Продовження теми. Початок тут ********************************************************* Тема для тих, хто цікавиться устроєм світу згідно ведичних знань. Ні, це не про те, що жінка має обов*язково ходити лише в спідниці, сидіти вдома, варити борщ і в жодному разі не працювати, і слова не казати наперекір своєму чоловіку. Це про те, що жінка божественна істота, тому вона може і має собі дозволити робити те, від чого отримує справжнє задоволення, а не пахати, щоб заробити на хліб. Про те, що жінка (кожна!) варта носити гарний одяг. Користуватись косметикою. І, що дуже важливо - відчувати своє тіло, знати про свої потреби. І вміти сказати про це так, щоб чоловік з радістю виконав її бажання. Статті до теми: Отношения с мамой: как они влияют на жизнь девочки? Берегите свекровь! Как сказать мужчине о том, что Вам не понравилось Зачем женщине творчество? і ще багато цікавого про стосунки між чоловіком і жінкою, жіночу природу, тощо. Детальніше в лекціях про різні аспекти життя: Алкоголізм Виховання дітей Гроші Негативні емоції Стосунки в родині
Кожен бачить, те, що хоче бачити...Це неможливо інтерпретувати однаково) І що саме ви бачите на цьому фото?
не дописувала в тему жодного разу від коли почала читати, ось лише півтора тижні тому вирішила написати, бо маю проблему. Дякую, Сюзі за допомогу з вирішенням. Більше не буду, неприємно тут у вас, на жаль.
Ні,ні! Не йдіть будь ласка! Чим більше адекватних людей, тим простіше створювати приємну атмосферу --- дописи об"єднано, Sep 23, 2015 --- Дівчата, ай нід хелп)) Я вже довго ходжу навколо думки піти до священника, але мені страшно ))) Я банально не знаю коли йти, куда ( в самій церкві) йти, що казати, чи можна до священника отак з бухти-барахти підійти і сказати, що треба мені з ним по душам поговорити ))) Чим мені можна допомогти - або за руку привести, дати детальні інструкції і легенько попхати в спину, щоб не втекла , ну або піти зі мною і разом боятись, мені теж легше буде )))
можна давай відведу. А ти до когось конкретного хочеш? --- дописи об"єднано, Sep 23, 2015 --- зато який дзен наростає, коло неадекватних
давай! В цекрву на Грушевського хочу спочатку. Якщо з прицілом на регулярне відвідування, мені туди зручно. І гарно там )) --- дописи об"єднано, Sep 23, 2015 --- Не хочу дзен, хочу на ручки
можу піти разом і не боятись але ходжу до церкви Володимира і Ольги, на Симоненка. Якщо що - стукай в ПП.
Оу, а Ви звідки знаєте що це в першу чергу, Ви в долі? --- дописи об"єднано, Sep 25, 2015 --- Дівчата, тут нерідко питають як любити себе і що робити, коли нічого не радує, сил нема, день сурка і т.д. Не ведичне, тому ховаю. Безкоштовний вебінар на тему призначення жінки. Раджу сходити і послухати, в пн., 28. в 20:00. Попередньо треба зареєструватись. Іра завжди заряджає (люблю її слухати) і дає відповіді на багато запитань.
@Suzi можу порадити файного священника, він монах, працює з важкими підлітками, дуже відвертий, простий і добрий це перша людина, до якої я наважилась піти на сповідь після 12-тилітньої перерви (то було вже давненько, але я так тішилась, як мала дитина ) Я теж хочу на ручки, і кажу про це чоловікові, я тепер взагалі багато прошу, бо мені типу можна, я ж вагітна, і світ не валиться, ніхто не ображається, всі радо допомагають. Хочу зберегти для себе цей дозвіл і після пологів. --- дописи об"єднано, Sep 25, 2015 --- @Іриска ми - творці, як будеш писати ти і ще кілька таких файних людей, то буде так само душевно, як і колись
Якщо є конкретні цілі і жінка перебуває в статі просвітлення/щастя, то Всесвіт/Бог поведе людину - хтось зустрінеться, хтось щось скаже, так ні з того ні з сього. Якщо ж жінка наразі не перебуває в статі просвітлення, то треба піднімати в собі радість і молитись. Наші пращурі дуже потребують молитов, а чим більше ми даємо тим більше отримуємо. Не має значення дружите ви з Ведичними вченнями чи не дуже, молитва допомагає. Про розуміння законів і підтримування стану радості ніц не буду багато казати. Для початку почати просто з молитви може бути дуже цілющим і помічним. Плюс, ви думаєте, що це легко сісти і написати цілі? Ми думаємо так мілко і рідко коли даємо змогу правдивому я проявити себе і сказати своє слово.
