Медогляд ми в школу вже занесли. А перед 1 вересня треба ще щось нести, типу зіскоби так як в садок, чи то вже все і можна мати рік спокою ?
"цьогорічні першачки", ймовірно, з цього інтерв'ю, де сказано "діти, які підуть в перший клас у наступному році" http://pedpresa.ua/133904-tsi-dity-...gij-kvit-shhodo-yakosti-serednoyi-osvity.html але це знову ж - з нового (планованого) закону про освіту
Така як у нас зараз школа, і 12 років - це .опа! Вибачте за мій вислів. І робиться все через ту ж частину. ((
законопроект в загальному запрацює з осені ( до речі, його прийняття зумовлене тими ж вимогами МВФ, де в меморандумі було передбачено розроблення законопроекту до травня 2015) , після прийняття і опублікування. Але стосовно позицій щодо 12-річного навчання він може впровадитися лише з 2016 року, т.я. станом на початок навчального 2015 р. будуть діяти ще старі стандарти освіти ( стара програма). Тобто для того, щоб запровадити 12-річне навчання станом на 1 вересня має бути затверджена нова програма, нові стандарти. Що можна буде зробити лише після вступу закону у силу. Відповідно, 12-річне навчання з цього року фізично не може бути ще запроваджене. Це можна буде зробити лише з 2016 н.р. А з проектом закону можна ознайомитися ось тут http://kno.rada.gov.ua/komosviti/co...A8D2C6164DCC9A14848?art_id=65389&cat_id=64438 Основні тези : Законопроект вводить у законодавче поле, окрім звичної формальної освіти, що надається за освітніми програмами відповідно до державних стандартів у ліцензованих закладах освіти, освіту неформальну та інформальну. Знання, вміння та навички, здобуті у системі неформальної освіти, тобто за організованими програма, але без ліцензій, акредитації та інших форм державного контролю, можуть бути підтверджені у системі освіти формальної. Формальна освіта здобуватиметься на традиційних рівнях - дошкільна, загальна середня, професійна та вища. Передбачено, що тривалість загальної середньої освіти буде збільшено до 12 років. Професійна освіта має стає двоступеневою - у молоді з’явиться можливість здобути ступінь кваліфікованого робітника та молодшого спеціаліста. У свою чергу, вища освіта передбачатиме три етапи, що завершуватимуться здобуттям ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії. У Міністерстві освіти наголошують, що у дітей має бути можливість здобуття дошкільної та початкової освіти якомога ближче до місця проживання. Відтак, заклади освіти цих рівнів мають бути у кожному населеному пункті незалежно від його розмірів. Разом з тим, оскільки для належного функціонування старшої профільної школи необхідна достатня кількість учнів та вчителів, у сільській місцевості старші школи збиратимуть дітей з декількох населених пунктів. Для них проектом закону передбачено забезпечення відповідною інфраструктурною підтримкою, зокрема, гуртожитками. Законопроект встановлює, що учні зможуть здобути повну загальну середню освіту, як у старшій школі, так і в закладі професійної освіти, паралельно здобуваючи кваліфікацію. Проект закону також передбачає можливість переходу із системи професійної освіти до вищої. Новим для українського освітнього середовища є принцип освіти впродовж життя, який застосований у проекті. Він означає, що після завершення безперервної освіти на початковому етапі життя людина матиме змогу навчатися далі, підвищуючи чи змінюючи свою кваліфікацію, а також може продовжити навчання після перерви у будь-якому віці. Суттєвих змін, у разі прийняття законопроекту, зазнає управління освітньою сферою. Документ запроваджує нові принципи управління: чітке розмежування повноважень органів управління освітою різних рівнів, відокремлення здійснення контролю від безпосереднього керівництва, автономія закладів освіти, забезпечення якості освіти, а також прозорість та підзвітність - як органів управління освітою, так і закладів освіти. Передбачається, що Міністерство освіти і науки здійснюватиме стратегічне управління системою освіти через її аналіз, планування змін і їх впровадження. Також МОН визначатиме зміст освіти, порядок контролю якості, проводитиме перевірки, при цьому контролюючи роботу органів управління освітою, але не закладів освіти. Також однією з функцій МОН є визначення механізмів розподілу та розподіл державного фінансування загальної