Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Вже четвертий день майже безвилазно вдома. По приїзду з відпустки підчепила якусь вірусяку і ніяк від неї не можу позбавитись. Дитина від того страждає, хоче в парк, а я просто фізично не маю сили з нею погуляти. Хоч вже й температури нема, будь-яке мінімальне фізичне зусильне спричиняє до того, що мене обливає сім потів. Плюс горло ніяк не перестане боліти. Врочистість - це те, що ми помаленьку долаємо джетлег. Сьогодні прокинулись о 5 ранку. Тепер основне покласти дитину спати не раніше пів дев'ятої. Сподіваюсь вийде...До цього часу ми самі відключались пів восьмої вечора в вітальні на дивані. Декілька разів навіть забували дитину в піжаму передягнути . Тепер завдання номер один налаштувати дитині нормальний режим дня до вихідних. Вчора трохи наготувала їжі, тому сьогодні цілий день буде постільний режим. Треба нарешті долікуватись і повертатись до нормального життя

 

Пристрельте мене.. Останній тиждень в голові думки - одна креативніша за іншу - звільнитися, поїхати куда подалі, наприклад в Індію, чи просто сі встрелити. Спина болить-пече немилосердно, очі з солідними мішками аж вилазют, завалена паперами по самі вуха і розгребусь не скоро. Сказав би мені вчасно хтось про всі "прєлєсті" цієї роботи, а не тільки очевидні переваги... Дитьо тим часом росте, щось там робить, якось там вчиться.. оце 6 за самостійну з англійської притягнув, і так мені совісно, що не загнала його на 15 хв. (!) повторити місяці (нє, ясно, то його навчання і відповідальність, але відсутність контролю в нашому випадку - дуже зле). Нє, так жити не можна (це я не тільки про роботу, багато що не так) . Тому поставила собі за мету дещо кардинально змінити в своєму житті в стислі терміни. І побажайте мені в цьому успіху. Та, і ще в мене тепер буде швейна машинка, і я (поки що) хочу її освоїти. Чула би це моя вчителька з праці (в якої я була вічною трійочницею)- зомліла би.. ))

 

як я люблю отакі неплановані збіговиська!!! і ще більше тішуся що маю з ким ті ідеї втілювати в життя)) То ж так класно, коли ти вже ніби і забембана, і ніц не хочеш, а тут дзвінок "ми з роботи їдемо голодні до тебе, що взяти?" І втоми вже нема, і ти літаєш по хаті як ср*ний віник, і рубаєш салати одною рукою, а піцу місиш другою. А потім завалюється ватага, все з*їдає і щасливо чухає пуза!!!
От та сама компанія вже стала рідною. Ми зустрічались все літо щотижня або і частіше. Останнім часом не бачились 3 тижні, а на минулих вихідних зустрілись і всі одноголосно вирішили що то задовга перерва для нас.
Нехай то буде моя врочистість сьогодні, ось такі друзяки.

 

Ну його нафіг такі телефони.
Я свій на час сну все виключаю.

О, навіть не знала що так можна. Хоча це і добре- інші справи раді).

День нині цікавий.
Дуже прогнозований та не менш неприємний.
Казав мені муж від росіян ніц хорошого не жди. Ну а я шо? Я як завжди всім вірю. Добре, що все таки все добре, та осадок залишиться надовго.
Ех).

 

то напевне знову в жилетку, але я оптимістка, знаю, що все мине, тому я дивлюся на ці події прозово. Отже, старший все ще хворіє, ну але темп 38 то не 40, я певне "хочу бути хвора",мала сємка другий день до неможливості капризна. Так як маю "буси" вагою в майже 8 кг, то все мене болить, руки-спина окремо. Хотіла підняти собі настрій, шарила по тумбам, шукала чим би то посолодити, нема, нічого нема. Зібралась з малявкою по шоколадку в магазин, так довго вибирала її, в кінцевому результаті вибрала таке нахвалене польське ге, вкотре переконуюсь, що наш шоколад найсмачніший. Молилась цілий день на ту годину, коли муж з роботи прийде, хотіла передати естафету по носінні малої сємкі, і яким був мій розпач, коли муж заліз до хати на своїх 4х, бо його спина хватанула так, що ще його носити треба....
В мене мантра: "Работа, работа перейди на Федота, стирка на Ирку, глажка на Машку, готовка на Вовку, а мне на море путевку!"

 

Сестра!...В мене те саме, але ми з Сашкою чимось страшенно отруїлися, то попередня ніч пройшла в забігах до туалету, бо й рвали і...Короче, капець повний. Сашка сьогодні вже нормальок, а я далі мучаюся. Мала не спить й теж плаче. Весь день їм вівсянку ((..

