Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

сказав чоловік, що тепер знає, хто винен, що він не мульонєр - я, бо Таймс не читала. Вроді в мене з"явився ще один подружній обов"язок

і я не хочу. І вина чомусь не хочу. Заслабла"м чи шо?
Я сьогодні така бджілка, ну така бджілка, аж противно
Роботу понароблювала, їсти понаварювала, фіранки попрала, літнє взуття помила, заплановану книжку підчитала, сімейний бюджет підбила, спортом позаймалась, антицелюлітний масаж банками зробила, кремчиками намазюкалась
Ще гляну дитині до уроків, може яку медаль їй дали, і фсьоооо
Чи то передумати на рахунок вина?, а то сидіти з бокалом зупи на терасі якось не по фен-шую, а красиво посидіти хочеться.
Заслужила, ну нє?
Гарного всім вечора!

 

Заслужила!

я б своєму чоловіку нагадала житейську мудрість - чи може жінка зробити свого чоловіка мільйонером? може, звісно! якщо вийшла заміж за мільярдера))

А у нас врочистості! У Малинки днями прорізались ще 2 зубчики, одночасно. Я вже, наївна, подумала собі тихенько, що пару днів доня спатиме вдень більше, ніж по 10-15 хв. Але вона, видно, так не вважає)). Ну, значить, моє вишивання знов відкладається(.
Зранку мала такий марафон - кухня (сніданок - вдома з'їсти, до школи обидвом - перекус і обід), прасування одягу (звечора визначаємося, хто що буде вдягати, а прасую зранку - якщо прасую звечора, вранці воно мені все одно виглядає пом'ятим), поміж тим зварила зупку вже на обід ( погода класна, хочеться погуляти, а не на кухні стирчати), по надцять разів нагадала кожному, що треба вмитися і почистити зуби. І все одно, коли вийшли, виявилося, що один не помив очі, а другий не змив зубну пасту з губ і щок.
Відправила старшого за "науковим проектом" з півдороги до школи. Добре, що школа близенько. Та й я бачила, що він не взяв, але сподівалася, що сам згадає - МИ!! ж так його робили)) Наївна - ще раз)) Ну, але до школи втрапили вчасно, доня заснула вже вдома, ура!!, що не дорогою додому. Тож я маю 15 омріяних хвилин на вишивання
П.С. Якісь суто мамські врочистості у мене...
Усім бажаю врочистостей, і побільше, у тій сфері, яка є найважливішою для вас!

 

за ці 2 тижні на всі 10000% відчула шо ж то таке тоті ЗУБИ. Сьогодні через то вже обидві вимучені і зіпрілі. Ляля спить дрібними проміжками з плачем і масyванням по точках. Я взагалі якась ошалівша: манатлі толком не спаковані, голова не помита, весь 0 поверх закиданий моїм барахлом, яке має бути відіслане посилкою. За 6 годин маю бути в аеропорту. А завтра в такий час, якщо все буде добре, буду вдома i відразу до вас, маю повно до розказання

трансліт бісить

.

 

Працююча багатодітна мама то жесть. Наразі нічого не встигаю, бо не всі діти пристроєні, доводится їх туди-сюди возити. Тішить. що робота не важка, але дуже відповідальна. А ще недалеко від дому. Всього 30хв ножками і я на місці))) заодно і такий собі спорт. П"ю каву і чекаю поки всі діти повлягаються, щоб хоч трохи відпочити

 

А як я чекаю!...
Вже 2 день вкласти менших на обід нереально. Наслідок - всі плачуть. Ввечері теж - поки вклалися всі - вже 12 ночі...Й зранку знову все по колу. Хочу вихідних вже - обіцявся муж, що поїде трохи з хлопцями в село, то буде легше. Для мене тепер одна дитина- то як відпочинок. А колись, ех, все думала, як то тяжко. Але все пізнається в порівнянні.

 

Літо, я вам скажу, справжнісеньке літо!
Цвіркуни вже другу ніч тАкі концерти дають- заслухаєшся! Знову спимо під тонюсінькою ковдрочкою. Знову, щоб вийти по щось на двір не потрібно одягатись, знову я ходжу по росі...
В саду падають яблука... Осінь...
І, тоді, літо чи осінь?..
Хай це питання буде найбільшою вашою проблемою дня нинішнього. .

 

є таке. Мені коли двоє - то вже когось бракує.
Доброго ранку! П'ю водичку з медом та лимоном, "підчищаю"плани на день.
Надворі справді літо, тож насолоджуймось його "додатковими днями"
Всім гарного дня.

 

Усім доброго ранку. Так добре, коли муж рано на роботу не спішить, я можу спокійно випити каву, гарячу каву не гріту стопісят раз. Старший до школи збирається, тато з малявкою в ліжку валяються, а я болдю від аромату кави і цвірінкання пташок за вікном, як влітку

 

в нас дуууже подібні ранкові звички, я ще люблю при тому всістись на підвіконня

підтверджую
ми ще вчора ввечері поволочились гуляти, то повітря було, як парне молоко, якесь таке затишно-обнімаюче
На мене останнім часом напав господарський шал. Зранку вже піцца спечена, вазонки покупані, деякі пересаджені, тераса вимита, зайве повикидуване, пледики на прохолодні осінні вечори наготовані
Маю на сьогодні купу роботи, якої не люблю. Ніби вже є вся інформація, але позводити тих стопіццот файлів до одного логічного знаменника..гррр. Тому влізла на ДП, щось тут строчу-читаю, і роблю вигляд, що відкласти ДП аж ніяк не можна, і саме тому я не берусь до роботи
Накопайте мене звідси

 

я не дуже поміщаюсь
ну і крім того, в мене з підвіконня нема що спостерігати.

