Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Нині планований лінивий ранок. Ну бо як і так відомо було, що буду лінитись, то краще це лініння внести в план днів нинішніх. Тому, з чистою совістю, лінюся до 12 год, а далі з малюком, в чотири руки, швидко все переробимо.
Правильних планів вам на нині і .

 

А ви чули про тернопільську легенду пані Шапокляк?)
Так от, її звати Ніна.Але про це згодом.

Сьогодні день не обіцяв нічого, крім прибирання.Чоловіка провела у відрядження до понеділка, донька запланувала візит до подруги, я зробила масочку для волосся і взялась за прибирання з вікнами (як той пил мене вже замучив(((), тріпанням ковриків і т.д. ще о сьомійгодині ранку.
Майже на викінченні прибирання дзвінок:
-Привіт, бабушка прєлєтєла,збирайтесь, десь підемо пообідаємо, бо ше маю встигнути до Львова сьогодні)
В двох словах - прилетіла доньки бабуся, мама батька дитини.Сама заплуталась)))
А я шо?Я її обожнюю, дууууже хороша людина, правда,живе за кордоном вже 17 років, але інтернет в поміч і два рази в рік зустріч.Погнали з малою на зустріч і провели ідеально час.Це коли з людиною ні на хвилину не виникає таке незручне мовчання, ніби не знаєш, про що говорити)Тараторили весь час і про все на світі)Десь 7 вересня маємо зустрітися всією родиною (бо мої всі хто де зараз),коли вона повернеться із санаторію.
Так от, провели ми її на вокзал, аж тут на зустріч нам пані Ніна, та,що Шапокляк)А я вже стільки часу ношу для неї коралі з бісеру, дуже хотіла їй подарувати, так як вона любить такі речі.Я дістаю ті коралі, підходжу до неї і даю їй)Вона, досі інтелегентна жіночка, яка в період загострення ходить і лає вголос тільки їй відомо кого,зацінила ті коралі і так спокійно:"Скільки я повинна за них заплатити?".Потім просто обняла мене і каже:"Дитинко, я буду за тебе молитись".Я сказала,що вона справжня красуня і пішла до своїх.
Здається,що така дрібниця, але той її дотик, той зовнішній завжди акуратний вигляд, макіяж і прикраси, а в душі-тільки їй відомо що.
Я, яка фотографую усе і всюди,вперше навіть не замислилась, що втратила такий історичний момент)
Можливо зараз знайду її фото в інтернеті, бо хто знає Тернопіль, той знає її,Ніну.

 

Вчорашній день випав з життя,бо звиняйте за подробиці,сиділа на унітазі і вернула все що з'їла. Мабуть якусь кишкову інфекцію підхопила Але сьогодні вже все ок.Приїхав чоловік,привіз купу няньок для дітисьок,що ми навіть на базар змотались і прикупили мені штанці з піджаком (буду модна) І о радість,обоє дітей одночасно вдень заснули і я біля синочка з пів години подрімала))))Завтра вертаємось до Львова від свекрухи і почнеться проза Поки ще маю трошки відпочинку)))))

 

День пройшов непогано, але трохи скучнувато інакше мене б ще вдома не булоПишу тут, бо бачу, що не всі заглядають у темку. Дівчата, завтра форумівка!Хто має бажання, приходьте. Де і коли у відповідній темці

 

Файний нині день, спокійний.
Моїх нема і я лінюсь.
Ну як лінюсь- зробила рівно половину з того, що хотіла зробити ніц не роблячи.
Уважно слідкую за другою- вона сама сі зробе чи просто нафіг відлетить?
На диво вийшла трошки погулять і прикупила річ, яку вже рік хочу та ніяк вибрати не можу. Добре мати гроші на просто прогулять. Нині купила бо колір мені нра)).
Надоїв мені щось нині ноут- зі всіх усюд лізе повідомлення по 10 вінду. Блін я ще 8 "не натішилась", а тут вже нова напасть лізе.
Висновок дня- бути мамою- таки конкретний стрес. Не всі його зауважують, та він присутній. Ех.
Всім гарної коханої неділі.

