Для мамусь і татусів (3)

От переважно дітям і треба в такому вці енергію направляти в рух, в дію. А батьки навпаки хочуть в цьому віці, коли діти мають мимовільну пам'ять, втиснути в них знань побільше. Мій малий теж дивиться англійскомовні мультики, там де є пісеньки, бо там графіка і подача цікава, але не ставлю за мету вивчення мови таким чином.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

До речі, чула таку думку від лінгвістів, що саме так правильно. Треба дати час на добре оволодіння рідною мовою. Хоча, звісно, підходів до того питання всяких є, і зовсім протилежних також.
Думаю, дитину треба вчити, чи то підтримувати інтерес, захоплення новим і цікавим, вміння аналізувати, заохочувати допитливість, фантазію, кмітливість, а дресирувати цифрами і буквами - ну це ж не ознака розуму, це ніяк не демонструє мисленнєві процеси і не показує справжнього інтелекту дитини. Хоча, як комусь цікаві саме цифри і букви, чи англійські пісеньки - то чому б ні? Це такі ж складові цього світу, як жуки, казки, фантазійні історії, космос, чи будь які інші інтереси дитини. Важливо, наскільки батьки самі розуміють світ, настільки глибоким буде і навчання-виховання їхньої дитини.

 

і я не ставлю, якщо що

кілька постів вище писала, що намагаюсь взагалі звести перегляд мультів до мінімуму

уточнюю, бо мені здається, що мене трохи невірно зрозуміли
я не пропагую вчити англійську з пелюшок

в мене дитина більше рухлива, і я це всіляко в ній заохочую
тішусь, коли вона бігає-стрибає-верхолазить
зараз ходить зі мною на східні танці - то часом може покрутити дупою і собі під музику, але це не означає, що я її обов*язково буду водити на якісь танці, до 3-4 років, можливо, її зацікавить щось зовсім інше

 

Я зробила такий висновок, із життя своїх знайомих, що пластуни в дорослому житті - це дуже діяльні і активні люди.

 

на щодень - ні
лише в обід стараюсь забирати з вулиці, або, принаймні, в затінок
на відпочинку мажу спинку-животик (бо вони зовсім білі) SPF 30 (у нас від Ельфи)
у мене мама - російськомовна, тому мені, мабуть, і здається, що російську знають всі... так, мало хто грамотно пише, але це вже тонкощі, саме писати російською доводиться не так часто

ну і ще уточню, що я живу в Рівному, у нас таки більше у вжитку російськомовних слів, ніж у Львові (це сумно, але так вже є)

на рахунок китайської - жарти жартами, а хто зна

 

Я не вас мала на увазі, просто до теми прийшлося


Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

• 
  не знаю точно в якому віці.але мій співробітник перфектно вивчив англійську мову дивлячись мультики.

 

У мене кілька питань:
1. Скажіть а ваші дітки в віці приблизно пів року вночі їли цицю чи ні?(чи відучали)
2. Ви вважаєте що дитятку не треба плакати чи деколи можна і навіть варто?(дитина вік орієнтовно 6міс)
3. Ви строго дотримувались режиму сну і їжі чи ні?

В мене скоро голова трісне від тих всіх думок, якщо захотіти знайти в неті інфу то буде багато на кожну думку (можна чи не можна) кожний каже що тільки так добре і все, а я наслухаюся як в інших все "рівно, під лінієчку" і голова обертом, таке враження що я все роблю не так з дитятом. Скоро буду бігати по Львову і опитування робити "а що ви робите з своїми дітьми?"Це вже в іншу гілку,але маю певне обурення,чому ніхто ніде не вчить мамами хорошими бути і з чоловіком в мирі жити??? Бо дипломи мої зараз...ну просто 9 років життя які в сім'ї ніде не приміниш

 

Ви хочете з дитиною робити все по правилах, а кожна дитинка індивідуальна, особлива. Тому не варто нікого слухати, а робити так, як підказує серце, як вважаєте за потрібне, бо лише МАМА найкраще знає, що саме потрібно в саме цей час саме її дитинці.
По розповідях своїх знайомих, в яких діти виросли, то в них були ідеальні діти: цілу ніч спали, їли 5 хв, 3 год спокійно витримували перерву, животи не боліли і все в тому роді.
Розказую про себе (нам 1,1 рік): дитина вночі їсть, по кілька разів за ніч, ми на ГВ, і це добре, бо саме вночі під час смоктання виробляється пролактин - "гормон молока".
На плач дитини реагую моментально, я не можу терпіти, коли моя кровинка плаче, адже по-іншому він не може мені сказати, що його щось турбує. Відповідно на кожен плач моментальна реакція. Не підтримую думку "нехай трохи поплаче", бо дитина втрачатиме довіру до батьків. Уявіть, що дитятко кличе "мамо, тато, допоможи, обніми, нагодуй, поцілуй, мені страшно, мене болить, я не знаю, шо робити, мам... мам...". А мама не реагує, не підходить. сумно...
Ніякого режиму не дотримувалась, і взагалі годування грудьми має бути на вимогу дитини.
А редим сну вже десь приблизно в півроку мав би хоч трошки вималюватись самою дитиною, не чітко по годинах, але принаймі через якийсь певний інтервал.
Тобто, режим диктує дитина, а ви його трохи коригуєте так, як вам зручно.
Ну і основне правило "не слухайте нікого збоку". Насолоджуйтесь своїм малятком, ви йому точно не нашкодите, якщо будете слухати себе, бо материнський інстинкт найсильніший порадник.

