Розлучилась, розійшлась... що далі?

Варіанти 2. Або він дійсно помилився, там попутав, не нагулявся, буває. Або просто набридла чергова пасія, а ви як тил, а зраджувати буде і далі. Треба зрозуміти, відчути. Якими були ці місяці стосунків? Чи не зникав, не брав слухавки? Яка родина, коло друзів? Це теж важливо. Як він пояснює той вчинок? Забути таке непросто, але якщо людина варта того, то пробачити можливо, якщо є почуття. Якщо людина погана, то бути заради дитини не вартує. Теж колись думала, що не зустріну нормального. Зустріла чудового, не жалкую, що чекала і шукала.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Буває? Нічого собі. Буває що може пофліртувати з кимось, але кинути жінку перед родами і зраджувати це не буває, це скотський вчинок

 

Ми не можемо вирішувати за чужі стосунки. Ми можемо порадити. Життя не лише чорне чи біле. Ви так само не можете сказати, чи зможе вона бути щасливою без цього чоловіка. Наприклад, буде жити і мучитись з невдалих стосунків. Або жалкувати. Або не зустріне дійсно свою людину, бо направду, сказати "ви зустрінете ще.. " легко, а буває по всякому. Я написала вище, що не варіант жити з тираном, зрадником або пиякою. (хоч буває і таке). Але кожна людина заслуговує на другий шанс, і якщо він дійсно вартий того шансу, то чого б не спробувати. Це як варіант. Знаєте, я мала стосунки з людиною, він постійно зраджував. Це тип такий. Вже дуже давно. Як людина, він класний, ще й досі може з іншого міста передати якісь речі, купував моїй дитині дорогі мазі, передавав. Ми друзі, зла я не тримаю. Теж дуже давно. Але він такий само гуляка і зрадник. Парадокс. Можна бути гарним другом і сином, зате зрадником, можна бути чудовим співробітником, але, скажімо, підлим другом.. Треба дивитись на ситуацію, зважувати ризики, почуття і т.ін. В одних буває: зробив щось- вдарив, зрадив- бац, і як відрізало від людини, а буває, що б не робив, а пам'ятаєш і любиш дуже довго. Це не нам вирішувати.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Я не сперичаюсь, просто вищеописана ситуація не з тих що "буває". Він не був в стані ефекту протягом року, а свідомо робив певні дії.

Ну ніхто й не вирішує, я так само раджу.

 

Не була у вашій ситуації, не хочу і не планую. Але від прочитаного мене підкинуло тричі. Взагалі вважаю, що помилку зробили погодившись на якісь стосунки зараз. Моя думка така, що краще бути самій, ніж з ким прийшлось...

Бувають ситуації різні, не нагулявся, зглупив, ну покохав іншу... Але людина завжди залишиться людиною! І не цікавитись своєю дитиною, то вища підлість.
Часно, такого татка не хотіла б своїй дитині, хоч він і біологічний.
Бажаю вам знайти когось достойного. Бо "двічі в одну річку не ввійдеш" А тим більше, коли то не "річка", а "болото"
Насамперед вам потрібно піднімати свою самооцінку.

 

за ці два роки я таку школу життя пройшла...що книгу писати можна...і здавалось би помудрішала...давала собі установки: що достойна кращого, що дам дитині все найкраще і без того тата..якого і татом не назвеш...та ще я закрила душу від людей...мені тепер важко вірити їм...я не сумніваюсь в тому що я могла б знайти йому заміну...просто спрацьовує інстинкт самозбереження...щоб захистити себе від того болю який ти вже раз пережила....
а тепер коли "муж знову з"явився в нашому житті...я себе якоюсь загнаною..перестрашеною.. дурепою відчуваю...питаю себе: нашо воно мені? Ти ж це вже пережила?
але з другої сторони- є син...всі ці жертви заради нього мабуть...
тому що мої почуття до "ЕКс" ..швидше -холодна байдужість...це якшо так розібратись..
ми не живем разом...просто два раза на тиждень робим вигляд що ми сім"я...
я думаю час має розставити все по-містах...я готова ще потерпіти...
і залишаюсь при цьому оптимістом...
Дівчатка, дякую Вам за те що ви робите..за підтримку

 

