В мене на дачі після року користування душовою кабіною, змушені були провести її капремонт. Коли брали її на гуртовні сантехніки на кульпарківській нас завіряли, що ця найякісніша. Як на мене, душова кабіна обмежує простір людини. Таке враження, що перебуваєш в клітці.
у нас простий душ, відгороджений склом, плитка на підлозі під кутом - суперово виглядає, немає ніякого відчуття клітки, легко прибирається
Я люблю душ особливо літом,але інколи так хочеться полежати в ванній з пінкою.Тому я б ніколи не змінила ванну на душову кабіну,хіба і те і інше))
забилам би свекруху. ну от я з тої афери ніц не поняло крім того, що влетіла на гроші. вона вирішила купити подарунок чоловіку, парфуми, але в знайомої. "йди понюхай, чи тобі подобаються. я вже за все домовилася". на так нічо, все ок, і тут дзвонить продавець - я вже їду туди і туди треба гроші, будуть ваші духи. в мене щелепа відвисла, а якби я не мала? але то ж подарунок чоловіку, якби нажалілася свекрусі, то та б сказала, що я так гроші жму, що нема ради, на її синочка, що не в базарних футболках ходить, не в базарних джинсах, в нього нема 3 курток на осінь на зміну, і пальта нема, і костюм не такий, не блищииить всьо, а якесь невсрачне спортивне, і гаманець в нього не кожен рік новий, і тд. (ми тепер тими її базарними футболками підлоги миємо, якщощо, тільки не признаємся, куди ділися, бо не витримують сезон в мого чоловіка). ітого вона купила подарунок, а я без своїх грошей. а я собі заробила, сама, і хотіла на розпродажі якісь сандальки купити, бо ті, що маю, вже каші просять. ну капець.
Та свекруха віддасть. А як не віддасть, то спитайте жартома, чи то буде тепер від Вас той подарунок?))
А ви їй не віддавайте ті парфуми. Ще й подякуйте, як то я без вас, мамо, такий подарунок знайшла. І чоловікові намікайте, що його мама так гарно нарадила. Ви маєте подарунок, а свекруху шляк трафить від такої наглості.
Забилам би тих, хто при зустрічі каже "О як ти похудала!!!))), як класно виглядаєш", в той час коли від останньої зустрічі поправилась кг так на 15.
Щось терпіти можна, але не такі вибрики, холоднокровно поясніть їй, або й духи ті краще не забирати було б
я вам скажу ,гірше те, коли тобі кажуть шо ти так поправилась....особливо коли це хресна мама, а той своя..Причому не в ввічливій формі.Страшно не приємно....ніби на зло....але почала любити більше себе, і забила великий цвяхАле і за здоров*я взялась , і харчування)
Наші професіонали.. якби їх слухати, то був би капєц повний.. Наші майстри втирали нам, що у великій кімнаті над диваном пасувала би "вічна" кольорова картина з квітами - гіпсовий барельєф Я вже не кажу про ідеї пофарбувати кухню в тіпа оливковий, а по факту - "колір дитячої несподіванки". Добре, що ми не далися. Ну а коридор вони таки зробили по-своєму, бо фото своєї ідеї так і не надали, зате розписали феєрично, як то буде. Ну, маємо тепер середньовічний підвальчик. Ще туди бочечку винця, або кайданки в стіну вмурувати - то вже кому що ближче. А мамі моїй майстри поробили такі рельєфи на стінах кухні, що ми просто ледь не впали, але змусили їх переробити )) Тільки сандальок то вже не поверне. То подарунок йому на ДН? тоді виходить, що від себе витрати 2 (?) подарунка чоловікові, від мами - жодного, і для себе, коханої - ніц не лишилося... А якщо "просто так" мамі забажалося, то тим більше.. Я б радила зробити елементарно - ви віддаєте мамі подарунок, вона вам гроші. А потім хай урочисто дарує чоловікові.
Ой дівчата, свекрухи, то святе! Були в гостях, то малого і з ногами на підвіконня висадила, і на вулиці до "сусідської" собаки рученята його тягнула була в хаті, й потягнуло мене визирнути через вікно, а там картина маслом писана: "погладь собачку", та ще й прямо до писка, той зуби виставив, а вона малого до нього пхає,якби вона не знала моєї позиції, то ще можна було б щось говорити, а то . Ось вчора і незабарився результат бабусиної науки, пішла я з малим на стадіон, а він до чужої собаки руки тягне, 1,4, мале ще, йому всі собачки однакові . Одним словом: "Дякую, Вам мамо, що ви живете так далеко", а то б
Я так якби теж, що не заважає мені регулярно і щиро молитися за її здоров"я, бо у разі чого (ттт) на чиї руки і голову то все буде? Отож-бо. А я за 10 років мала всього одну нагоду 10 днів пожити разом і.. ні-ні, дякую.. Тому всього їй найкращого.
о так((( У мене на роботі так завідуюча каже, майже кожного робочого дня. Задовбала. Ну попоавилась, ну схудла, в чому проблема? Яке її діло до того взагалі? А, ще приєднуюсь до тих, кого дістають питаннями - коли народите? А мене- коли дівчинка буде? Що так то всіх гребе, як про рідну дитину?
як я вас розумію, всі пхають свого носа до чужих проблем, але тільки не до своїх.А от коли треба дійсно допомога чи порада- звертаєшся до людини ..от тоді мороз...
