ГВ - ще один дар природи

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

бо не мали...

знову ваша теорія

і чого я не дивуюсь? а де ж грубіян і хам?

Додано через 8 хвилин

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

А саме так і було. Мала не захотіла розсмоктувати хвору грудь, то ж я, передбачаючи всі жахи, і відчуваючи, що піджнімається температура, написала лікареві Ще того ж вечора, коли дістала пяткою.

Додано через 9 хвилин

Сявич, мені, наприклад, ідеться не про образи. Але я воочу побачила себе в 2000 році, котрій здавалося, що вона перечитала всі теорії, і все знає. Прочитай я тоді цю теорію без подальшої критики, то на бабусине - не вискакуй до сіней без сердака, бо простудиш груди", зітнула би плечима і заробила б той лактостаз чи мастит ще тоді. А з тим досвідом і розумінням ситуації, що тоді у мене була - ой, сумніваюся, чи зберегла би ГВ аж до натупної вагітності. Так і потрапила би в статистику "до 6 місяців".

Додано через 13 хвилин

Ксані, якщо Ви звернули увагу, то я писала не раз, що Рожану не люблю суто суб'єктивно, мені не подобається її дух, але зовсім не применшую важливості цього ресурсу.

ні, просто доросла їжа наших прабабць була куди кориснішою, від дитячої сучасної.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Уко, у мене інша ситуація: лактостаз у пологовому, повтор у 2 місяці і з перших днів- активне заохоченя педіатрів до переведення на суміш. АЖ ТОДІ я почала шукати інформацію і читати різні теорії, іншого виходу не було. Хіба ГВ скручувати, а цього я інстинктивно боялася. І завдяки вичитаним теоріям і втіленням їх на практиці я ГВ і зберегла. Чого всім мамам і бажаю

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Три донечки.

Першу годувала рік з копійками (точно не пригадую), відлучила вже на "помітному" місяці вагітності.

Друга в півтора лишила після того, як я на 3 дні поїхала в гори. По приїзді вона не просила груди, а я не наполягала. Хоча, при бажанні можна було продовжувати - молока не бракувало.

Лідусі два роки. Годуємося, припиняти не плануємо.

Всі три - до 6 місяців без докорму. Допоювала лише Дарцю в період прийому лікарств (були проблеми). Всі три з пів року мали пляшечки, на годування не вплинуло. Але тут як і з протягом - комусь пронесе, як мені, а комусь зашкодить, тому не рекомендую. Орися, а короткий час і Лідуся спали з дурачками. Аналогічно - на годування не вплинуло.

З Лідусею мала проблеми в один період (не в період дурачка) і врятували нас якраз грамотні консультанти, схиливши таки мене до СС, від якого з доволі обгрунтованих причин я відмовлялася. Довелося усунути причини (укпити велику канапу )
Саме тому я повторюю, ви робите велику справу консультуванням і викладами теорії. Але завжди має бути поправка на практику.

На цьому дискусію зі свого боку припиняю, все, що я хотіла, я сказала, а Сявич доповнив. Sapienti sat.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

От і добре

Додано через 1 хвилину

Згідна. Тому я і не даю дитячої сучасної :D

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

В пологовому я теж мабуть мала лактостаз з Дарцею, - але там акушерки всіх розціджували, бізнес у них такий був. Тому точно не знаю, я того навіть не аналізувала. Тоді ще дітей по годинах приносили, в перервах догодовували. Тому, з Дарцею я не включаю період ПБ в "свідому" фазу годування.

Щодо читання різних теорії - то в 2000 їх ще не було у відкритому доступі, інтернет - був великою диковинкою і дуууже дорогим задоволенням. Тому читали Спока і аналізували негативний досвід власних батьків. Благо, мама усвідомила негативність тих теорій і щедро ділилася своїм досвідом і аналізом ситуацій.

А було в мене ще два щасливих збіги, котрі, на мою думку, і зумовили успішність ГВ у Дарці.

Перший, як не дивно, це книжечка від Нестле, отримана ще в пологовому. Тоді вони не насмілювалися на відкриту рекламу, і видали надзвичайно прогресивний на той час посібничок з ГВ, затверджений навіть якоюсь державною установою (десь маю скани окремих сторінок). Там була ключова (і немислима для того часу) інфа - про лактаційні кризи (більше я про це ніде не могла знайти, ця інформація була просто відсутня, і лікарі про це нічого не знали, навіть не чули), і про непотрібність допоювань, поки не почнеться догодовування. Обиві ці речі виявилися ключовими. Бо щодо водичок на мене посилено насідали всі, крім моєї мами і чоловіка, а втриматися проти масованої атаки молодій недосвідченій мамі, не маючи достатніх аргументів, дуже важко. Гриф не то МОЗУ, не то якогось НДІ - був саме тим аргументом. А щодо кризів - то два жорсткі триденні кризи в місяць і три - якби я про це не прочитала перед тим, я би просто не витягла...

