Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Та я ж оптимістка, я в тому впевнена. Але так замахує те, що просто нереально отримати те, за що платиш і те, що обіцяють на початку. Ну або я наївна))). Саме смішне, що я хочу мінімум, простоту у всьому. Навіть не уявляю як люди наважуються на щось складніше...
я тільки недавно прийшла з роботи. Чоловік тільки їде. буде десь за пів години А саме головне що так буде часто,коли він буде ходити в другу зміну на роботу. А мені завтра рано вставати. А дочекатись мушу, накормити, вислухати, самій пожалітись.
Почула вислів, якщо дружина і чоловік пережили ремонт і не розлучилися, тоді сім"ї вже нічого не страшно. Робили ремонт в кухні, перед початком роботи склали кошторис і навіть запланували незначну суму для форс-мажорних обставин, але як пізніше виявилося, ті форс-мажорні обставини обійшлися нам в "таку кругленьку суму", що ого-го, а якщо додати, що ремонт робили не майстри а чоловік із свекром своїми силами...співчуваю тим людям хто зараз робить ремонт, тут нічим не зарадиш, то просто треба пережити і перетерпіти.
А ми, мабуть, взагалі рекордсмени: сьогодні 15 років, як одружилися, а ще через чотири місяці - як почали з великим ентузіазмом своїми силами безкінечний ремонт. Барахла, яке залишилося після бабці-діда, винесли цілу купу, тепер свого нема куди подіти. Ніби і дрібниці залишилися, але... Вже треба скоро все починати знову, а у нас ще попереднього ремонту кінця не видно, а з теперішніми цінами, мабуть, ці коломийки надовго. Але фігня то все, головне, щоб було здоров"я і та дурнувата війна закінчилась, а з ремонтами якось раду дамо.
Спочатку я була у Вихвалялках з цією новиною, а тепер сюди перебазувалась Сумно мені. Мамі відкрили візу в США. Я думала, документи прийдуть десь через місяць. А вони вже прибули, сьогодні забирають, на наступний тиждень відлітає Я ще навіть не навчилась жити з цією думкою, як то все буде, не налаштувалась. І вже немає коли. Все, час прощання наближається. Я мільйон разів з нею говорила, що діти вже великі, всім під 30, куди ти їдеш, для чого. Кому грошей не вистачає, той нехай і їде, заробляє на краще життя. Ех, як горохом об стінку
А я навіть не знаю, дуже важко знайти спільну мову з дітьми (підлітками) якось все не то і не тойво, якась я мама не така.
я Вас прекрасно розумію. Сама була колись на Вашому місці. Це спочатку важко. Мама ж не на все життя їде. До того ж тепер є скайпи, вайбери. Навіть не замітите як час буде пролітати. Якщо вона там буде сама, то ви навпаки мусите її підтримати, уявіть як їй тяжко.
ну з Америкою по скайпу не дуже зручно, різниця в часі абсолютно не комфортна Моя проза-хворі діти, а ще дратує погода. Якщо в неділю буде жара то всеодно нікуди не поїдемо, а минулого тижня коли всі були здорові було зимно. Невезе І щодо ремонту....квартиру своїми силами ми зробили за 7 років, тепер вчіпилися будови, а ще планую дачу, а потім льох і здох(так тато каже)
Я щось не в'їжджаю про ремонти, що то за прикол такий робити ремонт роками, а як в тому жити і основне навіщо? Я за 7 років пережила 3 ремонти у 3 різних квартирах, причому перший робили з чоловіком самі на студентські смішні кошти, правда ми були працюючі студенти. То за 2 міс канікул зробили 2 кімнатну панельку на Сихові, причому самі штукатурили, шкурили і т.д., клали ламінат, хіба санвузли кум робив, бо нам як медикам навичок плиточника бракнуло. Основне, що результат не відрізнявся від сусідського "під эвро", досі як буваю в тому районі, то на балкон заглядаю, бо робила його повністю сама - від дертя облуплених старих шарів, протигрибкової обробки і гідроізоляції до побілки стелі. Правда, досвіду великих об'эктів типу 350 квадратів або більше особняка я не маю. Тому, сподіваюсь, що тривалість ваших ремонтів просто прямо пропорційна площам об'эктів.
