуванням і вчора і Тео до того діла залучив. Малий такий радий шо ну. Знали би ви яка ж рада я.

О, згадала, що хотіла запитати- це я одна в шоці від виборів? Від актуальності їх саме зараз, від усвідомлення скільки грошей на то діло йде, від тих, хто туди преться.
Пів дня про них думала і дійшла висновку, що колишні закиди про те, що ми мали вибір без вибору- це була брехня. Цей час настав тільки зараз. Ех).

Усім привіт і щасливо й тепло дочекатися вихідних.

--- дописи об"єднано, 15 Жовтень 2015 ---

Мій тт прийняв то діло, що я а- вчилася з хлопами, б- працювала з хлопами, в- дружу я з хлопами.
Може і вам то якось мужу донести- що у вас є така потреба? Ну якщо вона дійсно є). І то дійсно кава, а не щось інакше).

 

Нєа, не одна)) Я перестала цікавитись списками, від коли почула хто в наші голови с/р балатується, а вчора мені випадково порозказували хто ще в депутати преться, а особливо від Солідарності цікаві лічності будуть, нові обліко моралє .

 

Він в мене якраз дуже розуміючий. І завжди відправляє мене на всякі посиденьки, щоправда дівочі. Але боюся, що то не просто кава. Тому буде так. А точніше не буде.

 

Вимальовується на завтра так якби "ділова зустріч" з теперішньою мого колишнього. Все б нічого, та тільки жіночка модельної зовнішності, а я - досить самокритична. От чому одним все, а іншим - нічого? )) І байдуже, що вона ніяковіє так само, як я. )) Так що завтра в повній бойовій готовності - вперед і з піснею. Треба колготки купити, до речі. Шо за село той Львів - ну не розминутися мені ні з колишніми, ні з їх жінками, ні з дітьми і мамами. А якби молодість була бурною, то взагалі б з хати було страшно вийти. Побажайте мені.. розминутися з нею.
Захисник мій вчора посилено працював, сьогодні на роботу поперся. Мужчина у відпустці, еге ж. Ну нічого, я як знала, що так буде, тому не здивована. Насмажу йому якогось лечо на вечерю, хай ся втішить трохи.
Малий захисник писав сьогодні контрольну з англійської, цікаво, що з того вийшло. )) На вихідних вчили з ним вірші. То просто торба, що за дурню тим дітям задають. Пісня про Чіпа і Дейла, і то така, що "ні до складу, ні до ладу" (але знайшла її автора в Інтернеті, дуже плодовитий, купа пісень, і слова, і музика, все як має бути). Щось про те "куди біжить прогрес" і "вершину (чи якось там) всіх наук - комп"ютер та гугл (на листочку - Goоgl )). А третій вірш я навіть не намагаюсь згадати, бо взагалі в голову вкласти не можу жодної фрази з нього. Видно, геть дитяча література зійшла на пси, раз такою графоманією перебиваються. Чим би то ще голову забити? Біднятко, добре, що скоро канікули.

 

Ггг! Намальовується інтрига? Привід "ділової зустрічі" і для чого воно тобі тре?
Мені вистачає наразі колишньої теперішнього Але і теперішньому не альо з моїми бившими.
По дєлу: вчора свято було бурним, з пєснями і плясками під бубон. Дівчата, я з Рудим танцювала один раз і то на початку знайомства. А вчора ми "вишивали" як шальоні. Аказується, пєнсія ше вміє плясати і пісок не сипеться Закінчилось все прозово і скандалом

Рудий ні при чому, він мімішка

. Сьогодні на роботу я не пішла, бо вчора було свято.
Отже тиждень в мене супер-мега короткий. Вечері завтра романтичної не буде

в Рудого буде поважна розмова з приводу вчорашнього скандалу

, то тримайте за мене кулаки, бо задовбало, коли купа люду пхає носа не туди.

 

Мені воно вопше не тре 100 років, очі б мої їх всіх не бачили. То в неї виникла "необхідність" до мене звернутися, і схоже, вона не збирається її уникати (а могла би запросто..). Нашо воно їй тре, питається? На меня посмотреть и себя показать? Боюсь, розчарую її - щось навіть пісок не сипеться.. Ревнувати там давно нема чого, хоча.. жіноча голова - хто зна, що в ній.. (я про її голову). Ну але зважаючи на те, що вона таки жіночка адекватна, сподіваюсь, мені нічого не загрожує. Порахуємо одна одній зморшки, задоволено та щиро посміхнемося та й по всьому. Бєка..

 

Не будь злюкою, зроби оточуючим приємно. Візьми мішок піску з собов та й посипай, але економно, бо то ще не зима і дорога не слизька.
Кстаті, про зморшки... То така кльова забавка. Спочатку люди дивляться на тебе у соцмережах, потім шукають зустрічі "вживу" так сказать, коли ти при марафеті і гарно вбрана.
А потім робиш капєц: без макіяжу, з фостиком на голові і в светрі Рудого

в кожного свій светрРудого має бути

з рукавами по коліна вискакуєш з хати. Всьо! Тобі аплодисменти і фальшиві компліменти, Рудому співчувають, Рудий в ах...ї

бо я таки в стараюсь бути при параді, але йому без параду канає

, а я щаслива, бо до страшка ніхто не присуне в гості і не буде гнати "брєд сівай кабили".
Ліричний відступ був.
Ваша ДВ

то я вдома харюсь

 

Цитую з карми:
це ж теперішня колишнього, а не колишня теперішнього. Це поскладніше би було ))
Що поробиш - як жінка легких шляхів в житті не шукає, а все лізе в давнє, то хай їй і буде: "поскладніше". Дякую за підтримку, дівчата, ви "зе бест оф зе бест". Я, сяюча і щаслива, готова це "поскладніше" організувати.

