В мене сон утрьох, на жаль, не склався. Чоловік в переважній більшості випадків спить окремо. Добре, що є де. Перша причина - це те, що в нього дуже міцний і нечутливий сон. Я його сама пару раз ловила, коли він пробував перевернутись, а збоку малий. ТОму, коли він з нами спить, то сплю зле я, так як я постійно на чатах. Правда, з часом вже ніби трохи привик і спить акуратніше, але на початку було страшно. Той клубочок такий манюній був) Ну а по друге, коли дитина підросла і зраненька вже "двіжує", то муж хочуть ще трошки поспати перед роботою) --- дописи об"єднано, Oct 7, 2015 --- я міняла поки какав вночі, а тепер, то вже ні. хоч той памперс зранку повнющий, але шо робити) манюням та зміна памперса невідчутна, а вже страша дитинка проснеться і треба буде знов вкладати
Ух, у мене то саме... Сестра вже деякий час переконує перекладати до ліжечка, хоч я ніколи не казала, що мені важко, просто вона "зі свого досвіду"... А я все кажу, що та хоч до весілля, то ж якось розберемось собі самі. Я не маю страху щодо того скільки дитина буде спати з нами. То залежить від дитини. На початку вони часто какають, тому міняти мус і вночі. Потім як вже з каканням стало рідше, я перестала міняти, бо раз вночі так міняла, що потвм ще дві години тусувалися, розбудилась Мелася. Тепер хіба якщо дуже повний, то зміею вночі, якшо пробуджусь, а так , то так само-крутиться, циця , далі спить.
Мій теж не уявляв собі, як то ми маємо спати разом. І теж спить дуже міцно і любить порозкидатися вночі. Але нічого - привик. Трохи нив, що йому замало місця, але не жаліється. Правда, в перші 2 місяці я спала посередині, малий збоку, а скраю валик. Тому чоловіку не так страшно було спочатку, просто мало місця. А потім почали класти малого посередині під мою ковдру. То так нам набагато всім зручніше, бо валик досить багато місця займав. Та й, як холодно було в Карпатах вкривали обоє йому ручки Пару раз правда малий підкочувався під саму спину, то будила чоловіка і сунувся)
А з тим "спанням до школи" мене дістають всі ще з народження! Всі, хто чують, що спимо разом, зразу "привикне, а як будете відівчати. Ми от читала, що то така проблема". І от чесно, не знаю, що їм відповідати. Тільки кажу, що мені так зручніше і малеча спокійна біля мами. А там поживемо-побачимо. Але якось то непереконливо їм звучить...а я б хотіла, щоб вони задумалися, що сс краще.
На всiх нервiв не настарчиш, таке враження, що бойовi дii потрiбно ще в пологовому розгортати, а може i швидше Тому напевно- абстрагуватись...
То так і було. Привезли нас з родзалу, мелсестра зразу "давайте покладу його в ліжечко". Я: "ні, він буде зі мною спати". М: "та як, в нас так не можна, ви ж його роздавите ненароком... То Вам спати не можна буде, а Вам після пологів треба відпочити". Уххх, я і зла була. Як то відпочивати без того комочка щастя?! Так і милувалася ним майде всю ніч, на зло тій медсестрі не спала. А вона все заходила і питала чи не хочу вже відпочити... Потім ще не раз чула, що спати з малим не можна, але мала я їх в носі.
Ваш чоловік швидко вловить різницю на практиці, особливо, якщо буде на пару з вами перекладати-носити-колихати, то і буде найпереконливіший аргумент, ну хіба би вам попалася дуууже добре спляча дитина, тоді вже залежить від його розуміння, і стосовно користі-правильності для гв, і емоційного контакту, прив'язаності, то вже як ви собі то бачите і як поясните, фактично, я б сказала, що це один з моментів загальновиховних, бо це з одного ж ряду "не привчай до рук-хай поплаче-він тобою маніпулює-він хитрий-хай сам зробить" і т.п.., тобто добре б вам узгодити такі речі з чоловіком, хай почитає трохи на ту тему. --- дописи об"єднано, Oct 7, 2015 --- кажіть, що науково доведено, що чим більше потреба дитини у тісному фізичному і емоційному контакті задоволена у ранньому дитинстві, тим спокійнішими і самостійнішими діти виростають. А загалом, то не беріть до голови, що комусь щось не зрозуміло, всіх не переконаєш, та і не треба.
