Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
А хтось має казки про діснеївських героїв (зокрема принцеси цікавлять)? Бачила в є про Аладіна, Русалочку і ще декілька. Але не гортала їх, лише в неті бачила, то малюнки гарні, а цікаво як сам текст?
І що то за видавництво Пелікан, Пегас? Бо мені не нра абсолютно. Руки треба відривати тому хто такі тексти пише. Я далеко не філолог, але от перше-ліпше речення з того розвороту: "Хитрун подався в ліс уполювати куріпок, а далі випростався на задніх ногах і вирушив прямісінько до короля тієї країни." То тільки мені здається що воно м"яко кажучи дурнувате? Я тільки з другого разу прочитала і довго ще "переварювала". Три різних дії в одному реченні. То ж дитяча книжка, а тут і дорослий ногу зламає. Крім того "подався в ліс" (невже дитині то зрозуміліше як "пішов")? Вирушив до короля якої "тієї" країни? Про "випростався на задніх ногах" взагалі промовчу, і вообше в кота лапи, а не ноги Ех, коротше печаль печальна з тими книжками
Країна мрій. В такому віці, діти, такими глибокими філологічними проблемами не переймаються, та й мамі ніхто не забороняє поставити крапку, де вона вважає за потрібне. А книжка, як на мене, з чудовими ілюстраціями і співвідношення малюнку до тексту ідеальне, що для дошкільнят набагато важливіше. Ми читаємо її кожного вечора, діти самі обирають цю книгу і уважно слухають, часто просять прочитати їм ще одну казочку. З іншими книжками то не завжди було так. Для мене це пріоритет .
Моя думка що дітям обов"язково треба читати якісні тексти, бо в них якраз закладається "відчуття" мови. Та я загалом зараз не про філоллогічні проблеми, а про те що той текст як мінімум не звучить і важко сприймається на слух... Не ображайтеся , я не до Вас особисто, просто то мені наболіло. Для мене то поганий текст і таких текстів нажаль більшість, бо сновна маса видавництв тим просто "не паряться" - і роблять ставку на кількість, а не якість книжок. Можна міняти слова, ставити крапки і т.д під час читання, але, блін, я купую книжку для того щоб читати а не видумувати її на ходу. З таким же успіхом можна "читати" і розмальовку.
Я спочатку думала, що то "в мене лижі не їдуть" - що не книжка, все якась фігня, я не розуміла, чому постійно мені трапляються якісь недолугі вірші, типу "шо вижу - то пою" (є книгарня коло дому, як зайшла вперше, очі розбігаються - зраділа, думаю, буду тут постійним клієнтом, а як прийшла по ділу вибрати похреснику книгу - то зі всього того розмаїття, практично нічого путнього, окрім недолугих текстів, ще й ілюстрації далеко не завжди радують). Одним словом, широкий вибір в магазинах - ілюзія, справді якісної літератури мало, і треба добре перелопатити, щоб знайтм.
Щодо казок для малюків. Теж маємо кілька окремих казок від вищезгаданих харківських видавництв - що тут можна сказати - дешево і сердито. Малюнки ще можуть бути деколи, а от мовні ляпи на кожному кроці. А як же вони ті казки скорочують - особливо вразило те, як можна так пошматувати казку про трьох поросят, щоб взагалі сюжет загубився, сенсу не залишилась. Одним словом, цими книгами я не була задоволена, ми їх читаємо тільки з моєю правкою) Минулого року на Форумі придбала малому ось таку книжку видавництва Талант http://shop.talantbooks.com.ua/ua/product/2960/ Дуже гарні малюнки, текст теж хороший і головне справді добрі, не обрубані казки. Там 6 казок.
Дівчата дуже треба якісь цікаві патріотичні чи просто настроєво українські книжки для дітей від 3 до 12 років. От щось на подобі "Героям слава" від Маминого сонечка (до речі, якщо хтось бачив цю збірку в офлайні, дайте киньте координати в пп де можна купити кілька примірників) чи просто цікаві оповідання про Україну, символи, дитячі історичні. Маю мало часу, але дуже треба на подарунок дітям родичів з Криму і Росії, з якими скоро побачусь.