 

Добре, що ще два вихідних попереду. Я нині вже вихарена. Вихарена я взагалі-то ще від вчора

чи від позавчора... в мене склероз, не памнєтаю, коли я почала харитись

. Результат харення: смачнюча проста закарпатська зупка, трилітрова банька замалосолених вОгірків, вилизана хата і випрана постіль. Ота постіль мене також харить. Бо в понеділок мені прийдеться її прасувати, а ета нє майо.
Нарила якийсь пошляцький фільм в неті. Його чомусь занесли в категорію трилерів. А там матюкаються дуже багато

нє, я то теж роблю професійно, але у фільмах чомусь не звикла такого чути

і гр...ся

сексу там дуже достатньо

багато. А акторки такі страшні, як пісталєти І в них страшні маньячні знаряддя для вбивства.
Висновок: тра ложитися до люлі і не парити собі голову.

 

Як то добре бути в відпустці,і як то зле після неї звикати до буднів.Вчора цілий день на своєму коронному місці-- на кухні.Хліб,млинці,пюре,борщ,ікра баклажанна,посуд,пралька,посуд,пралька,собаку нагодувати (тричі).І от я вже всіх попередила,що я вже труп,сіла з книжкою Люко Дашвар,передчуваючи кілька хвилин спокою... Дзвінок.
-- Мамо,у вас картопля смажена Є ?
--Нема,є печена і пюре.
-- Марічка хоче смаженої,а у нас закінчилась,магазини вже закриті..
--Зараз буде,приїжджайте.
От такі суворі будні звичайної української мами і бабці.
Всім приємної теплої неділеньки святої !
А у мене сьогодні візит,на який мені йти ніяк не хо...

Люба починає гніздуватися.Маладєц!

 

не тре
електрика дорога-рас
для шкіри попрасована постіль гіршіше-двас
якщо твої естетичні смаки драпає прим"ята наволочка, переробляєш її в шмату для миття вікон, один раз тратишся на постіль, яка не прасується, і маєш спокій

вдочеріть мене, га?
нас не багато, троє
і *ми акуратниє, очєнь акуратниє*(с)
В мене що?
Прибрано, наварено, гроші зароблено
В планах маска на волосся, зробити порядок з передніми і задніми лапами, масаж банками (то я так починаю до нового літнього сезону готуватись, як не вийду на зв"язок до середи, знач погибла від тортур)
Потім буде культурне вигулювання сім"ї, зустріч з друзями, збирання жовтих листків і суцільна врочистість
Гарних вам вихідних!!!!

 

Доброго ранку!
Ночувала сьогодні геть сама, тому настольна лампа горіла всю ніч коло мене (є такий пунктик в мене, нічого не можу зробити)
Чекаю доньку, яка має приїхати з нашими сусідами з їхньої дачі (наші доньки-однолітки і подруги) і збиратись з нею на обіцяну прогулянку.В душі тішусь, що їй вже 16 в жовтні, але ще любить з нами, батьками, проводити вихідні.
@Валентина Соболь, а ви зараз яку книгу читаєте Дашвара? Я просто обожнюю цю письменницю, також "присадила" на неї маму і пів колективу на роботі.Емоційно, душевно, реально,сильно, до сліз. "Село не люди" і "Молоко з кров"ю" прочитала на одному диханні (та вони всі важкі долею, але легкою ходою) вже двічі)
Ще недавно в неті побачила таку картинку, знаю,що не про вас, але, думаю, після такої кількості внуків підійшло би для багатьох із нас)

 

На Дашвар підсадила мене моя старша продвинута сестра,ій 70 років.Читала "Село не люди","Молоко з кров*ю","Мати все".З творчістю Люко Дашвар я познайомилась тільки минулого тижня.На одному диханні читання не виходить,мушу обдумати і проаналізувати попереднє.Читається легко,гарна мова,нема русизмів.А от тяжкі долі персонажів заставляють задуматись.
Якщо я не в тему,нехай модератори перенесуть,або видалять.

