я пишу собі щоденник, де нагадую собі на майбутнє, якої мені не потрібно бути))))) поки ще молода) думаю ,мені буде корисно почитати це в 40-50 р, можливо мені це допоможе знайти спільну мову і з дітьми, і з невістками)
Я теж знаходжусь заміжнею за "мамин синок", але спочатку він з мамцею мене обдурили, поки ми зустрічались вони такі милі були і мій чоловік поводився як справжній мужик. А от коли ми одружились (моїй бубочці було тоді 33 годків, такий собі бобель) і ми переїхали до його батьків жити, от тоді я побачила справжній стан справ. Я нек так стою, не так ходжу до туалету і т.д., а моя бубочка стояла поряд з мамцею і поки вона мені висказувала яка я недолуга і як мені пощастило, що я вийшла за нього заміж, казав "Да мамочка ты права, ты же хочеш как лучше", а я стояла в углу питалась захищатися, поки мій чоловік разом з мамою поливали мене какою. Тепер ми переїхали, але моя бубочка майже весь свій вільний час проводить у батьків (без мене звичайно і без дитини). А потім ми майже весь тиждень ругаємося. Я уже півроку думаю "Може ну йього ?", бо сил вже нема. Тож дівчата, якщо вже виходите заміж за "мамин синок", то хай принаймні не дозволяє своїй матусі вас гнітити при ньому. Удачі.
оце то у Вас сила волі і терпіння!! я б то таке не терпіла і дала б жизні і скандалу. нормально він собі пристроївся! навертайте його на путь істінний якось... Завжди можна все поправити, якщо двоє докладуть зусиль
Дякую, я вже давно між собою та свекруньою поставила так би мовити стіну. Приходжу тільки на день народження. Сама до них просто так не ходжу і до себе не запрошую. Вони назажди для мене залишаться чужими людьми. Тільки таке відношення допомагає зберегти свою сім'ю та якось спілкуватися з батьками чоловіка.
Дівчата, не треба сприймати цю проблему, як невирішальну. Потрібно подружитися з його мамою, та не сперечатись з нею. --- дописи об"єднано, Jun 29, 2015 --- Тоді він сам подивиться на вас з іншого боку.
Згодна, але завжди треба зберігати спокій, та намагатись не сприймати негативно. Якщо вона сваритиме вас, ні в якому разі не відповідати тим же. Тоді і чоловік побачить, хто правий ,а хто просто не вміє контролювати свої емоціі))
Та то є так,але я дуже емоційна і мені важко контролювати себе інколи.))Мені краще,коли мене не рухають.
Таке ваше ставлення неодмінно буде оцінено чоловіком, адже чоловіки люблять спокій та не терплять сварливих жінок.
Краще з мудрим загубити чим з дурним знайти.... Коли все так погано чи варта терпіти? в чоловіків є така мулька вони завше оберуть маму.... Але був би то мудрий чоловік ніякої конкуренції не було....
Дівчатка, любі, чи ми себе не поважаємо? Хто кому дав право гнобити, обзивати розповідати як тобі треба жити (бо так потрібно одній сварливій, невиховій, хамовитій підстаркуватій бабульці - свекрусі). Дружити з таким типом людей неможливо, хоч як старайся. Я старалася, як могла, але нічого не вийшло, тож як говориться "плюнь та розітри" і тоді і сонечко засяє і інтерес до життя з'явиться.
Ми з чоловіком вечорами любимо дивитись "Коли ми вдома" Там ота сімейка, Тарасік Оксана і Наталя Богданівна... Над тими речами, якщо добре посміятись, вони потім не харять так сильно. Мені так здається, що частіше такими свекрухами стають мами або тільки одного сина, або всі діти сини. Бувають свекрухи в квадраті, коли є ще один син, а бувають просто свекрухи без квадрата і без куба, бо вони крім того що свекрухи, ще й для когось тещі, а в дочки є свекруха, і вони на то все зовсім інакше дивляться, ніби зі сторони, і відповідно краще розуміють невістку.
Я от маю переконання, що буду ще тою свекрухою. Одне спасіння- якщо ми житемемо окремо. Тоді я буду сверлити мізки своєму чоловіку:яка вона(невістка)- і тут панєслась- лінива, не економна, срач в хаті, синочка не годує, не пильнує і далі "па тєксту"! Сподіваюсь, що Бог дасть мені розуму відпустити ситуацію , а всі бла-бла тільки з коліжанкою. Бо лиш вона знає яка є егоїстичне, нетерпиме , заздрісне і владне створіння!
