Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
то правду кажуть, що ремонт який триває більше півроку закінчити практично неможливо. Його тоді можливо тільки припинити . В сенсі того, що сісти і визначити нові межі, відповідно до сьогоднішніх своїх обставин і можливостей. Переглянути попередні вимоги і забаганки. Що вкрай вже необхідно, а без чого можна і обійтися. ТОді з являться нові межі ремонтних робіт, які, цілком можливо, будуть доступні до реалізації в кілька місяців. ТОбто- ремонт припиниться . Бо починаючи ремонт люди часто реально не оцінюють фінансових своїх можливостей. А то зараз навіть в найкращих розрахунках ще на 4-5 множити треба. чесно кажучи, нам би теж дуже не завадив вже ремонт. Але, переживши за 20 років 2 ремонти на різних квартирах, та враховуючи теперішні умови життя загалом,зараз по іншому на те все дивлюся. Не хочу зараз знову закопуватися в ремонти і жити "завтра і колись"
Ех, мені хоч би якоїсь мудрості, коли погодилась на капітальний ремонт, ну а тепер як то кажуть "назвався грибом - лізь у юшку", тому мусимо і ще раз мусимо закінчити. А то в тих горах-Карпатах будівельних матеріалів і будівельних порохів навіть і жити не так просто, а про дітей я взагалі не говорю.......
моя мама в обмороці, що в мене в коридорі вже рік замість люстр висять лампочки ілліча, а ми у відпустки катаємось, бо "за ті гроші вже можна було б ..." Але нащо я зла і нарвана маю під тими люстрами сидіти ціле літо, якщо можна відпочити, а з вересня помаленьку відкладати на люстри?
До теми ремонту - то і моя жилетка.... Вже 2 роки живу в таких умовах, про які ніколи б не подумала до того. Рівно 2 роки тому ми одружилися з чоловіком і перейшли жити в стару квартиру його батьків, в якій вже давно ніхто не жив і умови, як на початку 90-х. Спочатку думали робити ремонт самі, одну кімнату розмили ту стару побілку, півроку свекри обіцяли забрати свій мотлох (стінку, поломані диван і бойлер, бо то все супер потрібне і боронь боже викинути), досі не забрали. Вирішили зібрати гроші на майстрів і повноцінний ремонт. Весь мотлох закрили в маленькій кімнаті, живемо в одній. Поки трохи зібрали, чоловік вирішив ризикнути і вкласти в щось невеличке і своє, ще й мої батьки підтягнулися з допомогою , і ось чекаємо на здачу нашої квартирки та початок ремонту. І хоч я себе заспокоюю, що скоро (+/-) все зміниться, будемо жити в теплій світлій хатці, ще й своїй, але все одно так важко того дочекатися От і приходиться жити в холодній, темній, сирій квартирі, в міжсезоння від холоду зуби трусяться (хоча рахунки за тепло ого-ого, то всьо переваги першого поверху панельки з північної сторони ). В туалеті сиро і з каналізації тягне що не роби, підлога погрижена собакою (до ям), шафок на кухні нема (бо так провели газову трубу з лічильником, що хіба під замовлення меблі робити), темно, дивна бузково-сіра побілка і всюди темна коричнева плитка на стінах, проводка стирчить зі стін і купа старих меблів, які не подіти і нові натомість ніде примостити (ледве ліжко нове знайшли куди впхати). Навіть друзів незручно запрошувати, хоча ми дуже комунікабельні Але робити ремонт тут зараз, витрачати вкрай необхідні кошти та й сили, щось геть не хочеться. Тішить лише думка, що з коханим разом всі тимчасові труднощі переживемо, лиш би не гірше...
В нас від фундаменту і до внутрішніх робіт працював майстром один чоловік. Він на різні роботи сам собі підбирав помічників. Конфліктів не було жодного разу. Якщо виникали якісь питання, він фахово обосновував свої дії, чому зробив саме так, а не по іншому. Витратні матеріали і тд тп купував він сам за свої кошти, які було йому повернуто за деякий час. Ніколи не дьоргав по дрібничках. Останній раз по розрахунок прийшов сам через місяць після завершення робіт. Навіть так буває. --- дописи об"єднано, Jul 20, 2015 --- В таки житлових умовах можна здоровя втратити. Хоча б мінімально треба щось зробити.