Якщо ви те вже пережили, то треба починати все з чистого аркуша, якраз для дитини в першу чергу. Бо батько на 2 дні в тиждень їй не потрібен. Особливо якщо він і сам ще не визначився, чи потрібно це йому. До речі ваша відмова від подальших стосунків може бути лакмусовим папірцем. Бо може тоді як раз і вилізти оте все в людині. Буває так, що батьком він буде чудовим, але вам просто не по дорозі. Звичайно, завжди краще розійтись нормально, але не завжди так виходить. Якщо ви віритимите в краще майбутнє, так і буде

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Перепрошую, але ДЛЯ КОГО Ви робите цей вигляд?!!! Дитина тата як такого не знала і йому зараз глибоко фіолетово (якщо дитинці 1,2 року), що за дядя там 2 рази приходить. Не дуріть себе - Ви його ще, мабуть, любите, раз таке пробачаєте й пишете. п.с. Тим більше, що Ви - розлучені. Теж думаю, що в нього якісь проблеми а тут - "запасний аеродром" як не як. Плюнула б на такого "тата" , переступила й забула. пілкуватися - хоче то спілкується, але згідна з @Fistawka - він Вас кинув у найважчий момент, найважче Ви перебули самі. Піднімайте власну самооцінку!

 

Ви знаєте, я особисто знаю сім'ю, де зійшлись через 9 років знову. Надзвичайно щасливі. Обох покидали хвилі, і як розбиті кораблі змогли знов знайти причал лише одне з одним. Вже по-новому. Пам'ятаю інтерв'ю з Челентано, який казав, що 50 років прожили в любові, тільки завдяки зусиллям і терпінню жінки. А я думаю, там всяке було. Життя буває різне.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Я думаю що такого там не було. Вчинок того чоловіка був дуже підлим. Вже мовчимо про зраду...але дитина - в чому вона винна?
Я теж знаю багато сімей де жінка терпіла все життя, мучилась, сама не знаючи навіщо і для кого. Я проти руйнування сімї через дурниці, звичайно, сімейне життя - це дуже тяжка праця, але є межі допустимого.

 

Як прочитала допис Flo Rida, то знервувалась і вийшла з форуму. Перше що спадає на думку- як можна пробувати будувати майбутнє з людиною яка зрадила і залишила тебе в такий час, в такому положенні???!!! Попереду в житті ще стільки труднощів, ти впевнена що він тебе не залишить знову?! Ви ж прожили були всього два роки, ви навіть не встигли "надоїсти" один одному, і в такий прекрасний час, коли ти вагітна, він так по скотськи вчинив. Вважаю що він не вартий і мізинця твого. Діти щасливі коли мама з татом в любові живуть, а ти кажеш що холодна до нього, часто буває що біологічний тато всього лиш біологічний нажаль, а вітчим буває ріднішим ріднішого. До дівчат на форумі прислухайся, та все ж тобі вирішувати, твому серцю, добре обдумай. Аааа.... Я б йому за тебе відірвала дешо!!!!!

 

то він повернувся чи просто іноді приходить в гості?
бо ви так спершу написали що типу повернувся
але то зовсім інше. згадав і щось там надумав

 

заборонити бачити і виховувати йому сина я немаю права морального і не хочу цього робити...і поки що по відношенню до мене він старається ...вгодити...про "ту" ситуацію ми не згадуєм...якщо в якийсь момент він дасть мені повід засумніватись в його хороших намірах...я його попередила...наші дороги розійдуться..ми по суті розлученні...він на мене прав немає...
самого синульку в 1,9 року з ним не пустиш гуляти...тому лишається все так як є ...поки...
та не знаю що має таке статись, щоб можна було стерти з пам"яті те все...

--- дописи об"єднано, 26 Червень 2015 ---

він каже що повернувся...от тільки жити знову разом ми не спішимо...

