Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (9)

Купила вчора рушникове полотно і буду вишивати на ньому картинку, практики треба набиратись. Ох, яке ж воно хороше на дотик, я прямо тащусь .
Сьогодні супер погода, дихається легко і вільно.
Мама з татом в Києві, нехай Бог допомагає в їхніх починаннях

 

Доброго ранку! І я до вас. Я сьогодні живу: впав дощ можна подихати . Дивуюся як витримала тих 3 дні. То було щось! Як то добре, що впав дощ нарешті. І клумби-городи не треба поливати . Нині маю мега врочистість - ДН мого коханого чоловіка )))

 

Усьо я дома!

(ще з вчорашнього вечора)

Нині прокинулась з "осознанієм" класної істини- я виспалась! І то ніц, що малюк в 2.20 хотів побалакати на тему "чи вже ранок? і як скоро він настане", а потім в 5.10- "мама, не закривай очка, давай поговоримо". Я навіть знаю в кого він така болталка вдався .
Дівки, я знову мала здійснення маленького шматочка мрії. Бо несподівано Шацькі озера вітали мене!
Були ми в Червонограді, і зранку ,другого дня, чоловік каже: а не махнути нам до Шацьку скупнутися?

150км.-то ж не далеко

. А я чо? Я за-за-за!. Бо одна ніч ночівлі не в рідній хаті, а в жароті і на чужому ліжку для нас трьох- було випробуванням. Але це все ми змили в благодатних водах насичених сріблом, як я то люблю. Тому вчора вечерком ми, посвіжівши, були вже дома! Спали файно, світло було, озерна свіжість вчепилась за антену автомобіля і прилетіла до Львова! Життя чудове, а все що суперечить цьому- ми до уваги не будемо брати!
Дня насиченого оптимізмом вам бажаю і !

 

Прочитавши попедні дописи, зрозуміла, що в мене купа врочистотей - вода є, світло є, ПМС, КД і жари нема Останнє то навряд чи врочистіть, люблю я спеку, але нехай і так деколи для різноманітності. Зранку були в лікаря з малою, заспокоїлась нарешті, результати наступних аналізів малої значно кращі за попередні, тому перестаю мучитися думкою сама і перестали нарешті мучити близькі, що я безвідповідальна мамаша, яка начиталася тирнету і не лікує дитині якийсь безсимптомний, але злісний запальний процес Хотіла ще прогулятися Винниками з Анюткою, але мала вередунка заявила, що вже змучилася від тих лікарів і хоче додому -пити чайок, гамати цицю і читати книжечку про Ведмедика Тому приплелися додому, допиваємо чай з печивом і йдем читати книжечку
Проза теж є - якась я не щоб зовсім хвора, але і не зовсім здорова Почалося все з болю лівого вуха, потім почало боліти праве, далі вуха перестали, тепер відчуваю горло і збільшення лімфовузлів, ще й кашель додається. Лікар і мені антибіотик виписав, але хто б то його пив, якщо навіть температури нема Певно права була моя доця, нема чого шастати по вулицях- бігом чай пити і книжки читати!
Приємної всім прохолоди після спекотних днів і продуктивної роботи. Будьте здорові!

 

І я, і я 18 банок. Як я то витримала, не знаю. Нє, ну крутити для мене не проблема. Але коли на дворі +/-40, в малій кухні, де все парує, напевно всі +60, то ще то задоволення. Я навіть постіль, яку попрала вчора не прасувала

я правда дуже не люблю не прасовану постіль. Я просто вже не мала сили прасувати.

І таки так я везуча: вчора ввечері почались КД, а від сьогодні вже жара спадає. І це не може мене не радувати. Бо КД+спека, для мене.

--- дописи об"єднано, Jul 9, 2015 ---

@nibysh, вельми вдячна за

Ви мене врятували від спеки.

 

привіт, дівчаточка)))
спека спала і чую себе добре) прийшли КД але не надто болючі, а от порвала капронку сьогодні - то маб маленьку прозу)) робочий день в розпалі, а ввечері тренування зі східних танців, буду тристи всі що ся трясе
завтра пятниця и юххууууууууу додому))) тішуся-тішуся там і рідні і малинка і смородина і чисте повітря))))
всім цьомики)

 

Врочистість - влаштувала собі свято живота у вигляді зеленого салату з тунцем (ходив за мною тижнів зо два), а малому - домашні савоярді.
Проза - обід зготовано, наполовину прибрано - чекала, поки засне малий, бо миття підлоги - його улюблена частина прибирання. Потім підемо гуляти, але то важко назвати гулянням - малий відразу прямує до бабусиного підїзду і вимагає "до бабусі в гості!". Іноді підїзди путає, і верещить під чужими, але суть від того не міняється. Тож ми тепер гуляємо в бабусі-свекрухи вдома, і всім добре - щаслива свекруха, відпочивша мама, задоволена дитина!