Другим таким щасливим збігом був колєґа, студент медик, котрий розповів, що їх на лекціях з педіатрії вчили, що повне ГВ - до 4 місяців, а потім на іспиті викладач розповів, що за новими правилами - до 6 (тобто, зауважте, педіатрів цього вже вчать!). Це був достатній аргумент не пічкати дитину з 4 місяців зупками (лінь аргументів додала).

Отакі от щасливі збіги...

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

а де саме Ви консультувалися ?

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Трохи на Котоку, трохи на якомусь лікарському сайті, зараз не пригадую, бо ходила туди лише раз. Тоді ж мене скерували і на Рожану, але там я просто читала. Проблема сс для мене полягала в тому, що я принципово не можу спати, коли дитина зовсім поруч, тим більше як смокче. Плюс сильні проблеми зі спиною, що вимагають часто міняти позу під час сну. Але диван 2х2 і тато, котрого вижили на кухню на стару канапу, проблеми вирішили.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Наскільки я зрозуміла що по кількості лактостазів я є лідером. Він в мене майже кожний місяць і тільки одна причина в мене дуже ніжні груди, і недай Боже десь трохи сильніше притиснути і все лактостаз готовий, але зате і дуже швидко та без ніякої моєї дії проходить. Я цим буже завдячую своїй дитині яка гарно з тим завданням справляється при звичайному ритмі годування та положені.
Проблема надточутливості шкіри мене дуже часто бісить бо літом в мене завжди синяки на ногах бо притулилася до краю ліжка застиляючи його і все синяк готовий

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

ого, щось із судинами треба робити...

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Наврядче щось вдасться зробити,в мене така шкіра з народження,і синяки деколи таке враження що самі появляються,навіть не помічаю коли вдаряюсь...Але лактостази в мене виникають тільки якщо малеча просипає одне з нічних годувань,тоді грудь набирає забагато молока і утворюються комочки,з якими малеча справляється за півтора-два годування.Дівчата,а при лактаційних кризах крім Апілаку і частого прикладання що ще допомагає,бо в мене таке враження що в грудях менше зараз молока,хоча малеча і наїдається.деколи може просити їсти вже через півтори години,але я їй даю ту саму грудь...Але всеодно якісь груди не такі набрані як раніше...Читала,що лактаційні кризи бувають на третьому місяці життя,от нам 26-ого січня 3 місяці...

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Поперше лактаційна криза оприділяється по сечовипусканні дитини та по вазі але я більш ніж переконана що це у вас налагодилася лактація і вже при звичайному годуванні не має бути відчутно набраність у грудях, тільки якщо ви не протускаєте годування тобто при нормальній годівлі між годуваннями має бути не більше 2 год. тобто може дитина собі дозволяти їсти що 1,5 год. в день. І груди міняти що 1,5-2год. Як правило дуже часто можна взагалі непомічати лактаційні кризи, якщо є добре організоване ГВ.

Мені тут здається що у вас не лактостаз (лактостаз це закупорка протоки) а тільки переповненні груди, особисто в мене точно так само було і дитина випивала молоко через дві годівля. В такому віці дуже гарно видно що дитина з ранку їсть рідше а після обіду починає набирати кількість прикладань що до вечора може бути і через кожні 15 хв.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Нi, Яремко, лiдер по грудних проблемах то я! :D У мене їх було стiльки за першi 6 мiсяцiв що я вже перестала рахувати. Перше молока вродi i не було (першi 2 недiлi) а потiм як пiшло, менi мало не показалось!!!

Додано через 3 хвилини

А тут треба давати роз'яснення, бо менi от казали тут мами мiняти що двi години а до мене не доходило що то треба давати ту саму грудь на протязi тих 2 чи 3х годин а потiм наступнi 2-3 години давати iншу. Коли до мене дойшло в чому справа то вже було пiзно. Отже, Натуся, вчитуйтесь, не повторюйте моїх помилок. Або якщо щось не зрозумiло то перепитуйте.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

А тоді як ви робили, чому саме вам було незрозуміле, і як ви це розуміли?

