Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

І я вже є! Збір урожаю цибулі пройшов успішно. Викопала майже всю, 2рядки залишила на доїдання. Не скажу що аж так файно вродила, але досить нічогенька- нам вистарчить на всю зиму. Минулого року трохи пороздавала і коліжанці , і свекрусі, бо мали дууже багато.
Тому я вже після душу і ще без чаю і хочу спати, ну бо в мене вже обід, якщо рахувати по годинах праці .
Посиджу тут з вами і піду її, цибулю, на терасі вмощувати, щоб сохла, а потім чистити, а потім на горище носити... Але то не нині.
А ще би кабачкову ікру зробити, бо понаростали ті інградієнти.
Малюк пішов до сусідського хлопчика. Взяв 2 морозива і пішов, як Червона Шапочка- це його характеристика. Дорослішає дитина.
Тому я маю трохи часу на ДП.
Думки якось так хаотично носяться в моїй голові, щойно впіймаєш одну, як інші врізнобой. Це тому що літо закінчується.... А ще недавно був останній дзвоник..... Люблю ось так, на хвильку в тиші замріятись і повернутись в прожите.... А потім далі: біжи , Іруся, біжи!
Дня вам рухливого на нині, бо рух- це життя!

 

Кава, чоколяда, пліснявий сир ( ритуал у відпустці на самоті,та чого ж там - з вами)) ііііі та-да-дам - так і недороблений педикюр)))
Бо:
-приїхавши на 10.30 як мене повторно записали, "поцілувала" клямку закритого салону.Яким макаром він був закритий, якщо працює з 9.00 - хз.Стою,нервуюсь, бо маю поїхати в коледж і владнати ще деякі документи (на конкретну годину).
Дзвінок:
-Ви вже там???
-так (тримаю себе в руках)
-я запізнюсь на трошки....
)))))))))))))))))))
Тільки що повернулась з коледжу, черга неймовірна.Але все владнала.Їду на 18.00 на той дурнуватий педикюр.Може вже пощастить....
Та я би вже плюнула,не зуб,не пломба,але:
-я ж оплатила послугу
-я залишила щедрі чайові.
Чому маю опустити голову, відчувати себе некомфортно до наступної процедури (однозначно,знову у пошуку майстра),якщо треба говорити-вказувати,щоб комусь іншому не крали час і нерви.Пра,шо нє?)

 

то не в образу вам сказано, я розумію що в кожного свої важливі проблеми, але, читаючи ваші емоційні дописи, не можу стриматись щоб не сказати що то велике щастя від Бога, що недороблений педікюр то ваша найбільша проблема на тепер..

 

Думаю @Vinnytska не мала на увазі, що незавершений манікюр - це величезна проблема. Імхо, йшлося про ставлення людей до своєї роботи.

 

Нє, ви мене не зрозуміли.Справа не в педикюрі,а у відношенні людей до своєї роботи.Чому працівники так нехтують клієнтами, людьми?
Минулого місяця за місяць часу вилетіла пломба,поміняли безкоштовно,признаючи,що це їхня вина.Я ж не універсал,щоб знати,чому вона саме вилетіла,тому запитала,скільки мій візит коштує,спокійно,без істерик.Мій друг ходить щотижня на овочевий ринок,закупляючи продукти на тиждень.Підходячи до продавця,попереджає,що в нього з собою є вага.І що?Вони все рівно обважують і мовчки,після того,як він таки дістає вагу(ну бо ж думають,що жартує),докидають йому товар.Моя донька не поступила на бюджет,тому що зі своїм середнім атестаційним балом в 9,6 (точні науки не йдуть нам)і з олімпіадою по мові в школі ,написала диктант на 6 балів,хоча після оплаченого курсу по підготовці до екзамену в тому ж самому коледжі написала пробний диктант на 10.А ряд учнів,середній бал в яких 7,понаписували диктант на 12)Чому?Тому що батьки (ми) в неї наївні і почали вірити,що щось міняється в системі хабарництва.Весною плата за навчання становила одну ціну,сьогодні,оформляючи договір,ціна стала вищою на 30 відсотків,хоча запевняли весною, що вона не буде рости.
Ось що засмучує.А не найбільша проблема у педикюрі.До речі,розійшлись ми на хорошій ноті з майстром тільки що,вона зрозуміла і бачила нюанси.Сказали,з ким не буває,головне,що здорові.І так,я пам'ятаю,що в країні біда,але тре почати з себе і тоді все буде добре.Просто хочу вірити в це.Якось так.

