Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

" Какоє добренькоє утро"---ліньки шукати цитату.
-"Розбудив мене дощ..."
Розбудив мене дощ.Так добре спала.А прокинувшись,не лягаю вдруге,бо потім дуже болить голова.Вночі мене внучка розбудила зі скаргою на головний біль.Що то таке з нашими головами робиться...Малеча ще спить,треба придумати ,що приготувати на сніданок (у дітей він пізній,можна до обіду прирівняти,люблять поспати),бо третій раз смажити картоплю вже перебор.

 

ееех, я завжди добре сплююю. І щось нечемне мене піднімає.
Як завжди о такій порі п"ю каву і збираюсь на роботу. День сьогодні обіцяє бути насиченим. Пройде під гаслом - встигнути все.
Як завжди))
Врочистість - то є ремонт на кухні. трохи просувається і то вже врочистість. 22 липня, ще трохи і 1 вересня зі школою будеде літо поділось...я чекаю на свій городній врожай помідорів, якщо не обдеруть сусіди, то буду мати багато. і я вже хочу рожевого домашнього помідору, солодкого і соковитого.
Десь так.
Всім гарного дня)

 

Ех,маладєжь...А мій добрий сон приходить не часто.

 

ДОброго раночку, дівчата))
як то добре що падав дощ. свіжо і гарно) така якась вимучена, виснажена, Жозефіну свою навіть на ранішнє тренування не підняла( варю кавусю собі і буду збиратися)) наіюся що день буде спокійний, без дурних якихось заяв і підколів - не люблю таке страшно)))
всім цьом-цьом) біжу бо чайник закипає)

 

Доброго всім ранку!
Я вже дві години не сплю. Температура вимордувала мене цієї ночі жахливо. І маю підозру, що підхопила вітрянку.
Піду до лікаря послухаю, що він мені на то скаже.
Доня ще спуняє і я подумую чи мені не прилягти біля неї, може і вийде трохи поспати.
Потім ще забіжу відпишуся.
Всім гарного дня

 

Дізналась гарну новину, але трохи збентежена нею...
Капучіно випите, нектаринка згамцяна і більше нічого не зроблено, але то поки що.....
Йду погодую синочка і буду закидати прання.

 

І я вчора дізналась, що наша знайома народила хлопчика
Спекотний тиждень дається чути - я набрякла, стомлена і без будь якого бажання що-небудь робити. Мені б спати цілий день і періодично смакувати персиками та абрикосами До речі, про фрукти. Щось я в шоці від цін на них: 5 нектаринів, більших правда, - 40 грн.! Таки треба чекати маминих, домашніх. Надіюсь, залишилось ще не довго
Вчора трохи шопінгували і прикупили одягу для чоловіка, а для себе нічого не знайшла. Пощастить наступним разом, мабуть
Кожного року, починаючи з літа, я рахую дні до нового року

залишилось 162 дні! юхууув! Марта- @Музик теж, пригадую, чекала НР

Цьогоріч додалось очікування декретної відпустки Ітого - залишилось 6 тижнів та 2 дні і, ура!, ранковий підйом не швидше 10 години! Чекаю, не дочекаюсь!

 

В мене якись такий кавардак в голові. Мама у вівторок летить в Амстердам, а звідти в Нью-Йорк. Сьогодні в нас на роботі телебачення Мене ніби посадили у вагон, який мчиться на повній швидкості, а куди - ніхто не сказав

 

А я, а я - якась депресивно розгублена і хаотично хапаюча за все можливе. І то зле, бо найкраще мене приводить до тями спокійне і запліснЯвіле болото. Мо я черепаха? Хоча зараз я більше п*явка, бо за всі свої страхи я точу кров з чоловіка. Нуачо? З кого я ще маю її точити? Не з дитини ж!
Є і позитивна врочистість- намагаюся стримуватися і включати мізки. Останнє вдається неахті, ну але головне що є намір.
Якось так і живемо. О - вже вода на абрикоси закипіла, йду мартенити, бо ще ікру кабачкову напланувала зварити. Гори-гори, маскальський газ!
Дня вам наповненого любов*ю: до України, батьків, дітей та й просто ближніх.... І просто чужих людей.

 

@nibysh я теж п"явка, і з того чоловікові гірше не буде, повинні ж вони нас хоч би трішки підтримувати як то кажуть і в горі і в радості, на нас більше відповідальності в житті випадає а він - робота, телевізор чи комп, полювання, і все , хіба тицьнеш пальцем тут допоможи тут зроби.
Проза- літо минає швидко і без відпочинку, діти до школи не готові, медогляд не пройшли, вишиванку малому тре купити, і все решта теж бо ростуть як на дріжджах

тре вибратись в хуману

, коротше повний завал.І погода вбиває.

 

В мене теж малий до школи взагалі не готовий. І от ніби я так чекала того моменту -- коли перший раз в перший клас. І так хочеться все аке гарне купити, а що купувати -- не знаю...

