Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Я щось така зла. Спати хочу. Не лягаю, бо на голові рушник, а на нігтях облущений лак. Чого не займаюсь тим? Бо злюсь. На кого? На чоловіка. Хоча він Богу душу не винен. Але ж треба на когось позлитись. Чекаю поки він засне, щоб не бачив мого набурмосеного личка, а він чекає на мене в сімейному ложі. От і маєте. ПМС то капєц як погано, якщо то звичайно ж він, бо кд мали б бути за два дні, але признаків ніяких, крім нервів. Тому.... але може то мій організм так адаптовується до нового ритму життя, хто зна...
Дурень думкою багатіє, то сьогодні цілий день про мене.

 

День сьогодні якийсь такий дивний, ніби й свято, а ніби й ні. Якийсь такий настрій незрозумілий в мене. А все чого? Правильно: цілий день "дурака валяю". Нічого корисного не зробила, і мені від того не конче добре. А мало б бути пофіг.
Єдине добре: дізналась сьогодні дуже хорошу і важливу для мене новину. Залишилась лише трошки для здійснення її.

Бажаю і вам лише хороших новин.)

 

В мене ще від суботи настрій навести шмонд в вічних пакунках з дитячими речами, які вічно всюди валяються і зі всіх шаф падають навела , один пакунок муж відніс на смітник, один- віддала за чоколяду, ще один відклала підростаючому поколінню Ще познаходила купу всього, що можна продати і нині продала наш слінг (то врочистість, бо гроші та школа тягне просто аут, а як їх нема, то ніхто не розуміє). Далі- проза- діти сопливі, з тою сирістю, ліки знову тягнуть мані-мані....але тішу себе думкою, що все так не буде.
Склала собі список всього, що маю памятати (і в ньому на 90% різні покупки або витрати) і то не дивно, з нашою великою сімейкою.
О, ще маю ВЕЛИКУ врочистість, нині в подруги народився синочок, якого вони довго чекали. Рада за неї дуже-дуже! Закінчую на цій позитивній ноті, всім доброї ніченьки і хороших новин

 

Понеділок- день цікавить.
Понеділок, коли я собі напланувала купу онлайн-справ і поламаний скайп- день ще цікавіший.
Добре, що плани таки рулять і я перереробила купу всього іншого.
На завтра купа планів. А я вже в очікуванні шоппінгу у Польщі.
Ех. Добре, коли Мрії збуваються.

 

Цілий тиждень просто якийсь шалений ритм життя - вічно кудись йду, біжу, їду, купа різних зустрічей, щось віддаю, щось забираю, сортую, пакую, розпаковую, перескладую і т.д.
Абсолютно не достатньо мені 24год в добі, бо вже два тижні сплю по 4-5год через певні неочікувані зміни в житті нашої сімейки. І якщо в перший день в мене була шалена паніка і страх ( так, так я страшна панікйорша - нічого з тим не можу поробити...), то з другого дня я заспокоїлася, взяла себе в руки і працюю, працюю, працюю...
Правда мій організм, незвиклий до таких темпів, сьогодні дав збій і коли я сьогодні прилізла ( саме прилізла, а не прийшла, бо шалено натерла ногу в туфлях на підборах) додому після роботи, то просто прилягала на 5хв, а по факту відрубалася на дві години
Зараз лише починаю братися до своєї інетроботи, тому попереду як мнімум половина безсонної ночі
Вірю, що всі мої мегастарання будуть благословенні Господом і я досягну своєї мети.
Бажаю всім солодких снів!

 

угу, особливо після відпустки, коли ти переключився з божевільно-транспортної роботи на спокійну хатньо-мамську і тепер треба вертатися назад в трудові будні. Телефони почали барабанити в 8 ранку, а я, як сраус - пхала голову під подушку і накривалася периною Телефони перемогли

оооо, то напевно масова проблема, в мене теж сьогодні Скайп запускався тільки через сайт. З компа: фігвам - народна творчість. Вчора все було добре, а сьогодні не запускався.
Як завжди, робота при святі - надурно викинута енергія і нерви. Чьорті-шо і збоку бантік: дуже туго ліпилася докупи, але я все пересилила.
А загалом день видався несподівано-врочистий. По-перше, впав мені на руки взагалі неочікуваний підробіток . Дуже сподобалася моя сорочка

