З перших днів, точніше з 3,5 тижня я здогадувалась, що там дівча. Хоча до вагітності хотіла хлопчика, а чоловік марив доцею. На першому УЗД лікар схилилась до думки, що все-таки там дівчинка, хоча ще не впевнена. Через два тижні маю 2 УЗД, вже з нетерпінням чекаю, щоб зустрітись з малечею і дізнатись, хто ж насправді живе з нами. А до животика ми звертаємось - метелик, крихітка, малятко. Тобто, щоб так конкретно, то ні.
Дмитрика відчувала з дня, коли зробила тест. Сергійка... злилась, коли казали що "мусить бути дівчинка" Вірусю не відчувала. Була в якомусь майже шоці, коли дізналась в 34 тижні, що дівчинка. Ходила і звикала до того факту цілих 2 місяці. А зараз так тою дівчиночкою тішусь, що, здається, ве життя вона в мене була.
З першою вагітністю не відчувала, та й не моло це для мене жодного значення, молилася тільки, щоб все було добре і дитинка здоровенька, а чоловікові постійно снилося, що в нас доця. З другою, було інакше, як тільки завагітніла відчувала, що там хлопчик, навіть дещо з одягу покупляла ще в перші два місяці. Чоловік сміявся, щоб потім не буде кому роздаровувати, бо у всіх дівчатка. Моя інтуіція мене не підвела. Але якщо чесно, дуже хочеться потім, років так через 5-10 ще однієї донечки.
Аналогічно , от тільки ми на 100% не знаємо, хто 3 там сидить - партизан ще той. На першому УЗД сказали, що хлопчик з великою ймовірністю, на 2 - маля було повернуте спинкою й ще не перевернулося - то теж не було видно - й так й сяк крутили - сказали, що наче на хлопчика схоже, але знову таки, на 100% гарантії нема, бо ніжки схрещені були. А на 3 раз - так смішно було - Слобода каже, що мол, стать не скаже, бо не видно, але ми напевно й так знаємо з попередніх УЗД. У нас з чоловіком були такі витягнуті лиця...Й хором "Ніііі...Ми точно так й не знаємо". Тому в нас маля-сюрприз . Хоч я думаю, що там таки хлопчик - принаймі десь 10 різних он-лайн й не дуже тестів прогнозували саме хлопчика, лишень 2 - дівчинку - один з них доволі цікавий - по значенню ХГЧ - типу чим більше те значення до крайньої межі (максимальне на відповідному тижні) - то дівчинка, а чи менше значення - то ймовірність хлопчика зростає..Перевірила на 3 коліжанках/знайомих - збіглося, але то надто мала вибірка....
Я сьогодні як ставала на облік, то лікарка слухала серцебиття і спитала чи в нас дівчинка, я сказала: "Обіцяли хлопчика))". А вона так тихо: "Дивно, серденько як в дівчинки. Але це дуже добре, якщо хлопчик"
в першу вагітність думала, що в нас буде хлопчик, а чоловік казав, що 100%-доня. маємо Катрусю а зараз взагалі не знаю. на першому УЗД нічого ще нам не сказали хто там сидитьчоловік схиляється до думки, що синочок. а я з тими хвилюванням згодна на все-доня чи синочок, або здоровеньке скоро, сподіваюся, дізнаємося)) а мама моя жартує: "Що ж ми будемо робити як там хлопчик? Ми ж нічого про них не знаємо"В нас в найближчій родині одні дівчатка-Кетрін, ми з сестрою... а я кажу: " нічого, будемо якісь навчальні відео в інтернеті шукати, як поводитися з хлопчиками"
З малим дуже сильно відчувала, що хлопчик. Сумніви були, звичайно, але я знала, що буде син, автоматично тягнулась до хлопчачих речей, навіть спеціально в Антошку сходила глянути на пацанячі іграшки такими страшненькими тоді вони мені виглядали у порівнянні з дівчачими)))))) чуть не плакала) Цього разу наш татко з старшим братом теж були налаштовані на хлопчика, і я більше до синочка схилялась, але стосовно дитини постійно вживала "вона". Таки вона)))))) Якось трохи незвично. Навіть незнаю чому... Коли вибираю подарунки своїй похресниці - впадаю в легкий ступор і щодо іграшок, і щодо одягу, ну не шарю я в тому. Похресникам скуповуюсь за 15 хв без вагань і промахів. Може якось підсвідомо налашувала себе, що з пацанятами легше.
о, я теж вже тему про гігієну хлопчиків прочитала вздовж і в поперек, а за решту якось не дуже переживаю. Як і всім мамочкам, найголовніше, щоб здорова дитина була, а далі прорвемся)).
Можливо за тиждень і я знатиму хто в нас, то скажу вам чи підтвердиться ця ймовірність) Я не відчуваю хто у нас буде, але в мене якесь дике бажання мати доню, от і борюсь з тим, бо якщо буде хлопчик - аби не ображався на мене за такі бажання, але уявити можу лише, що то дівчинка)
І нам обіцяють уже давно хлопчика....І по якихось таких календареках, і по УЗД три рази казали, що син. Татусь радий....що перший син має бути. Хоча у мене сумніви ще інколи виникають...Але все куплено як для хлопця...Та і животик ніби такий...Ну, але як уже буде....Всеодно наша манюня...яку у любому випадку будемо любити
По всіх "народних" методах визначення статі в нас мав бути хлопчик і на першому УЗД лікар це підтвердив. Яке ж було наше здивування на 28 тижні, коли УЗДистка роздивилась там дівчинку! Чоловік надіявся, що вона щось напутала, бо дуже хотів сина, та й на наступних УЗД статі вже не було видно. В мене взагалі ніяких відчуттів не було, трохи було важко "переключитись". Моя мама і сестра до останнього вагались і не ризикували купувати дівчачий одяг. Але найбільший прикол, коли ще тільки дізнались про вагітність і вибирали імена, то хлопчачого імені в нас не було, ніяк не могли придумати, а на дівчачому зійшлись одразу.
В нас завжди на маленьких термінах було видно "хто там", а з малюком- то шарився аж до 16тижня. але чоловік, якимсь шостим чуттям, відчував "хто там". Ще жодного разу не помилився.
я теж не знаю) чоловік вже так чекає 30 тижня, щоб дізнатись. Тож після 30 тижня планову узд? --- дописи об"єднано, Jul 23, 2015 --- мій копався і узд апарат не дуже якісний був, не побачила лікар.
Так. Казала лікар що ніби дівчинка, але точно вона не бачить. Ми теж. Мали УЗД на 20 тижні, наступне на 30 має бути.