 

в нас врочистості маленькі малій врешті здали першу партію алергопроб-царапок - алергени виявлені, тепер тре думати як з ними боротись. це дає надію на те,що майбутнє може бути в нас здоровим
а парєнь нині зарядив на вечір пісню про бабу. так файно затягнув "ба-баа, ба-ба,ба-ба-ба", таке свідоме ба-баа,з інтонацією.а губки як він умілітєльно складав, ах я танула на очах від того
а проза поки стабільна - "мамодайпоїсти" і гора посуду.

 

Нарешті в мене наступила врочистість!!! Потішила себе парфумами!!! LACOSTE !!!! А зараз топчу бутербродики з свіжого батону з маслом і варенням!!! (хто на дієті - вибачайте... ). Мала далі в мами (сьогодні її провідувала) вже краще, і щебече безперестанно! Маю ще нову маленьку табуреточку на кухню!!
Люблю сеюе з таким настроєм!!! І то все @Тетянка !!! Вона мені скинула фото своєї красуні - і понеслось!!!

 

йой, і знов я зранку перша) ДП, не спіііііііііііть)) хоча нє, спіть і відпочивайте і за себе і за мене)))ага моя вчорашня врочитість - мали м штири роки як з кохаськом своїм звязалася, а враження ніби знаю все життя)))
ввечері напекла вівсяних оладків - мала зранку супермегасмачний сніданок - і без шкоди для фігури, що найголовніше))
робота нині трохи напряжна, але надіюся все буде без проблем) а ще тішить теплий день, по крайній мірі, синоптик так обіцяє)) треба запарити другу чашку кавусі - бо вранішньої з молочком хватило щоб добратися на роботу)))
нині має бути зустріч в рамках однієї ГО, з людьми з якої я колись дуже дружила і організацію любила. поки не підставили вони мене по0чорному..і от думаю йти чи ні? чи є там хтось, кого б я хотіла бачити? чи їхати зі спокійною душею додому і порядкувати (а порядок давно проситься зробити)? ех, поки схиляюся покласти велику гарну дулю на ту зустріч і їхати додому))))
фсьо, цьом-бом, дівчатонька)) середа - то маленька пятниця, а тому гарного і ненапряжного дня))) і побільше смачненького))

 

помила голову, намагаючись вимити з неї вчорашні батьківські збори. кава вариться, а я мняцькаю і тисну свою Вуцьку, а вона пищить і сміється. і це врочисиість.
ще врочистість - в тому, як за півгодини мені вдалось змінити настрій Дми та Ї з "хочу спати з планшетом, ніде не хочу йти" на веселий і оптимістичний похід в садочок і школу. Мені знадобились печивко, молоко з медом, кошик, каштани і своя власна спроба повернутись до оптимізму.
а хоча - скажу вам так. Діти здорові, погода чудова, день - майже вихідний (ніде не йду ввечері, після айкідо - тільки прогулянка і спати). Отже, все прекрасно. а все решта - не те щоб дрібниці, але не те, чому я дозволю make my day.
проза: де вся їжа з холодильника?
врочистість: в моїх хороший апетит. І ще врочистість - вдався масляний бісквіт з бананом. Нямнямням.
Всім нямнямного дня і вміння відділяти важливе від фігні.

 

Вчора вдень так тішилась, коли натрапила на тему Осінньої рапсодії Це якось так хвилююче
Проза: після роботи пішла знімати з карточки аванс і на радощах забула карточку в банкоматі. А це така карточка, яка не потребує в магазині коду і на якій ще великий шмат кредитного ліміту Врочистість: вчасно спохватилась, вчасно заблокувала карточку, ніхто нічого з неї не встиг зняти
Ввечері сиділа, вишивала, ще зовсім небагато, до кінця місяця планую закінчити і спробую взятись за серйозну вишивку

 

Ну-с. Їду в ПБ .
Подивимося, що мені мій дохтір скаже...
На всяк випадок їду з чЄмоданами
Тримайте кулачки!

 

День розпочався логічно- з ранку! І був весь такий шалено-енергйно-встигаючий. Але майже всі пунктики діл зроблених повикреслювала. Всіх пообідала, чоловік далі поїхав працювати, ну а ми вже дооома зістались. Малого спати відіслала і думаєте взялась мити ту гору посуду? Ага, аж два рази! На ДП засіла. Але два горнятка чаю і 4 чоколядових цукерки зробили мене неймовірно доброю і поблажливою, тому, гора посуду зліва від мене, не дратує! Я ж доообра!
Кавальчик доброти і вам бажаю на нинішнє погобіді.

 

Моя проза - простудилась!

Врочистіть - на законних підставах валяюсь цілий день в ліжку і лікуюсь тим, що шарюсь на алі, вишукуючи чергові хотілки

 

Покаталася... знову додому відправив .
Ну, нічого...Зато по дорозі додому наперлася бульбочки по селянськи (смаженої з часничком), котлетку по київськи, салатик з язичком і майонезом... ))) Також ПЛЮС!

