Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Тадамм, ви вгадали.. тре було конкурс оголосити.. Отже, сьогодні вирішила в обід забігти до мами начальниці, щоб попросити її піти по плащик. Я думала такі "соупадєнія" бувають лише в кіно, на вулиці під під'їздом стояла сімейка, зібрались в гості видно, дочка моєї кравчині стояла у моєму пальті. Я як під'їхала - мені відняло мову. Але коли кравчиня побачила мене, то готова була крізь землю провалитись. Я підійшла, спокійно сказала, що хочу забрати пальто.. і знаєте, що я почула? Що то не моє, вона собі таке саме купила. Я сказала, що пальто куплене закордоном, крім того у мене є ще пояс, і взагалі ми можемо з дільничним поділити наші речі. Донька мовчки зняла і віддала, а та хамка ще вслід кричала, коли я вже в машині сиділа(( Ото люди...
Нічого собі...я в шоці... І як тепер нести вишиванку на пошиття?певно доведеться таки самій дошивати...
Будемо надіятись що серед нас є ще порядні люди)) Ну і ми в різних містах, бажаю вам знайти хорошого майстра)))
В шоці! Ну як можна так робити самому, а потім ще й дітей тому вчити, то просто пзеь! Ну як? Взяти ЧУЖУ річ, яку тобі довірили! Ну як!?
Ну подумаєш) Сфоткалася б мадам декілька раз для інстаграм... І можливо б повернула... То так, щоб "опустити градус дискусії"...А взагалі одне слово приходить - ГИДКО! Як так можна...
Я розумію що вже пізно, але варто було б сфоткати той прояв скотства і викласти на різні ресурси їм "рекламу". Народ має знати своїх героїв
Я б таки тій жіночці-начальниці розповіла і славу тій кравчині-злодійці зробила, якщо ще й хамила то того.
Дівчата, не дивуйтеся. У нас так можна. Ви ж самі бачите, у нас можна ставити машину на тротуарі, на газонах і інших недозволених місцях, навіть під знаком, у нас можна розкидати сміття будь-де та дітей вчити так поводитися, у нас можна ходити по велосипедних доріжках, переходити дорогу на червоне світло, посилати відверто міліцію,давати та вимагати хабарі, халтурити коли роблять дороги, ремонти, зуби, операціі, у нас можна без покарання пів списку з теми "забилам би", викидати сміття з балкону, грабувати бабульок, красти в магазинах, не вступати місце в громадському транспорті, штовхнути чи наступити на ногу і не вибачитися, йти з роботи за годину до закінчення зміни, матюкати дружину чи чоловіка, і цей список може кожен доповнити. Покарання для них нема, совість не гризе. Це виховується в наших сім'ях, де мало Бога. Розмовляйте зі своіми дітьми, не відмахуйтесь від них, формуйте нове покоління не гнилих людей.
Я в шоці! Прохання занести ту кравчиню у чорний список: адреса, телефон, ім"я зрештою. Щоб не натрапити на те щастя.
"Порадував" чоловік, що не запускається мій ноутбук. А там все життя в фотографіях... Студентські роки, весілля, а основне фотографії, відео малого. І їх так багато, всі гарно посортовані по місяцях, роках... Я просто в шоці, ридаю;(. Завжди збиралась кудись то попереносити, поробити копії, так і не зробилось.Ну чому він завжди експерементує з ноутом, а не зі своїм комп'ютером? Треба мені в тему "Забилам би"...(((
Не впадайте у відчай. Головне зараз віднести до толкового спеціаліста. Хай подивитися, що там сталося. Може не все так печально. Хто зна, що там "полетіло".
@Khaleesi погоджуюсь з @Happy Fiancee. В нас в комп'ютері полетів ЖД. Думала все, капець моїм документам, фоткам, і всього добра нажитого. Але нічого, купили новий ЖД, і хлопець який нам ремонтував, успішно перекинув з старого диску на новий. Можливо у вас не все так погано. Справді, спершу потрібно виявити причину.
Пишу і сльози на очах. Якась полоса хвороб в нас. Темусик хворіє так, що вже третій тиждень до школи не ходить. Данусик теж носом підшморгує, добре що вже хоч не кашляє. Чоловіка схопив хребет. А я..... Я була найздоровішою. А як виявилось - в мене запалення легень і гайморит. Виплакалась, з'їла жменю таблеток і відправила чоловіка до Львова, по уколи. Про гроші мовчу, бо в аптеку ходимо частіше ніж в супермаркет.
Ось чому я по-трохи з кожної події фото таки друкую, бо техніка то по-суті не дуже надійна штука...Але не сумуйте, думаю толковий спеціаліст зможе відновити.Просто на майбутнє, краще робіть фотоальбоми.Їх так приємно переглядати
Фотографії вдалось врятувати. А на рахунок друку, то я так і роблю. Маємо вже багато альбомів. Але малого фотки роздруковані тільки від народження і до рочку, а дальше ще не встигли. І так, це для мене величезне задоволення друкувати (друкуємо вдома), потім то все сортувати, приклеювати, а потім переглядати