Маємо всі Азбуки від Пелікана - дуже задоволені і текстом, і малюнками. Ці книжки (а ще Махаонівські "Кролики") - то найулюбленіші книжки моєї доньки
в Ашані вчора бачила гарну про гетьманів, але не гортала, на жаль. Ще є від в-ва Казка "Українські княгині", "Українські князівни","Князі України". Від в-ва Старого Лева є "Казка про Майдан", ще читала хороші відгуки про оцю - "Як я руйнувала імперію"
Я знову про книжки для старшеньких. ДУЖЕ нам сподобалася книжка "Лессі повертається додому" від ВСЛ. Нечасто буває так, що книжка, досить велика за об"ємом, захоплює від початку до кінця, і щовечора викликає бажання дізнатися "а що далі?". І це попри те, що сюжет не надто динамічний і вигадливий. Лессі біжить до свого хлопчика і зустрічає на своєму шляху людей добрих і недобрих, періодично потрапляючи в неприємності, які, в принципі, можуть трапитися з будь-яким бездомним собакою. Сама історія і те, як вона написана, схоже, таки зачіпає потрібні струнки душі, і вчить дитину "розумного, доброго, вічного". Також придбала третю книжку "про кротиків" від Прохаськів "Як зрозуміти козу" (ВСЛ). Одразу відчувається, що кротенята виросли, навіть щось схоже на перше кохання проблискує )). Книжку, як і попередні, хочеться назвати.. милою. Розмірено-неспішна, мрійливо-вигадлива. Так, життя прекрасне, і краса його в дуже простих речах, які ми часто не помічаємо і якими не насолоджуємося, хоча варто. Словом, як і попередні, це книжка для мами. Хоча малому теж подобається.
Для хлопців від 7 років цікаві книги від ВСЛ Мартіна Содомки "Як змайструвати автомобіль" та "Як змайструвати літак". Книги трохи "технічні", містять багато інформації про будову автомобілів чи літаків. Самостійно читати малому в 7 років її було трохи складно. Дрібний шрифт та багато важких слів. Але просив мене почитати йому. Друком має вийти ще кілька книг з цієї серії. А самостійно читає Ондржея Секори "Мурахи не здаються" (вид-во Школа). Дуже хороший переклад. Читається легко, розповідь розбита на розділи, які не дуже великі за обсягом. Є закладка, яка теж дуже потрібною для дитини Ілюстрації мало, що спершу трохи засмутило дитини. Але книга дуже актуальна. Як маленькі мурахи відстоюють свої права, прагнуть свободи, захищають свою домівку від ворога.
А оті книги "як змайструвати..." для 14 років будуть вже залегкі? Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk
Нашій сім'ї дуже подобається ВСЛ. Синочок має всю збірку про кота Сплета, тепер про баранчика Рассела і ще кілька дрібних книжок. Ілюстрації гарні, текст зрозумілий ну і самі книжки приємно взяти в руки
Якщо в нього в планах реально "змайструвати", то не вийде )) Це так, подивитись, "що всередині". Мій малий (9 років) зараз перечитує її з цікавістю, але для 14 років - вже не те.
О, маю нову хотілку в дом. бібліотеку від ВСЛ, щойно вийшла друком І ще готується до друку книжечка для дівчаток від Караванської Ну і попутно прошу порадити, що може зацікавити дівчинку 7 років...На подарунок треба. Енциклопедії для дівчаток ще рано(я так думаю), а різні феї-принцеси вже не вражають.
"Стиль книжка для панянки" Караванської мені зоооовсім не сподобалась. Ні для дітей, ні для старших. Якось примітивненько...
Відкрили для себе нове видавництво "Фонтан казок", похвалюся нашими новими книжками Дуже мила тоненька книжка ціною 20 грн "Калюжа" (любителю калюж сподобалася ) І отака книжка "Мрія" трьома мовами одразу - укр,рос,англ (хто шукає книжки англійською для читання дітям - теж гарний варіант ) Історія простенька (бо філософський її зміст дитині ще не зрозумілий), але досить мила. Владу, правда, поки що найбільше сподобалося рахувати пташок на останній сторінці (бо 3 сторінки в кінці книжки - розмальовка, можна прикрасити на свій смак хлопчика і пташок). Ще в цього видавництва були цікаві книжечки з віршиками (але я не купувала бо не мала вже при собі грошей, та й у нас щось зараз вірші не дуже у фаворі )