Заберу я сьогодні свою малу додому від мами. Дуууже скучила за нею... особливо за ранковим шльопанням до мого ліжка і цьомом з словами "Мам, вставай, вже сонечко посміхається" ...

 

Шалений день. Встала я ще сьомої не було, погнала в лікарню, віднесла мужа аналізи, бо спина дико болить, виключали проблеми нирками, потім полетіла до стоматолога, зробив мені відразу 2 зуба, потім прийшла до дому, взяла малявку і пішли на закупи, трохи скупились і пішли забрати результати аналізів, там Слава Богу все ідеально - значить м"яз простуджений, порадила лікарка вколоти знеболююче і завтра до дохтора, без укола з ліжка не встане. Прийшла я до дому і з таким злорадствуючим хіхіканням показала чоловіку шприц і ампули, кажу, що тепер настав час возмездія, гигигиги

(колись мене колов такиииими болючими уколами, я ридма ридала коли вводив розчин)

Ну апотім таки пожаліла мужа, сказала, що буду його медсестра з Маски шоу, а в мене декольте таке якраз підходяще - молочне Укольчик таки болючий. Потім я мусіла прилягти з малечою, бо Морфей мене кликав Малеча досипає а я трохи в тенетах шарю, а ще забула похвастатись, нарешті я дозріла до мультиварки, сьогодні замовила

 

ага, і я теж. Мені треба пір"я для одної цікавої штучки.
Морозилки моєї ще нема. І от нашо я полізла в нет вишукувати відгуки про неї. Люди пишуть всяке-різне і моя паніка з кожною годиною зростає. Найбільше боюся, що я її напхаю, а вона за місяць клигне. Вже і в ночі таке снилося. Так-так, я вмію себе накрутити.
День банально - прозовий - робота роботою поганяє. А я викручуюся, як хробак на пательні. О, про пательні, тре помити.
А ще сьогодні почулася лошарою. В ФБ постійно постять про безкоштовні кулінарні майстер-класи. А то моя пристрасть. Записалася на стейки. Подзвонили мені нині і запропонували на п"ятницю МК по французькій кухні. Я така вся окрилена звичайно погодилася, а потім випадково виявилося, що тре заплатити 390 грн. В мене щелепа відвисла, кажу - пише, що безкоштовно же. Ага, щааассс. МК безкоштовний, а то виявляється за продукти тре заплатити. Стейки будуть коштувати 490. Поржала, в черговий раз зрозуміла, що безплатний сир тільки в "лапці" на миші або в Ю-тубі.
Завтра по прогнозу "сіноптика" має бути останній гарний, теплий, сонячний день на наступні 10 днів по прогнозу. Тому в мене планується збір винограду і дуже кльова гостя.
Влаштувала собі нині спа-вечір. Вже майже місяць не бачила скрабів, кремів, епілятора, арома-масел. Тебер "блістю", як нова копійка, вся гладесенька і пахну східними маслами.
Тому біжу до своєї люлі, поки мужа ще витріщається в новий серіал, який я йому вчора закачала.
Всім цьом і надобраніч, а мені пригод і побільше.

 

Доброго ранку. Знаєте, яка мене думка не попускає вже останній місяць напевно. Я дуже хочу вже на роботу. Я знаю, що мій ентузіазм щезне дуже швидко, бо роботу свою я не конче люблю. А з настанням холодів, дощів, то ще швидше. Але зараз, я дуже хочу йти на роботу.
Вчора робили медогляд хлопцям. І лор нас "ощасливила". В нас червоне горло виявляється. А признаків ніяких не було. На зовнішній вигляд діти цілком здорові. Ні температури, ні соплів, ні кашлю. Взагалі нічого. Я в шоці. Сидимо, лікуємось.

Не хворійте, бережіться.

 

у мене вчора до 19.00 була проза, бо Мурашечка не спала в обід, хлопці не могли поділити абсолютно все і в голові уже дзвеніло з того всього, а ще від купи дзівінків. А рівно о 19.00 настала врочистість - так, комах заснув і спав до ранку 07.00! але щоб іще більше мене "заврочистити", МужчинаМоєїМрії прийшов з роботи раніше і, замість того, щоб лишитися зі сплячою Мурашечкою, пішов гуляти з хлопцями, а мене лишив відпочивати.
Нині я відпочивша, але трохи неорганізована. Треба виправлятись.
організованого всім четверга!

 

Доброго раночку, посиденьки!
Ранкова кава
Темусик з температурою, тому я сьогодні дома.
Данік виносить мозок, бо "мені нудно, мені нема з ким бавитись, Маркіян мав мені цукерку принести, а я Володі пообіцяв олівцями помінятись, а може сьогодні на обід дадуть сік і сирники, а хтось напевно сидить за моєю партою, а що вони там сьогодні вчать, ааа, мені нудно, мені нема з ким бавитись, Маркіяну певне теж без мене нудно..."

Наразі я роблю вигляд що я цього не чую