плюсуюсь, тим більше Видихніть, що Ви пресуєтесь? Чи Вам перед своїми батьками незручно? тоді- --- дописи об"єднано, Jun 22, 2015 --- Не здається, що Ви перебільшуєте?
А Ви питались чому він не хотів з Вами порадитись? Може Ваш чоловік хоче бути більш самостійним і приймати рішення? Для мене то нормально, зрештою, не всі мають потребу обговорювати все на світі разом. Може Ви його надто переконуєте у своєму баченні, і він не захотів тих лишніх розмов? --- дописи об"єднано, Jun 22, 2015 --- Якщо захочете так, а якщо попросите Вам допомогти - то буде разом організовувати
так свято для його тата. і самі пишете що він татові все підійде. буде у ваших батьків попросите про допомогу. А йому не треба. ну от, чого паритесь не розумію.
висновок дуже дивний. чоловік таке казав? сказав - що все решту ваш клопіт і він буде там лише гостем?
ооо... свято вже перенесено. Вранці виявилося, що там де він хотів замовити йому відмовили, а їздити ше кудась шукати кафе перед роботою вже не було часу. Я реально тупо почуватиму себе перед своїми. Шось йому зі самостійністю не йде. А моїх порад слухати навіть не брався. От це все напевно і злить просто. Бо елементарне лінивство завадило зайнятися тим всім раніше на кілька днів, а от язик без костей з нахвалюваннями про свято для тата не змовкає вже давно
Вам скільки років. Не почувайте. Хай чоловік почуває, і хай він і запрошує. ви ніби про дитину пишете. Ну поки не йде (хоча з того що ви пишете, то нічого аж такого не видно), потім піде - навчиться.
Чесно, я навіть не розумію як то перед своіми можна незручно почуватися. Це ж мама і тато ну хто вас зрозуміє як не вони. Кажете так і так. Приготуйте конвертик і ьудьте готові в будь який день за 15 хв зібратися і прийти в кафе. Та й по всьому. Ну хоче чоловік сам, ну то нехай. Нашо то контролювати. Часом читаю і просто прозрівпю з чого люди проблеми собі роблять.
а я розумію. Мені інколи не зручно перед мамою за свого чоловіка. Якось він довго думав їхати зі мною у Львів чи не їхати. Вирішив не їхати. Ок, купила квитки тільки собі, уже перед поїздкою каже - хочу з тобою, я маму попросила купити квитки, вона купила - і тут чоловік каже - я передумав. Яка я була зла на нього і як мені було соромно перед мамою, що квитки довелось повернути. І розумію почуття @Retaret. Я теж іноді така, але переважно в таких випадках я думаю, що я б зробила краще, а мені не дають))) Якби то було не важко, але розслабтесь і чекайте розвитку подій))
Я ще більш шизанута! Бувають моменти коли почуваюся "встидно ой встидно" за чоловіка перед його батьками.. Бо пісня "ой, він раніше таким не був"- супроводжувала не один рік нашого життя сімейного.
І мій раніше таким не був При чому вплоть до дрібничечок - він раніше їв сметану, соуси і взагалі - все, що під ніс покладуть. Говорив з мамою по телефону годинами ( то ключовий момент)))) і прибирав в хаті з азартом, з "остєрвінєнієм" я би сказала Завше кажу, що мені дістався вже в оновленій версії, люблю то шо маю і не смійте критикувати мого чоловіка )
ну то напевно в кого як зі своїми... Хоча знаю, шо татові моєму то фіолєтово - коли скажуть тоді і прийде. А мама зі всього зробить трагедію і певно я тому так на то реагую. А в чоловікові напевно якраз дратує не те, що він сам організувати вирішив, а те, що це насправді повна неорганізованість, а не підготовка свята. А ще напевно теж є таке хоча тут я не дуже би бралася до організування, а просто хотіла скерувати його на що слід звернути увагу при тому всьому замовлянні, бо він в тому не має ніякого досвіду і не дуже до чогось додумується. Але тепер всерівно буде мене питати шо і як, бо вже буде як той кіт, що провинився. Ну але раз тут всі так дружно за те, що то я палку перегинаю, то буду старатися не брати то до голови і чекати на забаву ))
вам нічого не нагадує ? Знаєте, як ото коли батьки кажуть дитині: ти маєш слухатися моїх порад. Бо ти ще не самостійний. Я лише з добрих намірів тобі все раджу- скерувати. Бо ти ще досвіду не маєш. . Бо все-рівно ж прийдеш і мені то вирішувати і т.д. ...". Одним словом, лишіться того ровера. Як чоловік організує - так і буде. Навіть якщо це не подобається вам.