 

Читаю, дівчата, ваші дописи і згадала минулі вихідні в селі (ех давно минув той час коли я прибігала до дому тільки щоб поїсти). Старію))))) і вже починаю тихо ненавидіти те дерево аличі, яка вже, мабуть, дозріла і буде "тішити" мене своїми ягідками в цю суботу. пи.си. на "перетерти з цукром і кинути в морозильну камеру" бабця не ведеться

 

І ми підемо, як тільки доня встане, пройдемося до мами.
Як то добре жити всім при купі, в одному кінці села бабуся, в іншому - мама. От так і гуляємо постійно. Когось все зустрінемо, полялякаємо.
Погода сьогодні суперова, голова варить, дихати легше стало.
Вимальовуються плани на вихідні, маємо зустрітися зі знайомими, до яких вже рік збираємося, і, сподіваюся, таки зустрінемося.
А ще сьогодні в мене нова захцянка - хочу торта, хоч маленький шматочок, в мами має бути, йду збиратися.
Всім гарного дня

 

нє-нє, я не така героїня. в мене наразі скромні 5 баночок полуничного варення самотньо туляться на поличці. мама обіцяла поділитися смородиною-вишнею. ще зварганю в мульті абрикосового варення і може ще якогось екзотичного трохи

як буде натхнення

. квасити-маринувати точно не буду, бо по-перше, не маю сили, а по-друге, я і так цього року, по великому рахунку, їсти того не буду, а мужу мама вділить кілька баночок.
ми компоти не робимо. мені простіше(і смачніше) заморозити ягоди, а взимку-навесні готувати щораз свіжий)
погода мене сьогодні тішить, бо від спеки просто плавлюся. К по голові товчеться, а я "бобік здох". то вже нині нагуляні ми в прохолодному парку, пасок наліпили, малини купили-злопали і доня нарешті спить. з врочистості-приїхало мені полотно на вишиванку для нашого діді, тож зараз буду братися до справи. вже 3 дні як нічого не вишивала і реально якась "ломка" була-почала в*язати Катрусі светрик.мушу щось руками робити, бо нема мені спокою

 

Одна велика врочистість - ПОГОДА. Бігла сьогодні на роботу і не могла надихатись того свіжого повітря

ну наскільки це можливо у промисловому районі

після тої невиносимої жари. Проте в хаті температура вперто ще не хоче падати

але тепла хата, то хороша перевага взимку - напевно зможемо економити на газі, а відповідно економити свої грошики

Але десь годинки за дві опісля проза, на жаль, закінчилась. На роботі всі злі і недобрі, з чоловіком пошарпалась, бо, бачите, моєї

замічу єдиної на нас двох

зарплати має вистачати на всі будівельні матеріали, продукти, комуналку, а те, що мені треба підводку, туш, хоча б туфельки та одні балетки

хоча як на літо, то добре, коли в одних балетках дірочка на підошві, а в других зверху - прекрасна вентиляція для гарячого літа

, то вже не має значення

певно треба третю роботу знайти

.

Друга пєчалька літня відпустка, яка накрилась мідним тазом. Рік без відпустки, то вже для мене капєц, бо її відсутність починає згубно впливати на мою психіку

останні дні ледь щось не те, мене чогось в сльози кидає, хоча це ну зовсім не типове для мене, а до ПМС ще тижнів два. то ж, якщо коротко, дурію я вже по-трошки, а муж помагає

. І поки альтернативного виходу з ситуації не бачу.

 

Шо я вам дівчата скажу - я сьогодні, як весільний кінь: жо..а в милі, голова - в квіточках треба мені таку шапочку

тільки не пиво там, щоб було, а 2 телефона Я сьогодні і логіст і бухгалтер і кухарка і прибиральниця і невістка. Працюю і наводжу порядок хаті (ну як порядок, так згрубша "підкидаю". Зараз приїде "ревізор" і з порога почне літати по хаті з віником і шматою, бо ж страшний бардак

ну та, він таки присутній, п. Галя буде тільки в вівторок

, а мене таааак бісить коли "хтось" тут робить порядки і примовляє:йой, як-то і то і бла-бла-бла, що я готова "рвати і метати". Тому включила режим термінатора і шпарю

смайлик 1000000% в точку

. Ще й квіти паралельно тягаю в душ і назад - бідненькі так поопускали листочки, а кілька днів тому тільки їх тягала туда-сюда.
Ага, і нєжданчик привалив - привіз постачальник корм собачий, а я то готівочки не маю Забула, що він від завтра і до 1 серпня в відпустці , ото би було, якби він забув і не приїхав - їли би мене мої псюриська
Всьо, погнала дальше.

