не думаю. вказано, що вік - 21рік. швидше збірна солянка з розповідей подруг. і це погано, бо налаштування відповідне. взагалі дивно читати що дає заміжжя, якщо ще справді не заміжня (навіть якщо живеш разом). це як зараз я багато читаю, як треба тримати дітей "на прив"язі" в громадських місцях, щоб іншим не заважали.
Навіть не знаю що мені дало заміжжя крім зміни прізвища (а з ним і біганини для оформлення нових паспортів та документів ПП) та обручки, бо ще за 2 роки спільного проживання обнагліла і вважала себе дружиною, з усіма витікаючими :D
слава Богу, ні)) --- дописи об"єднано, Sep 27, 2015 --- навіщо переходити на особистості? ніколи не розуміла цього "приколу". хочете посперечатися, то сперечаймося, аргументуймо, наводимо приклади. а жовч зливається в іншому місці) --- дописи об"єднано, Sep 27, 2015 --- а написано нормально. я просто називаю речі своїми іменами
то що, спитати просто не можна тепер? Як Ви так написали, то логічно спитати автора посту, нє? Я Вас чимось образила, що така реакція?
шкода мені дівчат, які пишуть такі речі. Власне в таких сім"ях вони і виросли. Тому не мають поняття зеленого, що таке щаслива сім"я, взаєморозуміння, гармонія і насолода від кожного разом прожитого дня. І пофіг стає на весь світ, коли ти переступаєш поріг свого дому і розумієш, що це найкраще в світі місце. І борщ, котлети, шкарпетки, прання і т.д. - така штука, яка легко робиться, бо то така єрунда. І сварки і часом биття посуду і обзивання - не роблять погоди в домі. Найгірше, що потім той дитячий негативний досвід і невміння будувати відносини, переноситься на власну сім"ю. думаю, що дівчина незаміжня.
Я про це не подумала, мені виглядало, що в темці власним досвідом діляться. Ну якщо незаміжня -це прекрасно, не все втрачено. Може якраз колись зустріне партнера на все життя, а не просто співмешканця -"вбивцю молодості"
Цілком можливо. Жінка - це ж складова сім'ї. Я окреслила в 2х словах, без причинно-наслідкових зв'язків --- дописи об"єднано, Sep 28, 2015 --- То я не Вам адресувала)
@Alistella та ну ладно) то вам дійсно підрозказали коліжанки в таких фарбах) не все так печально, головне - знайти того, кому це приємно робити, і хто це все буде робити для Вас!
Мені здається, що до певного віку потенційне заміжжя багатьом і видається болотом. Мені моя кума, що вийшла зміж у 21 досі пригадує, як я її з жахом питала - і що, як от ти тепер зможеш, наприклад, спокійно поспати на бігудях? То ж встидно! Дійсно, коли ти сам дозріваєш до потреби бути комусь потрібним і навпаки, коли знаходиш "своє" - воно все так швидко міняється . І я згідна з @shparynka , що написано було "беее" - в пешу чергу буде неприємно самій дівчині через років так 7 наштовхнутися на своє повідомлення, "примірявши" свої слова на свою знайдену найдорожчу людину. Ну і "написати прямо" можна по-різному, це ж у нас тут все-таки публічне спілкування , тому це не перехід на особистості, а суспільне коригування "нового мембера".