Я не є безсердечна мама, яка вказує пальцем на інше ліжко під яким сидить бабайко і дресерує дитину. Його силоміць ніхто не заставляє, але вже й вік такий, що пора саменькому спати. Та й манюня ще є, годувати треба, а синок по всьому ліжку крутиться. Отправлено с моего lenovo A820P через Tapatalk
В моєму дописі жодного слова про безсердечність і тим більше конкретно про вашу дитину. Я пишу про те, що нема зв’язку між спільним сном з народження і спанням в батьківському ліжку до повноліття. Є інші причини, чому дитина (де б вона не спала до того) приходить спати до мами. Можете теорію прив’язаності почитати. Я не є її прихильником і повному обсязі, але деякі речі там пояснені досить добре. І не треба сприймати все на написане на власний рахунок.
Я якраз то все розумію, але наразі чоловік впертий (може ще чув як його батько казав, що то негігієнічно, бо можна дитину якимись примарними вірусами заразити + боїться зачепити дитину) Але то справді, вже на практиці буде видно.
Але це насправді не чоловіку вирішувати. Годує жінка, не спить також вона, тому то їй вирішувати. Не вірю, що буде чоловік вам подавати дитину і заколишувати її потім щоночі. Як згадую початки, коли хочеться затамувати подих, аби лиш дитина спала, не те, що брати її і переносити в ліжечко, це для мене було б анріл
За скільки часу у Вас це пройшло? Бо доня також погано захоплює цицю коли пробую її лежачи нагодувати, мушу потім все таки годувати в позі "колиска" і ці перекладання її будять.
Ой, я не пригадую, ну наловчились швидко, зовсім неможливо то було в пологовому, а вдома, то ввечір годуаала в позі колиски і так плавно з нею лягала. А вночі вже в сні якось легше давалось захоплювати, бо спокійніше брала цицю. І з кожним днем краше ставало. То пройде по любе! Не переживайте, маля з дня на день змінюється
З тим спанням разом мене як хто питає коли почну в своєму ліжку малого вчити спати, то я кажу, що як дівок почне водити, то вже попрошу, щоб в наше ліжко не клав, щоб йшов в свою кімнату
Я підкладала подушку(в наас такі маленькі і довгі) а потім перекладала разом з тою подушкою. Не будилась. Якщо просто на руках, то відразу прокидалась і плакала
Після допису почала пробувати так годувати і в нас нарешті виходить їсти лежачи, а то вже руки терпли від годувань. Скоро дитина почне перевертатися, і постало питання захисної боковинки на ліжко, чи варто її ставити?
З власного досвіду, діти рано чи пізно самі захочуть спати окремо. Настає такий період, коли вони вже хочуть бути дорослими і важними Мій перейшов сам в іншу кімнату у 3,5 роки.(хоча зараз іноді з чоловіком міняються ліжками, бо всі хочуть біля Олесі спати ) Тому насолоджуйся поки ще спить поруч, і не заморочуйся як буде дальше
Як на мене то варто. Десь з 5-6 місяців мої мігрують як хочуть. То часто в тій сітці ловила) в нас така-
Чому по СТБ завжди так однобоко висвітлюють питання спільного сну?! Вчора подивилась їх "За живе" і мене від обурення аж розперло. Виходить баришня, знизу підпис "прихильниця спільного сну з малюком" і вже за хвилину ця "прихильниця" зі сльозами на очах зізнається, що боїться за свою сім*ю, чоловік віддалився, сексу немає, обнімашок немає. Або поклали до молодої парочки (поки бездітної) пупсика в ліжко на ніч і показують, як вони всю ніч товклися по тому пупсу, аж око вичавили і руку зламали... грррр Ну навіщо такі жахи показувати?! У нас ще на 70% спільний сон, малій уже 2,4. Чоловік нікуди не переїжджав, ні на підлогу, ні в іншу кімнату, обнімашки-інтим на місці, очі/руки в дитини цілі. Для чого це залякування? Типу: ми мучились, ночей не спали, люляли-перекладали, то і ви не спіть!?
Ми з чоловіком вчора дивились і ржали. Таку вже ахінею несли. В них взагалі всі передачі якісь як замовлені, всіх інакомислящих обривають на півслова і підсміховуються
