Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

А в мене вчора так дико боліли то коліна, то нижче (забула, як ця частина називається) то якісь стегнові суглоби, то все одразу.. старість - не радість, де б я раніше так страждала через зміни погоди. (( Але голова була ясною і не боліла, що вже добре, зважаючи на напружений трудовий день, який довелось пережити, і купу домашніх обов"язків, які довелось розставити в порядку пріоритетності. В результаті тільки зробила рагу, трошки нарукоділила і розмалювала олівцями одного котика
Сьогодні маю твердий намір дійти до Приватбанку, ну і в Хуману загляну. А це вже надовго ))

 

ранкова пробіжка - була, кава - була, волосся - помите, манікюр - блищить класно, до кінця літа - майже 2 тижні
отака врочистість
вперше за останні років 10 я буду світло сумувати за літом. воно цьогоріч таке надзвичайне.
оскільки планує насуватись похолодання, то потрібно запастись колготами для дівчачого сектора нашої сім'ї. чим і поаную зайнятись. а ще мені потрібна блакитна або бірюзова туш для вій, і ще деякі дрібниці... загалом, нинішні покупки обіцяють бути приємними
а Мінні Маус я так і не попрала ще. а треба. хай це буде проза
всім класного дня!

 

То до зміни погоди?
А то я ніяк понять не могу- чого я така сонна.
По темі- день планує бути меганасиченим. Та бачу перерву на поспать я таки зроблю.
Гарного вам сонячного вівторка.

 

Напевно так, бо я сьогодні дуже довго спала, добре, що не було з самого ранку ніяких справ. Як же добре, що вже нема спеки, вчорашній дощик і вітерець дуже допомогли. Бо було таке враження, що вже плавишся від тої спекиВчора чистоту навела, їсти приготувала. Так, що сьогодні можна трохи розслабитись. Робота вже в 2й половині дня, так, що певно займусь відбиранням фото з відпустки на друк. А їх стільки, що мамма мія, та й з інших подій назбиралось. Відбирати прийдеться дооооооооовго, а коли на друк підуть не знаю, певно вже на осінь, бо з теперішніми цінами...ну але оптом таки дешевше, хоч це радує

 

Клич мене, а)?
А то самій так сумно то все діло починати.
Та щось захотілося згадати молодість і знов почати друкувати фоточки.

 

Ми з вами в одинкавих паралелях, мабуть))
Теж зранку мала такі пунктики, єдине,що традиційну каву відклала на 14 годину.
Чоловік збирається у відрядження в Буковель, дістаю куртки і буду пакувати в чемодан, бо там взагалі стало зимно,особливо вночі.Я відмовилась їхати, як відчувала,що погода підведе.
Знайшла вчора сайт з індійською аювердичною косметикою, дуже втішилась асортименту, відгукам і вже позамовляла.Буду чекати смс з Нової пошти.Взагалі мрія попасти в Індію мене переслідує доооовгі роки.Хочеться відчути ту атмосферу, той колорит, ту гармонію з природою, життя людей, які єднаються з Духом, яким не притаманні матеріальні цінності.Хочу побачити ту справжню Індію, без Гоа)Так, та частина населення дуже бідна, так,там повна антисанітарія, але водночас вони дуже багаті.
А поки зробила маску для волосся, один із складників яких є коньяк.Так як коньяк пішов напередодні,бо була гостя така,шо обожнює таку справу, то для благих намірів (ну бо ж хочу бути красунею)))відкупорила пляшку віскі, яку чоловіку передали презентом з Італії.Певно не натішиться мною, як взнає, куди я його почала використовувати - це тільки старт)
А я таки знайшла бажання і закинула три улюблені м"які іграшки малої в машинку.Сохли на жаркому сонці два дні, але виглядаюсь новими)
Зараз буду фантазувати з малою над кошичком до завтрашнього Спаса.Ще маю пару вже втілених ідей для салатів, зручно на сніданок,бо швидко і просто, піду в тему про смаколики, так як рецептів для них не потрібно, все видно на фото.
А ви любите смакувати квітами кабачків?Бо я просто їх обожнюю в клярі і фаршировані сиром з травами)
Файнєцкого і плідного дня, бо завтра свято,будемо відпочивати)

 

Молодість? Галю, ти про що? ти вже себе в старушки записала?

 

дуже. Мені аж запахло

 

Болить мене горлоНу що за..?
То така проза,шо капець, аж ніяка врочистість в писок не лізе... Літо ж надворі
Ще й коханий вранці показав приховану для вечора плящину шампанського. Хіба буде мені гріти

 

То сон при відкритому вікні (принаймні особисто в мене так є). В мене щоранку болить горло, але оскільки протягів у нас не дочекаєшся, то, мабуть, завдяки цому далі ранкових "кхе-кхе" справа не йде.

Десь там був зелений смайлик.. Чи то жарт? Краще вже тоді побережіть плящину до кращих часів.
Чоловік і далі якийсь такий.. в міня влюбльонний, що я починаю підозрювати найгірше. Сивини в бороді, правда, ще нема, а хтозна, чи щось в ребро не пішло. Добре, я знаю, я цинічна, неромантична, підозрілива і недовірлива. Сам привчив "до себе колишнього", то хто йому винен, що зараз я так реагую на це раптове преображення.
До речі, вперше за ці роки малий не буде з нами на Спаса, а піде святити яблучка з бабцею на селі. Зайча моє, все розказує, що на селі "криза" з водою, за всю живність, за городи. Не пам"ятаю, чи писала, що тепер він хоче бути фермером, а точніше - пасічником. Во як. І знаєте, є в нього потяг до землі, до господарки. Але ризикує пропасти, як почне всерйоз працювати. По собі знаю, квітникарка з мене так і не вийшла ))
Гарного вам настрою на весь залишок цього тижня. І дощику би трошки, правда?

