Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

А я, а я, а я сьогодні баааааааааааааагато зробила, ввечері вирішила зняти стрес-пару повних стаканів вишнівки і я така як треба(ловлю вертольоти і почитую вас)
2 важких тижні позаду, величезний мах роботи зроблено, будова-це страшна сила.....
з понеділка я у відпусці-це так круто
Лю всіх

 

Файний нині день.
Якщо не брати до уваги траблів з доками на візи- так взагалі ідеальний.
А вечір- просто ммм. Прогулялися вечірнім Львовом і шліфанули то все зустріччю з друзями. Щойно додому зайшли.
Нарешті я побачила нічні маршрутки. Нічого так. Звісно не таксі, та муж з малим так вперто хотіли іти пішки, що 7Н мені був за щастя.
Гарної усім завтра неділі.

 

Загнана коняка (я),думала,що відкине копита вчора,бо не було бажаючих пристрелити(ми самі).Правда,один бажаючий був і пробував мене словесно вбити,але дістав гідну відповідь і тепер говорить сам з собою.В результаті вчорашніх трудових подвигів не спала півночі,заснула аж під ранок,голова бо-бо.Мужа зробив чай і кличе мене.А я що,я горда,витримую паузу,бо нема чого свої нерви на мені зривати.Якось так.
Всім приємної святої неділеньки !

 

Ми нині не конче правильно працьовиті, і малюк встав з єдиним наміром на день нинішній- чим більше шкод зробити! От так і бігає від мене і до чоловіка- і так наслідив, і тут наслідив!
Тому вода в басейн нині донапускалась 1.5 год. замість 0.5; добре що хоч той басейн ми вчора з чоловіком героїчно вимили і майже набрали, бо те мале би нині нам не дало того зробити. Заробив вже нині мінімум 5 зірок, ну як за збиті літаки, за одну вже відстояв в куті- допомогло на 15-20хв.
В черговий раз подякувала Богу, і нам також, що живемо не в квартирі! Ніхто б з сусідів з нами не вітався....
Потішає мене коліжанка, що переросте. Але на моє риторичне "коли"- таке саме риторичне "а х.з" (виб

ачаюсь, що по англійськи, але то , щоб передати правильно емоційний наголос)

Тому як піде день нині- не відомо, але перші три години вже даються взнаки. Чоловік сказав, що він його нині на роботу з собою взяти не може і на форумівку я нині не попаду- відповідно. Тому "ай глед ту сі ю" отмєняєтца.
Певно кину я нині свої вареничні плани і піду казитися з малим, ну бо "єслі бунт неізбєжен - надо єго возглавіть" і буде вам щастя!
Дня вам прикольного на нині,

нуачо?

 

спека мене доконує, то проза. вчора було так зле, нині знову слабкість, задуха і т.д. лежу вдома, а мої кохані чудіки гуляють у парку. хотіла піти до церкви, але чую, що марна справа-не те що не вистою, навіть не висиджу на лавці. тому я вдома, на дивані, лопаю персики. і то типу врочистість.
К стає трохи малою вередункою

(криза 2х років?)

, самостверджується так би мовити і мене то часом дуже нервує, але все одно люблю своє сонечко безмежно
планів на неділю немає, бо з хати виповзу не швидше, ніж 9та вечора. хатньої роботи купа, бо ж вчора прохалявила, але ж нині неділя, тож варити\прасувати\прибирати ні-ні. будемо нині доїдати всі запаси овочів та фруктів і відпочивати.
о, ще згадала, що маю мега-врочистість- довишивала татові вишиванку!то я так на ДН йому пообіцяла вишити

,і хто мене за язик тягнув?

, довго вибирала взір, 2 рази міняла колір полотна, сумнівалася

ой вже ті вагітні гормони))

, і ось нарешті вона готова. залишилося пошити. швейна машинка барахлить, тому обіцяла собі, що віддам кравчині, але якийсь підступний внутрішній голос каже спробувати самій, бо роботи там небагато, але і побавитися треба буде, щоб все гарно було. словом, ще до завтра подумаю, і треба щось вирішити, бо на Спаса має бути наш дідусь як "нова копійка" у вишиванці

в селі празник

понаписувала....отакий в мене вінегрет у голові, звиняйте
усім гарного родинного дня!

 

Де парілка, яка парілка?
В нас все по феншую - басейн-хата-басейн. Ну і таки вареників наварила.. Тому всі ситі купані і спати не збираються, і ще загострення симптомів "чому". Тре вчитися медитувати, бо інакше .