Не знаю які зошити, які олівці, який портфель, який спорткостюм, яке перезувне, які кросівки... Не знаю, чи форму вже купувати, чи вже всі в класі будуть однакову брати? Яка краща? І ніби в інших темах щось на цю тему радять, але і запам"ятати хороші фірми важко, і немає однозначності у тому що краще.
Певно треба просто йти в магазин і купувати що подобається і по ціні підходить. Ну а далі -- методом проб і помилок.

І про медогляд: то треба до всіх лікарів талончики брати чи медогляд можна і без талона в живій черзі?

ой, а я, певно, змія ядовита. Бо щойно так на чоловіка ядом порскала, з такими матами з хати випровадила. Я просто попросила: "закрий рот", але він на кожну мою фразу мусив щось відповісти.... (то як в анекдоті про мужика, який боявся вилізти з-під ліжка: вилазь-невилізу-вилазь-невилізу. останнє слово мусить бути за мною!) Ой, мужики... І що найголовніше, що він пішов з хати (ну не ПІШОВ із хати, а пішов дитину на плавання везти) із стовідсотковою впевненістю, що він правий. Ну і я теж себе винуватою вважати не збираюсь.

 

Проходила з малими медогляд в поліклініці, то до кардіолога не мали талончика, бо в реєстратурі не знали чи вона є вже на роботі після відпустки, то питала за талончик, але я не доносила їй, якось пронесло. Інші якось ніби і не вимагали. Мала- то дала, але ніхто не питав. Думаю можна дивитись по ситуації- якщо питають - то можна йти взяти в реєстратуру, а ні - то добре. Всеодно - жива черга на першому місці і ніхто не поступиться своєю чергою. Врочистість- майстри докладають бруківку і на подвір'ї буде - красота, ще треба тільки зелену зону - зробити. Але то вже прийдеться - самім. Проза - на всього пішло і піде купу грошей. Малий на більшу половину до школи вже готовий, тільки не ясно, що там з тим підручниками. Вчителька ще дзвонила. Авось може держава виділить гроші на підручники. З медогляду - треба тільки хіругра пройти - але він у відпустці, хіба їхати на Орлика.

 

ага, щас) Ото щойно чоловік був у поліклініці хотів взяти талони на наступну середу і жодного не було, до хірурга, невропатолога, ортопеда вже на місяць все роздане... То я взагалі без талонів піду

О, і мені треба бруківку, але оскільки цього року там багато земляних робіт було, і територія похила, то сказали на рік гравієм засипати -- щоб втрамбувалось. Ви таке робили?
І зелена зона -- то моя проблем. Я маю фантазію на ремонт, будинок за моїм проектом зроблений, маю фантазію до ще чогось-етакого

нє-нє, не до рольових ігор)

, а от до ладшафтного дизану -- нуль. Я навіть не знаю, де пісочницю зробити. А так хочеться якихось фонтачиків, клумбочок, чогось цікавенького... Але мені казали, що ладшафтний дизайнер -- це дуже дорого. Може б то який добрий студент на халяву

багатодітній сім"ї)

допоміг

 

А я вчора ввечері нарешті "вернувся домів" . Ух, 10 днів у мами в гостях то забагато - я вже почала таки з нею сваритися і тааак хотіла додооому... Коротше сьогодні "как я рад, как я рад", бо вже за Львовом скучила, за чоловіком скучила і за своєю (навіть не дивлячись на те що вона не зовсім моя, а орендована ) хатою скучила.
Влад стійко переніс дорогу в душному автобусі, потім в маршрутці, але все мене питався "їдем даєєєко-даєєєко, на озєйо їдем?", ееех, я його трохи "обламала" що їдемо додому, а там хай тато керує - може таки матиме час, натхнення і трохи грошей і колись на вихідних ми таки ще помочимо ноги (але вже не на Світязі а в "близькольвівських" калабанях ).
Дитина вигуляна, спить, а у мене стільки роботи назбиралося - що то значить муж сам хазяйнував - приходив з роботи і лягав спати але поміж тим якось умудрився все засвинячити . Плиту і гору посуду помила, "дохлі" огірки з холодильника викинула, поміняла постіль ще вчора, тепер по плану ще треба їсти наварити (бажано на два дні зразу, щоб завтра вже того не робити ), прання закинути-дістати-закинути, ще мене чекають брудні підлоги і безлад в коридорі, ванні і шафі...
А я як присіла біля ноута з мисочкою чорниці зі сметаною, так і вклякла, бо в ту спеку не маю геть сил на якусь роботу. Тому, певно, ще трошки, а там прокинеться малий помічник і підемо щось користне робити.