 

А нічого і не має статись. Як ви вже сприймаєте його як тата для сина, то так і поводьтесь, та не підпускайте близько. Бо обпікатись вдруге болючіше. Просто живіть своє життя. Він вже мав шанс. Не попереджайте, як ви кажете, а просто будьте, як 2 людини, яких син поєднує. Я бачу, що почуттів ви вже не маєте до нього. То простіше. У вас більше образа і неможливість забути. На тому нового чогось не збудуєш. Колись, я пробачила зраду, і навіть, дивно, забула про це. Просто якось вивітрилось. Дітей не було в стосунках. Може була такою, може почуття були певні, що позволяли забути. В будь якому випадку, це не вартувало того. Проте, тепер знаю, що за певних обставин прощають і зраду.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

А ви що кажете? Бо він наробив аж забагато - я б не слухала, що він каже, а дивилась, що він робить.
Щось мені підкащує, що він до вас ходить, бо зараз не бачить кращого варіанту.
А загалом правильно, що ви сприяєте його стосункам з сином. Хай приходить, хай ще якусь відповідальність на себе бере. Але бавитись в сім'ю для чого? Щоб дитину спантеличити? Чи дати йому видимість сім'ї і можливість отримати травму в майбутньому від усвідомлення, що насправді ніякої сім'ї нема?
Просто для себе розділіть поняття "батько моєї дитини" і " чоловік для мене". Якщо перше це факт, то другого йому треба добиватись довго і наполегливо, і виключно вчинками.
Не відповідайте як не хочете - наскільки близько ви його підпустили в інтимному плані?

 

Ваш чоловік не просто зробив помилку , він досить холоднокровно і свідомо зробив іі. Не цікавлячись як назвали дитину , як та дитина живе і тд.
Звичайно можна два рази в тиждень робити вигляд що ви сім'я , мило погуляти але без сексу . Він не доказав вам що дійсно жалкує, як пустите в ліжко то от все що ви пережили піде коту під хвіст . Всі захисті бар'єри морального стану зруйнуються , найменші його дивні кроки будуть викликати масу підозр , ревнощів і все таке . Він не просто зрадив десь тихенько , а привів до хати , і нагадИв в душу опустивши вас нище плінтусу .
Пробачати треба , ви молодець . Але без отих маскувань : то тато , я не маю права обмежувати .... Ніколи не задурюйте себе високопарними словами . Ви і тато і мама для малюка, наразі це так . Для малюка важливо як ви себе почуваєте бо то відобразиться на ньому . Ваш малюк вже знає що таке зрада , він плакав разом з вами ще в животику . І ви відповідаєте за все що буде у вашому житті . Я знаю сім'ю де жінка вийшла заміж і вже мала доньку , так от той чоловік так любить ту не рідну дитину а жінка вредна не хазяйновита , він вже пару разів йшов до батьків але все повертається тільки через ту малу , виховує іі , мала його обожнює . Це я до того щоб ви вилазили з шпарини , і пустили в свою свідомість повноту життя , воно настільки багатогранне , і виходить далеко за межі вашого чоловіка . Та навіть як ви пускаєте його у ваше життя знову , уявіть що в кімнаті на дивані сидить Бог , ага , і читає кожну вашу думку , підтекст ... От в голос поговоріть з Богом і зізнайтеся сама собі для чого ви це робите знову , що тягне туди ? Бо батько в дитини може бути а ще в батька можуть бути багато коханок .... І дитина то все бачить . А мама терпить ради дитини . І часто діти йдуть тим же шляхом .
Я бажаю вам віри в Бога і в себе . ВиглядаЙте шикарно , посміхаєтеся , станьте щасливою без чоловіка- для себе ! і нехай він завойовує вас , старається якщо прибився назад щиро . І помічаєте інших не одружених чоловіків , чудеса вони такі ... Чудесні )

 

Це ваш вибір, бажаю щоб він був правильним і зустрічі з батьком пішли тільки на користь синочку, але на мою думку Ви маєте повне право, в разі чого, заборонити зустрічі сина і того чоловіка. Бо Ви мама - захист, опіка, цілий всесвіт для дитинки, а той

так і тягнеться рука написати якесь лайливе словечко

мужчинчик має ще заслужити право називтися татом, поки що ,я б його інакше як донором сперми не називала. Після того як він вчинив, я б навпаки сумнівалася чи підпускати його до дитини, малята так швидко прив'язуються і борони Боже через певний час дитині пережити те, що пережили вже Ви.

 

Якщо та людина один раз з вами таке вчинила,він здатен на такі підлі вчинки і далі.Сподіваюся з дитинкою все гаразд? Не обнадіюйте ні себе, ні його. Хоче спілкуватися з дитиною, добре, але до себе не підпускати. Не знаю, моя така думка, не вірю я таким, не міняються чоловіки так кардинально, з козла - в біленького і пухнастого. ВАжайте на себе і дитину, найголовніше здоров"я і спокій.

