Я знаю, що російський Зараз він у нас Андрійко або Андрюсик, а в період з народження десь до 6 міс. він був Андрюшкою (не знаю чому). І нічого страшного в цьому не бачу.
моя свекруха- ще та українка. але одного із своїх внуків любить Андрюшкою називати. взагалі-то Андрійчик чи Андрійко, то словоформа, яка пов язана з похідним російського варіанту "Андрейка" ну а Владиславів Владіками і Владюшами дуже часто називають.Оскільки це ім я - досить популярне, то навіть дуже українські родини називають хлопчиків Владами і називають в різних словоформах. ТО все так індивідуально, що основне, щоб дитині і батькам подобалося. Я би менше всього заморочувалася при виборі імені для дитини питанням " а як же там комусь колись в голову стрільне покликати ". Діти в підлітковому віці в своїх компаніях ще не так імена перекручують один одного. І це вважається у них "круто" . Дитина сама скаже сторонньому, як до неї найкраще звертатися ( он мій малий не любить повної звичної форми імені . Він всім каже, як до нього звертатися. А попробуй його ласкаво-зменшувальною формою покликати, то взагалі вдасть вигляд, що то не до нього звертаються.
Як там у казці про ріпку??(до слова, в редакції Івана Франка) .. Були собі дід Андрушка та баба Марушка... А ще маю двоюрідного діда Андрія. Його дружина говорить до нього ніжно так - Андруша. Чогось воно мені зовсім з АндрЮшею не асоціюється.))
Та то ж Юстинка Я свою деколи кличу Жустіна, або просто Жу, для різноманітності. Взагалі наша мова тим і гарна, що можна з будь-якого імені накрутити щось таке, що буде пасувати конкретній дитині. Правда мою Терезу ще жодного разу не зменшили і не придумали якоїсь іншої форми сторонні люди. То тільки в мене набереться десяток варіантів, як її кликати.
То мої особисті "бзіки")) Вуха чогось не сприймають російськомовних форм. Якось своє миліше Ой, точно! У мене прапрадід Андрушком був все життя)) Якось аж дивно. Ніби дійсно схоже неймовірно, а тільки зараз це зрозуміла.
Якщо подобається, то страшного нічого немає. Але інша справа, якщо людина категорично не сприймає російську форму імені чи свого чи своїх дітей. Ій таке звертання буде неприємне.
Мого чоловіка Олексія рідні кличуть Лесик, або Олекса, чи Олексій, здавалось колись, що дуже офіційно,а йому подобається, бо солідно Але коли чую, що його хтось з роботи Льоха, чи Льоша називає, то хочеться по писку заїхати. На свиню в селі кажуть льоха.
Далеко не всі будуть самостійно вибирати форму звернення. Якщо і так, то людина може корректно пояснити що так ж не припустимо. Якщо не доходить - не відкликатись на таке звернення. Мене, якщо чесно, дивують останні дописи. Мягко кажучи. І так, я вважаю то русофобством обирати таке ім'я щоб, не дай Боже, звертались "на російский манер". А на польский? Француський чи німецький? Будь-де будуть казати так як їм язик повертається. Зрештою знову ж таки завжди можна виправити. І про Владіків-Владюх.. В мене мій Владислав звучить на всяк манер. Від того що до скороченого Влад додати -ік ім'я не перестане бути слов'янським. Як не крути.
Додам, що ще частіше мого чоловіка кличуть на англійській манер Енді або Ендрю, то він теж не втомлюється виправляти. І теж дивно читати, що бажання людини, щоб її ім'я називали на рідній і милозвучній мові вже розцінюється як якесь там "фобство".
Як до людини звертатимуться обирає сама людина То я писала не конкретно до Вас а до отого "так не назву бо перекрутять на російський манер".
Відповідає - то є моя особиста думка, і моє побажання. Попросила, якщо хто буде чути гарне ім'я, яке б підходило під мої критерії, то написати, а не кидатись образами, і переконувати в чомусь! І до речі, щодо - не можу погодитись з вами на 100%. Особливо, що стосується дітей, підлітків, які з тих чи інших причин потрапляють в нове для себе середовище. Бо в більшості вони намагатимуться пережити стрес переїзду, і стати "своїм" в чужій компанії, а не диктуватимуть умови. І вибачте, але таких випадків є багато, надивилась. Отже, підсумую - якщо хтось почує/згадає таке ім'я, як в моєму описі, поділіться, буду вдячна. А ні - проходьте далі. Давайте будемо взаємоввічливими, і не засмічуватимемо гілку тим дівчатам, які захочуть щось для себе почерпнути.
А мого двоюрідного брата Михайла батьки як почали змалку кликати Міхал, то так і дотепер закріпилося, хлопцю вже 20 з гачком. Навіть не знаю, чому така форма виникла, бо як такого польського впливу немає. Міша нікому язик не повернеться назвати, навіть здається, що то зовсім інше ім'я.
Як завжди змішали горох з капустою. Це, якщо я правильно зрозуміла, камінь в мій город кинуто, бо імена наших дітей одинакові. І про закінчення -ік я писала. АЛЕ я ніде не писала на кшталт "О як то жахливо". Я лишень написала, що мені це не дуже подобається, коли звуть так МОЮ дитину. Комусь подобається -це добре, мені не дуже - це також добре. Всі ми різні, всього на всього. Для чого все приміряти на себе.
А як щодо імен Орест, Остап, Назар, Захар, Тарас? В цих імен взагалі немає коротких форм, а лише зменшувально-пестливі: Тарасик, Остапчик.
це дівоче ім"я. --- дописи об"єднано, Jul 22, 2015 --- в чоловіка брата двоюрідного Орко називають -дуже мені не подобається. мого брата в школі так називали. до будь-якого імені можна таке придумувати, тому, якщо цим заморочуватись, то можна дуже довго вибирати. але в кожного свої заморочки- ось я вибирала такі імена, щоб потім не можна було називати наприклад Ірка, Галька і т.д.