 

А ми вже і поснідані, і пообідані, і корисно попрацьовані, і вигуляні.... От тільки я аж щойно снідаю.
Прийшла мені вчора така думка до голови- "чому в мами дві руки, два вуха.... і лише одна голова?" Вечором, як мої хлопці збираються до купи, то я маю їх слухати і відповідати одночасно! Бо обом тре то конче і нагально, і ніхто не хоче поступитися, чи зачекати. Тому дві голови мені аж ніяк би не завадило. А як в нас буде двоє діток в сім*ї, то мені конче тре буде ще одну щічку і ще одне вухо. А що ж тоді робити з головою? Тре певно таки братися за те "омммм, омммм" .
Неділі вам святкової, бо сонечко на вулиці- ні, не шепче, репетує: "вийди, погрійся в моїх промінчиках!"

 

Мені вже так пахне осінню, вона вже тут, незважаючи на календар, моя улюблена пора
Відпустка офіційно закінчилась в п’ятницю, тепер уже вихідні, у вівторок на роботу. Ніколи не думала, що це скажу, але я скучила за динамікою робочих днів, хоча буду сумувати за рідними людьми, бо там я інколи почуваюсь такою самотньою
Хочеться написати план до кінця року, немає тут такої темки? Хоча можна і у блозі
І читати хочеться, запоєм І вишивати
Я мріяла у відпустці нічого не робити, так і дотримувалась, і тепер у мене спрага до діяльності. Сил і енергії, хоч відбавляй

 

Справа в тому, що постіль халявна Мама колись складала мені на придане. А вона така колишня та постіль. Сніжно-біла і хрустяща, то прасувати її мус. Ну і шмати потім з неї кльові получаюцця .

 

вместо того,чтобы гулять,сижу у мужа в кабинете уже второй час и жду его с операции((очень надеюсь,что скоро закончит и мы поедем на фестиваль пивастало прохладно и как то ощущение,что лето закончилось(( а на море мы так ще и не попали!! Но зато уже забронировала на Новый год дом,чтоб точно не пролететь)))

 

А я до батьків на вихідні чкурнула! То є вже і картопля і тушена куріпка . Моя мама - справжня господиня, не те що я. Головне не обжертися до нового приступу, бо тиждень вже на лікарняному і на спеціальній дієті. Ох так хочу бути здоровою... Але щось і не дуже хочу виходити на роботу... Бо туди тільки переступиш поріг - зразу купа стресів і нові приступи ... Треба тренувати психіку і свою волю, накидала купу літератури на ту тему в читалку і вчуся. Бо далі так тривати не може, а роботу міняти поки нема на що. Та й на кожній роботі свої проблеми.
А ще взяла з собою вишивку, то може поколупаю декілька хрестиків у вечері. А зараз іду зроблю собі цикорію( теж лікарка заставляє пити, а мені навіть сподобалось), маю ще вафельку в загашнику (60-ці не сваріть сильно) Еххх... благодать Жаль що чоловіка лишила у Львові , ну але хтось мусить гроші заробляти.