Дякую за підтримку Здоров’я не втратимо, хіба осені сирої боюся, бо тоді реально холодно (а обігрівача не включиш, бо проводка така що щось постійно виб’є, то проблема цілого будинку), а от депресію заробити можна точно. Планую до осені перекатати стіни в теплий колір і перетягнути мотлох в більшу кімнату, в маленьку перенести лише ліжко, купити якийсь комод, що вже для майбутньої хати пригодиться і якісь дрібнички. Таким чином відгородитися від старих речей. Але найбільша проблема, то санвузли і кухня, бо за ними неопалювана аптека (переробили з квартири), відповідно стіни сирі і холодні, плитка почала відслоюватися, тут варто робити теплу підлогу, та й нова плитка+сантехніка потягнуть на порядок більше коштів, ніж побілка. Тому обрала миритися і мріяти Бо тут лише капітальний ремонт вирішить проблему, а сирість і темрява - так і залишаться, що не роби. Я виросла в ідентичній панельці, лише у сонячній квартирі на 5 поверсі, і навіть коли там були лише радянські шпалери, диван і коробка на яку я складала іграшки, все одно було тепло, сухо і світло. Зрозуміла, що природна інсоляція - одна з обов’язкових складових нормального житла. А ще що найбільше вводить в сум - гранітні чорні підвіконники, з яких пам'ятники роблять. Не знаю, хто таке взагалі придумав, вони мені цвинтар нагадують, а свекрам чомусь так подобаються, що заборонили нам міняти. І густі-густі грати Ех, трохи нажалілася, та все ж прийшла до думки, що в людей є значно більші проблеми, що мої у порівнянні з ними - квіточки.... Тим більше світло в кінці тунелю видніється. А переломним момент був, коли почала шукати орендовану квартиру, щоб втекти з того всього і на роботу пішки ходити, так на таке надивилася з пропозицій, що тішить що тут хоч грошей за оренду не платимо, бо пропозиції ще ті були
Сильно захворіла моя сусідка..дуже сильно.. Любочка. Я ще її іменувала своєю " свекрухою")), бо дуже вже вона переймалася, хто прийшов, хто пішов, як я виглядаю, як поводжуся, як дітей виховую)). Трохи нервувала вона мене ( ото дурне я). Завжди при макіяжі, манікюрі, вдягнута зі смаком. Дай Боже їй з лікарні повернутися, так шкода(((
"Заробили" ми сьогодні круто. Можна було кілька місяців сидіти, нічого не робити і не мати знову проблеми. Стояла собі машина під завантаженням, а шумахер на погрузчику з сусідньої рампи не розрахував і не вписався в поворот, а вписався просто в тягач В результаті розбитий бампер, фара, протитуманка, відбита підніжка, розрізане колесо і купа вм"ятин. Той пацан стоїть, очима лупає, щось бекає. Водій в шоці. Мій вантажовідправник розводить руками і влаштовує скандал, що в нього рампа заблокована. Директор фірми, де працює той гонщик, каже, що то проблєми "індєйца",а грошей він звичайно не має - там сума вималювалася в 65000 грн. Страхівки каско в нас нема, бо машина не нова, а там така сума вимальовується в місяць, що змісту працювати нема. Пересварилася з своїм замовником, бо він не хотів, щоб йому мєнти крутилися біля складу. Ледво перевантажила то що було вже загружено по інших машинах і відправила на Львів. Настрій ніже плінтуса. До кінця сьогодні так нічого і не вирішили. І варіантів-то не густо.
Хочете розкажу про одну з найгірших відпусток? Вибрались ми в Шацьк до мами. За 10 днів купались три дні, весь інший час було як не вітряно, то прохолодно. Пережили з 18 на 19 липня кошмарну бурю. На наступний день йшли по селищу і не було жодної стріхи, критої шифером, з якої б не зірвало пару листків. В кожному дворі повикручувало поламало дерева. А ще в моєї дитини сезонна якась алегрія непонятно на що. На другий день відпустки малому заклало носа, засльозились очі. Вдень ще більш-менш, а вночі - караул повний. Хотіла сходити до місцевого лора - в відпустці. Місцеві аптеки - нічого протиалергенного не мають. На Супрастіні і Риназоліні протримались ще з тиждень. А далі плюнули і повернулись до Луцька. Тепер пшикаємо носа Фліксом, малому вже легше. Були й плюси: малий мав свою власну пісочницю, цілий день на вулиці, трошки загорів, побули в мами.
Купіть собі плівку в будівельному маркеті і заклейте. Ми так робили на старій квартирі, коли вже було вирішено її міняти, але ще треба було якийсь час пережити. Щоб не миритися зі старими облупленими підвіконнями.
