Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Вчора цілий вечір вишивала І думала про свої нові плани і надії, про нерозкритий потенціал
А нова моя коліжанка все говорила і говорила, і так мені було хороше від її розмов. Як добре, що я тепер не сама живу. Хоча дехто дивується, як це можна з чужою людиною спати на одному ліжку. Але ж від неї так гарно пахне

 

Настрою нема, хатніх справ купа! Що робити? З чого почати?
Піци вчора так і не було... Бо не було масла. Штрудель один залишився, бо може прийде кум, а може і не прийде. Пробуватиму в'ялити помідорки, потім відзвітуюсь в відповідній темці.
Хочу ще повишивати хоч краплинку, бо бачу реальну картину, що не встигну до кінця жовтня. Що робити? Щоб нічого не робити, а лиш вишивати?
Хочу завтра поїхати на форум, трохи закупитись на Миколая, бо голова дурна-не хоче думати про свята зимові, хоче ще літа. Тому Миколай цього року буде трохи книжковий в нашій сімейці

 

Про *не мала баба клопоту* знаєте? це народ про мене написав
ну бо що робить мила, адекватна дівчина, коли робота зроблена, їсти наготовано, а вдома нікого немає?
Думаєте, п"є каву і читає ДП/дивиться улюблений фільм? Або гуляє осіннім парком, копаючи жовті листки? А може робить собі різні пахучі маски? НєаТобто все це я хотіла зробити, але після того, як запланую меню на наступний тиждень
Поки шукала ідеї для меню, натрапила на метод прибирання "по чистому". Не чули про таке? і добре, ліпше б я теж не чула.
Суть в тому, щоб прибирати не тоді коли вже видно, що треба, а коли ще все блистить Нє, прочитай і забудь, я ж погнала це втілювати в життя
Спочатку я відкрила навстіж вікно в спальні, щоб помити підвіконник, ролети не витримали таких різких змін і впали. Пів годині я сиділа на драбині і чіпляла ролети на місце
Потім я зачепила шваброю батарею в вітальні і металева боковинка відвалиласьЇї примостити назад я вже не зуміла (чоловік потім сказав, що навіть не уявляв, що та штука знімається
Життя мене нічому не навчило, і я вирішила замінити постіль. На ковдрі виявилась пляма від кави, яку я тут же залила білизною. Ковдра почала несамовито смердіти. Мусила прати цілу ковдру
Тепер вже не хочу ні в парк, ні кави, ні масок
Змучилась, як кінь, дала собі слово ніколи не прибирати *по чистому*
Посиджу трохи з вами і поїду за продуктами
Гарного всім дня!

 

@arushka, Ви вкотре - you make my day /make my mood, обожнюю читати Ваші дописи.Вчора був гарний "марафетний" деньочок, який закінчився дружніми посиденьками з подружечками, і ще + до того всього, він був у мене вихідний-отако собі "придумала" і "сачканула" з роботи.А сьогодні вже звичний прозовий день на роботі, єдине добре, що все спокійно і не треба щось зробити "вже і негайно".

 

Бачу,що всі порозбігались,хто на роботу,хто дітей в садок-школу повів.А той,хто вдома,не хоче з теплою ковдрою розпрощатися.
А у мене далі домашня проза.Їсти дітям вже зварила.Велика псюра вже нагодовага,вона за тим пильнує чітко,має бути на годину.Мала псюра вилежується ще,їй можна пробачити,вона старенька.Камін палиться,а я маю хвильку на ДП.
Всім вдалої тяпниці! А тим,на кого невикопана бульба чекаЄ,ще й суботи без дощу!

 

я забігла на каву
кава у мене свіжомелена, запашна, ще трохи парує в білосніжному горнятку. п'ю маленькими ковточками, занюхуючи своїю неймовірною десертною Комашечкою В мене з'являється корисне вміння: я вмію розслаблятись і відпочивати навіть за короткий період часу. Навіть між справами, які потребують фізичних чи розумових зусиль. Нині ніби і день заповнений справами, але якось так спокійно, не гонки з висолопленим язиком.
Все ще намагаюсь приборкати своє волосся, вчора воно пішло на поступки - і погодилось на французьку косичку. Ура, є тепер різноманітність у зачісках - не лише заколка, а і косичка. Яка, між іншим, обіцяє рости значно товстішою, ніж та, яку я без жалю вкоротила. Отже, недарма.
Всі навколо роблять гелевий манікюр. Хм. якщо це епідемія, то я вже в інкубаційному періоді
А ще - на ранкову пробіжку я нині себе майже випхала силою. і така була сама собі вдячна, що випхала! Біжучи друге коло, почала гарно продумувати і планувати в голові все, що треба зробити. Уявляти, куди йду і що вдягаю, і як все у нас вдається. І в кінці пробіжки так хотілось вже почати втілювати всі ці думки в реальність, що останнє коло з прискоренням получилось справді швидким, і додому я поспішала з чудовим настроєм.
Ото вперше з дитинства згадала, як добре мені думається на ходу або - на бігу.
Загалом, все точно буде добре. А як саме - дізнаємось в кінці дня. Бажаю тим, в кого заплановані важливі справи, - щоб очікування справдились. А тим, кому хотілось би приємних сюрпризів - бажаю сюрпризів.
Побажайте ще нам знайти нашу "гарну і добру зубну лікарку", яка чомусь поза зоною на мобільному, і в клініку ніяк не додзвонимось, то нині йдемо туди особисто. Ну і гарного всім завершення робочого тижня!