середньої, професійної та вищої освіти. Контролюючі функції виконуватиме Державна інспекція з питань освіти, яка надаватиме органам управління освітою свої висновки. На Український центр оцінювання якості освіти законопроектом покладені функції зовнішнього моніторингу якості освіти, проведення ЗНО та участь у сертифікації педагогів, шляхом перевірки їх знань. Органи місцевого самоврядування виступатимуть засновниками закладів освіти. На рівні області формуватиметься мережа закладів професійної освіти та розроблятиметься схема мережі закладів профільної старшої школи. На рівні району та міст обласного значення буде сформована мережа базових шкіл. Заклади початкової та дошкільної освіти засновуватимуться сільськими, селищними радами та радами міст районного підпорядкування. Проект закону пропонує нові принципи освітньої політики, зокрема, спирання на наукові дослідження і статистичні дані, забезпечення функціонування Єдиної державної бази з питань освіти та її відкритість. Пріоритетом у розвитку освіти має стати підвищення її якості та забезпечення рівного доступу до освіти для усіх бажаючих. Моніторинг якості освіти здійснюватиметься як самими закладами освіти, так і зовнішніми учасниками. Проектом закону закріплюється автономія закладів освіти - академічна, організаційна та фінансова. Автономія передбачає демократизацію управління закладом. Передбачається, що в управлінні закладом освіти братимуть участь його працівники та ті, хто навчається. А ззовні діяльність керівництва контролюватимуть піклувальні чи наглядові ради. Також, згідно з вимогами МВФ, реформа торкнеться кількості навчальних закладів :відповідні положення прописані в меморандумі України з МВФ, який напередодні схвалив виділення Україні 17,5 млрд доларів кредиту з метою порятунку економіки країни. В документі уточнюється, що кількість вищих навчальних закладів в Україні має бути скорочена з 802 до 317, кількість шкіл на 5% за рахунок об'єднання ряду шкіл, скорочення державних витрат на підготовку певних спеціальностей тощо. МВФ і уряд очікує, що зазначені реформи скоротять витрати щонайменше на 300 млн грн у 2015 році і в наступні періоди. Зобов'язання перед МВФ передбачають, що відповідні законодавчі акти мають бути прийняті до початку наступного навчального року. І в догонку вищенаписаному по скороченню шкіл уже є перші результати на Львівщині: З 1 вересня 2015 року частина загальноосвітніх навчальних закладів призупинять своє функціонування. Щодо 13 з них уже прийняті рішення місцевих органів влади. Про закриття інших 12 ЗНЗ рішення будуть прийняті упродовж серпня 2015 року. Про це повідомила у вівторок, 4 серпня, під час прес-конференції директор департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олександра Небожук. Основна мета змін – це надання якісної освіти. Це наше головне завдання. Коли вчитель викладає 4-5 предметів, то зрозумілим є те, що в такій школі дитина не може отримати якісну освіту. Учень повинен мати достойний колектив, вчителів, які дають якісні знання незалежно від того, чи він проживає в селі, чи у великому місті",– сказала Олександра Небожук. При цьому вона зазначила, що наявність малокомплектних навчальних закладів негативно впливає на фінансові видатки щодо утримання учнів. При нормі видатків 8,9 тисяч гривень на одного учня середнє утримання учнів ЗНЗ області обходиться в 10,8 тис. гривень. На думку директора департаменту освіти і науки ЛОДА, покращенню якості навчального середовища сприятиме також подолання проблеми двозмінного навчання. Водночас Олександра Небожук розповіла, що на Львівщині спостерігається позитивна тенденція щодо чисельності учнів. У 2014-2015 н. р. загальна чисельність учнів більша від попереднього року на 2 тисячі. При цьому вона зазначила, що на збільшення чисельності учнів вплинули не тільки позитивна демографічна ситуація Львівщині, але і приїзд населення із східних областей України. До слова, для забезпечення рівного доступу до якісної освіти у 2014-2015 навчальному році функціонувало 1399 загальноосвітніх навчальних закладів комунальної та недержавної форми власності. У зв язку з вищенаведеним виникає законне питання: що буде з приватними школами, де кількість учнів у класах зазвичай менше 10 ? Адже за новими правилами їм тоді можуть просто не продовжити ліцензію?