А нас обікрали. Залізли в підвал і вкрали чоловіка ровер. Так шкода... Якраз вчора кажу, що щось ти давно на ровері не їздив. А нині зранку пішли у підвал, а там двері навстіж, колодка відімкнута, і ровера нема. І так дивно, що не пішли далі, бо за наступними дверима, що не замкнені, стояв ще ровер малого, новіший і кращий. Хапнули і втікли. Найгірше те, що то не чужі. Ми живемо у будинку на 4 сім'ї, в тупіковій вулиці, де всі про всіх все знають. Ось хтось і навів... Ну але ровер не повернеш. Викликали міліцію, пів дня на них чекали, але шансів малувато, хоч маємо всі документи на ровер, і номер рами. Але я щось зовсім не вірю, що його знайдуть.
А це не факт. Бо якраз з мамою говорила на цю тему в п'ятницю. В них в будинку також "розбомбили" декілька підвалів. І я вже не вперше за останній час чую, що обкрадають підвали.
Лише власники роверів зрозуміють, що то за втрата У моєму місті багато крадіжок. Чула лише про один успішний випадок за участю міліції за 5-10 хв після крадіжки міліція вже була викликана і прочесувала район Декілька роверів повернулись власникам завдяки активним пошукам самих же власників та їх друзів, знайомих Переглядайте оголошення в інтернеті про продаж один велосипед продавали в іншій частині України десь через рік після крадіжки - власник повернув його собі, завітайте у місця продажу б/в велосипедів, поширте оголошення про крадіжку на форумах і в соціальних мережах будьте пильні! Шахраї можуть телефонувати і вимагати гроші за велосипед, якого у них нема
Маю ниточку перлин, вчора в пориві хотіла їх розщепити і розірвала зразу біля кріплення, випала одна перлинка, але зав'язати неможливо, бо дуже коротка ниточка. Що тут робити? Куди податись?
Ну як на мене трохи дивно виглядає, коли залазять в підвал і беруть лише ровер, хоч там було ще ціла купа кльових речей - ровер малого, автохолодильник, намет, колеса, соковитискалка, моі практично нові лижі, шоломи тощо. Зараз ми то все забрали, але ж нічого більше не взяли. Я впевнена, що то хтось навів, є на кого думати...
Ну, в такому випадку я з вами згідна. Добре, що хоч все решта вашого добра не брали. Бо в мами в будинку брали все підряд, і навіть закрутки. Аж страшно робиться, такі речі творяться в нашому місті останнім часом.
І ми з чоловіком жаліємо. Тому в цій квартирі теж родичі в шоці від того в що ми вкладаємо свої фінанси. А лампочки ілліча так і висять. Ремонт робили інші люди. Ляпота. Моя жилетка- знов розчарування в людях. То певно мої граблі- таких людей знаходити, від яких потім в шоці))).
Наробив мені сьогодні пакостей один перевізник. Так мені прикро, я дуже поважала ту фірму, багато з ними колись працювала, як щось не знала - консультувалася і ніколи не могла подумати, що вони можуть творити такі підстави. Фефефе А ще кілька тижнів тому власник тої фірми жалівся, що нема роботи і більша частина машин стоїть. Я, наївне теля, вирішила зробити добре їм і собі, спочатку думала, що то водій робить пакості, а потім виявилося -зрозуміла, що то така стратегія. Ще й перед замовником виглядала повною дурепою. Ну ж знають мене 15 років і такі витончені схеми продумували, що хтось новенький повівся би на раз-два. А я збиралася загрузити їх роботою по повній програмі на місяць точно.
Тріснула сьогодні рама у нашого візка - не витримала таки тяжкої Владової дупці А я без візка як без рук - малий не ходить в заданому напрямі взагалі... Я думала що ще і в садок на ньому будемо їздити... Маємо ще тростинку (купували для поїздок бв), але вона теж не довго витримає якщо користуватися щодня - колеса і так губляться увесь час. Задзвонила в майстерню по ремонку колясок, заспівали мені 300 грн за ремонт , та ще й "привозьте, подивимося чи взагалі можна поремонтувати"... Шукаю тепер десь поблизу арогонне зварювання на СТО киньте мені хто знає в карму адреси чи телефони СТО в Личаківському р-ні Але хто зна чи довго та зварена-премонтована рама потім витримає
Знайомі варили минулого літа,то досі активно юзають возика. Але де варили зараз не спитаю,бо вони у від'їзді