 

Як то страшно за 10 годин спланувати поїздку на відпочинок..... ну просто капець! Для мене це ШОК! Документи-є!, одяг-не весь, але є(частина сушиться)!, фотоапарат і зарядне-є! Все є! А ні! Не все! Взуття! Взуття немає! От тепер і взуття є! Перекус-є! Оппа! А надувне коло?
І так цілий вечір! Завтра, точніше вже 1 година і 51 хвилина, як вже сьогодні в мене підйом в 5:30 год. а справ ще купа! Тому: гудбай май лов, гудбай!
Літо..літо... чекай мене я їду...

 

чоловік на роботу зібраний, кава випита, голова вимита, Сергійкові на 10 "чомучок" відповіді дані.
Прози нема, бо справ купа, але все таке цікаве. Ну хіба прання і прибирання - це проза. Але нині буде пратись біле, а я так чогось тащусь від запаху засобу для прання білого, що багато плям вручну запираю і нюхаю, а потім воно все сохне і так відтіночно пахне... ммм
Багато справ і багато думок.
Нещодавно почала лякатись того, як я забуваю то дрібниці, то вже і щось важливіше. А потім перестала лякатись і завела "діловий щоденник". І коли вже у ньому побачила свої справи, списки і номери телефонів, - то зрозуміла, що стільки тримати в голові - нереально і непотрібно. А куди краще зранку відкривати за кавою сторіночку нового дня і дивитись, чого туди за попередній період "насипано".
Врочистість - накупили Дми всякого гарного до школи. Так тішусь, наче мені то все в його віці я була канцтоварним маньяком.
Сумна для мене врочистість - нині сестричка їде до Києва працювати. Відтінок суму - в тому, що вона буде далеко. А взагалі, це дуже позитивна зміна, бо моя малюсінька Яся в свої 24 досягла стільки, що я б і уявити не могла. І у Львові професіоналці її рівня вже реально мало місця для подальшого розвитку.
на наступний тиждень прогнозують похолодання, тож до своїх нинішніх справ дописую актуалізацію одягу для сім'ї на темп.+20
Хліб у хлібопічці щось не получається вже вкотре. Раз на півроку такі "глюки", і привід купити трохи печива
Всім гарного дня, хай плани вдаються, мрії здійснюються і старт для вихідних задається найкращий з усіх можливих!

 

Ага, ще нині було класне запитання: "А вода в крані з моря приходить?" Ех, море, море - хочу, хочу!
Голова ще не вимита, сиджу ще з чарівною масочкою, але скоро вже піду змию, висушу, вкладу і буду готова до нових пригод. День ще зовсім не розпланований, чекаю телефонного дзвінка через годинку і вже буду від його результатів "танцювати".
Несподіваним і неперевершеним запізнілим подарунком від хресного для дитини був абонемент на заняття в басейні! Юху!То так в тему погоди, я вам скажу, і такий кайф туди їздити і бачити цілу купу позитивних дитячих і мамських емоцій. А яка доця стильнюча в своїх малинових купальнику, кроксах і шапочці І така доросла... І все хоче сама...
І скажу вам по секрету, мені така погода дуже подобається- в хаті і затінку під деревами приємно прохолодно, комарів і мух не спостерігається останній тиждень, а квіти і себе завжди можна щедро полити. Літо має бути літом!
Від доньчиних 3х років для мене почався новий етап життя, на разі дуже цікавий, чи буде продуктивним час покаже, але зрештою, все, що цікаве і приємне не може бути непродуктивним апріорі тому, що це позитивний досвід.
Приємного дня!

 

ААААААА)))Признавайтесь,що у вас з погодою? В нас сьогодні мегасвіжий день (ну, в порівнянні, звичайно).Сьогодні сонечко, як справжня дамочка, з напівпрозорою вуаллю)Ну і вітерець в парі витанцьовує лагідно)Тішусь неймовірно!
І вчора ввечері застала злива)Тільки зайшли на ринок, купили великий кавун, як вперіщило))Я, чоловік і кавун гнали до машини, але встигли змокнути повністю,до ниточки)Приїжджаємо мокрою машиною, самі мокрі, за 12 км. (наш дім) не цяпнуло, мама дивиться і не може зрозуміти,чо ми такі мокрющі.))
Ну і з новою ранковою історією, ше свіженькою)
Вже декілька разів я бачила на тренажерах старенького дідуся.В міру своїх можливостей робить деякі вправи, а ще дуже любить порозмовляти будь з ким.Так от.Сьогодні його черга дійшла і до мене)))
Дідусю 96 років.Веде здоровий спосіб життя, 15 років практикує голодування (кожного понеділка-вівторка - 36 год.).Їсть овочі-фрукти,каші і нежирне м"ясо.Сказав, що: фізкультура - залог здоров"я.
І ще я підслухала розмову тих двох парочок-пінгвінів (це вони так себе називають,бо ходять за ручки)), чоловік однієї з якої дуууууже хвалив дружину, яка вчора спекла неймовірний яблучний пиріг.Во!
Ха!Та я маю факт-доки)На фоті той самий дідусь і один із закоханої парочки)+ сонечко у димці)
А сьогодні можна щось робити (Маковея)- прибирання, прання?Бо погода сприяє, душа і тіло готові попрацювати ( таке бажання часто з"являється в неділю і свята).
Сьогодні п"ятниця - для всіх працюючих самий солодкий вечір і ніченька)