П.С. каву не пийте нині- мені не допомогла.

І валер*янка також.

 

Мені то знайоме.І запитання ідуть на відповідь до бескінечності.Я почала також задавати зустрічні питання в тому ж дусі,і,коли дитині набридло,я на своє"чому" дістала геніальну відповідь:"Тому так".
Неділя,обід уже відбула.В хаті досить комфортно,не жарко.

 

Ну в нас ті "чому" вже трохи давніше прописались. Але тепер то як спортивний інтерес- питаємо до безкінечності і про те що знає також. Тому і діагноз- загострення! Одне спасіння коли спить!
Нині ще реально до обіду дотягнула- це вочистість. І таки починаю задумуватися над "оммммм". На форумівку не йду- це проза. Висновок: все добре! А чому? А тому, що рівновага, тобто 1+1 .
Якось так!

 

У нас теж до безкінечності,скоро 4 роки виповниться А чарівне,придумане нею"тому так" закінчує потік питань.Але на зміну підростає менша чомучка.

 

я так люблю читати ваші дописи. Ви така мегапозитивна жінка, що дай Боже мені не скопититися і років за 20 зберегти хоч часточку такого оптимізму і молодості

 

День був бомбезний Наше "збіговисько" вдалося на УРА! Трохи я на тих своїх коліжанок побурчала за розхлябаність і безпорадність

кожна з нас мала окреме маленьке завдання і чомусь тільки я до свого поставилася відповідально, решта нічого не зробила Ну, але то нічого нового

, ми дружно пореготали. Той табун різновікових дітей - від 2 місяців до 10 років, дуже мене вимучив. Але так натеренділися з дівчатами, що всі порозбігалися в прекрасному настрої по хатах. Я сьогодні отримала найкращі в світі компліменти - діти казали: Оля, ти кльова. А що може бути краще? Діти ж не дурять. По-перше, всьо "жеровисько" пішло на ням-ням, особливо мамина домашня варена кавалками картопля несолена з маслом

таке було замовлення

. Ше-м не виділа, щоб так лопали за щоки. По-друге, водяні розмальовки. От вони"порвали" всіх наглухо. Таке було нереальне захоплення, що ми всі були в шоці. Я правда боялася, що ті фарби з пальців не повідмивалються, але з милом змилися за секунду. З тим малювання взагалі був прикол. Після прогулянки містом ми прийшли до хати і дівки потащили свої чада до тулєту і мити руки, а я швиденько заскочила до кухні, дістала кєлішки і поналивала води. І тут, ще вилізло на скільки ми "плоско" мислим - кожна заходила до кухні і кричала: Шум

то моє таке "псевдо" зі школи. Від прізвища - Шумська. Одної коліжанки син почув, що ми її кличемо Гречка (теж від дівочого прізвища), то реготав довго, а потім вдома татові розказував, як маму треба кликати

, я після вина водку не буду. Я хитренько посміхалася, робила круглі очі і казала: як то не будеш? Ти шо, мене не уважаєш? Ні одна не відмовилася. Той сміх, коли я роздала дітям ті склянки і розмальовки, чув напевно весь центр. Про планшети і ВІФІ забули на годину точно. Шкода, що так масштабно ми зустрічаємося тільки раз на рік. Хоч, якби ми робили це частіше, то мабуть так класно би не було.
Галка сказала, що я спокійно можу переїздити в Швейцарію і організовувати свята. А я шо? Я не проти. Купуйте мені квиток і я буду організовувати ваші свята на будь-який смак
Ех, як же ж ми не хотіли розходитися. Але варіантів не було. Всі по домах, а закордонні гості на літак. Наступна така зустріч - літо 2016.
І ще я сьогодні спростувала міф, що одною ЖП на двої стільцях не посидиш. Посиділа - на форумівку теж зганяла, всіх присутніх бачила.
І як я тепер з такою дозою адреналіну маю заснути? Певно вишивання піде в рух. А вам всім - солодких і кольорових снів.

 

Треба багато встигнути і багато зробити,тому я вже на ногах.Планів багато,а що з того вийде,покаже вечір.Як не зійду з дистанції,то я буду молодець.Всім вдалого тижня.

