та не всі 100% лікарі дотримуються протоколів. Враховується індивідуальний перебіг+ "під свою відповідальність". Але якщо лікар наперід не приховує, що він є прихильником активного ведення пологів, то буде діяти за протоколами ( як , зрештою, і більшість). Так само, нічого не підписується і не вводиться в третьому періоді, якщо під час пологів уже була стимуляція.Тоді достатньо того, що отримується в попередніх фазах пологів.
судячи з гілки "Розповіді", слово далеко тут м'яко кажучи неправдиве. Ваш випадок - це поодинокий виняток
небезпека виникнення післяпологових кровотеч, хоча би. ну і взагалі, втручання в те, що в нормі і саме собою відбувається без проблем...
скажіть, а що саме мастили і з якою метою? ну і для загального розвитку цікаво - а як лікар чи акушер знає, що прийшла пора (або ж просто тре) тужитись? --- дописи об"єднано, Sep 24, 2015 --- ще б я додала, що дитина недоотримує своєї пуповинної крові через зашвидке її перетинання.
У мене не було стимуляції зовсім (за цим слідкували). Та й не думаю що то вже такий поодиокий випадок. Пару моїх знайомих теж успішно народили в ПБ без таких втручань. А ще за спостереженнями багато кому роблять "пробиття вод", ну і все це для кожного по-різному, залежить як пішов процес, який стан жінки і дитини.
Це ніби самі створили проблему ( витягнули силою плаценту), і самі її вирішили ( вкололи для профілактики кровотечі окситоцин). І конвеєр працює далі
@enigma ну бо ж знають, що примусове ручне відділення плаценти грозить саме таким наслідком, от і колять, щоб запобігти. Щоб потім не тре було героїчно рятувати.
так все ж вірно: самі створюють небезпеку кровотеч, самі роблять профілактику в кращому разі виходять на 0
дівчата, а ви не перебільшуєте шкоду оцих всіх дохторських маніпуляцій? не, я панімаю, що то що природньо - ліпше, але
@Rona, ти читала Одена? Може там знайдуться відповіді --- дописи об"єднано, Sep 24, 2015 --- ну і однозначності тут не буде. Бо для когось ця маніпуляція - це шкода (бо вмішування в природній процес і як наслідок створення необґрунтованих і непотрібних ризиків), а для іншого та ж сама маніпуляція - це вже героїчний порятунок. І то не лише про третій період мова. Тут вже кожен судить зі свого може навіть світогляду ( не знаю яке найправильніше слово підібрати). Ну і та, бувають винятки і дійсно потреби виправдані, але це поодинокі випадки, а не той теперішній конвеєр...
Я так і докотилася до природніх пологів: знайшла цей форум і пішла читати розповіді про пологи, щоб визначити в якого лікаря народжувати природніше. Підійшла до справи серйозно: видрукувала всі розповіді (вийшла така середня книжечка) і ну давай зайавтися порівняльним аналізом Ну люблю таке робити Так от: на приблизно сотій розповіді я справу закинула, бо стало мені ясно: * не втручаються якщо твої пологи красиво вписуються в протокол. * пологів, які вписалися - пару розповідей. * лікар вестиме пологи по протоколу завжди. Завжди. Хіба би жінка не встигла чи не потрапила б у пологовий. Або знову ж таки вписується в середньостатистичні норми. Або жінка не сама, і в силах народити в бою: підписує між переймами відмови й папірчики змісту "під мою відповідальність", її чоловік погрожує юристами й махає диктофоном, обоє слухають між потугами тиради "зараз всі вмруть" і т.д. І внас на посиденьках за всю історію була, здається, одна така розповідь. Почитала я і не повірила що всі поголовно такі хорі, щоб не могти народити. І я занялася пошуком історій, не обгороджених стінами лікарні - історій не стаціонарних пологів. І виявила, що насправді народити успішно і вписатися в протокол - дуже різні речі. Дуже мало жінок так народжують, ймовірнісь мати перейми добу, потуги на неповному відкритті, або міхур що тріскає якраз перед народженням голівки - й при цьому доволі легко народити здорову дитину без шкоди для вас обох - дуже велика. А в пологових коли ти в якійсь фазі зависнеш, задовго чи заскоро - лікарі мусять втрутитися.( Робота в них така - лікувати. До лікарів прктензій не маю. Вони на роботі.) А коли тобі рутинно пробивають міхур, командують коли тужитися, щось тиснуть-колять-ріжуть-висмикують - що це все не просто травматично, а часто дуже травматично. І все рівно ти підписуєш папірець " згідна, беру відповідальність на себе". Така ось моя особиста статистика. Ділюся чим маю. Може хто інший назбирає щось цілком ппотилежне з тих же посиденьок, і скаже що так, всі хорі.