Вишита бісером сорочка

Оксанчиній мамі і вона показала фотки своїм подружкам-бандуристкам. А я ще тоді на всі запитання хіхкала і казала "штука баксів і зроблю вам таке саме". Ті панянки вирішили, що на виступи їм таке підійде і замовили 5 штук. Спочаку мені випали лінзи, а потім вивалилися очі з орбіт. Так-во на рівному місці привалили неплановані прибутки. Ясне діло, що я не відмовилася, завтра мужа має поїхати і купити заготовки і бісер. Беруся до роботи. Добре, що в часі не дуже обмежена - до лютого маю то зробити.
По-друге, я постійно стогнала, що треба мені більшу морозильну камеру. Муж брикався і доказував, що не треба, але після того, як я йому наскладала заготовок, він оцінив той девайс і ми сьогодні замовили в неті величезну морозилку. Я ніколи не купувала такі дорогі речі без оглядин і перещупин. А сьогодні, після огляду асортименту в наших магазинах, ризикнула. Тепер нервуюся і чекаю на доставку. Дуже сподіваюся, що не буде прикрих сюрпризів.
Завтра знов "до роботи Грицю до роботи". А зараз до люлі. І хоч би не в 7 було "сурми кличуть".
Всім солоденьких снів.

 

ДП ще підсипає)) щасливі ті, хто не йде на роботу на 9 годину)) от я б ліпше з 10 до 19 ніж з 9 до 18 - не можу і все))) але нада Фєдя НАда))
нині пересилила себе і вперше після татової смерті змогла потренуватися зранку як колись - до ого не було ні сили ні бажання ні нічого. а тепер пю кавусь надіюся щоб день був ненапряжним і не хотілося так спати як вчора))) маю плані на нині ого-го ) ну то як все))
всім цьом-па)

а от писала писаа і забула свою супермега врочистість) а яку - напишу ввечері)) але вона мене буде тішити нині весь день) ну як нерви ніхто не зіпсує, але ні, і навіть з зіпсутими нервами - тішитиме)

 

в мене з понеділка щось все сіро-вате: всі події сірі, а я як вата... вчора мала проснулась з підпухшими мигдалками і закладеним носиком - спровадила мамі,
лікар відправив мене ще на 2 дні гуляти, хоча я вже з всіма торбами приїхала до нього (я б вже родила), в результаті чого муж шукав 5-й кут

так нічого в пологовий не поміг збирати-прасувати, все сама

... добре що хоч мовчки... ввечері було декілька переймів - але минули...
Сьогодні зранку в пів 8ї! дзвінок в двері: "міліція, потрібні поняті для чогось там сусідам по рішенню суду"....думала пішлю....

Головне щоб сьогодні не було душно. може тоді мене трошки попустить?

 

О, люди! Ніколи не забувайте приказку: "утро вєчєра мудрєнєє"! Була у мене вчора фотосесія на тему легалізації проституції. Дійові особи тієї фотосесії: мої ноги, моя попа, панчохи, труси, трудова книжка і червоні коралі поміж ніг (ну щоб було видно, що проститутка не закордонна, а українська). Все, що вище пупка не брало участі у фотосесії. І я ото вже вчора ввечері думала скинути куди надо. добре, що я цього не зробила. Ні, я звісно розумію, що фотошоп творить дива. Але те, чого я ввечері на компі не бачила, так яскраво вилізло вранці. Зараз я не про целюліт і не про прищі (ні одним, ні іншим не страждаю). А просто про позу, про постановку. Наскільки наше тіло може бути різним. Наскільки правильно поставлена поза і ракурс може його возвеличити, і наскільки не правильна -- просто "ізуродувати".

Про плани на день? Буду весь день сидіти за компом працювати, навіть не знаю, чи з хати де буду виходити. Хіба може в Метро збігаю за формами до кексів, бо щось дуже засіли вони в мене в голові

 

А ті хто йде на роботу на 8-му?
Ледве злізла з ліжка, бо ... Гортала вчора книгу з рецептами, яку мені подарували в неділю. І тут бац - фаршировані баклажани, а в мене якраз всі інгридієнти в наявності. А годинка то вже пів одинадцятої. Шо там завтра в 5:30 вставати... Ех, воно мені треба було тих баклажанів...