 

@Kandya, зі щебнем ми так зробили, бо до бруківки ще шагать і шагать. Від

і я б не відмовилась, як знайдеш- здай в оренду. Гроші поділемо і проп*єм Зі студентом разом .
Так, льох я трохи заповнила. Ще ікру не закатала, бо то процес! Певно завтра вже то дороблю і троха сі спиню з тими запасами. Бо підут помідорчики- моя любов... От тоді вже відірвуся на соусах, аджиках, квашенні і маринуванні..
Помрійте- в таку пору воно файно виходить!

 

В нас територія не дуже похила, але 3 машини щебню по 5 кубів всетаки купували і 2 машини гарцовки і ще трошки треба докупити+ машина піску і це все на 140 м.кв. Хоча розраховували на менше, але майстри сказали треба, щоб нічого не осідало. Щодо зеленої зони - будем щось самі фантазувати- бо

 

@varschavcka, в нас пішов вагон щебня і ще тре буде маааленьку тєлєжку, але кв. 300 тому

 

о-йо-йой, яка неправда

ти будеш то доглядати чи влупиш дурні гроші і на наступний рік той фонтан зацвіте і позеленіє, а клумба всохне?

Допомагаю. Посій траву, посади якісь ягідні кущики, щоб діти мали що щипати, для себе пару кущиків троянд і гортензій і не мути води Ага, і якусь ялинку, щоб можна було з дітьми на НР прикрасити на вулиці. Десь за 3-4 роки, коли оціниш кайф нічогонероблення, запросиш на шампана

а я така "сова", що для мене ранки добрими бувають дуже рідко. Я їх не люблю, а вони -мене. Я обожнюю вечори, коли вже знаю, як і що склалося і що вже нічого непередбачуваного не станеться. Коли замовкають всі телефони і можна розслабитися, робити всі свої справи, чи хатню роботу, чи кудись і насолоджуватися життям.
От і сьогоднішній ранок, в особі мого мужа, різко вніс зміни в мій гарно спланований день, а я його ще вчора питалася, які в нього плани, щоб гарно в них "вписатися" з своїми. Ага, щас, ти Олюся плануй собі, а я то за хв. по...рю.
Телефони в зуби і погнала. Залишив мене на Сихові. В ту жару по маршрутках-тролейбусах облазила пів Львова. Ще мені мама всунула величезний мішок з шпарагівкою-горохом-кабачками, так десь на 10 кг. Добре хоч каністру з-під води не всунула назад, бо я гвавт кричала, що я того не потащу. Казала я їй, що приїду в суботу і заберу, і все заберу і сьогодні не понесу, нєєєє - треба нести, бо все спариться.
Якось я вилізла з маршрутки біля Океану, йду і думаю, от нашо тобі дурепо того треба. Та сядь собі в хаті, обкладися документами і працюй. або сядь і вишивай, або накрайняк пропилесось в хаті. Нєєєєє, хвіст здерла і погнала. Потім би тебе всюди гарненько повозили

не без шантажу звичайно

. І так мені нагадалося, як я в 4 класі в грудні

пам"ятаю, бо біля ЦУМу дуже гарні новорічні прикраси продавали

пішки тут же ж біля Океану тусувала зі школи, з величезним портфелем, вся обкидана яйцями

якісь гади розважалися і ми попали під обстріл. В тролейбус мене не впускали, бо брудна і то нічого, що я була метр з капелюхом і видно було, що сталося.

Від круга на Виговського на Іподром, і дороги я добре не знала, бо вчилася там тільки кілька місяців, то йшла і пильнувала, як тролейбусні дроти йдуть, щоб до Автовокзалу дійти.
Ха-ха дежав"ю. Майже 30 років минуло, а і далі така сама дурепа
Ще мала в Ашан заїхати за лінзами і за фізрозчином, але плюнула на то діло, коли побачила маршрутку на Миколаїв. Додому і тільки додому і крапка.
Ооооо, який я отримала кайф, коли за фірткою кинула ту торбу, в хаті хряпнула склянку льодяної води і зимного вина,а по сходах до душу стягувала з себе всі липкі і брудні лахмани.
Трохи відчухалася. Обрізаю ту фасольку. Ще треба закрутити огірки, бо вже від неділі киснуть.
Як не відкину копита - ще прийду.
Всім прохоодного і приємого вечора

--- дописи об"єднано, 22 Липень 2015 ---

а 25 соток в м2 - то кіко? Я вже давно тим ландшафтом не парюся. Мені травичка і кущики підходять[/OFF]

 

І мені А свекруха все: "докупіть ще сусідню діляночку, хочете, я вам все засаджуАга, ото з Франківська буде після роботи їздити і садити-сапати, щас, нє нада Засію все травою, поставлю дітям майданчик, ще Яні маленьку клумбочку, бо дуже квіти любить, ну і плодові кущі-дерева, ніяких бульбів з буряками, насадилась в селі в баби - 2 га. Ех мрії... Спочатку будинок нас чекає, а вже тоді газони з деревами...