То дійсно, треба спочатку робити зміни в освіті. А у нас в школах 90 % вчителів пояснюють незрозуміло, але вимагають страшенно, навантаження неможливе, таке враження, що всі предмети основні. При тому все треба купити, на все здати, і зробити з дитиною домашнє, то взагалі фантастика, бо наприклад зошити із вправами з географії не відповідають темам у підручнику і т.д., а в першому класі діти вже здають техніку читання. І заслуга в тому думаю не вчителів, а батьки мусять довбатись і гризти з дитиною граніт науки. У свій час коли я вчилась мама ніколи не цікавилась ні моїми домашніми ні завданням, бо вчителі доступно і якісно пояснювали матеріали і домашнє можна було зробити самому. І хоча то були 90- ті і з грошима було туго, в нас в школі не було такого поняття, як день народження вчителя, фонди, благодійні внески і всяка інша грошоздираловка. А тепер тільки думають про репетиторство і як би хтось щось "привітав". А якість освіти, щораз гірша та гірша. Вже з перших класів процвітає репетиторство. Це маразм, як на мене.
можна мати рік спокою. хіба ще не маєте вікових ревакцинацій. то потім медсестра може писати писульки зробити і принести бумажку.
я вже зі страхом того навчального року очікую.Навіть враховуючи, що до школи вже +- практично зібрані ( про піджак для підлітка, ціною майже в 1000 грн навіть не згадую Просто скромно рахую, що з 1 вересня по 300 грн щомісяця офіційна "добровільна" оплата у фонд гімназії+ приблизно грн у 20 ( це мінімум, бо того навчального року обходилося пообідати в шкільній їдальні приблизно в 17 грн) щодня на харчування у школі ( а в 6 класі там за минулорічним розкладом майже щодня по 7 уроків, і 1 день лише 6, а 1 день- узагалі 8 уроків. ТОбто до мінімум половини четвертої дитина на канапках з хати не протягне). Ітого : 22 середніх робочих дні на місяць х20 = 440 грн. Плюс 300 = 740 грн на місяць, без урахування зборів на допоміжну літературу, батьківські комітети ( а це ще мінімум по 200 грн на кожних зборах) і т.п. Я вже з сумом згадую приватну гімназію, де не існувало фондів класу, зборів на літературу, подарунків вчителям, витрат на обов язковий дрес-код і т.п.
Знайшла ще одну статтю, де сказано, що діти, які підуть у перший клас наступного року вже будуть вчитись повнийх 12 років. Як на мене то добре буле все ж 10 років. http://molbuk.ua/ukraine/96585-ukrayini-perekhodyt-na-12-richnu-serednyu-osvitu.html З наступного навчального року Україна перейде на 12-річну середню освіту, заявив в ефірі телеканалу ICTV міністр освіти і науки Сергій Квіт. "Ми плануємо так, ті діти, які підуть в перший клас в наступному році, вони закінчать 12-річну школу", - зазначив Квіт. Він нагадав, що в усьому світі термін навчання становить 12 років. "Тільки 12, тут не може бути жодних дискусій", - підкреслив він. Також Міносвіти планує ввести державну підсумкову атестацію з української та іноземної мов, історії та математики в наступному навчальному році. На питання про те, як він оцінює нинішню вступну компанію міністр відповів: "В принципі, вступна кампанія проходить нормально... Кращі вищі мають більш високий інтерес з боку абітурієнтів і вони стануть ще сильнішими". Тоді дитина закінчуватиме школу коли ?Ще й якщо в повних 7 піде (особливо "прикольно" для дівчинки). Але реформи то реформи Оцього я теж не розумію, і думала що то рідкість, але відколи маю знайомих батьків школяриків, то бачу що це дуже поширена практика, і то вже з 1-го (!) класу процвітає. От найближчий приклад знайомих, в лінгвістичній гімназії (їх початковій), в 2-му класі більша половина дітей ходять додатково на англійську, і ще повно на інші заняття з вчителями. Для чого тоді школа і уроки? Чия щось не розумію. Радує що не всі хоч (як так сподіваюсь).