Чи може треба.. Чоловік був довольний нема ради - сказав, що я шикарно готую .

Добре, що сьогодні на роботі нема сильного напрягу і має бути аванс .

Чого всім теж бажаю. Бо аванс то є дуже файно.

 

а я щось останнім часом готую... дивно. Нормально виходить тільки випічка

(і тут так і тягне дописати тьху-тьху, але я не забобонна )

Звичні страви получаються чомусь "недо..". Борщ, всякий рис, навіть каші виглядають не так, як зазвичай. МужчинаМоєїМрії акуратно просить перевірити рецепти. Зараз от з тихим страхом хліб свій фірмовий поставила... що та вся їжа від мене хоче?
а, згадала паста получається з соусами Але пасту люблять тільки діти. Хм, а що значить - "тільки", їх же - більшість! Загалом, врочистість - бо класно, коли діти з'їдають до чистих тарілок те, що готується так швидко і легко. І дають мамі час перевірити рецепти.
сьогодні - офіційно-діловий день. День відстоювання своїх прав; день розмов, сухих, як крейда на шкільній дошці. день прасованої сорочки і спіднички-олівця. Хоча, щодо спіднички я ще подумаю, бо в олівці не дуже побігаєш, а планую ж...
Загалом, думала я на вихідних, що вівторок у мене - найважчий день цього тижня. Але виявилось ,що коли дітки здорові - то всі дні - зовсім неважкі. Після вчорашнього дня з алярмовим лікуванням заболівших зубчиків я це розумію як ніколи.
В Дми теж важливий відповідальний день - хльо має першу в житті контрольну роботу з математики. Думаю, йому все вдасться. Як і мені. Як і вам всім
Так що допрасовую сорочку і всім бажаю впевненого вівторка!

 

вчора був файний день, а отже тиждень обіцяє бути класним також!
при святі нічого не робила по хаті. в першій половині дня гарно вигулялися донею по парках-озерах, погодували качок, купили м*яска

, бо захотілося мені відбивних

і притопали додому обідати-спати. вчора заснуло наше чудо під мої імпровізовані колискові, які я їй співала у перші місяці після народження

, бо зараз вже не співала їй довший час

. так то мені дивно було... пам*ятає чи що?
а тоді я дізнаюся, що я виграла квитки на концерт у філармонію, на вечір. юхххууу!!! десь колись залайкала щось у ФБ і отримала 2 запрошення. видзвонила коханого, замовила няньок для К

(ддобре, що бабуся і цьоцюля в нас майже безвідмовні

і ми погнали на концерт. слухали ми отаке

було дуже файно і якось так настроєво.доня в животика підтанцьовувала, а місцями підгикувала.
все ж таки отакі вилазки в світ без дітей(ну майже), дуже дуже потрібні. романтикааа...
отакий в нас видався понеділок.
а сьогодні проза... треба поприбирати, бо почався сезон збирання сухого листя, каштанів, жолудів і вся хата тим добром завалена . особливо активно Катруся зносить додому листочки і ще активніше їх роздрібнює розкидає по усіх кімнатах
ще маю план поїхати на закупи, бо на вихідні планується святкування дня народження доні. 2 роки вже!!! куди час летить!?
а ще маю вишивати, бо неділя-понеділок "випали" з графіку через свята, тож сьогодні надолужуватиму

 

Я повертаюся в сім*ю, так давно я тут не дописувала.
Такс, бульби повикопували і то вже врочистість.
Друга врочистість, те що я ще півтора року буду студенткою. Хоч заочно, але таки студенткою.
А ще підписалася на одну аферу - 14 днів без солодкого. Сьогодні вже другий день, поки спокійно.
А вчора був жах, я не могла подумати, що я настільки залежна від солодкого. Вафельки, печеньки, зефірки, цукерки - хоч щось з переліченого, але в хаті завжди знайдеться. Але перший день я витримала, далі думаю буде легше.
Маю сьогодні настрій до кухні, навіть вже придумала що буду готувати.
В планах сходити в магазин, закинути прання, а тоді кухня.
Всім гарного дня

 

Моя дорога родинонька мене колись доведе до масового вбивства! Вчора грли мозги і сьогодні серія N 2! Ну для чого? Нерви мені з'їсти всі, чи що? Все рівно знають що я не буду йти в них на поводу!

