Я вчора тож так мила. Мені навіть машини умудрилися посигналити, але ніхто того не чув, а мене це нервувало. Та й навіть якби вчув, то шо з того... Та кіко в нас того місця.((( Всі верхні шафки зайняті б"ющимося-ріжущими причандаллями.
Ні, ну попісяне витерти, розсипане змести) Але то ж не табун дітей, ну не обпісюють же вони все фонтаном З розсипанням, то дійсно можна оті зажими на шафи з Ікеї купити. Але тої нагальної роботи не так і багато А вікна-посуд-пилюки-шмалюки - то все можна зрідка робити. Або як діти наніч армагєздєц зробили, то можна піти спати, а зранку з новими силами прибрати Ну в мене були завжди проблеми тільки з обпісяним і обкаканим + іграшки. На іграшки я забивала збирала раз в пару днів, а обпісяне - витирала. Але килим всеодно потім довелось викинути. А до речі, старшого припрягти дивитися за меншим не виходить? Бо я так смутно пригадую, але десь, як малому було 1,5-2 роки, то я зранку його "запускала" у вітальню, а сама ще годину-дві дрімала, поки він там все розносив
Аво маю "хоробу", не можу спати поки в квартирі безлад. Навіть якшо на кухні є не помиті горнятка, то мною буде тіпати, поки я не встану і не помию. Я своїх вчу що коли вони вже не бавляться, наприклад перед тим як йдемо митися і в люлю, іграшки мають бути по кульках і по поличках. Та сама хороба))), не ляжу спати серед порозсипаних іграшок. Зато муж вміє тому ладу дати, ногов-ногоВ всьо в якийсь кут, чи під стіну і всьо, прохід є, комфорт тоже. Хоча зараз вже став на мою сторону і тоже заставляє збирати. Він його тільки дурниць може навчити і навчити едакому, про що діти в майже двохрічному віці ше точно не здогадуються, а унього фантазія буйна. Хоча, коли Андрій шось чудить, а я не бачу Святик може покликати, а може і нє, всьо під настрій. Але з-під котролю шо одного, шо другого відпускати не варто. Ше малі і дуже вже шустрі винаходчеві.))) Їдним словом, я себе такво зі сторни критикнула і все зрозуміла. От щойно, коли мила посуд так собі прикинула, що буває в мене таке, що я кайфую від всякої роботи і від втоми інколи тоже. І ще, біда- я не вмію дома відпочивати... От просто не вмію. Деколи думаю а шо старший в садочку, молодший спить, їсти від вчора зварено, зроблю си кави з чимось смачним сяду і можна кайфувати, нєєє, погляд завжди на шось наткнеться, всьо кину піду робити, а потім одне тягне друге, друге третє, в результаті дійсно ніхто не заставляв і малий вже встав і кава охолола, а я змучена, нервова і ніхто навіть не помітив що я там шось робила, а "веселий" вечір тільки починається. Капут, одним словом, з завтрішнього дня почну мінятися, якшо кУнєшно то ше не в стадії сильного запущення. Обіцяю собі поки малий буде спати в обід виділити годину тупо на відпочинок і поступово привчити мужа, шо я тоже можу бути змучена не лише на словах, а й на ділі.)))) Дякую усім за поради і наводки, направду допомогли.
Лінь з мобільного цитувати. Але @jalla в тебе ж одна дитина в садку, а друга не така вже й мала. Олію сховай - менше буде роботи. Іграшки ногою відсувати - нормальний метод, я ним часом користуюсь. Земля все ще на орбіті. І менше паритись про все. Посилаю тобі дзенннннн
Та ж кажу- певні муж старіє. Бо я яко мала 48 кілограм в школі так і маю. Як сі постелем))). Інструкцію мужу, гінструкцію. Бо виходить так що поки мама відпочиває- діти самі на себе. У мене Тео в такий час на татові. І як тато прохлопує щось- то сам і прибирає. Та- я вредна(на думку деяких пань) жіночка, та інакше я би вже давно не:
Я би сказала шо з не ходячими мацьопиками легше, ніж з отакими вічно бігающими і вічно роблящими збитки. Святослав в садку не кожен день звісно і не до шостої години, от липень у них канікули то буде цілий місяць мамі подвійна радість. Але я тойво, я всьо переглянула і подумала шо з таким підходом до всього коли ше й вийду на роботу, а в Святослава з"являться уроки, мені взагалі злетить башка. Треба вирішувати то питання. --- дописи об"єднано, 23 Червень 2015 --- ну, мій так каже, але і добре каже, бо вічно мені довбе шо я так циклюся на тому не помитому посуді, а я циклюся та й циклюся і нема на то ради. Я не встигла, я навіть лягти не встигла і ноги здерти, а воно шмиг, ляп і вже є. муж взагалі не зрозумів шо я лягла, він подумав шо я шукати щось за диваном збираюсь.))), від непривички певно шо жінка може от так на диван, та й посеред білого дня.))
Наступного разу голосно оголошуй "Увага, увага, мама втомилася, мама лягає! Не чіпати, не кантувати, при пожежі виносити першою. Усьо, мене немає 30 хв. Діти з татом грають машинками, на кухню і в ванну (кидати машинки в унітаз) ніхто не йде". Серйозно. Я так і роблю.
І в нас так, як дитя з мужом, то він за нього відповідає, і за його вчинки теж. Перший раз, як щось прохлопав, то сказав, щоб я прибирала. А я відповіла, що він неагледів, він і прибирає. От тепер вже і сам то знає.