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Я писала про ритми зміни грудей не один раз.
Ех, нездала з мене учитЕлька

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Дарма Ви так, Ksani, бо якраз завдяки Вашим порадам вдається уникнути багатьох помилок.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

дякую :shy::radist::dance:

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Ксаночко, я вам i всiм мамам вдячна за поради i не звинувачую нiкого в своїх проблемах. Я тiльки себе звинувачую! Могла i перепитати чи в ПП написати якщо не було зрозумiло.

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Кізонько, я не сприйняла це як звинувачення. Просто так хочеться, щоб в усіх мам було все гаразд із годуванням...

 

Відповідь: ГВ - ще один дар природи.

Як я робила? Як найнеправильнiше :D
Перше я годувала з двох грудей (що теж може бути досить вдалою технiкою) Але я доцiджувала груди (БО МОЛОКО ПРОПАДЕ) З того всього я помiтила що дитинi молока мало було (в грудях) i вона просила їсти мало що не кожну годину. А я давала iншу грудь кожного запросу (крики i кутьож) + доцiджувала + обмежувала смоктання. 20хв на однiй грудi потiм може стiльки ж на другiй.
Це так було десь до мiсяця, чи третьої недiлi. I ще я догодовувала малу формулою 2 першi недiлi бо всетаки молока у мене було мало. Не "надiйшло" аж десь на 6-7 день. Потiм з 2го мiсяця я перевела на їдження з одної грудi на раз. I пробувала давати малiй їсти з промiжками у хоча б 2 години! Але то козеня сварилось i верещало що 1,5 год. (вiд початку годування) тобто я починала годувати, годувала десь 20 хв десь так, потiм через 70 хв мала знов їсти просила. То я вже давала iншу грудь. I правильно Ксанi казала, може вона випивае тiльки верхнє молочко а заднє нi i її болить живiт. I я то розумiла тому що далi доцiджувалась i доцiджувала саме жовте молоко, жирне, i заморожувала його. Я не знаю чому я не розумiла що мiняти саме одну грудь на другу треба по годинах А НЕ годувати по годинах. Десь з другого мiсяця коли у мене вже розцiдились груди так що могла вигодувати двох Кать почались застої i все решта. Рятувалась тiльки масажем i розцiджуванням цiдилкою. Бо мала майже нiколи не могла менi нiчого вiдсмоктати i взагалi чим старша ставала тим менше вона проводила час за смоктанням. А це додало менi стiльки стрессу що я просто ревiла кожного годування i просила Бога щоб моє молоко вже закiнчилось, бо самiй закiнчити годування менi не позволяла совiсть. I шо? I нiчо. До 4х мiсяцiв я сидiла дома з малою, годувала у великому стресi, цiдилась, боролась з застоями iтд. Мое грудне годування було зовсiм не "мрiя" i не "казка" i нiчого природнього у мене не було. Я це бачила як великий довг перед дитиною який я маю виповнити будь якою цiною. Далi я пiшла на роботу. Удень я цiджусь що 3 години кожну iншу грудь. Отже тепер у мене припадае 6 годин мiж цiдiнням на кожну. Двi нараз я цiдити не хочу, бо що тодi я вночi буду робити, чи ввечерi коли мала наїдаеться з однiєї? Застої всеодно були часто, особливо на вихiдних, коли я вже не доцiджувалась, i так аж до 6 мiсяцiв. На 6му мiсяцi дитина майже вiдмовилась їсти. Нагодувати чи з грудей чи з бутилочки була суцiльна трагедiя, отже я знов витягла свою цiдилку бо мала нiчого не їла. Тiльки одного разу коли вона була хворенька (десь у Груднi) я провалялась дома з нею цiлий день. I ТIЛЬКИ ТОДI до мене додуло що це значить мiняти груди що 3 години. Я на протязi 3х годин давала праву (наприклад) а потiм на протязi наступних 3х год. лiву. I так ми з Масiчкою провели цiлi вихiднi, у мене не було застоїв, дитина потихеньку собi розслаблялась. Я навiть не наполягала на прикормi. Тепер якщо я дома то я так i роблю. Якщо на роботi то цiджуся певне дiло, несу молоко додому. Як десь лiтаю по справам з малою на вихiдних то годую її в машинi але вона всеодно поганенько їсть. А дома, якщо вона погано їсть i я десь маю пiсля того йти то я просто доцiджую. Ось така епопея у мене
Я бачу що молока менше стає, але поки що хватає. Тепер я прошу Бога щоб молочко ще побуло хоч до 9-10 мiсяцiв, а найлiпше до рочку. Надiюсь що так i буде.