Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Радісний ранок вівторка, привіт! Минулий тиждень пройшов чудесно, бо ж нарешті я була вдома , а вихідні були ще кращими - святкували першу річницю шлюбу Романтік...
Зафіксували ми на кадрах нашого пузожителя, мали дві кльові фотосесії (і це ще не кінець , чоловік обіцяв ще домашній варіант). А вже сьогодні зранку я любувалась кількома знимками нашого метелика З нетерпінням чекаю від фотографів на решту кадрів
З буденного: треба приготувати перше, друге і салат, а перед тим вибратись на мінімальні закупи за продуктами, потім попрати-попрасувати (останнє діло, до речі я люблю ) і під вечір вибратись на прогулянку. Маємо ще трошки проблем (вчора ввечері потрапили в невеличке дтп), потрібно якнайшвидше їх вирішити.
Щось дуже швидко промайнула перша половина вересня, треба врешті організуватись і готуватись до листопадової зустрічі з малюком
Добрих усім новин сьогодні, і не тільки сьогодні

 

нині цілий день почуваю себе мамою-кенгуру, бо весь час скачу по хаті періодично з Марічкою на руках Вранці - стандартно дітей в школу-садок, потім ми мали шпацер з Марічкою в Соцзабез, де нарешті віддали наші папери на пільги, потім забрали сукню для старшої донечки (в брата в жовтні весілля, то потрошки вбираю наше сімейство), а потім я розвела на кухні "томатну війну", бо мусіла з 20 кг помідорів зробити закрутки і соус на зиму, і з завданням я впоралась, але ноги гудуть і спина ниє...завтра буде день - знову кухня-школа (проза одним словом). Всім доброї ночі, теплої осені...

 

Черговий день відсіювання "не тих" людей у житті.
Колись мене це засмучувало.
А тепер радію.
Бо з кожним таким відсіюванням відчуваю все краще поле навколо себе. Щиріше і т.д.
Гарного всім тижня.
А ми в мандри.

 

А я вже 2 день затарюю холодильник їжею для мужа, щоб не зсохся хлоп з голодовки, поки мене дома не буде. Тут досить непогана є їжа швидкого приготування, але ненаглядний в мене один, свої нервові клітини я бережу...до чого тут моє здоров"я, а до того, що напхається моє ненаглядне всякої фігні, почне боліти шлукок... А далі, самі знаєте...шо таке хорий хлоп...так, шо завтра роблю і морожу вареники. Ага, і під час плідної роботи на кухні, підсіла я на одну тааааку пошляцьку пісеньку, шо аж встидно.

дурю, не встидно

Востаннє я так горлянку рвала ше за далекої юності на гоцанках в сільському клубі під групу "Стрєлки" і Боріса Мойсєєва

шото про "кексову" революцію вони співали

І проза голова на зміну погоди болить((

ой, голова болить..і чого я то відразу про інше подумала

 

Шалений початок тижня. Так як я неочікувано знайшла роботу. Тепер в терміновому порядку оформляємо малого в садок. Зробити медогляд за 2 дні? - чоловік справився. Але гавкав на кожному кроці. то лікарка на 30хв спізнилась на роботу, то талонів кажуть не треба, а лікарка приймає по таланох і багато іншого. Але незважаючи ні на що, ми то пройшли. А поки малий не в садку, мусимо щось придумати, щоб його десь пристроїти. Завтра буде в моїх батьків, в четвер-п"ятницю з братом. А з понеділка вже вирішимо. Ще у нас в запасах є 2 куми))) ніби нічого аж такого нині не робила. а замахана страшне. Найбільше виснажили поїздки дім-поліклініка-дім-поліклініка. А поміж тим заїхали до куми на каву і ксерокс))). Надіюсь завтра буде спокійніший день

 

От, чого мені не вистачає! Нада шото делать, а я ніяк не вирішу куди "втулити" ту зарядку. Логічно робити її десь в ті 2-3 години поки моє шило в садочку, але поки таке щастя випало мені тільки кілька днів і я собі набрала стільки справ "як Тузік блох", мало того що свої 100 справ "висять" і тааак помалу рухаються, так я ще і по дорозі нові знаходжу От сьогодні ще й іграшкову постіль для ляльки в садок шила.