О, в нас в школі -- і ніяка то не гімназія, теж кажуть, що вчителі навязують репетиторство. Я взагалі до шкільної освіти ставлюсь так дуже по-своєму. І в школі піду в батьківський комітет, а якщо є загальношкільний -- то і в цей напрошусь. От, згадуючи наприклад себе і свого брата у школі. Я вчилась добре, у мене були 5 і ....2... Тобто те, що мені було цікаво я вчила, а т, що ні -- я не вчила. звичайно, дитина може заявити, що їй нічого не цікаво. Але у мене велике коло інтересів. Я на відмінно знала алгебру, геометрію, фізику, мова, література, зарубіжна, історія -- то взагалі моя любов. Але мене абсолютно не цікавила біологія, хімія, географія.... Щось там могла прочитати із біології чи географії (у результаті в атестаті із географії 5, з біології 4), а от хімію просто не могла вчити. І мені сьавили хороші оцінки, щоб загальну картину не псувати. А я в 11 класі не убла на жодному уроці хімії. У мене був перший урок у понеділок і останній у четвер і вчитель сам запропонував мені не ходити... Тому, питається, нашо ту дитину в першому-другому класі (та й взагалі під час усіх класів) нагружати чимось, що їй не цікаве. Ну всерівно, рано чи пізно писати-читати-рахувати навчиться. І буде знати назви усіх планет, і з історії багато фактів у голові відкладеться.... А змушувати вчитись, репетиторів брати?... Мені от здається, що мої знання би ні на грам не стали більшими від наявності репетитора. То би було просто пропускання поміж вух. Я коли таку думку сказала одній мамі, яка ледь не з кожного предмету взяла сину репетитора і яка дуже хоче, щоб її син був вченим ("бо ми з татом не вчені і важко працюємо, а ти вчись -- і будуть тобі гроші самі в кишеню лізти, будеш в офісі сидіти нічо не робити " -- так вони вважають), то вона сказала, що коли дитина буде погано вчитись, то до неї будуть погано ставитись вчителі, однокласники і дитина стане закомплексованою. А це вже робота батьків -- піднімати самооцінку дитини. Якщо мама реально бачить, що в чомусь дитина не тягне, то навіщо брати репетиторів і змушувати то вчити. Краще знайти щось інше в чому дитина реалізується -- спорт, музика, малювання... От мій брат вчився ну дуже погано, до 9 класу, певно, читав по складам. Але він був найактивнішою дитиною в школі: всі гуртки-секції були його. І ніхто ніколи не називав його тупіцою. Навпаки, потім закічнив училище із червоним дипломом, встипув в інститут, зараз йому 27 і він вже давно займає найвищу посаду по своїй професії, і ще й викладає (спершу його попросили майстер-клас провести у рідному училищі, усім так сподобалось, що запропонували вести предмет). Тому головне, щоб людина себе реалізовувала у тому, що їй цікаво, а не у всьому "для загального розвитку"
Але це вже було колись! Моя родичка закінчувала 9-10 класи в сусідньому селі ( 5 км). Гуртожиток був для всіх бажаючих. Час -кінець 70-х. Місце -Яворівський район.
Чергові "геніальні" експерименти на цей навчальний рік: перенесення зимових канікул і зменшення температурного режиму в класах ( і житлових будинках) до +16 ( тут мала би бути пісенька : "Я так хочу, чтобы лето не кончалось..." 13 серпня Кабінет Міністрів України оприлюднив Розпорядження від 5 серпня 2015 р. № 809-р “Про затвердження плану заходів з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2015/16 року та його проходження”. Так, зокрема, Кабміном визначено, що до 1 жовтня Міністерство освіти і науки України та Міністерство охорони здоров’я мають “проаналізувати можливості збільшення строків канікул в осінньо-зимовий період у всіх навчальних закладах”. А центральні органи виконавчої влади (відповідно до компетенції), обласні та місцеві держадміністрації зобов’язані забезпечити навчальні та заклади охорони здоров’я додатковими джерелами енергопостачання. Крім того, цього року може змінитись і норматив щодо мінімально допустимої температури у житлових приміщеннях з 18°С до 16°С. Пропозиції щодо цього мають подати Мінрегіон та МОЗ уже до 15 вересня. Тож, щоби діти не мерзли у школах, найімовірніше, знову будуть збільшені/перенесені канікули, а освітяни утеплюватимуть приміщення, переобладнуватимуть і ремонтуватимуть котельні. За нинішніх обставин це необхідні заходи.