 

В нас до 10 жовтня не буде гарячої центральної води, а бойлер накрився Майстер вчора щось там робив і не доробив. Має прийти аж завтра доробляти В хаті дубак, згадую дитинство з великими баняками з водою на плиті
В першій ночі розбудив чоловік, щоб я йому на ранок на своєму телефоні будильник поставила і заснув, а я до п'ятої крутилась і не могла заснути. Думки роями літали і ніяк по поличкам не розкладались. Тільки заснула, як прокинувся малюк. Настав ранок, мала попросила сирників і чай з медом. Купа справ мене чекає сьогодні. А я сиджу, попиваю смачну кавку, залишену для мене чоловіком в кавоварці і нехай весь світ зачекає... поки я прокинусь

 

Була вчора на батьквських зборах у дочки-випускниці

останній рік у дитячому садку

Ну і от вихователі розповідали, що вони будуть навчати дітей протягом того року. Типу писати-читати-букви вчити -- ні, рахувати до 10 і звуки -- так. Мами так переживають від того, що дитину перед школою читати не навчать у садочку, десь пристроюють тих малюків на приватні підготовки... А от собі думаю: а чи є хоч одна людина (нормальна і здорова), яка не навчилась читати. Причому читати впринципі і читати саме у першому класі. Таки ні. Всі вміють. То питається: чого ту дитину мучити, якщо воно поки-що не хоче. Бо те, що хоче -- і без нагружання, само вивчить. Я, наприклад, секціями нагружаю, спортом. Вважаю, що це набагато важливіше і, що важливо -- цікавіше. Принаймні, у дошкільному віці.

От, такі думки у мене після зборів.

 

Мої КД, як завжди, почались перед самими вихідними, ну і нехай Зате в мене такий розслаблений стан, така спокійна ейфорія і наповненість, щастя, як воно є. Ех, гормони, гормони
На мене напала вишивальна манія, хочу все і сьогодні
Ще й розпочала читальний марафон, 50 книг в дуже різноманітних напрямках. Так цікаво
Всім надзвичайно приємної п'ятниці

 

І ми нині ранні пташки, вже годинку як повернулись з міста і поснідали. Мала нині походи по мед. установах, платних і недуже платних, не потішили мене ні ті, ні інші. Ну і хай собі!
Малюк дорослішає- майже чемно себе поводив і дужжжже мене шкодував, примовляючи "моя маленька мамочка.."
Відвідали усі майданчики по дорозі від Любінської до Симоненка+1 на Кульпарківській. І зі всіх моє дитя йшло без крику і плачу, в автобусі поводив себе спокійно і до хати дійшли без комедій. .. Дорослішає, чи планети так стали нині? А ще так смішно в Ашані волокав той кошик і складав-викладав продукти.... На касі дівчинці-касиру заявив авторитетно: "в нас кавтоцка". Ми ледь стримались з нею, щоб не зареготати, але стримались. Тепер трохи полінились і будемо перебирати нашу бульбочку і сортувати, обід ще не готовий, і прання назбиралось...
Сумувати не доведеться.
Не сумуй, посміхайся, тобі личить!

(так малюк мені говорить і я передаю це повідомлення далі)!

 

дозволю собі нагадати, що нині свято)) відпочивайте!

 

@shparynka,

дякую, бо мій основний нагадувач всіх не дуже великих свят, відсутня буде місяць.

 

а що за свято, просвітіть)

 

Усікновення голови Івана Хрестителя.

 

О мені після вашого допису аж самій захотілось побігати. Може то таки розпочати поки зима не прийшла?Але для мене рано встати, то просто капець. Але бажання є, мотивація теж, так що може і спробую якось.

 

Ой, то ж різати сьогодні не можна? А я щойно суп варила і всі овочі нарізала...

 

Сьогодні дійсно свято, не таке щоб дуже велике, але на городі робити не можна, в кого він є, хоча тепер якось так "змазалися" ті свята, але моя бабця казала, що ні-ні, так от пральну машину включала вчора. А сьогодні старших дітей відправила по учбових закладах, так як тато поїхав у відрядження, то поїхали на маршутці, а я з малявкою вдома. Помила посуд, ще дещо по хаті зробила і чекаю, щоб прийшов старший син і їхати на Шувар, бо обіцяла мамі, поїдем купляти цукор, муку, може помідори, якщо мама захоче консервації. А день якийсь такий сьогодні похмурий, вчора було сонце і було якось тепліше,і прогнозують ранню зиму. Але настрій позитивний, так що беремося до справ буденних. Гарного усім дня .

 

я розпочала 28 грудня 2014

 

О, то треба йти робочих про свято повідомити, що в сусіда ( а нам прямо під єдиними вікнами) плитку кладуть на подвір"ї і такий страшений звук того різання, пиляння, втрамбовування від тих всіх інструментів їхніх на всю вулицю, що аж голова тріщить просто, а малий який день вже не може від тих надголосних жахливих звуків вдень спати(((
Врочистість відсутня.
Проза : прийшли на 8.30 до дільничної на прийом, який мавби розопчатися по графіку о 8.00год, але вона прийшла аж на 09.00год ( добре, що хоч взагалі прийшла ) . Потім ще півторигодини простояли в черзі до завідуючої, щоб просто поставити дві печатки на лік.листку
Трішки прогулялися, малюк побавився на майданчику, забігли в Сільпо по хліб та пластівці, прийшли додому і займаємося нічогонеробінням)))

 

Раніше я теж так вважала. А зараз розумію, що куди гірше не встигати і весь день шукати ту загублену годину, ніж спокійненько собі прокинутись трохи раніше і, поки домашні мирно соплять, зробити щось зі справ. Щоб потім, коли встануть, приділити час вже їм.