 

Прийшли з гуляння, дитя вимила, голубчиків загріла(сам себе годував), постіль постелила, салату мисяру нам на обід забабахала і... успішно його втоптала під любовні пристрасті, що розгорілись в темі про розлучення! Аж горячо ми стало. Чи то від пристрастей, чи то від встиду за миску салату, з*їдженого? Зробила собі кави і роздумую: йти смородину обривати, чи не йти? Чоловіка питати нема жодного сенсу, відповідь одна, на всі мої "марудні" починання-чи то грядки, чи то ліплення вареників- воно тобі треба? От і думаю- треба, чи не треба? Може то піти класика перечитати?
Тубіоноттубі, смородина?

Якось так.

 

В тому дурдомі забула, що чоловік в суді. Мамммма-мія. Ліпше би не згадувала. Зараз ще й нервуватися буду.
Всьо. Тепер точно погнала.

 

Шо? Виджу, шо не ждалі...
У вівторок святкувалисмо з Руденьким Івана

він був Іван, а я Іванка

. Так як більше ніяких Іванів не було, то нам було весело

рольові ігри, блін, даст іст фантастіш

Нині я прокинулась о 8.35

і пофіг, що робочий день з 8.30

. КД починались цілу ніч і вимордували мене наніц

КД, як І Рудому, треба з десятку часового проміжку, щоб нарешті роздуплитися

. В дев'ятій подзвонив шеф по однім робочім питанню, я його ощасливила, що я ще вдома. Пояснити чому, не встигла, бо він сказав: "Ага, ясно. Тоді піздніше" і поклав слухавку. Тому в нього наразі два варпіанти: ЛС перепила і КД.
Прийшла на роботу, половину дня похарилась, потім стало зле і пішла домів. По дорозі, ясєн пєнь, пивас скокнув у торбинку

і недаремно, бо моя тема про розійшлась ожила

. Так що нині я вперше без обезболюючих, але не востатнє з пивасом. Зараз ще з вами тут тусану і в люлю

мушу я вже виспатись від тих іванів і кд

 

День сьогодні --кругом-бігом і все на нервах. Потім зробила кАклєти і зварила картоплю.Плюнула на все і сиджу на ДП.

 

Майже повне відро смородини нарвала, ще 2 корчики залишила на компот. Перемила, підсихати виставила(ну майже казка про колобка) і, як не занатурюсь, то ще може і перекручу нині ту, що на варення. А нє, то нє. Отже, досвід показав, що смородині таки "ту бі!"
Чоловік косить траву,і звук той мене не нервує. Малий гоне між нами, бо всім мусить допомогти, і ся бідний розриває: і косою погазувати тре(навіть окуляри вдів), і смородину мити тре.... Розривається дитя.
Завтра мають бути гості- чоловік сповістив, то нині вечором буду думать що би то забацати, крім варення. Цей тиждень в нас з гостей почався, то традицію тре підтримувати. Жанно, повертай тему з винцем, бо чим я маю тих гостей приймати, як запаси сі скінчаться? . А літо ж в "самом разгарє".
Вечірніх пахощів вам! Як там: "-а вечір пахне м*ятою, аж холодно джемелю..."

Допишіть наступний рядок- і буде вам романтичний настрій на вечір.

 

і я собі на кухні смородину мелЮ)))
от такий я рифмопльот
дитя вирвалось на вулицю, я сиджу в очікуванні уроку.
піца спечена, пиріг вишневий теж. борщ є в холодильнику. що ще для щастя треба?

 

Я в жилєтку не піду, я тут пошморгаю троха

тобто чоловік. Я знаю чому і нічим допомогти не можу.

хто б приніс пива, бо КД без пива це втрачені дні

води нема. Щас буду щось думати на вечерю.
Проза така, що пожалійте мене хтось

блмх, і не розкажеш нікому, щоб легше стало навіть тутбо є такі речі, про які не кажуть, принаймні на загал

 

Ех, я тебе жалію. Не плач маленька, Люба купить тобі піковіт. Жалію! Тут жартома, а подумки - всерйоз

Подзвонити тобі?