 

Главнає в танкє - нє аб...а Пісок! Не забудь пісок.

 

Чудовий сьогодні в мене день, багатий на врочистості.
Купила собі зимове пальто, тепер наша сім*я готова до зими остаточно.
Планувала купити собі все для вишиття нової сорочки, так планувала, що купила все для плаття
Тепер маю за зиму його вишити і буду красівая.
Завтра наш татко дома, треба продумати меню, щоб завтра раз-два і готово.
Йду нарешті закінчу дивитися МастерШеф, бо вже цілий день його ніяк не можу добити.
Всім гарного вечора

 

У нас вчора виключили воду, я з того всього лягла спати в 21.30
А сьогодні у мене професійне свято - День працівника харчової промисловості (правда, воно 18 жовтня, але це припадає на неділю). Тому я і оділась відповідно - у спідничку, при макіяжі І зразу відчула себе на всі 100 % Все, купляю багато різних колготів і буду в більшості так і ходити А що мені

 

Молодець! А я збиралася-вибиралася на встрєйчу, а потім.. подумала собі "шо це я?? з чого це?? для кого??". Ну добре, якщо під власний настрій, а то.. І заснула сном немовляти, та так, що ледве не проспала роботу. Отже, джинси, светр (правда, мій, і не самий розтягнутий) і улюблені парфуми для гарного настрою і, відповідно, посмішка. Ну хоч дефіле подивлюся в кої-то вєкі, дівчата. Головне - не пирснути, коли воно почнеться.
Відправляю малого до батьків, мужа -на село і нарешті релаксну собі з вишиванням. В планах ще одна не конче потрібна, але така приємна покупка, що я аж вся в передчутті. Короткого вам робочого дня і чудових вихідних!

 

Два дні так мучила мігрень, що думала ласти склею. Таблетка не допомогла, кава теж, а встати вранці зліжка з такою головою, то було щось... Чоловік, надивившись вчора, як я мучусь, пообнімав і каже, що тре мені аспірин випити. Я, спочатку, хотіла запротестувати, мовляв, нащо, воно ніц не дасть, то всьо фігня і в тому ж дусі, але передумала, і вирішила його послухатись. Через 5 хв., після випитої чашки тої беки, біль як рукою зняло. От чесно, отак взяла, і різко щезла. І сьогодні, незважаючи на ранню годину, і дощову погоду, я встала така свіжа, виспана й щаслива. Висновок - треба слухатись мужа, частіше тримати язик за зубами, і буду мати все, що мені тре.
На основі цього, я маю нині врочистість - піду купляти чобітки, і ще маю мжливість обновитися сукнями, але то пізніше, нині тіко чоботи.

 

Головне,щоб не зуби
А мене десь продуло, і так плече скрутило,що права рука не піднімається вище рівня грудей. І це,виявляється, проблема.Щоб намалювати очка і зачесатися

бо я геть правша

, мусила заціпити зуби від болю,і лівою рукою праву підпихати догори. Причесон у мене сьогодні ульотний,хвостик тримається на чесному слові, поправляти нема сил,тому прийняла рішення вірити,шо то так і мало бути, і шо я в тренді

бардак у нас в країні вельми популярний, особливо перед виборами

Отака от проза на рівному місці.А то все маршрутки винуваті-дує зі всіх шпарин.І не відсунешся,і не відвернешся.Ех...

 

Не переживайте, зуби цілі. І все решта теж. Я так і не поняла, шо то за короткочасна маячня була і для чого, але спостерігати за її поведінкою було досить цікаво. Надто з висоти моїх 1,66 м. Коротше, рада я за нього безмежно (нема такого смайла, який передав би мою посмішку на цій фразі). І вдячна, в першу чергу, за те, що ми легко розійшлися, що я зустріла завдяки цьому свого чоловіка, а особливо за те, що тепер мій колишній ощасливив цю жінку, бо неощасливленою вона була би взагалі нестерпною. Сподіваюся, йому теж незле мається, зрештою, що си вибрав...
Почуваюся такою мудрою, врівноваженою, задоволеною і інтелігентною жіночкою. Як то мало до того треба ))

 

Хоч погода не радує, але день сьогодні хороший! Відпустили мене швидше з роботи, а я прийшла додому, поїла, залізла під ковдрочку і хотіла почитати книгу, але заснула з того всього. Щойно прокинулась, голова як чужа, але збираю себе до купки і встаю. Треба зробити манікюр свіжий, дочекатися чоловіка.з роботи , який принесе мені щось до чаю, а далі можна знов лягати спатки, ой , читати книжку.
А де це всі посиденьки? Як ваші вихідні?

 

я дома, каквсєгда, на кухні. Ліплю вареники. Малий з татом, привалило дитині щастя, бо довго його не бачив. Забирає малого екс на цілі канікули до Києва, а нам розслабуха, треба ж інколи відпочивати від виховання))) Завтра на роботу. Мені. В таку погоду. Капєц. А там холодно.

--- дописи об"єднано, 17 Жовтень 2015 ---

зесейм. Як мій каже- не перестаю дякувати твому колишньому))))