мастили лобок ну і там всю красоту)))) для попередження інфекції у малечі, ну як не як це практично операційне поле)) ну на рахунок "тисни" то мене вже добряче підтужувало, тому мабуть керувались ступінню відкриття і моїми словами, ну професіоналу поклавши руку на живіт відчутно і перейму і потугу!!!
@Marigold іще ні, лиш вже маю дитину і поки не дуже розумію з чого переполох. В декретній відпустці буду читати книжки зі списку
виправданих-ні. Але де межа того "виправданих"? ТОбто діючи в межах протоколу по одним нюансам, не дотримується протокол по іншим, які важливі власне вже для жінки. Тут , чесно кажучи, досить хитка межа. Пологи ж в більшості справді ведуть трафаретно. І той же окситоцин: з однієї сторони- це властивий природі гормон, з другої- навіть у третьому періоді активної фази усім вводять однакову дозу окситоцину. В той же час-доза окситоцину має індивідуальний вплив. І те, що для одної- норма, для іншої- буде забагато.Бо природньо і так максимальна концентрація окситоцину в організмі настає якраз до 3 періоду пологів ( тобто, по суті, природа і так передбачила механізм захисту від кровотечі: коли вона найбільш ймовірна , природній окситоцин виробляється на максимальній межі). Окситоцин- медичний препарат.Відповідно- у кожної своя до нього чутливість.У декого окситоцин викликає потім головну біль, підвищення тиску, проблеми з ШКТ. ТОбто застосування окситоцину виправдане, але у тих ситуаціях коли без нього дійсно ніяк, і коли він розраховується індивідуально. А ще підвищені дози окситоцину ( тобто понад ті, які організм жінки виробляє сам) можуть впливати на початок лактації, стимулюючи вироблення пролактину і викликаючи раптовий приплив молока одразу у підвищених дозах. І привіт перший лактостаз на неготових до цього протоках. ну а в мене без втручань народили не знайомі, а мами 3 племінників. Але це завдяки тому, що після перших пологів уже знали що до чого, і на другі пологи потрапляли в пологову залу вже практично в тому стані, що там уже хоч-не-хоч втручатися не вийшло. Тим не менше, це не виключає того, що більшість пологів все-рівно йдуть трафаретно. Ну і ще такий нюанс: та навіть читаючи історії пологів , ціла купа жінок собі навіть не уявляє, що там кололи і що вводили. І твердо впевнені, що все відбулося без втручанЬ, а якщо десь щось і давали- то глюкозу, фізрозчин або вітамінки . Але назви препаратів навіть не пам ятають ( що теж можна пояснити: в такі моменти жінці не до запам ятовування. Відповідно, якщо не фіксуються деталі, то чіткої картини навіть для себе не складається:що в який момент відбувалося і як). п.с. SoloZiLvova дуже гарно все розписала. Так і є.
Ок, я спершу почитаю книжку, а тоді буду дискутувати. Лиш збоку то виглядає як переполох там, де його могло б і не бути. Тобто зайве напруження для кобіти, яка б мала зосередитись на власних відчуттях. А так шарахається від шприців, дохторів і т.д. (нікого конкретно не маю на увазі, якшо шо). Оп'ять якесь "горе от ума".