Все ж має бути по-моєму, бо я знаю як краще а он він до моїх порад не прислуховується. Якщо чесно, то моя психолог характеризує саме таку поведінку незрілою. Якщо ви доросла особа, то будете розуміти, що кожна особа має право на свої рішення і на свої помилки. Я також он маю багато ідей як можна гарно провести бейбі-шаувер для моєї племінниці, а вона не хоче. Я вважаю, що буде скучно без прикрас в темі яку вона обрала і ігор, але це ЇЇ забава і якщо вона не хоче того нічого, той не хоче. Це її забава і як собі спланує і проведе, так їй і буде. А щодо чоловіка... Мій он також зі мною не завжди радиться а дуже часто просто ставить перед фактом, що він вирішив саме так. Не завжди мені подобаються його рішення, але я не знаю, чи то чудо чи ще щось, але його рішення не спричинили зрушення Землі із своєї осі. Все решта ми пережили, навіть якщо щось сталось не так як хотілось. Я усвідомила, що ВСЕ що не діється на краще.
То виходить, що треба трохи довіряти своєму чоловіку, а не тотально контролювати кожен його крок а ви, коли одружувались, то він теж такий був? Впевнені, що краще? Для кого краще? Оте "краще" то поняття відносне. В кожного своє "краще"
І я ще додам, Ретарет. Основне, похваліть чоловіка після свята за його організацію, що в нього все вийшло, навіть в такі короткі терміни, незважаючи, що він ще й на роботу ходив. Одним словом, молодець. І взагалі, чоловіка треба завжди щиро хвалити, вони ж то люблять. А ще й коли самостійно щось робить, проявляє ініціативу, треба брати себе в руки, подавлювати своє бажання зробити по-своєму, зробити краще, і дивитись і захоплюватись зробленим чоловіком. Ми ж то хочемо, щоб чоловік був чоловіком, вмів все "порішати".
А стосовно мами і "тупо виглядати перед рідними", то вже як подасте ви їм інформацію. Можна сказати "Ой, щось пробує сам зробити, не виходить, сам не знає, що хоче, зі мною не радиться, нічого я сама не знаю", а мама чує "ай-яй, який поганий зять". А можна "Чоловік вирішив сам організувати свято для батьків, зробити приємно, мене вирішив не нагружати цим питанням, я ітак маю купу справ. Як тільки все вирішить, організує, я вам обовязково повідомлю. А зараз нехай робить, що він не мужчина, я йому довіряю".
Ви розумієте, Ви таким відношенням дуже ображаєте свого чоловіка. Він не просто так від Вас все приховує. Він хоче це зробити САМ. Хоче і то добре, що ще хоче, а не став інфантильним, чи не знайшов ту, яка його оцінить, можливо, Вам довести, що він дорослий самостійний чоловік, а не те, що Ви про нього думаєте. Трохи більше довіряйте йому, більше підтримуйте і часом хваліть і буде Вам щастя
раніше в цій темі любили " по Валяєвій" побесідувати. То її і процитую : Умная женщина, обнаружив ошибку мужа, ткнет его носом. И напомнит, что она его об этом предупреждала. — Мудрая женщина поддержит, приободрит, иногда сделает вид, что ничего не заметила. — Умная женщина в кризисной ситуации возьмет бразды правления и научит мужа жить правильно. — Мудрая женщина очень тонко покажет ему направление и поддержит в намерении дойти туда. — Умная женщина хочет изменить весь мир, переделать всех людей вокруг. — Мудрая женщина начнет меняться сама. И примет других такими, какие они есть. — Умная женщина думает, что счастлив тот, кто прав. — А мудрая женщина знает, что прав тот, кто счастлив.
Імхо мужики розумні люди. І більшість з них взагалі недоуміває НАЩО ми робимо щось через не можу чи не хочу. То ще з якого боку дивитися))). Імхо стандартний муж і стандартна чоловіча організація. Висновок- казати все детально. Я свому мануали вже пишу. Маємо одну електронну програмку на двох. Я там пишу все по списку що мені від нього треба. Йому підходить. Ну бо да- він для мамонтів, а не для збору суничок під носом. І якщо я сама не хочу їх збирати, то тре хоч показати де вони ростуть. Життя стало- ляпота.