Мені, певно сюди, а не в "Мистецтво...", бо як і що робити правильно я знаю, але от (ні не змусити), а швидше захотіти того ніяк не можу Маємо певні тривалі фінансові гм... труднощі, затяжні і поки безпросвітні. Я знаю що треба підтримати чоловіка, знаю як було б робити правльно, що казати, але не маю на то сил і бажання бо мене саму та ситуація "добиває". Не можу нічого змінити (а може і можу, тоді виходить що не хочу), і в той же час не можу розслабитися і не переживати... Тому тільки злюся, гаркаю на чоловіка і малого тим самим тільки "усугубляючи" все... Бавлюся у свої 100 справ (останнім часом то, напевно, щоб чимось зайняти голову, руки і відволіктися від депересивних думок, навести хоч десь лад ну і чимось себе порадувати "ура, молодець - я це зробила, можу якщо захочу") але реальність наступає і все одно тисне. Злюся, ображаюся сама на себе, на чоловіка, на те що мусимо тягнути ту орендовану квартиру... А, ну і як же без моєї гордині - час від часу проскакують думки що от я б на місці чоловіка так і так... Коротше якийсь депресивно-деструктивний і настрій і вчинки відповідні. Може, взяти закинути все подалі, влягтися на тиждень на дивані і "настраждатися" вдосталь? Бо оте балансування на межі депресії мене тааак втомлює, а дрібні "приємності" абсолютно не допомагають. Я вообше-то активна і, вродь, позитивна людина, але отакі затяжні негаразди мене виснажують - мені простіше боротися зі швидкими і раптовими стресами, а таке затяжне (як і взагалі будь-яка монотонна робота) мене просто добиває Не маю витривалості - мій характер то несподівана дія - одразу швидка реакція - і бажано результат, тоді я "в тонусі", а отаке болото коли ніби і не горе-горе, а наче і можна жити, але якась фігня кругом і кінця-краю не видно - то капець. То, певно, я геть "неведична", бо там спокій, виваженість і мудрість, а в мене не так щоб дурість (бо таки завжди планую і думаю перед тим як робити), але терпіння і спокою мені не вистачало ніколи... Як повернути себе в продуктивне і "созідатєльне" русло? Де взяти сил і натхнення на роботу над стосунками? Бо встати і прибрати в квартирі чи сісти і щось пошити-зробити мені простіше ніж емоційно перелаштуватися. Ну туго у мене "по жизні" з емпатією, співпереживанням і отаким близьким емоційним спілкуванням - напевно, тому і не маю багато друзів Куди мені з тим іти?
Нікуди не йти . Куди б не пішли від того не дінешся . Реальність розумієте ? Передихуйте і приймайте іі так як є. А хвалити чоловіка воно зараз не хочеться а через пару хв само по собі якось виходить . Валяєва недавно статтю прислала , до 28 є коридор між затемненнями , ковбасить всіх не по дитячому . І в цей період чого найбільше в мозку собі накрутите важко буде змінити на протязі 18 років . Ну от такий вплив . Максимум позитиву , спечіть печиво , рукоділля , посиденьки , вимийте хату , розгрузіть мозок від негативу максимально , молитва .
Ну таке якраз і роблю - рукоділля останні тижні хоч завались і прибирання закапелків теж З думками працюю, хоч то важче, і молитву пробую (з перемінним успіхом, правда, бо не вмію я того, не вчили мене в дитинстві... але я стараюся )
Так, так, воно "там" все само собою, без зусиль відбувається лягайте зручно, включайте собі лекцію , де мудрі люди розказують що робити. Для чого Вам переспів сусіда? Пишете про фін.труднощі. Можливо Вам про гроші буде актуально Тільки прослухайте весь цикл, перш ніж починати дискусію