 

Якийсь такий час, що аж голова обертом. Починаючи з п*ятниці - одна біготня.
Аня двічі за останній тиждень розбила губу, баби вже немає, свекруха посивіла від горя і схудла на половину....
Чоловік видає такі фокуси... Часом мені здається, що в мене дах поїхав, коли я заміж виходила...
Це проза.
Врочистість: Аня говорить, як радіо, коментує все на світі; я закрутила 2 види аджики за власними рецептами і вийшло дуже навіть непогано; привела тіло до ладу після розслабухи довжиною в місяць.
Усім гарного дня!

 

Жарт Скажу,най лікує мене нині гарячим червоним вином,з медом та корицеюЦе хоч на ліки

віддалено

схоже.
То точно не вікно винне, і не протяги, бо таким не балуємося

грішу наразі на відчинені вікна/люки в маршрутках

Ох, як мені прозово хижо,певно температура підкрадається непомітно... Піду полікуюся кавою,бо інших мікстур на роботі не припасла

 

після 18.30 (чуєш, дощ? не раніше)
прийду додомцю, горнятко імбирного чаю забадяжу, сяду так, щоб той дощ бачити і чути - і тоді будь ласка.
я ще морально не готова повний рюкзак дощовиків з собою возити. Ціхо. Ще літо.

 

А я вкотре після свого надзвичайного відкриття - що я люблю осінь! - щиро і беззастережно чекаю ту панянку . Тільки хочеться, щоб то прийшла осінь не болотиста і розмазана, а така запашна, золота, троха гарбузова і ще корицева . І взагалі.... в мене лейтмотив цього року - чекання , чекаю, чекаю, чекаю . І дуууже радо нарешті проводжаю це літо!

А до теми (щоб не зовсім офтоп)...у мене прозово-святковий мікс . Сиджу оце вдома і а-ля "працюю віддалено", а точніше маю собі заплановану роботу - трошки підівчити Пітон (той, що мова програмування). І з одного боку, то така прозища і так лінь, а з іншого -відчуваю себе студенткою за лабами і то так кльово . Давно забуті відчуття .

 

А в мене така проза, що аж плакати хочеться.
Помітила що в Міласика вже два дні повіка нижня не така, як має бути. Сьогодні почитала нет, подзвонила до вета і завтра вранці повеземо нашого маленького кусяку до лікаря.
Так шкода мені його, бо боїться дороги страшенно. Але і затягувати не можна, бо ж не знаємо що це за симптом в нього такий.
А ще в селі два похорони за два дні.
Вчора хоронили хлопця молодого. Так його побили "друзі", що в реанімації три дні лежав. І помер.
До нього на похорон прийшла сусідка, бабулька старенька. Сіла на крісло і теж Богові душу віддала.
Сьогодні її хоронять. Такі ті дзвони тривожні, що аж мороз по шкірі.
Врочистість - затоноване вікно в кухні і вишивка. Так гарно йде мені вишивання, що сама собою натішитись не можу. Але сьогодні щось і та вишивка не в радість.
Може завтра буде краще.....

 

Привіт, малята!
Я ніколи не думала що мені набридне віртуальний світ, але він таки набрид. Зараз я мало не заганяю себе до компа

бо ж робота не чекає

Ми лікуємось в Брюховичах. Особливого результату нема, але зір не падає ще нижче, тому це до врочистості))
Завтра муж вихідний, а в мене як на зло купа планів і роботи. Нічого, буде чекати до вихідних, тим більше він жалівся що змучується на роботі і хоче просто тиші. Чомусь мені вчора захотілось теж тиші, перекинулись двома словами і юж... При тому що дитина і бабуся були на селах. То вже старість? Скажіть що нє, бо я не хочу(((
А ще я хочу спати.
Всім добра!

 

Нє.
Я просто ще не визначила як називати період коли вже після 25 і ще немає 30.

 

+1. Шось мені то аж дуже задуже Ше й та погода, ходжу, як лопатою вдарена.

ага, і я постійно зранку закладена просипаюся, а як тільки закрити вікно - задихаюся.
Проза, банальна проза - купа роботи, навіть сьогодні голову не було коли помити, ходжу, як чучундра. В холодильнику не миш, але все сире. Треба щось приготувати, а я така змучена, що не то шо готувати, їсти не хочу і не маю сили.
Вже 4 раз за сьогодні їде до мене НП. Я так чекаю на подарунок від "сонячного обміну", а вони мені всьо документи тулять. Як знов буде стос паперів - я сяду і розревуся
Головне, щоб той весь мій двіж з роботою пішов в той +, який я собі намалювала і щоб ту мою "конструкцію" коє-хто не вгробив, як мене 2 тижні не буде. Я того не переживу. Я страшенно тішилася тою поїздкою, а зараз тааааак не хочу їхати. Шкода мені своєї праці.
Всьо, пожалілася, поплакалася і гребу щось робити. Тре тільки визначитися: готування чи вишивка (ше чу-чуть, одна лінія 20см на 2 см., але така покручена, шо капець.) В четверг дедлайн, як не завезу до кравчині - не встигне пошити.
Киньте в мене хтось жменькою натхнення і енергії.

 

ВООЗ період від 18 до 45 називає молодістю