Мамо, але я дурна (с) сестричка Віка. Або лямур-тужур-бонжур...

Нєєєє, нєкатарим щяслівчікам "заканало" вздріти то чудо. Ну, панятно, що він не геть зморщений паримух

в деяких мєстах вупше не зморщений

. Але для мене найсимпатичніший паримух

Буду продовжувати і харкАти, бо хто ж вас повеселить, мої любі

 

ну то треба називати речі своїми іменами - невдоволення неакуратністю, хаотичністю чи непідтриманням порядку партнером
(це не особисто вам, а загалом)
можна подумати що чоловік решту все робить як слід, тільки шкарпетки розкидає (хоча не виключаю суто таку погану звичку)
та й жінки неідеальні какби...
ну і без образ, але помітила чим більше жінка приділяє уваги прибиранню, тим більше її то хвилює, а жінки які переключились на інші заняття паряться в рази менше
в мене ще деколи враження, що з тими шкарпетками просто якесь самонавіювання, жінки часто ще неодружені але вже хвилюються за те розкидування, ніби я не знаю, то найгірше шо може бути в побуті

 

І я, і я така. Теж майже нічого не прасую, лише те, що після прання мнеться. Іто перед вдяганням.
Іто частіше чоловік прасує собі сам, то і мені заодно попрасує.


Кожному своє.

 

я прасую лише по потребі- тобто , коли треба якусь конкретну річ перед виходом. А так, щоб склдалася гора, а потім я її мужньо перепрасовувала- ні. А чоловіку узагалі ніколи нічого не прасувала: я його одразу попередила, що з праскою не дружу. І якщо він хоче, щоб його речі зберігалися цілими- просю самому прасувати.Я взагалі лінива- речі чоловікові ніколи не складаю, в його шафі порядок не наводжу, і взагалі не пхаюся ні до купівлі його одягу, ні до прання, ні до прасування, ні до впорядкування.Де стоїть корзина для білизни, пральна машина і праска- знає сам.

 

ви не одна. Я прасую тільки коли шию.

 

клуб непрасуючих постелі, рушники, пеленки - все непрасоване в мене.
а чоловікові сорочки прасувати я люблю. Люблю це відчуття - він на роботі, а дотик моїх рук і моя турбота - з ним.

 

аналогічно, не тяне мене прасувати після прання шось.ну хіба раз в ніколи постільну білизну, іто коли є настрій)
а так прасую коли кудись треба йти)))та і по черзі з чоловіком ділимося, хто коли)

 

Так, а я в клуб "прасуючих", є тут ще такі? То я не від того, що дуже "господинька" (як нема часу, то буде непрасоване, ну, крім одягу, який цього явно потребує), а просто то для мене релакс, якось упорядковує думки, чесне слово) і я розумію, що то така необов'язкова робота, давно вже вичислила її яко пожирача часу (і електроенергії), але щось не можу відмовитись...

 

Я мушу як не на раз, то частинами, перепрасувати все, крім постілі, білизни і шкарпеток )) Бо часом звечора думаєш вдягнути одне, а на ранок погодка шепче, а часу прасувати дуже немає. Єдине, що не люблю прасувати речі, які потім складаються в стопки, а не розвішуються, бо то марна справа по суті - витягаєш зі стопочки, розкладаєш і однаково мус розпрасовувати згини.

 

а я би хотіла прасувати і мати у всьому каталожний порядок)
я хоч і "не така", але виросла в такому, тому якось в голові сидить)))
але витрачати час не хочеться, коли є мені поміч якась з малим чи по дому то прасую (жаль та поміч раз в місяць від сили), а як нема то нічого не стається)

 

у мене вдома теж все прасувалося, мало не до трусів та шкарпеток з 2 сторін. Але у "себе" я такий порядок начисто відмела. Лінь творить чудеса .І не лише з прасуванням. Одразу з являється купа вільного часу,а,відповідно, відсутність замотанністю домашніми справами і можливість використати той час з іншою продуктивністю. І, виявляється, то реально більше в мене в голові , ніж у когось іще з домашніх.Так що"зачем платить больше?"

 

О, моя мама півсуботи хату драяла, а другу половину прасувала гору цілу. Тепер я її питаю, чи то було так важливо, що я не пам'ятаю щоб ми гуляли чи просто пішли на морозиво чи в кіно.
Мої діти гуляють вдосталь. А на початку сім'ї домовились з чоловіком, що вихідні э для того, щоб відпочивати і проводити час разом.
Коли працювала, то використовувала метод "літаюча леді"

ага, на мітлі

. Тепер маю двох помічників, то з прибиранням нема проблем - в кого ідеально в хаті при наявності дітлахів досадочкових - відзовіться, я вам дефірамби співати буду.

 

Mansikat і я в клуб прасуючих,вмикаю собі фільм і то зовсім не замучує.Головне наважитись підійти до тої гори одягу

 

в принципі , коли є вільний час у вихідний день - то дійсно деколи варто подумати про шось під час прасування.
А так після роботи ввечері , чи зранку - яке там прасування..ну хіба коли аж дуже треба і немаю нічого підготованого вдягти)та і приємніше спати на свіжій випрасуваній білизні)))
Тому незнаю до кого себе віднести)певне 50 на 50

я швидше противник чищення картоплі, ообливо коли то треба так з кілограм 10 (для гостей), молодої)))без фільму - не чищу)

 

Те ж, з чим шановна ірагонзалес не погоджується в моїх фантазіях щодо Бандераса і йому подібних. Не беріть собі в голову.

 

не те щоб була манія прасування, щвидше все було чисто гарно завжди, більшості людей це подобається, але хоче цим займатися переважна меншість (мацюпусність фактично)
тому не скажу що я це хочу робити, а хочу щоб так було)) а чиїми руками то вже інше питання))

ем, ну ви зверніть уваги, що колись і пральних машинок не було і ще багато чого, я памятаю у нас на прання виділявся день в тижні, бо з дітей його назбирувалось огого
ну і був такий культ роботи по дому, а кафе-морозиво і гулянки то тунеядство і дарма трата грошей)
особливо чим люди провінційніші тим більше то спостерігається, а чим з більшого міста тим менше
таку тенденцію я бачу досі навіть в Зх. Європі, мої знайомі з провінцій працюють зранку до вечора, спершу така робота, потім по хаті і біля хати
і якісь кафе і тд то нікому непотрібне
хоча інші знайомі з Іспанії можуть сидіти в кафе за кавою зранку, а під вечір з пивом годинами.. так само всякі розваги... при чому інші знайомі мають власне кафе, то працюють зранку до вечора, гроші заробляють)

 

Мої батьки досі так думають І я не виню їх, і не знати, як правильно. Кожен робить так, як йому зручно. І мої батькам дійсно набагато приємніше поїхати на дачу і прополоти полуницю, ніж піти в ресторан
Так як моя бабуся завжди казала, що їй ніяка дискотека на замінить роботи на землі

 

доречі так воно і є.Наші бабусі та дідусі в селах якось живуть тими городами.
Поки рухаються - обробляють - то для них і рахується життям)

 

добре якщо "дійсно", але часто, це від того, що в ресторані вони (перебільшую) були один раз, вважають себе недостойними відпочити "по-панськи" і всяке таке.

@algo @Імель куди це все нести про прасування і чищення картоплі? Каюсь і поношу сама