Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

А в мене чи то починається, чи до завершення йде

правда підлоги і вікна драяти не намірена

)))
Вчора зробили грандіозні закупи в Ашані (три величезні зелені сумки). Мене навіть не колисало на яку суму. Муж сказав - "гуляєм" ... от я і пустилася берега.

Затарила морозилку домашніми варениками і пІльмЄнями (по 2 кг кожного). Сьогодні ще раз сходила в жіночу консультацію (таки підтвердили що животик добре опустився. Ждьом-с). Зустріч з лікарем запланована на четвер в ПБ...

Дитячі речі в ПБ зібрані. Коханий сказав, що ввечері будемо збирати ще й "мене". Люблю коли хтось допомогає

Читати робить замість тебе а ти тільки пальцем показуєш шо звідки взяти і куди покласти

ше й по власній волі

Хочу суші... дууже... Чую, що прийдеться замовити додому. Бо бажання вже не зникає добрий тиждень.

 

Кхе, вкотре переконуюсь, що при дитині свої плани озвучавути не варта. Малявка рано переважно спить 40хв, тому сьогодні, я нічого не підозрюючи, скоренько прибрала армагедон після збирання хлопців до школи - на робрту, сама привела себе до порядку, і стала чекати поки доня проснеться, бо мала купу запланованих справ до обіду, ага, щасссс, від 9 ранку я досі чекаю поки малявка прокинеться То так і ні туди і ні сюди, ні роздягатись і щось робити, бо вдрух проснеться, ну і тупо сидіто тоже якось не альо, тому сижу нет читаю, нігті малюю, о, в коєм вєкє каву гарячу п"ю... Але для профілактики і того спокою треба, доня мамі тайм аут дала

 

Сиджу в шокови. Ходила по справах, по дорозі зайшла за памперсами в Космо. Вирішила, що треба в житті щось змітити. Зараз сиджу з намазаною головою - міняю колір. Кардинально. Страшно і весело і несподівано.

 

Прийшла з роботи, заварила кавусі, ввімкнула телек. Нарешті розмовляю не я, а до мене .
Врізала собі шматочок спартака і ще якогось тортика, вчора з празнику привезли. Смачно.
Якщо закрити очі, то навіть можна повірити в те, що в хаті прибрано і їсти зварено.
Але то фігня, головне, що я зараз балдію. Через трошки кофеїн запрацює і я піду феячити по хаті. Цьоми вам, гарного продовження дня

 

привіт. на вихідних- 40 днів по татові, тому більше нема щ говорити ні про настрій ні про що-небудь інше.
проблем купа..особливо з фінансами, як то все стягнути і прожити - поняття немаю(
маю гарну пропозицію проекту,яка мені вирішить 50% проблем - так хочу щоб воно все вдалося, що аж не знаю, що з того всього робити, щоб вдалося, може мантру яку почитати, га?)))
хочу додому страшенно. надоїдло сидіти на роботі, кава не тішить, нічого не тішить, язла, нєрвна тьотка))) і до КД ще далеко)) як то з того вибратися, дівки?

 

Ще раз мушу відписатись))
Дитина зі школи забрана, уроки написані! То врочистість))
Зараз ідемо на малювання, потім карате. Вечір мав бути вільний, але намалювався урок, тому арбайтен)) Але нічо, робота=гроші. Завтра маю два уроки і до одного з них мушу хоча би частково нині підготуватись, бо зраня буду зайнята.
Сонечко світить, надворі потепліло, я чогось либу давлю))

 

Вже приталапались! Я ледь ноги доволокла! Зробилам нині такий маршбросок з малим і пласмасомив мотоциклом , що зараз вже ніц не хочу.
Почалось все легонько: з Кульпарківської на Симоненка, тоді Любінська, тоді на Антоновича через Окружну, тоді до Ашану на Кульпарківській, де мамі додався ще пакет і малому рожева кулька. Останню успішно я наздоганяла по тій же Кульпарківській під громогласний плач малого. Догнала! Тоді маршрутка, тоді пакет, сумка, дитина, мотоцик і таки кулька! Пра ми її наздоганяли ще раз, але вона пала смєртю храбрих під чужим плотом.
Ура, ми дома! Малий заплаканий і змучений. Випив молоко, запив компотом і спит. Я зтоптала дивну канапку, то певно щось пороблено на ДП, -чорний хліб, помідор, майонез і сирий кабачок, притрушений майораном....
Прання в хаті гора! І то не перебільшення. Бо казав ми нет, що буде погода, тому пралька тижні зо два не пере, віддихає.Ну нині мусить її віддих ся скінчити, бо шнурків для вішання в мене аж 2 по 5м, тому тре хоч щось зробити.
Їсти готувати не тре, бо ми вчора з малим були в ударє- наліпили вареників, що на нині вистачить і ще на один раз, як знову тусанем до міста. йду я зроблю вигляд, що працюю.