 

Моя найбільша сьогодні врочистість те, що я вихідна! Замучила мене та робота, але поки не хочу звільнятися, бо приносить все таки гроші, які мені зараз так потрібні на лікування! На сьогодні запланований похід до лікаря. Трохи страшно, але надіюся що таки поставить вже правильний діагноз, бо більше сил моїх нема так мучитися. А то лікувала одне місяць, потім друге - ще місяць, а покращення нема. Сьогодні вже не так спекотно? Чи мені просто так здається? Ну і мене теж цікавить чи можна сьогодні прибирати- прати? ( Скажіть, що не можна, бо лінь - велика сила).

 

Моя дитина дорвалася до фарби, якою дах малювали. Тепер вона має тату, міліровку і макіяж. І всьо в одном цветє. Я вже мовчу про креативний розпис лахів. Ото сидю і мордую себе чи викинути, чи пробувати відчистити. Усьо тікаю від компа, всім файного дня.

 

Ура-ура! От правду кажуть - під лежачий камінь вода не тече. А тільки жозефіну піднімеш - як ось вони, грошенята. Ще б трохи везіння, щоб задумана нашим сімейним підрядом справа передчасно не лопнула, як булька. Чого мені і побажайте. Люблю вас і цьомаю, гарного п"ятничного вечора і фантастичних вихідних. Бо ми, відчуваю, будемо в трудах, аки пчоли.

 

Та ви шо?
Яка робота?
Нині ж п'ятниця- день святкування закінчення робочого тижня.
Я вже відмітила якшо шо.
І так. П'ятниця. Кінець робочого тижня(ну у кого як, та звучить гарно).
Дедлайнові справи якщо не зроблені, то стоять у списку перших з понеділка.
Подарунок на Сонячний обмін буде вручений аккурат 17 числа. Хай простить мені моя форумлянка.
Хто куди, а ми к бабушке.
Давно вже не тішили свекрів на їх рідних селах своєю присутністю. Будем виправлятися, ага.
Всім гарного закінчення дня і хороших вихідних.

 

100

100% як то можна таке не святкувати)))
то моя нинішня врочистість а ще то що відпустила трохи жара..але я сонна як мууууха жахливо спати хочу..зранку встигла потренуватися і пішака на роботу піти...то мене тішить..треба вертатися в колію..навіть якщо все ще боляче і сум розїдає зсередини..
всім цьом цьом цьом ввечері ще появлюся

 

УряяяІ в мене вже почався вихідний. Такий дкрнуватий тиждень був, що я думала - не доживу. Та спека паскудила всю роботу - температурний режим на дорогах, відповідно всюди запізнюємося і нікуди не встигаємо. А в Польші ше й світло відключають на великих підприємствах в таку спеку, а тоді не встигаємо завантажитися, замитнитися, робочий час виходить і т.д. Чесно, легше коли мороз тисне. Там хоч якось викрутитися можна, а зараз катастрофа.
Я за ті дні, як вижатий лимон, точніше кілограм лимонів. Ше й той весь стрес чимось заїдається. За тиждень "спухла" на 2 кг і ті кг пішли в пузік. Я - колобок, якщо добре попхати - буду котитися.
Дістала валізи, провела інспекцію:
1. ручна поклажа - брудна, аж страшно. От яяяккккк??? Як так можна в салоні літака вимаститися за Львів-Варшава-Торонто і назад? Таке враження, що сажею і багном мастили.
2. величезний бордовий "чумайдан" - зламана ручка, та що витягається. Працює через 5 разів. Потертий з лівого боку. Брудний.
3. велика синя валіза - тріснуте ліве колесо. Весь в якомусь солідолі.
І шо тепер? Новий багаж купувати? Йоли-пали - ті відслужили тільки 2 сезони на кілька польотів і такі "вбиті". Виволокла на вулицю, помила Керхером, поставила най сушаться, а потім подумаємо, як ремонтувати, бо "вальнути" по 2500-3000 за валізу -вдушуся. Ага і на синю валізу не пам"ятаю код. Ніби всюди однаковий, 2 відкриваються, а одна - ні.
Їсти наготовано, в хаті срач, п. Галя на морях. Прийде не скорше середи. Видобула свої забуті меламінові губки. Видраяла сантехніку. Але мені треба берегти манікюри, бо наступна корекція через 2 тижні. То ліпше той бардак, ніж зіпсутий манік.
Короч, якийсь божевільний двіж навколо. Головне не загнати себе в якийсь кут. Сьогодні треба дошити рукав і завтра затарабанити до кравчині, бо я таки "добавлюся" з термінами.
Як пропаду на якийсь час, то "нє памінайтє ліхам". Я загонилася. Пишіть в карму і в ПП, наганяйте до форуму.
Всьо. Цьом