таку немаленьку 50*50см, повний комплект, навіть подушку. Та ще й так як замовила вихователька "тільки щоб підковдра з дірочкою ромбиком посередині була і рюшами обшита" (я правда трохи спростила собі роботу і вирішила що квадратний отвір, то теж майже ромб)

Шила і думала "і нашо воно мені треба було вчора на батьківських зборах зізнаватися що я трохи вмію шити"
Коротше дні якісь шалені, Влад загадково чи то хворіє, чи то ні

я дуууже надіюся на друге

, чоловік засмучує своєю роботою (а якщо точніше зарплатою, якої і так мало, та ще й затримують...)

а ще до кінця місяця маємо стільки родинних урочистостей - всі то женяться, то народжуються - то звичайно добре, але як тому дати раду коли за комунальні не плачено вже 2 місяці я поки ніяк не придумаю

та ще й голова розвалюється (напевно від тої несподіваної зміни погоди).
З початку осені вже рази 3 думала звалитися кудись чи то в хандру, чи то в деперсію, але вольовим рішенням себе звідти виколупувала

уявляєте, навіть без шоколаду , правда з батоном і повидлом, бо шоколад нинчє дорого... А булки мають здатність відкладатися... гм, на "булках", тому таки пора братися за зарядку... Завтра... або післязавтра

і йшла робити справи . Зате в такому настрої добре прибирати - я викидаю все що раніше було шкода. За вихідні перебрала шафу з одягом. Тепер у мене не як в анекдоті що шафа не закривається , а одягнути нічого, а всьо красиво - шафа практично порожня і тому одягнути дійсно нічого . Навіть муж "впєчетлився" картинкою і перепитав "а то що правда весь твій одяг?"

ну одягу і до "ревізі" було не набагато більше, просто він ніколи уваги не звертав

і пообіцяв взяти то до уваги і обновити мій гардероб

ну звичайно, після того як з боргами розрахуємося...

тому, ех... чує моє серце що треба таки всерйоз починати шити... А то поки моїх "талантів" лише на 5 пар всяких-різних Владових штанів вистачило, бо він бігає швидко і всі мої помилки ніхто не помітить

секонд розумію і не маю нічого проти, але на відстані, а для себе - не розглядаю, бо маю з того приводу своїх дуже злих тарганів в голові

.
А ще вигребла з кладовки і викинула 3 великих кульки під кодовою назвою "нічого там не викидай, то мені все треба" які після "допиту з тортурами" таки перетворилися на "ну добре, можеш викинути"

півроку переконувала мужа що там більше хламу ніж потрібного, а він мені не вірив, ну але якщо я вирішила переполовинити вміст кладовки то мене уже було не зупинити

. Ви не повірите, я мала таке натхнення що вручну по-одному перебрала повну 2-літрову банку цвяхів - половину викинула, половину лишила, хотіла ще й в коробочки по розмірах їх порозкладати, але муж чомусь сказав що то вже занадто.
З порядків лишилося тільки на ноуті лад навести

але то процес "длітєльний" і затягнеться ще не на один день

і буде всьо красиво (ну не рахуючи, звісно, вічно запісяної і засипаної крихтами підлоги ).
Ех, будем як там "по-феншую" - викинули все старе і погане, тепер будемо чекати нового і хорошого За шо і вип"єм - в цьому місці мені страшно захотілося шампанського, бо прямо новорічний тост якийсь , але так як шампанського немає і не передбачається, то піду допивати свій чайок.

 

Для всіх хто "переживає" в кармі - вийшло темнокаштанове, трохи темніше ніж я хотіла. Поки себе в дзеркалі страшусь, але ніби нічого. Не так видно синяки під очима від недосипання.

