Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

@Smiwna, і мені можна? як буде потреба? бо я би поки помре своєю смертю чекали.

 

В таких випадках я піднімаю праву руку догори і різко опускаю до низу зі словами... З некоректними словами. Але попускає.

 

Ого! То вже тягне на масове браконьєрство, але за "бульбашкову феєрію" (то чоколяда така) я згідна!
Йду я пити чай, а то ніц мені ніхто не хоче купувати зараз
@nibysh привозьте звісно, адресу можу скинути ️

 

Я то конєшно за таку масову затію, але тоді нафік я Рудого тримати буду. Дров не рубає, бульбу не копає, то най з рибою розбирається. Тим більше, що то його захцянки.

 

Так, і не подолавши прочитати всі новини, які тут були без мене

але я все надолужу

почну:
І так, я знаю, що обіцяла бути тут частіше, але мала стратегічно важливі завдання, +діти.
1: мусила до вишивати образ мамі на подарунок до ДН, який ми сьогодні відсвяткували. І вже було втратила надію, і мільйон раз уявляла сцену, як я буду червоніти перед мамою без подарунку. Але в четвер я таки це зробила, завершила вишиття. Аж тут друга частина проблеми: оформити в рамку я не встигаю за лічені дні. І о щастя, одна форумляночка мені підказала де це можна швидко зробити. За що я їй безмежно вдячна. І я сьогодні не спозорилась, а мама була дуже рада сюрпризу.

2: в мене тепер ломка, руки чешуться вишивати щось нове.

3: вчора відсвяткудали ДН хлопців. Приїхали всі хресні батьки. Було мега класно, і весело

а шо, тато наш був за рулем, то відповідно він не пив

а хто йому винуватий, що він мене не відправляє на курси водіння. Сам винуватий, а я й не конче хочу

, то мама (тобто я) пішла у відрив.

. Єдине, що час пролетів дуже швидко. Дзвонила сьогодні кума, питала як моє здоров'ячко. Я сказала, що все, але ми зійшлись на тому, що самопочуття могло бути кращим. І то не подумайте, я багато не пила, але: по-перше то діло я не вмію, а по-друге дуже рідко вживаю вино

горілки взагалі не п'ю

, тому й дається взнаки.

Маю класну новину, так через пів року буду святкувати свій маленький ювілей

18

, то кумаська моя пообіцяла спекти мені тортик. А пече вона божественно. І це при тому що я не люблю солодке.

Всі солодких снів, а я буду пробувати вас дочитувати.

 

День, як на каруселі - спочаку все чудово, а потім шкандальна рівному місці. Погода така, що хочеться тільки валятися в перинах, розпалити камін, дивиися кіно, потягувати глінвейн і нікуди не вилазити. Але так не вдається зробити. Обіцяла мамі, що приїду сьогодні до неї, тому мусіла-м вилізти з тепленької хатки і чухнути на Санту. Гарно-любо посиділи, мама потішилася подарунками і купою фотографій. Навіть мене похвалила, що я добре виглядаю, а не як завжди - всьо зле, ти стара і груба. Нагодувала мене, як підсвинка, ще й спакувала налисників додому. На чудовій і мажорній ноті ми розійшлися, а коли я приїхала додому встигли посваритися: одна наша родичка намагається маніпулювати мною. Напряму не виходить, то вона колись капала на мозги татові

то його двоюрідна сестра

, а тепер накручує маму. Та "партія", яку вона намагається розіграти, плоска, як дошка і я не хочу бути лошарою. А мама вчепилася, щоб я подзвонила, поговорила і т.д. Бо а шо люди подумають і т.д. і т.п. Ну йоли-пали, сама мене довбала, що мені вже 40

трохи додає

і я піддаюся впливу тих людей, які їй не подобаються, і в такому віці намагається мене виховувати, змушує вестися на провокації. Не буду і не хочу. Короч, образилася, кинула трубку. Але все одно не буду того робити і не хочу, щоб родичі лізли в мій бізнес.
Світла в нас нема і нету теж. Добре, що поповнила мобільний нет, коли їхала до мами. Маю дуже романтичну обстанівку - свічки по кухні і Бейліс в склянці. Ше чуть і сяде мені ноут, от тоді і піду спати.

 

Жизнь боль і ніякої врочистості ще як мінімум до кінця тижня. Старший мальк хворий, вже добу має темп 39-40, за вікном глибока осінь, якась хандра на мене напала, короче - зовсім не весело.
Вам усім хорошого понеділка і продуктивного тижня, не хворійте!!!!!

