Я вчора знову готувала рис басматі з овочами, але вже по іншому рецепту (викладу у вегетаріанських рецептах). Зробила, як радила Рона, підсмажила спочатку пару зерняток зіри, добавила овочі, протушила, кинула рис, залила водою і рівно 16 хв готувала, не відкриваючи. І, вуаля, смакота неймовірна Я так тішилась, як мала дитина З приправ добавила ще трохи чорного перцю і паприки. Сильно не експериментувала. Дівчата, а які ще приправи добрі для рису? Чи це вже на власний смак? О, чайна ложка для мене це дуже багато Я вчора добавила декілька зернят до рису, не знаю, чи до страви воно щось дало, але при розкушуванні вона мені така противна. Це я не привикла чи я просто не тямлю в тому?
ой, та чого одразу - не тямлю tastes differ Я те не фанатка зіри, чоловік взагалі каже, що вона смердить. Натомість, куркума і паприка - нямка.
@Jusi обсмажуєте оці порошочки - куркуми і паприки. З куркумою обережно, дуже сильно фарбує. Взагалі лиш на початку знайомства зі спеціями вживайте мікродози. В мене так було з імбирем свіжим. Заварила собі чаю, чуть не сказилась після нього))) не знала, що маю зі шлунком робити. А тепер слабенький мені зовсім не смачний, мусить бути чуть не стоячий.
в мене тільки в порошку є --- дописи об"єднано, Oct 9, 2015 --- пригадалось, як я вперше робила маску на лице з куркумою, відірвалась по повній, щоб вєрняк красавішна вийшла, побачили б ви мене після змивання Потім мордяку кефіром терла, аж гай шумів До речі, в кулінарії мені власне фарбувальні властивості куркуми дуже подобаються: щіпка куркуми в дріжджове тісто чи на налисники-оладки дають дуже приємний колір
@Jusi усьо мож підсмажувати, аби смакувало спеції віддають свої ефірки в масло при обсмажуванні, лиш не спалити головне
@Jusi як посипати гаряче, чи варити, то трохи то, ну а як холодне, то розжовувати добре треба, аби вивільнити "душу" зі спеції
Rona, і ще одне питання, перепрошую, що трохи надоїдаю Скільки часу обсмажувати спецію? Я тільки 1-2 хв, бо боюсь, аби не згоріла
Мені крукума, зіра і інші різкі йдуть у дуже малих дозах. Якщо кидати спеції у гарячу олію - вони найкраще розкривають свій смак і аромат. Ще можна за 5 хввилин до кінця додавати. Спецію треба добре прогріти, але щоб не згоріла. Залежить від вогню - може і 10-20 сек., а може і хвилинку. По зернах гірчиці відно, наприклад, - вони починають скакати
Справа смаку. Я жую насінна зіри після дуже ситного і тлустого обіду. Онтак насиплю собі на долоньку трошки і жую. Воно має дуже специфічний смак, але я люблю. Он скажімо, моя мама не переносить запах кумину на кілометр. Угу... я як пообідаю файно в індусів, то потім заки їду додому 15 хвилин зернята жую, як муня. О. Забула про гвоздику. Я її також до рису даю, але не багато 4-5 квіточок. Воно тоді таке приправлене, що муж не їсть. Усьо мені! А ще я си люблю кілька перчиків чілі кинути. Ото вже ніхто такого не їсть, а я обожнюю щоб вогонь з рота. Сірник можна запалити. --- дописи об"єднано, Oct 9, 2015 --- Власне, як починають скакати, то зразу треба закидати інші спеції або складники щоб зменшити температуру. То стається буквально за хвилину після того як їх кинути на гаряче масло/олію.
чи то в аюрведі шукати? треба мені налагодити підшлункову і жовчний, емоціями покерувати, але треба знати якими((
Я тут вирішила між роботою послухати он-лайн семінар Аюрведи. Не всіх "лікарів" мені вдалось послухати, бо час і всяке таке, але те що мені вдалось то просто кладіж інформації. Я і не заперечую, що кожен з них також рекламує свої можливості і книжки або офіс куди прийти. Це додаткове, але назагал інформація дуже цікава і допомагає в розумінні що таке Аюрведа. Те, що тут на форумі розуміють під Аюрведою ніц з нею спільного не має. Це чудова наука де не можна відділити просто - мене болить печінка, як її полікувати. Цим займається західна медицина. Аюрведа це в першу чергу вилікувати думки. І не має значення чи я споживаю м*ясо чи ні. Аюрведа і їжа то не просто споживання, а таке глибоке розуміння, яке за один раз в одному дописі не розпишеш, і навіть за кілька років пізнавання не вивчиш і не пізнаєш до кінця. Це таке глибоке розуміння!!! Я не знаю, але мене ті знання приводять в "щенячий восторг".Хочу вчитись і дізнаватись ще більше.
@Маруся-мама моя коліжанка вчиться на аюрведиста, 5 років. В Індії вчать 7. Коли я лікувалась в аюрведиста, то він приводив системи організму до злагодженої роботи. Доки міг. А далі відпустив мене зі словами - решту в твоїй голові. Я не зможу дати з тим раду. Далі пішла інша робота, вже без аюрведи. І наскільки стає зрозумілим зв'язок між думалкою, ментальним станом людини і її тілом, то просто не до описання. Лиш знову ж таки, самою ментальною роботою собі не поможеш, воно мусить йти в комплексі, бо тіло впливає на розум і розум на тіло. А як приємно чути від остеопата (який вивчає аюрведу), що видно результати роботи над собою і йому майже ніц не треба правити.
Я і не говорю про одну ментальну роботу, але з неї треба почати. І не можна сподіватись результатів як від антибіотика - 10 днів і інфекцію вбито. Це планомірна робота. Ну, це тільки так званний диплом бакалавра, а ще є магістерка і потім докторат. В нас в університетах, щоб бути лікарем треба вчитись 12 років - 4 роки прі-мед, потім 4 роки медичної школи а потім ще 4 роки інтернатури. І потім постійні писання статей, курси підвищення кваліфікації. І це західна медицина.