Точно, і напевно не скоро нею буде, а як і буде, то боюсь подумати що то буде за сім"я з такими установками І ще, чіста щоб паржать, цікаво що на думку форумлянки дають діти, і як вона собі то уявляє
Перші місяці заміжжя - медові, все ще так гарно, душа в душу живете, потім настає міні-криза - "Бляха муха, то не все так виглядає, як думалось!", далі трошки критичніший момент - "битовуха наступає": "Чого носки тут, а не в пралці? можеш помогти прибрати? чого не помив за собою посуд/прибрав стіл і т.д.? Чого ти пішла на каву з подружками і так довго? Довго тебе чекати?" ...Тоді з*являються перші конкретні сварки, крики і т.д.. Це треба перетерпіти, поступитись в чомусь, обговорити і вирости до нового левелу сімейного життя)))) Що дає заміжжя: - Відчуття, що тебе люблять))) Навіть якщо ти три дня з непомитою головою ходиш, поправилась на +5 кг та бурмотиш щось під ніс); - Підтримка з боку чоловіка в різних складних моментах); - Твоє "ЕГО" поступається такому слову як "МИ"; - Йдучи з дівич-вечора додому, тебе там чекає чоловік зі словами: " Ну, нарешті) Мийся і лягай спати))))" (ти розумієш, що телевізор гудить напівхати тому що він тебе чекав і не хотів заснути); - Організовує твій час (після роботи стільки справ побутових навалюється); - Прокидаються в тобі кулінарні вміння)))) Навіть якщо ти ніколи складнішого від яєшні не робила)))); - Дорослішаєш та починаєш нервуватись за "битовуху"))); - У Вас тепер "Сімейний бюджет" і витрати вже йдуть більш раціональні)))); - Якщо у вас 1 комп, то треба буде привикати користуватись телефоном))))); - Прибирання, варіння, прання, покупки, складання ...... якщо за чоловіком приписати деякі з цих функцій, то все буде не так печально)))); - Навіть, якщо ви капець посварились та не розмовляєте, все одно думаєш: "Так, що йому дати на роботу їсти та попрасувати вдягнутись?"; - Маєш дорослу дитину вдома))) Не треба очікувати надфункцій від чоловіка))); - Розглядаєте майбутнє поповнення сім*ї. Заміжжя з 20% складається з гарних та приємних моментів (як було у період зустрічання), а з 80% - "битовуха". Головне, щоб побутові дрібниці не поглинули вас) І все буде файно))))
В якійсь мірі так і є!) Це не підхід, а моє враження від заміжжя) Я ж не кажу, що ходиш за ним і поправляєш все, оберігаєш від усього на світі! Йдеться про його захоплення і появу машинки-вертольотика-катера-квадрокоптера вдома! Виїзд на річку чи озеро, щоб він позапускав ті всі причандалля,після цього тішиться як дитина))))) Розказує про поїздку з таким захопленням, ніби на місяць злітав. Но, коли треба щось зробити по дому, то ні ентузіазму, ні того запалу "як то зробити, що доробити" - немає. І то не лише про свого чоловіка таке можу сказати, а про багатьох, яких я знаю. Надфункцій від чоловіка годі і чекати, якщо не скажеш що і як зробити.
А Ви хіба не в захопленні від покупки нового плаття, туфлель і т.д.? Та ми такі самі, просто в нас іграшки інші. Десь Orman про це писала. В моєму колі все з точністю навпаки
Категорично не погоджусь. Звичайно, якщо жінка хоче бути лише "мамочкою", а не дружиною - то добре, але заміжжя це все-таки інакше, ніж батьківство. Чоловік повинен бути чоловіком, щоб і плече відчути, коли потрібно, і щоб рішення приймала не лише дружина, а разом. Стосунки подружньої пари - це значно більше, ніж лише "битовуха". І якщо про себе - ми багато через що пройшли разом, мали свої проблеми, але за 6 років спільного життя я ні разу не подумала, що наші стосунки - то лише побут чи що шкарпетки-посуд-і т. д це найважливіше в житті. Жінка - не наймичка і не прислуга. Чомусь побутує думка, що до заміжжя - квіти-цукерки, а після - прання-прасування-прибирання - і то норма. Як на мене, стосунки творить жінка - як дружина, як мама, як берегиня - і якщо жінці наглянцовані столи-вікна-стіни важливіші за романтику з власним чоловіком - то хто тут винен, що лише 80/20% ?!
Повністю згідна з Trumbumbulja,жінка сама створює потрібну атмосферу вдомі.І як вона все це організує,така й "забава" буде