 

Вчорашній незапланований вихідний вилився у піцу, плов і гору кексів. Вмію я розслабитись, нє? Але ще над вечір осінила мене одна ідея. Поки не скажу яка, бо то все вилами по воді писане. муж не дуже підтримав, але і не був проти. Почекаємо сприятливих обставин, але чує моє серце що до кінця місяця все вирішиться, ну мало би вирішитись))
Нині маю купу роботи і ще більшу купу неохоти до неї. Чогось мені вівторок найважчий день в тижні. То я десь читала таке дослідження, що понеділок не найважчий, бо ми ще маємо відчуття ейфорії від вихідних, а вівторок то таки справді важкий день. По собі знаю, що мені аби четвер відбути. Тим більше що цього тижня у мене четвер майже останній робочий день (один короткий урок в суботу не рахуєцця).
Муж поїхав на рідні села, до кінця тижня маємо міні канікули одне від одного. І ніби перепочинок, але щось нервуюсь від тої поїздки. Чого би то? Все ж буде добре?
Щось треба вам побажати... А, нехай все плановане відбувається як заплановано! От такий каламбур.

 

Ох, сьогодні такий сонячний осінній день. Happy Fiancee, в мене теж сьогодні аванс, хоч він вже планований-розпланований, але нічого, рухаємось впевнено до фінансового благополуччя
Вчора моя подруга пожалілась мені, що нічого в її житті не відбувається. Я замислилась. У мене ніби зовнішньо теж не багато подій, але в голові все бурхливо вирує, плани будуються, я радію і смакую осінь, нові відчуття і думки. Тому, все дійсно в нашій голові
Для тих, кому сьогодні важко працювати, радісна новина - половина робочого дня уже позаду
Таку гарну фразу почула в одному фільмі: "ВИ - це найкраще, що з Вами могло трапитись в цьому житті". Задумайтесь. Це прекрасно

 

Оптимізм - це так добре! Я захоплююся людьми, які шукають в будь-яких подіях якийсь позитив. Досі я цього так гостро не розуміла. Та останній час

(не буду вже уточняти скільки той час тягнеться)

мене оточують люди, які досить негативно налаштовані в тому житті. Це так пригнічує! Нема нічого гіршого коли ти приходиш з гарним настроєм, а на тебе виливають

(зразу відрами, або по горнятку.

як коли.

)

негатив.
Ні в якому разі не маю на увазі Посиденьки! Зрештою на форумі ми маємо вибір: читати чи не читати сумні теми/пости тощо. А в житті не завжди такий вибір є.

Принаймні, наразі конкретно в мене така ситуація. Я над нею працюю трохи в іншому - змінюю своє відношення, стараюся абстрагуватися і т.д.

Йой, то я себе хвалю чи що?

А попри сьогоднішній гарний і сонячний день хочу побажати всім такого ж гарного і сонячного настрою!

 

Завела планувальник дня. І таки він мені допомагає, скажу я вам. Якщо не повністю, то частково точно. Половина списку на сьогодні вже зроблена.
Хотіла зараз вже нарешті піти з дітьми погуляти. Але йду спершу зроблю собі кавуську, бо щось мені її ну дуже захотілось. Заодно напишу вже деякі плани на завтра.

 

І я добралась до буквочок на ноуті...
Вчорашній сімейно-святковий вечір переріс в нічні гуляння (ну якось так).
Повертаємось ми з міста вчора і чоловік каже:
-а давай зробимо бульбу в казанку,
-ну, давай. сало, шпондер є, зараз начищу малий казанок..
-ні, давай великий...
Отож, я чистила бульбочку і цибулі-часники, а чоловік розпалював вогонь. Дзвонить сусідка, що малий її побачив , Владко вже дома... Кажу:" ну то приходьте".. За трохи ще одні сусіди, прогулюючись зайшли до нас з синочком...
Великий казанок бульбочки пішов за милу душу. Розходились близько півночі, бо всім нині на роботу(татам ). Дійшли одностайного висновку "нада чащє встрєчацца". .. А я, ну дуже хочу альтанку, а тепер, з приходом осені, хочу її ще більше.
Але і на простому малярському "козлі" було "афігєнно" весело і шумно.

Добавку просили навіть , коториє на дієті

Ось таким несподіваним закінченням дня вчорашнього- потішило нас життя.