 

Врочистість - бойлер таки зремонтували... правда за три дні і помінявши все, що можна поміняти... Ну але я тепер знов з теплою водою
Проза - я траванулась і мене ковбасить. Ще й критичні почались болючі. Випила знеболювальне - вирвала. Короч болить все: голова, ШКТ, таз, встаю з ліжка - в очах темніє, падаю назад на ліжко Добре, що Яну чоловік з садка приведе, Влад досить чемний і самостійний, сам поїв і попив, я лиш розігріла І ще врочистість, що було що гріти і ще залишилось для чоловіка з Яною Сьогодні готувати я б не змогла.
В хаті армагідєц, бо армагеддон - це слабо сказано. Все, що може валятись - валяється
Ну але чую, що вже йду на поправку, стало то все досить терпимо, завтра вже буду бігати
Не хворійте

 

От як мене починають хвилювати такі речі під час хвороби, то значить

.
Атвєчаю!

 

Перший день робочого тижня добігає своєї відпочинкової частини.
Гігантське яблуко, запечене з корицею, з'їджене. Ноги приємно гудять спогадами прогулянки і поїздки. Надворі такий вечір, що зараз трошечки відпочину - і запропоную дітям прогулянку. Не сильно засмучусь, якщо не погодяться але запропоную, чесно.
Загалом, тиждень почався чудово. Проза в тому, що по кілька разів на день доводиться переодягатись, щоб не змерзнути і не впріти. Температура повітря "скаче", а вітер теж вносить корективи. Осінь
Хорошого золотоосіннього тижня усім! І приємного вечора!

 

а я ще працюю, зараз чекаю на початок уроку)))
слухайте, а то нормально о 22:00 на велику кататись? бо мій лісапєд вже другий тиждень мене манить, а нині ще й побачила його в підвалі. такий самотній(( а їздити коли? маю такий розклад що всі вечори забИті... чи то плюнути на комплекси і вдень кататись?
і ще, штурханіть мене хтось щоб я на степ пішла нарешті, відмазки закінчились вже всі.

 

Я така втомлена, що навіть думати вже сил нема, а це значить, що все заплановане сьогодні я таки зробила,школа, уроки, вигулювання тих малих гавриків, ще й та анлійська з старшим, так мене вимучує те пояснення і толкування, але мушу, бо бачу дитина цікавиться, йой, а та гатовка їсти і потім то все прибирати ....
Усім надобраніч, я пішов спати

 

Маю хвилинку біжу до вас)
Добрий ранок посиденьки!
Відчуваю себе оленьом, прийшов тато вчора в настрої з роботи, від сьогодні взяв відпустку на 10 днів щоб відпочити та пролікуватися. Довго вчора слухала що треба вже шукати, вже завтра їхати.....стала зранку, передзвонила-домовилася, а тато тепер каже "та то такі гроші".....блін-млинець, за 12 днів на 2х 10 тис-це як задарма, йому це конче треба(бо їде в профільний санаторій)...знав би він скільки ми заплатили за 7 днів туреччини
Проза-болить мене моя дупця, на халяву дістала вчора 2 уколи. Чемно сестрі пообіцяла що на обстеження поїду з понеділка як Андрій буде вдома, бо з Володькою по лікарні то не варіант(
Як результат вчора пережила важкий деньок, сьогодні навіть кави не п"ю(а може п"ю, я ще подумаю), треба сісти на строгу дієту і таки обстежитись.....НЕХОЧУ
Йду до праці. Всім гарного дня)
п.с. Я вас не покидаю, просто не завжди маю час щось писати