--- дописи об"єднано, 26 Червень 2015 ---

дитина ні в чому не винна, і моя думка, краще в дитини не буде ніякого тата, ніж тато-довбень, підлий і лукавий чоловік. Тим більше - це син, він буде брати приклад з тата. хочеться щиро вірити, що він дійсно змінився і щиро просив вибачення , але особисто для мене, він би перестав існувати і як людина , і як мужчина.

--- дописи об"єднано, 26 Червень 2015 ---

а як повернувся, то вибачався хоча б. Пояснював свій ганебний вчинок? і та його жінка , з якою зраджував, вона його вигнала, чи він сам пішов?

 

Так, я погоджуюсь, є випадки "одиничної зради", і це можна зрозуміти і простити. І є "патологічні зрадники", і якщо жінка обирає життя з таким мужчиною, то вона переважно знає, на що йде, і прикриває на це очка, як на щось не принципове в їх сім"ї особисто для неї (але важливо бути чесною з самою собою, бо через "мус терпіти" так довго не потерпиш).
Але така кричуща зневага.. На 7-му місяці вагітності твоєї дружини ні сіло, ні впало, хай і після скандалу, одразу ж притягнути в спальню іншу, а потім забити більше ніж на рік на все ще вагітну жінку, а потім і на дитину, розлучитися, а оце тепер тільки з"явитися, бо "нагулявся-розібрався"?! Класний аргумент, слів немає просто, цинізм вищої проби. Як зійдетеся, а за рік в нього знов буде "криза", то.. знаєте.. воно вам треба? То вже явно не стан афекту і не затьмарення, а як в нього гордість, психотравми і т.д. переважають елементарну людяність, то це виключно його проблеми. Ви прийняли правильне рішення (мені так здається), і варто в ньому бути послідовною.
Дитині в такому віці все єдино, хто до нього приходить у вихідні. Важливими є люди, які поруч постійно. Це в даному випадку мама. Тому, поки у вас з колишнім поки дитина ще зовсім маленька, є достатньо часу, щоб обдумати, в якому форматі і як часто спілкуватися так, щоб потім не травмувати дитину, та й вам нерви не вимотувати. Ану ж його батьківський ентузіазм взагалі згасне за півроку-рік, він розбереться в собі, і зрозуміє, що це все ваше спільне було великою помилкою молодості, що його щось обтяжує, нова сім"я буде проти там? Як він такий непевний, то всяко може бути.. Обдумайте, як такий варіант подати дитині в разі чого. Формальний тато десь далеко - якось спокійніше, ніж тато, який приходив-приходив, робив мамі нерви, а потім і ходити перестав.
Заодно добре придивляйтеся до його реальних вчинків і мотивів для підтримки ним же зруйнованого, бо я чую якийсь підвох. Може, ви на аліменти подавали, чи в нього зараз проблеми з місцем проживання, і йому тепер вигідніше вернути все як було, не знаю..

 

З нами гуляє хлопчик, 3р., батьки розлучились, але мама сприяє спілкуванню тата з малим. Поки був меншеньким особливих проблем не виникало, але зараз, коли малий розуміє багато, постало питання надійності тата. Тобто тато може подзвонити зранку, сказати, що завершить якусь там справу, купить синочкові трактор і приїде з ним бавитись. Хтось з домашніх підлаштовує свій день під той татів візит. Дитина дуже збуджена, видно, що тато для нього є святом - як тільки чує звук мотору - кидає всі свої забави, друзів і біжить до дороги з криком "Тато приїхав". А тато запросто може не з'явитись і трубку не піднімати ((( Боляче дивитись Я не маю права ні втручатись, ні розпитувати, знаю, що вони постійно просять того тата так з дитиною не чинити, а зі сторони мені виглядає, що вони побоюються жорсткіше регулювати стосунки тато - син, бо тато "птічка гордая" щоб не відмовився від спілкування з малим взагалі.
Дитя там таке миле, спокійне, такий мамин - бабин пестунчик, в садочку його інші дітлахи трохи щемлять. Відповідальний чоловік на місці батька йому б точно не завадив. Навіть не уявляю собі того розчарування і суму який він переживає щоразу як тато його підводить(