Таки так, після перших пологів був не приплив, а припливище, груди розперло до нємагу і ще довго приходили у норму. Цього разу - все дуже плавно і легко, ніякого розпирання, лактостазів. То так лиш збоку виглядає, коли в не в курсі усіх спраа. А так, як почнеш розбиратися і перечитувати розповіді, то можна на всі 100% погодитися зі SoloZiLvova. Кубіта не може зосередитися лише на власних відчуттях, не в українських реаліях, де можуть щось вколоти, непопередивши і з брехнею з боку медперсоналу. Йти на пологи без знань, довіряючи лише лікарю, це на 99% що буде так, як хоче лікар і як йому вигідно, а не так як треба жінці, хоч бажання породіллі може бути абсолютно логічним і виправданим. Ніякий лікар не буде орієнтуватися на відчуття жінки, якщо її пологи не за протоколом. Але жіночий організм - це не середньостатистичні норми і він має право на своє "відхилення".
ще просто теж наглядний свій приклад: моя дитина, як і ваша, народжена в той період, коли такого переполоху не було. Ну бо особисто для мене тоді не було доступу до форумів ( яких ще і не існувало), книжок свідомого батьківства і т.п. Я читала медичну літературу. А там пологи описувалися власне "як книжка пише". Відповідно, коли мені лікар прямо сказала: "Можемо чекати, а можемо робити те і те", я ж "вумна", поначитувавшись "як медична книжка пише", погоджуюся на другий варіант. Претензії до лікаря? А які? Вона ж від мене нічого не приховувала- говорила, що буде робити, що буде вводити . Претензії хіба до себе, що здуру давала згоду на все. З однієї сторони, по всім навіть теперішнім протоколам- у мене були всі підстави до лікарського втручання. З другої сторони- мені лікар запропонувала так, як це має з її сторони бути, а я погодилася на активне ведення. За 17 годин пологів мені вводили купу засобів - від банальної нош-пи до двох видів стимулюючих і промедолу. Знову-таки: лікар чітко озвучувала, що буде робити. Я не заперечувала. Виправдано було чи ні? А хто зна. Бо у цього ж лікаря після мене народжували ще 9 моїх родичів чи знайомих і у всіх пологи велися по різному- від повного невтручання до втручання лише у 3 періоді або незначних втручань на інших етапах. "Повну" програму пройшла з них лише я одна. І то в основному по своєму незнанню і переконанні, що все так і має бути, бо так написано в тій літературі, що я тоді читала. Свої пологи я вважала ідеальними: жодного шовчика, після переведення в палату бігала по поверхам. ТИм не менше, потім стикнулася з нюансами, які вже потім зрозуміла, могли бути наслідком того ж самого пологового втручання. Я не маю нічого проти активного ведення пологів. Я маю проти лиш зловживання довірою. --- дописи об"єднано, Sep 24, 2015 --- у мене був повний аут. Причому потім мені в тому ж пологовму прямо сказали, що в мене будуть проблеми, бо вузькі протоки і велика доза окситоцину, яка стимулює невиправдану лактацію.
В тої ж лікарки, здається, я теж пройшла повну програму. І зараз думаю, що не тому, що йшло щось не так, а тому, що вранці вона кудись сильно поспішала і треба було мене спекатися ще до сходу сонця і ще гроші встигнути заробити. Бо потім протягом дня вона ні разу не зайшла. І та, я теж добре почувалася, і сидіти могла, і сходами бігати. Але... от можу зараз порівняти двох дітей. Перша дитина - багато плакала на початках, тіло було зажатим, весь час тільки на руках - що спати, що не спати. Друга дитина - розслаблена, добре спить, кулачки не зажаті, жодного тонусу м'язів. Плаче тільки, коли довго на руки не беруть. І я це все пов'язую з медичним втручанням і тим, як проходили пологи.
