Розлучилась, розійшлась... що далі?

Такі речі я би на форумах і навіть в друзів не питала ні в якому разі. Поясню чому. Бо людина може це писати ще не вирішивши, що їй робити. І їй, звісно, судячи з того, як викладена історія нарадять в більшості агресивно-гнальних-в-шию порад. І це впливає на рішення людини, навіть дуже. І зробити неправильний висновок дуже легко, бо ніхто не знає крім дійових осіб історії, що там насправді. Інший варіант, що людина вже вирішила що їй робити. А їй починають радити протилежне. І людину починає дико ковбасити, бо вирішила вона одне, а радять інше. І в обох варіантах нічого доброго не буде. І так, я вважаю що на форумах і з друзями можна щось обговорювати, але не речі, які впливають на подальше життя людини.

 

Ну не сказала б. Інколи хтось може відкрити очі на речі, які до того лежали на поверхні, але ти їх не бачила. В цьому користь такого форумного спілкування.

 

Дівчаточка, може, не в тему теперішнього обговорення, але привела мене у цю гілочку назва "Розлучилась, розійшлась.. що далі?" А й справді, що далі? Хто вже перейшов через це? Порадьте. Порадьте, як провести сьогоднішній вечір в пустій квартирі? Як зрозуміти гудки в телефоні, коли тобі не відповідають? Як зрозуміти, коли людина йде з дому і навіть не повідомляє тебе про це. А коли ти довідуєшся, дзвониш і питаєш, що сталося , відповідає :" Колись поговоримо". Як усе це зрозуміти і сприйняти ?

 

Nataliyagor, зараз Ви це не зможете сприйняти, бо це жива рана, яка болить і кровоточить. Не сидіть в пустій квартирі, бо роздуми Вам зведуть з розуму. Як маєте змогу, поживіть з батьками, змініть обстановку. Тільки не сидіть в тих стінах, де тільки недавно все було добре. Я Вам щиро співчуваю

 

Не пробувати зрозуміти, хіба ще гірше стане.

 

Jusi, дякую. Але піти не має куди. Єдине спілкування-це тут.

 

А ви придумайте! Наставте собі купу планів. Згадайте чого ви давно хотіли, купіть нову сукєнку і лак для нігтів, запишіться на курси. Життя продовжується.

 

Повірте, стільки всього у житті, що мені зовсім бракує часу!!!

 

То ваш ще законний чоловік так робить? Чи ви вже розлучені? Якщо вже розлучились, то не бачу потреби йому надзвонювати. Краще займатись саморозвитком, якоюсь справою, і коли він вас запитає "що сталось?" ви скажете "колись поговоримо" А якщо ви ще в шлюбі, і він так почав себе вести, тоді так, принаймі причину такої поведінки варто вияснити, тим більше якщо то зненацька почалось, а до того було інакше, б любому разі тримайтесь, якщо він виявиться поганець, то такий вас недостойний.

 

Одну ніч поплачте, а завтра зранку приділіть весь час тільки собі. Ви перегорнете цю сторінку життя і почнете з чистого листа. Ви отримали величезний досвід і вже так легко ніхто вас так не візьме. Цей досвід вам допоможе по новому будувати нові стосунки. Все буде в вас добре.

 

Привіт!Я розлучена,сама пішла подала заяву в суд,дітей не було і нас розлучили-причина:бив мене і звинувачував у безплідді.За час розлуки я познайомилася з іншим,він ніжніший і добріший від попереднього,але так сталося,що я вернулася до колишнього,а того кинула(побоялася нових стосунків,нового незвіданого життя),а з колишнього взяла обіцянку-не бити мене і йти на штучне запліднення,він погодився,зараз маємо донечку,руку не підносить,але......появився в моєму житті той добріший і ніжніший,він женився,але каже,що любив і любить мене,я теж нерівно дихаю до нього,пару раз приїздив до мене,ми просто в обнімку сиділи і говорили,я себе за це ненавиджу,але нема сили волі протистояти,я прекрасно розумію,що в мене сім"я сформувалася,і міняти я нічого не буду,але кожен раз трубку беру,коли він дзвонить і лечу,щоб лиш побачити його,він теж з роботи відпрошується,жінці бреше,щоб приїхати.Перше не вірила йому,адже він мав би бути злий на мене,бо вернулася до колишнього,ще й дитину маю,а тепер ще друга ляля буде,а він про любов говорить,інтиму у нас не було,просто багато розмов,каже,що поробити зі своїми почуттями нічого не може,навіть незважаючи на дитину і вагітність.Навіть незнаю нащо я то все пишу,бо добре розумію,що нічого толком не буде з того-лиш горе.Пробувала налагодити романтику з чоловіком,просила розписатися знову,а він не хоче зі мною розписуватися,але батько він пречудовий

 

дивно! Чого це???
у вас нема інтиму з чоловіком, що ви хочете його налагодити?