цирк на дроті... бідні ті сучасні діти, ставлять на них експерименти всі, кому не ліньки... ще б уточнили, що і на коли переносять
а того вони ще не знають. То винесли на обговорення на рівні місцевих відділів освіти, які до 15 вересня мають подати свої пропозиції у Міністерство і тоді буде прийнято остаточне рішення. Два тижні до початку навчального року, а у нас як завжди- бардак і купа ідей НАразі є мисля змінити осінні і весняні канікули або змінити зимові. Що куди сунути- думають. Бо минулорічний експеримент з суненням зимових канікул виявився неефективним ( грудень, як на зло ( для них) тоді був теплим . А діти- на канікулах
Кажете, що 30+ дітей в класі чи групі садку - це багато? Ну тоді черговий сюрприз Міністерство фінансів рекомендує Міністерству освіти і науки збільшити кількість учнів у класах і навантаження на викладачів в 2016 році. Про це йдеться в листі Мінфіну головним розпорядникам бюджетних коштів, який цитуютьУкраїнські новини. Мінфін рекомендує переглянути наповненість класів у школах, груп у дитячих садках та позашкільних навчальних закладах з метою їх збільшення. Також міністерство рекомендує збільшити обсяг педагогічного навантаження і співвідношення викладач-студент.
Хай би зробили зимові канікули найдовшими, а літні коротшими - в чому проблема. Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk
Ой. дівчата, начиталася я тут трохи новин шкільних і аж боюсь за свою першокласницю. Я так сподівалася, що репетиторство не є таким масовим явищем. Хоча вже зараз бачу, що всі знайомі водили дітей на підготовку до школи (часто на індивідуальну)...
не згідна на збільшення зимових канікул за рахунок літніх ( минулоріч уже була така ідея: залишити 2 місяці літніх канікул для школярів). Бо влітку є більша можливість у батьків оздоровити дитину. В крайньому випадку- дитна має можливість більше часу проводити на свіжому повітрі ( хоч цілий день). Влітку простіше організувати "припильнування" дитини (чи родичі почергово беруть відпустку, чи до баби на села відправляють і т.п.).Також садки зараз мають практику закриватися на місяць, то батьки вже свої графіки погоджують відповідно до всіх дітей. Збльшити канікули взимку- це означає, що 90% школярів ( яким взимку немає де подітися) будуть сидіти в хаті перед комп ютерами і телевізорами. Плюс ( це вже нам не одна вчитель говорила, та і батьки школярів самі знають)_ при довгій перерві всередині навчального процесу дуже важко школярам увійти у робочий ритм. Тоді перший місяць після тривалих канікул витрачається знову на адаптацію до школи і до згадування всього, що діти вивчили в першій частині навчального процесу. "Холодні" від того на уроках вчителі і бідні за заганянням до виконань д\з і до налагодження режиму батьки Канікули ж влітку- це "закінчений річний навчальний цикл"
минулоріч в нас був фактично місяць+тиждень "домашнього навчання". але я маю таку можливість - займатись з дитиною вдома, - я ж не працюю. А що робити працюючим батькам? справді, важко говорити про ефективність навчання при такій перерві...
у нас ще в молодшій школі вчитель говрила, що після довгих перерв посеред навчального року перший місяць навчання можна "викреслювати". Діти на уроках неуважні, швидше втомлюються, гірше схоплюють навчальний матеріал, багато забувають. А посеред навчального процесу не передбачений час на повторення пройденого в тій мірі, як це передбачено на початку навчального року ( зрештою, що там говорити- всі мами знають, що вересень- це місяць розкачки і адаптації. І це з урахуванням, що з 1 тижня не починають одразу великим навантаженням абсолютно нових матеріалів. Частина часу йде на повторення вже вивченого. А під час навчального року і так обмежено з часом подання матеріалу. В молодшій школі- це ще півбіди. А старшим школярам- оце повна халепа.Бо то з кращим успіхом вже тоді на екстернат переходити. Тоді, принаймні, батьки знають, що вони зобов язані самі забезпечити навчальний процес дитині.