Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Аліна, Ангеліна,Кароліна,Віталіна...Це те,що зразу спало на думку

 

Чому совка? Це давня традиція, ще в часи Київської Русі, князі зазначали, чий син, і простих людей називали по імені батька/чоловіка, іноді матері/жінки. В деяких народах то трансформувалось у прізвища, як от у скандинавів - АндерСон, КарлсСон, ірландські та шотландські прізвища, що починаються на "Mac" - теж були колись по-батькові, в арабських іменах син - частка "ібн". Так що традиція давня, а от те, наскільки і де зараз вживана - думаю, залежить від менталітету, в західній культурі родинні зв'язки менше шануються, цінується незалежність, індивідуальність, а по-батькові ж вказує на те, що ти "чийсь" і ніби визначає твоє місце відповідно до роду і походження і це, звичайно, архаїзм для особистісно орієнтованої західної культури. А те, що і у нас воно вже багатьом вухо ріже - показує на те, що відбуваються якраз оці зміни менталітету, так і стають традиції непотрібними і незрозумілими.

 

Я вже писала про 7 Ірин, а більш сучасний рекорд - 8 Анастасій (більша частина дівчат в класі..) Як їх кликати і розрізняти, як не за прізвищем? Хіба що Настя, Ася, Настуся, Настюха.. ))

 

А я так зрозуміла, що взагалі впадаю в ступор при виборі дівчачого імені. Якщо з хлопчачими ще би собі раду дала, то з дівчинкою була б морока. А хочеться доню!
Емілія і мені милозвучне, але уявляю зразу таку старшу поважну пані.

 

Міля, Ема, Лія, Муся... Гарно.

 

То вже щось трохи не те...)

 

" Ліна – жіноче ім’я, яке має кілька версій
походження. Згідно з однією з них, ім’я Ліна
має давньогрецькі корені і походить від
родового імені Линос, яке перекладається як
«сумна вістка», а в деяких випадках як
«льон». За іншою версією походження імені
Ліна пов’язане з латинським словом, яке
означає «сирена». Крім того, Ліна часто
використовується як коротка форма багатьох
інших імен, наприклад, Кароліна, Поліна,
Евеліна, Віталіна, Аліна."
Ліна і Емілія одні з моїх улюблених
Взагалі з дівчачих маю дуже багато вподобань, то якби в мене народився не синочок а дочка, не знаю як би обирала :-D

 

В нашому класі було 8! Наталь. Трохи ми їх "розбавили" наташка, наталка, таля, натка,машка а до решти додавали прізвище, або геть без імені, а лише прізвище. Було 2 Марії, 1Марина, 2 Оксани, Галя, Оленка, Таня, Гануся, Ліля, Люба.

 

маю знайому Ліліану.

 

В мене коліжанку так звуть. Але мені здається, що це швидше до Лілі, ніж до Ліни. Хоча в нашій компанії до неї звертались всі Ліліана, а для її одногрупників вона була Ліля.

 

а мені подобається, коли мене називають Юріївною. Може тому, що я татова доця І я хотіла би свого сина назвати Юрчиком. До брата звертаюся по-різному - Юрчик, Юрік, Юрасик, Юрцьо-пурцьо, а бабця йому казала - Юльцьо або Юлясик, а він кричав, що він не дівка.

Ми нашу коліжанку називаємо - Мілік або Мілюсик, а їй подобається Емма.

братову дружину всі називають Няня або Нянюся . Особливо мило звучить коли її дідо кличе Няньця.
Моя мама - Богданна, а в нас то стандартно - Дануся.
А я взагалі - Льоля

 

у мене була одногрупниця Магдалена. І маленьку доньку у друзів так звуть ( Магдуся її кличуть). Але там прізвища теж співзвучні. А от по-батькові- ніяк

подумаєш . Мого малого звуть так, як моє перше велике кохання . ( п.с. єслі шо- ім я синові давала не я. Його чоловік запропонував. У мене були інші варіанти)

 

Моїй малій ім"я теж давав чоловік)
А я тільки через три роки згадала, що в дитинстві була знайома з хлопчиком, який мене дуже нервував і на честь якого я назвала Яною свою улюблену ляльку - розшифровувалося як Я Ненавиджу Андрія...)))))

Вже кілька днів у голові крутяться імена Алла і Тамара.
Скільки вже по майданчиках ходимо - дуже давно таких не зустрічали.
А як вам Микита? Так звати молодшого братика Яниної однокласниці, щось воно мені сподобалося)

 

І я ((( , і мій чоловік(
Для хлопця вподобань повно, для доці жодного.Взагалі варіантів нема. Хочемо щось класичне і не дуже поширене. Не ексклюзив, але і не масово поширене. Бо як я зустрічаю ще одну Вероніку чогось стає сумно. Так ніби крім Вероніки , Насті і Софії дівочих імен не існує.

 

Розглядала для попередньої дитини, якби була дівчинка воно мені таке м'яке і ніжне, кликали би зменшувально Оля. Але от Ольга - то вже мені загрубо звучало.

--- дописи об"єднано, 18 Червень 2015 ---

То був основний наш варіант цього разу, казав чоловік, що звучить так потужно, по-чоловічому, але назвали по-іншому - Макар, тільки поки що він в нас Макарчик

 

Мені подобається тільки рос.вариант Нікіта. Микита щось ніяк...

 

Я, як і @flame, своє по-батькові дуже люблю, бо я також татова доця була, хоч і мало. Тому синочкове ім*я мало частинку імені його дідуся якого він ніколи не бачив, та й мій чоловік мого тата не бачив ніколи. Тато помер коли мені було трохи більше 8 років. І хоч ім*я вийшло не оригінальне і досить поширене на даний час, але, в нашому випадку, це не було гоніння за модою. Так співпало. сподіваюсь що в садочку-школі не буде 8 Владиславів. Хоч на оригінальністю тут і не пахло.

 

Я вагітною просто мліла за імям Анна, і чоловіку теж подобалося, це при тому що до вагітності в нас був зовсім інший фаворит, і того що Ань молодше 30 років ми не знали) може дійсно, окрім того мавпування імен, є якась енергетична інформація з космосу))) які імена актуальні в той чи інший час)

Надіслано від мого D5503, використовуючи Tapatalk

 

Тамара- так звати мою тьотю ( також ще одна тітка у нас теж має таке ім я). Так звати сестру моєї коліжанки. А серед маленьких дітей знаю лише одну Тамарочку і то "завдяки" тому, що тато має там грузинське коріння. А так ім я таке царське. І звучить "зобов язуюче".Хоча жінки з цим іменем ( принаймні тих, кого я знаю) є досить м які і добрі за характером ( а ще вони досить везучі у житті

Алла- також близько знаю 3 жінок з таким іменем. Це все жінки або мої ровесниці або старші. Досить пробивні у житті. А "тьотя Алла", мама моєї коліжанки з дитинства, взагалі є для мене уособленням такої класичної єврейської мами і жінки.

--- дописи об"єднано, 18 Червень 2015 ---

у мене гарне "по батькові". І з іменем гарно звучить .Але я не дуже люблю, коли мене називають офіційно.Бо поєднання таке "зобов язуюче-офіційне".З прізвищем теж гарно поєднується і ім я і по-батькові. Але якби я брала чоловікове прізвище, гармонія була би порушена . ТОму- у мене своє ( батьківське)