Надибала в інтернеті жартівливу статтю про те, як "експлуатувати" чоловіка http://accents.today/news/yaki-slova-nikoly-ne-mozhna-hovoryty-halytskym-cholovikam/
"І тільки до чоловіка, чи не найскладнішого побутового приладу, така інструкція не додається." То за щастя, якщо у вас хороший чоловік а ви не знаєте що робити - інструкція в поміч. Але в мене таке враження що більшість тих чоловіків браковані, "не підлягають ремонту і годяться хіба що на списання."
і я так роблю. Майже тими ж словами )))) --- дописи об"єднано, 24 Червень 2015 --- міняйте коло спілкування. Нормальні є, і так досить багато. На нормальних жінок вистачить.
В мене мама з тими ж тарганами, що і jalla. Не можу сказати, що нещасна загнана жінка. В них із татом такий стиль життя. Тато, в силу того, що військовий, вийшов раніше на пенсію і взяв частину хатніх клопотів на себе. У них вдома - як у лабораторії. Газова плита - білюсінька, як щойно з магазину (при тому, що наварено-напарено-насмажено завжди). Їх так пре. Певний час після весілля я намагалася тягнути ту ж лямку, ще й чоловіка змушувала, але більшість маминих пунктиків відпали, з часом навіть почали викликати легку іронію. Наприклад, вмру_але_штори_випрасую. Це все я до чого? Не обов*язково жінка з такими пунктиками має бути вічно замучена і сваритися з чоловіком. Є чоловіки, які втягуються То не порада, так, роздуми на тему
ну в мого мужа з роботою все в порядку, він там добре справляється, в фін. питаннях не залежимо ні від кого. Ну але от в питаннях ніби то і простих, побутових, він якийсь геть безпорадний. А іноді хочеться сказати - лінивий. Бо ці буденні речі йому не подобаються, то він ними займатися не буде і не буде тратити на них час. А робота приносить задоволення, а читання фб, форумів і т.п. , а шпілялки на компі також приносять задоволення. А чистити взуття, прасувати собі одяг чи т.п. задоволення не приносить, тому ходиться так... І до речі з тим святом всьо заглохло, бо до нині він так і далі нікуди більше не ходив. І я би може вже з тим не парилася , але ж то стільки було розмов ще може з пів року тому починаючи, як то він зібрався влаштовувати свято....
може якось його змотивуйте? Але не "давай я допоможу" чи "ти такий-сякий нічого не можеш", а просто скажіть, що вже настроїлись ви, і всі хто знав (батьки його, наприклад), хочете свята - поставте йому завдання (бажання) - і хай вирішує.
Ну от "баба з воза кобилі легше" - не треба про подарунки думати і манікюр робити. Ну реально, то справа його батьків, як їм так підходить то добре, не підходить - то нехай вони з сином питання святкування вирішують. Чи Вам треба щоб потім ще Вас винною зробили що хтось там щось не так організував. А так з вас "взятки гладки" - "то Ваш син організовував, я нічого не знаю", та й усе.
Ггггг, ви ше не були в моїй "лабораторії". Малий спить, мама їсть борщ, паралельно дописує на ДП, подекуди на компютерному столі вже валяються частинки буряка, а в мене на штанях красується червона пляма від того шо читала, їла і порозливала. Дівчата, ну не так всьо в мене вже аж. ну йолипали. Так, люблю шоб було чисто, почуваю себе тоді як риба в воді. Не люблю коли шось зальопане, не помите, тим більше обпісяне десь валяється, за забацьканою плитою не приємно готувати їсти але то певно норма скоріш, ніж вийняток. Ну, чоловік тоже любить шоб було чисто, але він собі думає шо то воно так "вродилося", а не я мию щодня шоб так було. А коли буду вказувати парканайцять разів де я мила, мела, пуцувала- то вийде шо хочу шоб мене по голові погладили, так вроді цього не можна казати, бо ми робимо те шо хочемо, на шо вистарчає сили і т.д., а не показуємо геройство і не очікуємо шквалу похвал. Так ніби в цьому була моя проблема, нє? А на рахунок чистоти я далеко не педант, то я точно кажу.
я не мала на увазі що у вас те саме, а швидше що незадоволеність такими не дуже важливими речами має під собою глибше підгрунтя можливо елементарно у вас є модель чоловічої поведінки і вам не подобаєтсья коли чоловік виходить за рамки тої моделі ви вважаєте, що права, можете дивуватися чому інші з тим незгідні ну кожен з нас має право бути собою, ні ви ні я не ідеальні, і я переконана, що і чоловіки чимось можуть бути незадоволені чимось в нас
як я була мала - теж не було "лабораторії" але діти ростуть мама вчить підтримувати чистоту, не смітити я і зараз - коли в них у гостях з малою - мене аж тіпає, як вона чимось десь ляпне, а вдома нормально це сприймаю
як то безпорадний? не вміє відрізати хліба, попрасувати сорочку чи почистити капці? я ще розумію безпорадність неповносправних чи безпорадність у "спекти пляцок" чи "навертіти голубців", але і то доступне для чоловіків. знаєте мені колись було дивно, коли я здорового хлопа вчила засиляти нитку в голку і пришивати собі ґудзик. Так, певно було простіше самій пришити, але вирішила навчити і показати як то робиться.