 

не знаю, чи проза чи врочистість - почався токсикоз

 

Доброго ранку чи то дня,я ще не родила, але вже половину шляху ,щодо підготовки пройшла.
Правда далось мені це ой як не легко, поки ми з мамулькою обійшли пів центру і базару я вже ледве себе тягнула,бо та жара так стукає в голову.. дійшла висновку, що купити нічнушку по переду з розрізом,ой як не просто...все таке рагульське...вибір відсутній , тому купила що було, може на мене ніхто дивитись не буде яка я там модна і взагалі вроддомі не до того буде! Помітила ,що продавці дитячих речей , якісь такі не привітні...,може мені так везло, але злюки ще ті! Дехто навіть намагався мені доводити що забобони це погано, хоча я не купувала там ,бо просто річ мені не подобалась , а вони вирішили ,що не купую бо забобоннажах!
Прикупила нам нарешті постіль,ще один набір...довольна як "сльонь"! але тепер маю нову проблему , бо постіль двоспальна ,а ковдра півторачка, як то весело так спати))
Вчора бомбезно відпочили на карєрі, людей було море, вода пісочок супер...дітки бігали, але підлітки це щось...куріння, крики , паління пласмаси , "лизання у воді "перед дітьми , випивка,так обурило мене..і це притому ,що вони щей попросились сісти біля нас..надихавшись цього палива ми пішли...
Чудові вихідні минули, їсти хочеться, тому сьогодні не до відпочинку..в дома роботи багато..
Гарного вам понеділка, і початку тижня!

 

Половина дня позаду, а відчуття що то вже вечір. Ми нині гончі, хапальні і працьовиті. Але я не проте.
Тре було чоловіку до міста, ну і ,звичайно, як же без нас. Малюк свого біговела до багажнику затарабанив- то знач буде рух. Поки наш тато вів бесіду з дядями- ми гонили по скверику на біговелі-велобігу. Але ходити можна було лише по асфальту! Моє свободолюбиве дитя 2 рази потрафило в г...о! І то я з нього очей не зводила, щоб не вчудив чогось. ВЕСЬ газон, ну прогалинки в 40см. квадратних я не рахую, в гі..і, і не факт що лиш собачому. Капец- центер міста! Как там у класіка- звєзда в шоке.
Я таки певно ідеалістка, що очікувала від невеличкого скверу невеличкого затишку.
І на пряме запитання дитини "чому так багато гамняшок?" Я спромоглась лише на "то собачки так зробили". МАлюк мені певно не повірив, бо перепитався "ТААк багато собачок?" . Занавєс. Я просто відвикла від цього і воно мене вразило, а інші мами з дітками не звертали на це уваги; і на дядю якогось, що "справляв малу нужду" теж не звертали уваги...
Твердження "людина звикає до всього" нині переїхало на поличку аксіом, для мене.
Давайте залишимо в своєму серці хоч 20% на" возмущеніє"!

 

Я вернулася в сім"ю! В суботу повернулася з милих серцю Карпатульок і сьогодні доживаю перший робочий день. Як ви тут витримували ту спеку?? А ми собі на свіженькому повітрячку "горбок-потічок-малинка-афинка-грибочок-лісочок-млєко-сир-яйка", плюс карти, винце, пивце, динька-кавунчик і періодично "шляк би трафив автодор", коли дуже вже хотілось людей побачити. І так 6 днів поспіль. Піду на пенсію - поїду в гори, чесслово. Тільки не в хату на найвищім версі, бо то вже понад мої можливості )) Процес акліматизації тяжко, але іде. Сиджу у футболці з грейпфрутом і "непереводимой игрой слов" і хочу чогось цитрусового і до того ще чогось непереводимого-непонятного. Винця, чи що? Прийду додому- перевірю свої здогади.
П.с. люди, в яких ми поселилися, на повному серйозі думали, що мої батьки приїхали з двома своїми дітьми - тобто зі мною і Павлуською моїм (так якби пізнє, чи й не дуже пізнє, дитя ). Гг, а я тут за молодильним кремом збиралася.. сестричка .

 

Я в легенькому шоці.
День так гарно починався, чудовий настрій, нарешті втілила давно задуманий похід до перукаря, змінила трохи зачіску.
Але все змінив один телефонний дзвінок. Не думала, що в один момент можна так зіпсувати людині настрій.
Сиджу в трансі, стан такий якби хтось завалив лопатою в писок.
Гарно тиждень почався. Йду пошукаю когось хто мене вислухає, може стане легше.
Всім гарного дня

 

5 душ за день. Утеплені будинки- то рай взимку. А влітку без кондюка, то термос.

 

В нас утеплений будинок, але , мабуть, правильно утеплений, бо температура в середині 22 низ і 24 верхній поверх. Без кондеціонера. Погодьтесь 10 одиниць перепаду і ви мене тепер розумієте, що на форумівку я не дуже хотіла їхати.