 

добрий ранок, дівчаточка!
сонечко зранку пробивається і день обіцяє бути бути гарним, відповідно настрій також
Привіз мені чоловік паперову роботу до дому(2 ящики макулатури), вчора я день просачкувала, а сьогодні вже треба братися, хоча я віддтягую, як можу. Вже сміття відсортувала, собаку нагодувала, крупи поперескладувала, ще сушку поставлю в духовку досушитись, почищу камін, приберу трохи і можна братись до бумажок. Добре хоч, що їсти не треба готувати
Гарного всім дня

 

Привііііт, дамочки))
на роботі тиць-пердиць як завжди, за такий мізер (навіть суму називати не буду) мучать і нервують так що ледве додому долажу, робота то цікава (і установа хе-хе яка крутенна) але я б ніколи не подумала що тут таке свинське ставлення до людей. мемуари писати можна)) буде що дітиськам на старості розповісти))
хоч би вигорів проект)
а ще дико хочеться шарлотки вівсяної (щоби не поправлятися))))) з яблуками, треба ввечері зварганити, бо моє безпорядочне харчування останні дні і жрання всього під ряд вело до того що вже лишні півкг назбиралися, і не хочеться щоб вони перетворилися в лишні 5 кг як взимку)
всім цьом-па, легких трудових буднів, сильно не запрацьовуйтеся. пийте чайок--кавусю, понеділок вже пережили, найтяжче позадууу)

 

@rysja, не вір ранковому сонцю, бо буде дощ. Так колись казала мама і тирнет, то мені пророчив на нині. Але прання все таки я закинула. Будемо нині з малим займатися хатоволочінням, тобто волокатись по хаті і навколо, але з прискоренням.
Ранковий чай був з рум*янком і багетом, хоч свято останнього вже минуло.
Дня вам з запахом яблук- так навіяло видом з вікна...

 

Як то добре зраня встати.. поставити чайник... зварити кашку для сплячого синки, нарізати канапки для напівсонного мужа.. угу.. забув.. нє, дивно, звісно, але за 13 років знайомства, напевно, нормально .. і тут раптом вимикається світло і два моїх зайця, дружно наспівуючи Happy birthday, вже стоять біля мене з подаруночком . А подаруночок красивий, потрібний і брендовий. Отакий в мене муж - щось як вибере - раз, та гаразд, аж приємно в руках тримати. Я маю на увазі гаманець. Того й гляди, гроші в нього рікою попливуть.. А шоби так і було! От конспіратори, все спланували так, що я навіть не здогадувалася про їх наміри )). Люблю їх страшенно, безмежно, шалено і до потєрі пульса, от так би... Та-та, страшна моя любов.
Проза. Я "працюю". ДН+Голова болить - знач, працювати сьогодні 100% нефеншуйно. Хоч би люди поменше ходили зі своїми проблємами, то вже буде гут. Корпоративна етика каже, що гулянки не буде, макс. - обідній тортик з келишком чаю. Я хочу додому, до себе додому, де очі знайомі... Одна раманціка в голові

 

Розіб'ю і я свій день на прозу і врочистість.
Проза: встала сьогодні в 5.20. Як задзвонив будильник в 5.00 я спочатку дивилась на нього переляканими очима, не знала, що зі мною твориться
Врочистість: я почала качати прес Продовжую ввечері вишивати і читати Смачно вечеряю і насолоджуюсь спокоєм Читаю уроки Академії стилю, думаю про свій гардероб і що з ним таке зробити, аби він заговорив моєю мовою
Така цікава осінь, все якесь інше. І я радію

 

таке мені підходить: прокинулась-сонце, класно, а якщо зараз піде дощ-теж класно, може візьмуся за ті бумажки нарешті. Обходжу їх десятою дорогою, вічно якісь відмазки собі знаходжу. Зараз зроблю каву зі згущеним молоком( бо в хаті ні грама цукру) і до роботи. О, ще одна відмазка, треба за цукром сходити, але то напевне в перерві між роботою.
А ще в нас врочистість: народились два тижні тому цуценята і вже бачуть на очі, вчора їх перший раз годували, такі всі гарнесенькі