 

А то я вам тепло привезла Трошки вкрала в Канаді і привезла в торбі. Вже в Варшаві. Ще 3 години того чекання, а я вже зовсім сили не маю. Лягла на лавці, чуюся бомжом, але доба без сну і останні 9 годин в сидячому положенні перебороли мої естетичні і культурні переконання. Маю важелезну ручну поклажу і кілька пакетів з дьютіка, тому лазити по аеропорту обвішана торбами не маю жодного бажання.
Торонто вчора
і Варшава сьогодні
ще трошки і буде Львів.

--- дописи об"єднано, 17 Вересень 2015 ---

щойно побачила як отекли мої ноги. То капець повний, кісточок не видно. Добре, що я в босоніжках.

 

Ото номер Люди де ви? Я вже 3 години вдома. Хто вгадає, що я першим ділом робила, як прийшла до своєї рідненької хатки і перестала мімікати собак, получить баночку кленового сиропу

 

сіла перечитати ДП?

Я після прозового-прозового дня вирішила піти спати в 9 вечора... Вперше мабуть за кілька місяців

 

працювала???

 

На годинниуц 11 вечора. а ми щойно зайшли до хати. Знову відвозили малого до моїх батьків. Я не знаю чи мені вигідно працювати з такими катаннями. Я сьогодні молодець - перед роботою прибрала, в тахі чистенько. Дівчата вже сплять. Зараз роблю собі відро какао і сідаю за роботу. Тільки от не знаю, за що братись в першу чергу. А ну і ще похвалюсь, купила собі гламурні кросівки, РОЖЕВІ

 

Я ДУЖЕ молодець
То такажіночажіноча вихвалялка, і хвалю сама себе
Можливо , когось на то діло сподвигну, бо таких як я,

боягузок і відтерміновуючих

, напевно, багато.

Отже : урочистий похід до гінеколога.
Не в поліклініці. Є зараз купа місцин де можна якісно, безболісно і психологічно правильно ( згадую останній похід до дільничої-жах), в людських умовах, пройти чудове обстеження.
Все , що можна, зняла, все, що можна- здала. Навіть груди здала, і зняла
Все гуд, в загальному.
Є певні нюанси, які корегуються- при бажанні.
Дуже рекомендую, всім хто забув пройти обстеження, неважливо де і як , піти, йти, дійти. То треба, дівчата!

 

Дзвонила до мене?

 

ото вже який раз читаю як мами з ДП виходять на роботу і чогось так тішуся. ви всі такі молодці! і труднощі тимчасові, з часом все утрясеться. успіхів і натхнення вам, дівчата!
а я тут застрягла в декреті, хоч і ні крапельки не шкодую

поки що

. віддала чужим діткам 8 років, а тепер час присвятити себе своїм. але час від часу от від таких "робочих" дописів ностальгую за роботою-професією, спілкуванням з людьми і деколи шаленим режимом. бо то таки два різні світи-кар*єра і мамське життя. і кожен по-своєму файний))
більше філософствувати не буду, в нас ттт ніби хвороба відступила і доні вже краще. навіть гуляли сьогодні, хоч ще і смаркаємо трохи.
з врочистості також-пофарбувалася нині хною. ввечері зле видно результат. завтра дасть ся чути. і ще зробила шугаринг ніжок. словом знову стаю схожа на дівчинку
збираюся з думками щодо ДН нашої Катрусі. за тиждень матимемо гостей. чоловікові батьки приїдуть на 2 дні. треба готуватися
а тоді вже почну пакувати в ПБ, бо час біжить,а ще нічогісінько не готово. шо то буде...
завтра п*ятниця і це тішить

 

ну, до тебе я дзвонила ше до того, як переступила поріг свого дому.

ггггг, в аеропору мені віддали мій робочий телефон і я відразу обдзвонила всіх, хто є в процесі вантажного руху

ДП я і так постійно читала, але з телефона писати то страшна мука, але все читалося

Наразі ще ніхто не вгадав, тому сироп ще не має власниці
Люблю я свій дім, от всюди добре, але вдома - найкраще. І та моя дома зараз в такому стані, що якби моя сила і широкі руки - обняла би і плакала. "Пеніцилін" з холодильника вигребла, "черепки" з-попід диванів позбирала, посудомийну перепросила - посуд, який помився ще коли я була, знов помила і нову партію затусувала. Як казала @cjomcjomka - пожовується . Біля духовки пустила сльозу і завтра буду чимось мастити і драяти.
Мої квіти ..... Орхи скинули весь цвіт і погрижені. Завтра буду знімати відбитки зубів. От, як знайду - ХТО, то з зубів лишаться тільки відбитки.
Сон мене не бере і не тільки через часову різницю, але і через всьо в купу зібране. Допила шампана, купленого в честь мого приїзду і заїдаю стрес кедровими горішками. І реву, бо кедрові шишки мені завжди привозив тато з Владивостоку, ми разом товкли ті горішки на маминій стільниці для ліплення вареників. Тепер не товчу, а принюхуюся, черпаю ложкою з коробки і пускаю сльози за татом, за Христинкою і за всім разом взятим.
Треба зібратися докупи і йти спати. Точніше намагатися заснути, бо завтра вже буде Юля і купа роботи.

 

з собацюрами бавились