 

слово в слово як про мене вчора
неділя була дуже чудова. І ранок понеділка до 07.45 - теж. А саме 07.45 встав Дмитрик з гострим зубним болем. На вигляд зуб не є зіпсутий, пломб в ньому нема, а болить - каже, не може рота закрити
так що мої плани на сьогодні всі посуваються, бо на першому місці - план порятунку Дми. посуваються, але не відміняються.
по правді кажучи, мені аж дивно, але попри неочікувану проблему позитивний настрій нікуди не дівся. Якась впевненість, що з Божою допомогою все вдаться.

в суботу ходила до Сповіді і так то було надзвичайно - зайшла до церкви з темного світу, а вийшла - у світлий. Просто зайшла по 6, а вийшла по 7. Але відчуття надзвичайні, той момент, коли у всьому бачиш Знак

чого і вам бажаю цього понеділка.

 

всьоо скінчилися вихідні - до роботи -дороботи, ая хочу додому, вкутатися і пити каву..а замість того сиджу на роботі і мушу працювати) отака то проблєматика мого понеділка, вже і директорка прийшла на роботу - тепер точно не посачкуєш)) ех, головне ложити до обіду а там і вечір скоро))
всім сили і терпіння на той адський понеділок))
цьом)) так як нині робити мені абсолютно не хочеться - то ще забіжу на ДП)

 

Ох не скажіть...цитата з "Мать и дитя", яка мене неймовірно "умиляет":
Детям 11-12 мес., можно по утрам давать, когда они пьют кофе с молоком, тартину с маслом или с повидлом" Так і бачу такого малого буржуйчика за ранковою кавою, то ж так про каву між іншим, то ж мама йому тарти подає)))) Ще газети Таймс до тої композиції бракує, щоб став мільйонером, чи як то тут писали

 

На вулиці понеділок з 50-ма відтінками сірого)
Але це не привід сидіти вдома,тим більше,коли маєш вихідний день)
Пробіжка,пробіжка і ще раз пробіжка!
Потім стоїш на орбітреку,дощ цяпотить на озеро, ти спостерігаєш то за ним,то за поплавком рибалки і,здається,можеш це робити вічно)
Час зупинився і тільки ноги працюють 30 хв.,потім 40, потім ти поглядом зустрічаєшся іще з одним, завмираєш на місці і починаєш захоплено пищати) Білка, яка тримала горіх,не сподівалась на таку реакцію, стала на задні лапи, які,завдяки хвосту,були подібні на шаровари і почала мене розглядати з тим горіхом в лапах)А я її)Вона знаходилась на витягнутій руці від мене)Потім видерлась на гілку дерева і почала снідати тим горішком)
В цій ейфорії, під мілкий осінній дощ, я погнала далі, зустрівши коло озера.....наречену з нареченим і фотографа)Коло них ще крутилась дружка в якомусь чоловічому піджаку, з мокрим волоссям і вчорашньою зачіскою,яку прикрашав букет. Мені стало цікаво,де ділись всі остальні гості, але зробивши висковок,що вони давно відсипаються або працюють, а фотограф "залажав" вчорашню фотосесію, побігла знову далі)Ну бо шо інакше може витягнути людей після забави та ще й в сірий дощовий ранок?
А я шо?Прибігла, поснідала галетою, фоту якої виставлю у відповідній темі (ех,якби там можна ще було би відразу ж рецепт писати, бо легка в приготуванні і смачна,особливо на другий день), поставила перед собою піднос з дарами осені і вазу,нє,вазище з свіжоприбулими дубенськими цукерками і так проведу наступних пів дня)Після обіду спакую вішаки з сорочками і сумку чоловіку на тижневе відрядження і....а далі ше не придумала)
Бачила вчора у ФБ вашу вулицю Сахарова і благородні вчинки мчс чи поліції,вже не пам"ятаю..Все ок?Не сильно підтопило?

 

Страшенно болить голова. Аж нудить. Ні анальгін, ні ношпа не помагають. А в мене купа роботи! Як то себе до купи зібрати? А потмі ще й до людського вигляду привести: бо на 6 в малого збори в садку.

О, до речі, сьогодні в садку нам сказали, що тепер багатодітні не платять за садок (якшошо, то раніше ми платили 50 . Це я маю на увазі за харчування. Бо все решта ми платимо -- от всі фонди, ремонти, театри...