тато правий . БО жити то коли за тими будовами? Є у мене один повчальний приклад перед очима: мої знайомі отак роками ремонтувалися-будувалися- розширялися. У всьому собі відмовляли, ніде не бували, ніц не бачили.Всі гроші- в будови і ремонти. Ну ж бо діти виростуть і їм це теж буде треба. А дітям під час зростання до ремонтів- "фіолетово",а коли ці діти виросли- взагалі живуть в іншій країні. Отак тепер сидять тато з мамою в супер будинку і супер ландшафті саменькі. І вже би раді були щось змінити, але за роки того всього уже так звикли до іншого, що і не хочеться. Та і коштів теж не особливо. Тому, поки самі молоді і поки діти на етапі пізнання і зростання, не закопуйте себе у вічних будовах і ремонтах.
Ну як, як, як можна бути на стільки впертою і гордою людиною? То я про свого чоловіка. Ну ніколи не визнає своєї провини чи неправоти, буде захищати всіх і все, але тільки не мене. Не можу навіть пожалітись, коли щось болить, бо отримаю у відповідь не співчуття, а докори в тому, чому так сталося.Ну як так?Чому? Просиш, пояснюєш, а в результаті-сварка! А в сварку вставить свої 5 копійок мама, я попрошу щоб не втручалася, то ще від неї вислухаю який мій чоловік поганий. І в результаті, хто неправий - правильно, Я!!! Всі через мене пересварились. Емоції зашкалюють!
для чоловіків то дуже важко, ще й якщо характер такий. Мій може довго мені доводити, що він правий, а коли емоції охолонуть, то все обдумати і погодитись зі мною. Знаючи це, стараюсь не сильно сперечатись і дати час подумати, але це якщо я згадаю про таку його особливість
Затримують зарплату. Мала отримати гроші ще 10 днів тому, а їх все нема. А я так на них розраховувала! Бачу, якщо сьогодні до кінця дня зарплати таки не буде, доведеться знову влазити у борги...
Після усіх етапів від заливки фундаменту і до чистових робіт особисто я можу порекомендувати лише три бригади, усе решта жах. До речі, плиточника, який втік, теж брали за дуже добрими реуомендаціями. Просто ніхто не очікував, що людина може ось так "кинути".
А що порадите робити???? то вже скоріше як крик душі Ремонт триває уже майже три роки, з яких рік ми живемо у тій квартирі в одній кімнаті. І би ми були дууууууууже раді найняти майстрів на допомогу, але тільки на одні будматеріали для однієї кімнати треба декілька місячних зарплат.
@sonyachne divcha може просто перекатати стіни самотужки, а основні роботи відкласти, головне щоб чистенько. Не все буде тяжко, то може спробувати жити "по срэдствам", але дійсно жити- і на каву, і в кіношку, може мінівідпустки, @сніжна вище дуже влучно висловилась. Я, наприклад, жалію про два ремонти з трьох - треба було більше поїздити, поки дітей не було.
@ginseng, знач ми всьо зробили правильно! Не виходить, то ніц не робимо- живемо! настрій ти мені нині підняла, а то всі останнім часом:" як ви більше нічого не зробили!.
ну тут вже певно питання стану квартири - сантехніку вже неможливо було використовувати, на кутову стіну кинувся грибок, стелі і стіни повністю залиті через колись дірявий дах - ремонту не було певно років 40-50, тому і наважились. З кавами-кінами і правдо сутужно трохи, але коли вже реально фін.засоби закінчуються, то останні гроші підуть на себе, а не на ремонт