 

Поїхала я вчора швидше з роботи, в 17.00 вже була вдома і пішла спати, до 20.00 так гарно виспалась Давно я вже не спала вдень
Після сну напала на мене незвична активність, і давай я прибирати в кімнаті
А потім почались дівочі вечорниці: я вишивала хрестиком картинку, подруга вишивала мамі сорочку бісером. Так гарно

 

доброго ранку!
я нині проспала лежачи на будильнику, не чула його. тому вся наша сім'я встала майже одночасно (тільки одна солодкомолочна родзиночка валялась на м'якенькій подушечці аж до 08.00)
Хороший починається день. Тепло надворі, тепло на душі, вдома теж тепло. Зараз ми з Мурашкою розкладемо суху білизну, розвішаємо чисту і заперемо плями на брудній - і підемо по наших дівчачих справах. А потім раз-два - і треба буде збирати хлопців з "роботи" (вони кажуть, що вони і тато ходять на роботу - кожен на свою)
А ввечері в нас айкідо.
Раніше я б такий день вважала завантаженим, а в теперішньому ритмі - це майже мій вихідний.
а ще - в мене з'явилась "викладацька шоколадна заначка" маю вже дві подаровані шоколадки. І, що дивно, вони ще цілі. це, напевно, врочистість
а проза - полізла я в кладовку і вдарилась головою до банок зі сливовим варенням. І згадала, що забула пригостити вареннячком одну дуже милу дівчину, яка гостювала в мене в понеділок! Тож я витягнула банку, через яку маю синець, і поставила на видне місце, щоб не забути наступного разу.
Люблю життя. Дуже-дуже. Радіймо кожному дню!

 

Ранковий чайНастрій хороший, маю пів дня вільного, думаю чим би то зайнятися. Вчора виконала перший пункт зі свого списку, так що вже почала читати продовження історії про Енн. Деякі пункти теж вже почала виконувати, але їх за 1 день не зробиш. Кожного дня по трошки і все буде ок. Як то кажуть, мистецтво маленьких кроків.

 

проза...
Катруся смаркає і температурила цілу ніч. я невиспана і замучена. треба йти по овочі і готувати їсти. прання запісних штанят попереду.
врочистість поки не візуалізується...

 

@Akina написала стільки букв, що мені її сьогодні не переплюнути. Тому я буду коротко, тезами (о, як це на мене не схоже):

1. З мене сьогодні зняли брекети. Я звізда!

2. Завтра я -- звізда -- йду в ДАІ складати іспит із водіння.

3. Власне через пункт 2 я сьогодні не поїхала на село, куди відправились тато і троє старших.

4. Через пункт 3. мій першокласник уже став прогульником (до речі, мами школярів, а як прогулюєш -- то треба дзвонити до вчительки і питатись за домашнє?)

5. Планую за сьогодні-завтра "вилизати" хату, тому, либонь, треба скласти "план", щоб із нього успішно викреслювати а) зроблене б) те, що вапше то не дуже то і брудне

6. І ще я вирішила стати мільйонеркою. А чо ні? То просто вчора попалась мені в фейсбуці стаття
15 ежедневных привычек богатых людей
і я подумала, що я таки маю всі шанси розбагатіти, бо маю ці панські замашки. До речі, @Akina -- як прочитаєш статтю зрозумієш, що пора качати прес

7. А зараз я поп"ю кави, складу список справ і піду... посплю з малявкою (міліонери так не роблять, але я підлаштую своє міліонерство під себе)

 

Нині з врочистостей- їсти зварено, прання переться, посуд вимитий, дитина спить
Проза- треба ще в кімнатах трошки навести лад, заплатити комуналку, забрати дітей з школи-садка... буду приступати до роботи, бо час біжить Вийшло майже в риму

 

я не маю, але дуже хочу собі їх виробити... нє, акції я купувати не буду, бо то для мене як азартна гра))))
Дійсно, треба розслабитись, особливо з фінансового боку. До ЗП 2 тижні, в мене на господарці сума в 2 рази менша ніж завжди, а мені як солов*ю. То я себе так переконую. Побачимо, наскільки мене вистачить. Добре що була заначка, але вона пішла на оплату карате і малювання Сашкові.
Нині все якось спокійно, хоч і маю 3 уроки. Завтра майже вихідний, п*ятниця теж. Сьогодні маю наварити їдла, бо вчора авралом смажили котлети і родина вечеряла ними і салатом з сирка. Маленькі олігархи))
А ще я чомусь хочу на простір, так щоб багато волі і свіжого повітря. Але то не судьба в найближчий місяць, бо наш "мурзік" відправляється на рихтовку-покраску, а братове коритце без акумулятора.