 

Каже,що розписуватися не хоче,бо я вже кинула його,а інтим буває рідко і то мої бажання не враховуються,бо в нього получається дуже швидко

 

Так, звичайно, законний чоловік. Якби розлучені, питань би не виникало. Звичайно, не все було ідеально у нашому житті, але винні у конфліктах, мабуть, завжди обоє. Були сварки, було примирення. А вчора я подзвонила запитатися, де він, чому ще не вдома. У відповідь почула : "Я більше не прийду до тебе. Колись поговоримо." Без пояснень. По телефону. Тепер телефон не відповідає.

--- дописи об"єднано, 9 Липень 2015 ---

Важко так жити. Ви роздвоюєтесь постійно. З одного боку сім'я, діти, а з іншого-людина, яку ви прагнете бачити і спілкуватися. Давати поради тут важко. Мабуть, найважливіше, жити так, щоб дітям було добре

 

треба однозначно щось міняти... бо все життя бути нещасною, то не вихід! Він хоч проявляє до вас якісь знаки уваги, ніжності всякі?
Чи ви просто біоматеріал для нього, як "те", що виносило і виношує йому дітей?
Розбігатись в останню чергу, коли вже дійсно за ніяку ниточку не можна потягнути.
Ну і загальновідома фраза, не варто жити разом заради дітей.

 

Semantia, мабуть, не треба було Вам повертатись тоді до чоловіка.

Дітям буде добре, якщо мама буде щаслива. Тільки так. Іншого не дано.
Nataliyagor, мені ще дуже помагає в скрутних ситуаціях молитва. Молюся, молюся, поки не стає трохи легше. Є обставини, в яких ми безсилі, але це не означає, що це безвихідь. Зверху завжди видніше.

 

Ну от що то наші жінки навчені тільки страждати (то як в камеді клаб було: моя баба страждала, мама страждала і я страждатиму....)? У нас, українок, то що -- генетично закладено? Мучитись, терпіти? У інших націях якось жінки більше себе люблять і поважають.

Навіть ці ж росіянки. Чому вони так часто заводят коханців? І не якісь там гламурні масквічки, а 100-кілограмова 50-річна баба із села розлучатись не хоче, але любовніка має. "Патамушо я имею право на щастьє!"

Як виглядає із допису -- жінка заплуталась. Але є там стільки всього доброго світлого і логічного. Є діти! І це добре. Є коханий чоловік який готовий взяти її із дітьми! І це добре!
Є інший чоловік -- хороший батько, але жахливий коханець і співмешканець. Ну то нехай буде лише батьком і залишиться світлим промінчиком у вашому житті, а не вашою каторгою.

Питання ще таке: чи готовий той інший чоловік залишити свою дружину? і забезпечувати вас і ваших дітей?

І ще питання: а чому ви повернулись до чоловіка? Боялись нових стосунків? Чи може ви від нього фінансово залежні? він не бідний, адже так? бо два штучні запліднення -- це купа грошей.

 

Той інший готовий нас забрати і забезпечувати,готовий залишити дружину,бо каже,що не любить її.Повернулася до колишнього,бо з новим перестрашилася жити,бо він багатий і сім"я його багата,а я з села і боялася не влитися у сім"ю,від чоловіка не залежна фінансово,хіба привичкою,бо живемо 11 років.На штучне запліднення грошей заробила я,я їздила на заробітки,чоловік з бідної сім"ї

--- дописи об"єднано, 9 Липень 2015 ---

Ніжність сам не проявляє,коли я ходжу за ним і вимагаю тої ніжності,деколи отримаю,а так каже,що він не той чоловік,щоб сюсюкатися зі мною,другий наоборот дуже ніжний і романтичний

 

Цілком погоджуюсь з Jusi, ні в якому разі не можна жити з чоловіком лише заради дітей, бо вони не будуть абсолютно щасливими, та й спостерігаючи за мамою і татом, які не мають належних стосунків, створять собі в уяві спотворену модель сім*ї, де немає місця любові, ніжності, взаємоповазі, а просто шлюб - як формальність, щось на зразок роботи, бо так прийнято.

недавно готоворила з мамою на цю тему, її думка для мене найбільш вагома, і вона у всьому зі мною погодилась, що заради дітей не варто проживати все життя нещасною і небажаним і чужим чоловіком

 

а як ото тої ніжності вимагаєте? бо мені здається, якби то ходити за чоловіком і просити, ну давай мені ніжність, то би вже нічого не хотілося. Чоловік або романтик, або ні. Але мають бути інші риси,якими ви будете захоплювати і за які любитимете його. А так, житття, як співжиття з чоловіком в квартирі - важко.
Ви зараз чекаєте другу дитинку. А як ви будуте в декреті з двома дітьми, ваш теперішній чоловік зможе вас забезпечити?Б