 

Пятниця: вранці з дітьми зустрілись в парку ще з однією маманькою з дітлашками. Діти гарно погуляли-побавились. Потім ми всі разом пообідали та й розбіглись хто куди. По дорозі додому мали пригоду в автобусі- Антону прищемило руку дверями. Я так верещала до водія, щоб відкрив їх знову, такий стрес дістала, що ледь там не розревілась. Дякувати Богу, з рукою все добре. А вечором ми махнули в спортлайф і купили собі з Антоном акційний абонемент в басейн. Для ДІмуліка, правда, доведеться докуповувати за повну ціну. Для мене - це поки що найкращий варіант (і найдешевший), провести час корисно і з задоволенням - і з дітьми і без них одночасно

Вдома вже перечитала правила клубу і дочиталась, що діти від 6-ти років мають перевдягатись в роздягалці відовідно до статі. Ну це какби нормально але я собі поки що не уявляю, як моє дитьо має саме знайти там шафку, переодягнутись і сходити в душ з незнайомими голими хлопами. Краще ж з мамою і голими тьотями, нє? Але найбільше думаю про те, як же потім його після басейну досушити... Нє, Антошик зовсім не безпомічний, він цілком може себе обслужити, і миється в душі часто сам. Але ж це вдома... Ну але нічого, варіанти рішень є... ГГГ, пора відпускати дитину потрохи в доросле самостійне життя

Вчора пів дня провела на кухні. Результат - печенька як спекли так зразу всі і з"їли, пиріжків з картоплею і мяском не стало сьогодні до обіду. Лишилися одні каклєти і салат, який чоловік просто не знайшов в холодильнику. Вечором поїхали в гості до коліжанки за місто, діти трохи набавились на місцевому майданчику. А потім були довгі і безрезультатні спроби розпалити вогонь. Антон найбільше любить вогонь за те, що його потім можна тушити. Пожежник буде.
А сьогодні хотіли в обід поїхати з велосипедами в стрийський парк, щоб діти там покатались. Я навіть навчилась відкручувати переднє колесо, щоб Антоновий вєлік влазив в багажник. Але мама налякала забитими парковками навколо парку, та й Дімулік заснув. Тому, я згадала, що сьогодні ніби мала бути форумівка і ми таки попали туди. І дуже навіть гарно провели час.
А тепер от мій чоловік шось від мене хоче. Але не те, що ви подумали - хоче смаженої картоплі і допомоги по роботі. Йду памагать.

 

Осінь стоїть на порозі.Ніч холодна.Де літо так скоро зібралось втікати?
Діти ще сплять.Ще тиждень і школа їм сон вкоротить...
Планів особливих на сьогодні нема,свято ж.З яким я нас всіх і вітаю!

 

Люди, знаєте, хто щасливчик?
Правильно. Я.
Маю алергію на укуси комах (укус комара, як правило, супроводжується припухлістю діаметром 8-10 см).
Позавчора в селі мене вжалила оса (ясне діло, що таблеток із собою не було), до вечора воно все спухло, а вночі... тададам... мене в ту припухлість ще й комар вкусив!!!!
У підсумку нога - як батон. Ходити тяжко. А такі плани на консервацію були...
З днем Незалежності нас!

 

Привіт мої рідні посиденьки!
Дуже за вами скучила
Дуже рада повернутись в Україну!
Хочу все розказати все перечитати(що тут у вас), але напевне вже ввечері або завтра
Лю вас!

 

Завжди, чуєте, завжди перевіряйте пошту і скайп звечора!!! Ну чого я не заглянула і не побачила що урок нині зранку відмінився?? А я так хочу спати!! Зранку очі продерла, себе з ліжка випхала копняками, помилась, ліжко застелила і опа! сюрпрайз. От чесслово, якби не застелила постіль, то зараз би ще спала))
Вчора їздили на село до друзів, а ввечері планували на концерт піти. Нє, ми пішли, але якраз коли все вже закінчилось. А дітиська так того Дзідзя хотіли... Тепер маємо завдання знайти де буде його концерт і туди вибратись.
В холодильнику купа всього, а їсти нема що, зараз почухаю на закупи. Знову купу грошей страчу...
Субота аукнеться мені і нині, бо ящик помідорів сам не помиється і не замаринується. От чого то на базарі гребеш всьо підряд, а вдома розумієш що то забагато і половини було би досить? То у всіх так чи я особлива?