 

Нині мала день "перегонів", аж мусіла собі список скласти, що нічого не забути, отож з виконаного- моя першокласниця (і третьокласниця теж) нарешті повністю готова до школи, меддовідка нарешті зроблена, всі канцтовари і одяг куплені, ще сьогодні отримала гроші від соцзабезу "на канцтовари", аж 120 грн а ще погасила картковий кредит, сплатила комуналку, почала проходити з Марічкою медогляд першого року (терпіти не можу нашу поліклініку, але шо поробиш), замаринувала і заквасила огірочки на зиму, а ще нарешті постриглася і купила мужу презентик на ДН (чисто символічно, головне- увага). Сиджу задоволена і красива... день минув не даремно, ще в планах на наступний тиждень заповнити морозильну камеру, домовитися за прийом в стоматолога і організувати невеличкий сімейний пікнік(діти давно просили) Всім гарних новин! Приємних вихідних!

 

А я нарешті відпочиваю після трудового дня. Відпустка це чудово, але після неї повертатись до буденного життя ой як важко. але, що зробиш, добре, що вона таки була. Сьогодні зварганила дерунчики, щось так захотілося, такі смачнючі.Включила вентилятор і пісню про зиму, може легше стане?Та спека то капець якийсь, так важко через неї, ну але все так не буде, попереду осінь. сьогодні піст і я таки вирішила не їсти цей час солодощів. Бо за відпустку трохи наїла, то здалось би пару скинути. І досить легко перший день пройшов, навіть не хотілося. і це при тому, що вдома повно солодощів. Аж дивно. ну але подивлюся як буде ще 2 тижні. Вже аж цікаво самій

 

Останні два тижні були дуже насиченими подіями. На минулому тижні була в центрі зайнятості і отримала скерування на роботу. Потім заїхала в гості до форумляночки де отримала смачний подарунок який не дочекався зими і сьогодні під"ївся з налисниками. В той же день розсварилась із чоловіком бо він не зробив одну дуже важливу справу для нас і в результаті влаштував скандал, і довго і нудно звинувачував у всьому мене. Але хоч килим заставила зібрати і винести на мийку. Вперше за 7 років прався.

Я вже втомилась від такого сімейного життя. Сім років безкінечні войнушки і непорозуміння (і не треба про кризи мені розповідати, це просто безкінечна криза з коротееесенькими перервами і тоді здається, що все буде добре. Ну або кризи немає коли я мовчу. Але мене болить і тому я не мовчу. Ось так все закручено ).

В неділю мій брат познайомив поближче мене зі своєю дівчиною. І тепер я дійшла висновку, що випадкових людей не буває. Томущо наступного дня помер мій батько і ця дівчина проводила час з моїми дітьми наступні кілька днів.

Трохи пережила емоційний кошмар бо тато помер раптово і на самоті, і пролежав пів доби. І я приїхала після того як його знайшли і вся ця процедура зі слідчими, судмедекспертом і покійним татом ще досі стоїть в мене перед очима.