 

люди, я мільйонер!!! (без Financial Times і вкладення акцій тож рахується, пра?)
пішла катувати чоловіка, нехай колеться, де наша ничка з мульонами
От і врочистість намалювалась на сьогодні

 

взагалі - першачкам домашнього завдання бути не має.
Але можна зателефонувати до вчительки або до батьків однокласників. Спитатись, що нині вчили і чи не було якихось новин

--- дописи об"єднано, Sep 16, 2015 ---

о, мені лишились Financial times та акції , а тоді з кимось об'єднатись - і всьо як книжка пише

 

раз на деякий час хтось або ляпне "хочу глінтвейну", або "хочу шампанського" - і весь форум хоче. Так що приєднуюсь до хотіння
я_це_люблю. Шампанське... холоднюще... з бульбульбульками.

 

І так, з чого б почати? Почну з вчорашнього вечора. Коханий муж взяв на себе усі мої вечірні обов2язки, щоб я могла лягти разом з меншою, бо та краса зробила вчора мені підйом о 5 ранку.Спати я піша о 21.30, тому я сьогодні виспана і повна енергії. З самого ранку підварила їсти, відправила хлопців, метнулась по хаті на своїй електромітлі фірми Ховер(муж так пелисос називає), нарешті почала свій щомісячний двотижневий курс зі скакалкою, а то все відкладаю то діло"на завтра", приняла душ, навела марафет і о 10.30 ми вже гуляли в парку. Поки малявка сопіла під шум листя під ногами у перехожих, я сиділа на лавочці і зробила манік"юр, і трохи встигла почитати. Потім забрали старшого зі школи і прийшли до мами моєї на обід, тут же і уроки вивчили, тому я вже вільна від школи, чому я дуже рада, певне більше ніж сам Ернест. Плани на вечір? Хочу пива(кажуть трохи можна при ГВ),

нє, взагаті то я хочу коньяк з кокаколою або вишневим соком, багато хочу, хочу вже більше року, але ще з рік почекаю, може

тому я сьогодні піду до куми на пиво

 

Шампанського не хочу. А чому? Та тому, що в мені вже влягнулось 100мл винця!
І чому це у білий день? Та тому, що в мене вже , певно, вечір.
Наскладала собі вчора план, практично барбаросса , і таки його виконала! Походу привчаючи малюка до мого любління пересуватись містом пішки , але з зупинками у потрібних точках. І от в 7.40 ми вийшли з хати: я, сумка, малий і пластмасовий мотоцик(ну куди ж без нього ). А далі, слабонєрвних і дітожалільних прошу не читати, бо, одразу наголошую весь маршрут ми подолали ПІшкарусом, . від Скрині по Городоцькій в Знахар, тоді до Універу(там №2 дєло), тоді по Стефаника-Дудаєва-Фредра-пекарська(ренген зубчика)-на Погулянку(№3 і №4стоматолог), тоді по Левицького на пл. Петрушевеча(№5 дєло) і ми щасливі затарабанились в маршрутку, але нашого полку прібило, бо ще з*явився один пакет. Тоді в Сокільниках пересіли на іншу маршрутку- 5хв. + 20хв пішкаруса і вуаля- ми дома!
Дитя моє було, пра не конче чемне, але терпимо(короткочасові бзіки не рахуємо ).
А дома, пралька без нас все випрала, і ніхто не насмітив , бо ми вчора все прибрали, ібо суботу сачкували.
Дитя нагодоване і спатоньки покладене. Прання вже сохне, інше переться, то хто мені буде тих пару грам вина рахувати?.