Особисто мені фінансово це не в напряг (тому мовчу і не восстаю))) Але все ж таки вважаю, що багатодітні не мають того всього платити. От, наприклад, приїжджає до нас в садок театр. 15 гривень із людини. Мені треба 45 заплатити і при тому, що мені той театр нафіг здався (ми ітак постійно ходимо і в ляльковий, і в ТЮГ, і в цирк). Ну то таке -- ліричний відступ

 

для Львова то ОК)) Ще десь в мережі блукає відео з водоспадом на Підвальній
В мене мала бути проза, а стала врочистіть)) Зранку нарешті витягнула мужа з хати і ми здали аналізи. Хух! тепер лишилось дочекатись результатів і можна рухатись далі. Мінімальні закупи зроблені, можна приступати до варива.
А ще одну врочистість мені підготував скайп, бо "вмер" по всьому світу)) Уроки відміняються, я вільна! І то нічого що завтра буде весь день "дупа в милі", зате нині я можу відпочити попри свято))

 

що маю Вам сказати... дякуватиму Богові без перестанку, адже нинішній проблемний зубчик Дми вже полікований, а за компанію з ним іще один. тож я нарешті маю час пообідати і з радістю повернутись у складений графік.
натхненної всім другої половини дня, і Божої допомоги в усіх справах!

 

Нє, ну а чьо? Хай дитина змалку звикає до правильних манер, і тартинку погризти можна
В мене сьогодні звичний понеділковий круговорот: знов перша пара (а я тепер майже щодня маю перші і другі пари), потім забирання малої зі школи, в хаті купа прибирання, потім уроки з малою, підготовка до завтрашніх своїх пар, між тим всім їсти зварити, і ввечері може якийсь фільмець з мужом глянем Коротше: хочу на море

 

от благополучно пережитий обдід. ще дві з половиною години і додомцю, ох як не хооочеться працювати. нє-нє ви не подумайте, я люблю працювати, але нині мені якось особливо ліііньки))

хочеться печених яблучок і шарлотки вівсяної - таки не судьба була її минулого тижня спекти)) дома нема абсолютно нічого їсти - ввечері доведеться готувати на завтра, бо лишуся без обіду))

а ще попросили підмінити на іншій роборті хорошу людину - а то така класна робота в нього що ті пару годин в понеділок-вівторок думаю будуть таким релаксом для мене))

а ще мрію сьогодні про кавусю і щоб усі мої рідні були здоровенькі, і не піддаюся на провокацію хмар)) ще ж мусить хоть трохи бути тепло

а ще хочу ввечері пойожитися і потренуватися трохи, бо вже стрес мій ввідходить потрохи вливаюся в номальне життя і кілограми мої чують що пора повертатися до мене, а я їх приймати ну страх як не хочу і тре вжити запобіжні-превенитвні заходи)_) і не жерти як в останній раз)))

ну всьо, бо щось розписалася) всім цьом-цьом))

 

А мені ще годину. Нині себе зле почуваю, голова крутиться шалено. І то я три кави випила. Ледве сиджу. Добре що чоловік забере, сама точно додому не дійду. Проза

--- дописи об"єднано, 21 Вересень 2015 ---

Чудова новина)

 

Не погоджуюся. Пам"ятай, що для Бога ти завжди на першому місці, а решта речей не настільки важливі, хоча дуже болючі, вірю і розумію.... Кава - це добре, а ще трошки кориці + тістечко і життя вже не буде таким чорно-білим

 

Я наразі дві кави , але сплю ходячи і сидячи і не знаю , що то за холєра така , білий день, всю ніч чемно спала , встала по сьомій , і така цілий день, як медуза.... Напевно дається взнаки останні два тижні ганяння з мамою по лікарях + чоловік + діти + робота +.... Тільки посадила минулої середи маму в поїзд, як подзвонив тато , що помер двоюрідний брат .... Отака проза і рутина днів напевно доводить до такого напівсонного стану ... Але ще трошки і зараз поженемо з малечею до церкви , а потім вже діти перетворять " медузу " на щасливу маму.... Сьогоднішньою врочистістю для мене є сонечко, вітерець, одяг, який потроху висихає після недільної зливи і "затишний " безлад в хаті та фарширований перець на вечерю
Вітаю всіх Марій з іменинами , нехай життя буде прекрасним в кожній його хвилині незалежно від труднощів

 

і що ви думаєте, вдома ледь дихала. Поміряла тиск вже вдома, а він 130/80. А мій робочий 100/60. Місцями я реально боялась, бо почало колоти серце і рука терпнути. Вже хотіла мама мені швидку викликати. Але я полежала трохи, то за годину тиск впав до 120/60. Голова вже не крутиться, але трохи як в тумані. Коротше налякалась я конкретно