Нажаль, втрата тата, не є для мене великою втратою. Але на похороні все-рівно поревіла, від образи, що наші з ним стосунки не були хорошими. Хоч і я тягнулась до нього і внуки чекали його. А тепер мій Антон навіть не пам"ятає хто це. Сподіваюсь Бог пробачить тата і він буде десь на хмаринці читати ангеликам книжки.
Вечором після похорону розсварилась із братом. І знову з мене зробили винну у всьому. Ну так, за мене вирішили хто і куди і коли поїде на моїй машині, навіть не спитавши мене, а я розумієте, обурююсь і трясусь за своєю машиною (і не безпідставно).
А вчора знову їздила у центр зайнятості, щоб відзвітуватись чи прийняли мене на роботу (угу, пішла з одного банку із окладу в 4тис грн, щоб влаштуватись в інший на 1400грн . Нікому робота кредитним інспектором не потрібна? Здам точку). Але і тут не без пригод. Моя машина в дворі стоїть в тупіку. Вірніше її блокує один сусід. Я до одного в двері дзвоню, щоб дав нам виїхати - немає. До іншого - теж немає. НУ дяяякую любі сусіди - поїхала на таксі. Буду їм рахунки виставляти.Добре, що таксист швидко довіз і я не запізнилась. Повертались назад із дітьми дооовго і нууудно. Але, дякувати Богу, хоч без істерик і плачів. Навіть насміялись поки до трамваю бігли. Дімі на руках в мене найвеселіше було
Вчора цілий вечір відчувала себе слабкою і беззахисною у всіх розуміннях. Сьогодні вже відпустило ніби. Докупили до комплекту резину на машину. Потім попилососили її, бо я побачила в салоні землю з кладовища (угу, я забобонна і перелякана). А перед сном вийшли прогулятись і теж мали пригоду

це вже темно було. Дивлюсь, під деревом біля дороги дід стоїть. Похитується і руками розводить. Нормально вдягнутийЯ зупинилась і спостерігаю за ним (навіть якщо просто п"Яний хлоп - то запросто впаде на дорогу). Короче, питаю діда чи все з ним добре. Він каже, що не може дорогу перейти. Алкоголем від нього не чути. А в мене Антон далеко відбіг і в темряві його вже не бачу. Я зупиняю компанію молодих людей і прошу допомогти дідові. Вони його переводять, а в той час мій малий вже повернувся до мене. Я перехожу дорогу і ми починаємо виясняти де ж він живе і куди іде. Він показує "туди" на особняк. Звідтам вийшов чоловік і сказав, що дід там не живе. В діда ключі в руках і магнітик до дверей. Хлопці разом з тим чоловіком повели його до ймовірного дому і обіцяли викликати міліцію якщо не вияснять де він живе. І тепер цілий вечір думаю як там той дід. До речі, так цікаво. Я хлопців не просила залишатись, а вони самі почали розпитувати діда. А дівчата, що з ними були піднивали до хлопців з іншої сторони дороги "чуєш, йдемооо, ну йдемооо". І таки ніби самі і пшли

Завтра в нас буде весело. Бо вранці їду на сервіс і попросила маму посидіти з дітьми. А їй ще до нас підкидають дівчинку яку мама нянчить.

 

Щось мені пороблено, вже третій раз не можу допис докінчити
Короче, ми вже є
Відпочивати - добре, день після відпочинку - зле
Бажаючих розбирати валізи, закидатипрання-вийматипрання-розвішуватипрання-збиратисухе-розкладатипошафах не знайдеш дньом с агньом
Ще й особливо наглі намагались уточнити, в котрій годині виходимо на сніданок Я за всіма деталями відправила на рецепціюМуж рецепції не знайшов, тому сам готував зранку млинці
Зараз почнеться моя трудова вахта, бо в холодильнику з їстивного тільки пиво і петрушка
Ну а потім відпочити треба, вихідні ж, нє?

Пи.си.: на питання в кармі, чого не сплю по ночах - бо хтось сильно мудрий (тоїсть я) хотів поставити звечора таймер в пралці на 5 ранку, щоб прокинутись і розвішати, а поставив на 3 ночі. І двері в ванну не закрив, єстєствно. І та замантеличена пралька випрала і вже в 4.30 верещала на цілу хату, як потерпіла. Малій не чути, в неї кімната далеко від ванни, чоловік далі дрих, а я підірвалась від тих пісень і вже не заснула

Пи.пи.си:

як повернетесь, зробіть собі по гарячих слідах список того, що треба у відпустку
В мене вже декілька років є, на двотижневий відпочинок збираюсь за 15хв

 

І я вже є. Трохи блукала Львовом, трохи за межами. Тепер нарешті дома.
Як завжди - довга розкачка. В мене ще кінь не валявся в хаті, зате кіт - валяється посеред кімнати в позі Пуми.
Зробила собі ристрито, може воно мене трохи роздуплить.
В планах масштабне прибирання, готування їжі, маринування шашлика і думання - що б такого зробити, щоб того всього не робити
Але як там кажуть зараз - хто як не ми?
Сьогодні гарненько то все зроблю, щоб завтра з чистою совістю відпочивати. Запланували собі на завтра дещо таке романтииичне