 

Ага їли, їдять і будуть їсти. Відучати? Кхм... То як? І перш за все нащо???

То ж ви про виховання малят питали? Шось не видно, що прислухались до порад, якщо знову ті самі питання... Ви питайте конкретно, бо чого плакає дитина? Якщо лишати в ліжечку най плаче? То нє, але то навіть питати про таке дивно, то на відчуттях всьо має бути. Ви можете стояти збоку і слухати як ваша дитина плаче, шукаючи маму??? І взагалі оте ваше "може навіть варто часом" аж мороз по шкірі, уявляючи як моя дитина плаче, а я не йду до неї, бо ж часом варто...

Ні, дитина сама прекрасно собі регулює їжу та сон

--- дописи об"єднано, 15 Червень 2015 ---

А вам щось серце підказує як діяти? Ну я вірю, що при тижневій дитині може бути паніка, незнання і розгуленість. Але при піврічній вже мала би бути хоч якась певність в своїх діях.. Нашо вам опитувати, та прислухайтесь до своєї дитини та й все

--- дописи об"єднано, 15 Червень 2015 ---

А це у вас чоловік такі перли видає?

 

Про плакати. Є дві ситуаціі: залишати плакати і дозволяти плакати. Тобто коли дитина плаче треба взятм на руки, але не обов'язково зразу ж відволікати, щоб не плакала. Бо ж може дитя плакати, бо щось не вийшло ( але то вже трохи старших стосується).
Про нічне цицяння: здається якраз нічні годування залишаються найдрвше.

Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk

 

На мою думку, ви занадто переполохана, а вас хтось постійно тормошить зі своєю думкою як правильно. Ви розгублена, втомлена і не певні своїх дій. Але є вихід. Він дуже простий: бути мамою для дитинки, просто рідною мамою, не такою, як треба свекрусі, форумлянам або чоловікові (якщо він вас не підтримує і не намагається вчитись разом з вами), а такою, якій буде всміхатись дитя. Ваш стан нагадує перші дні в пологовому, коли розгублений, і не знаєш, як то буде. В кожного по різному, але всі так починали. А тепер вже треба прислухатись до внутрішніх інстинктів, до потреб маляти і все добре буде.
Про харчування. Ми штучники, чим не пишаюсь, тим не менше вночі давала груди, чим зберігла ГВ до 5 місяців. Для дитини груди це не лише харчі. От у вас є щось, що вас відволікає, позитивне, щось, що заспокоює.. Шоколад, секс (пробачте), розмова з подругами.. А у дитинки це все цицька. Образно.
Варто плакати це як? Я все на прикладах, можна? От якщо вам хтось дав копняка, ви б заплакали? Ну там, від образи, може неприємно. Напевно, і дитині так буває некомфортно. Але чи вона хоче плакати, бо тре? Певно, що ні. Просто вона так сигналить, що їй погано. А коли суха, бавлять, сита, не сонна, думаю плач, то сигнал уваги, і ігнорувати його дуже дивно для батьків. Дитина до перших кроків, поки не почне сама світ досліджувати тісно до вас прив'язана. Це природньо. Це у всіх так.
Режим. У нас його не було, була потреба їсти - їв. Але малий мій на штучному, так що все одно мусила якісь межі. Їв в середньому кожні 3-4 год. На ГВ все на вимогу. З прикормом першим особливих пересторог не робила. Починала з ложки, на наступний день і 3-4 давала, як все добре. П'є багато й досі.
Слухайте свої відчуття і дитинку. Це прийде. Або ви просто втомились. Поїдьте кудись разом всі. По можливості.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Ще дуже маленька дитина для кожного із трьох питань.
Як правило, у 6 місяців ще не може бути чіткого режиму сну і їжі. У доці в такому віці сон був через дві години активності, але то могло бути 20 хвилин, а могло бути 3 години сну. От цікаво, як я мала їй встановити (чи нав*язати) режим?
Їсти цицю вночі необхідно для успішного і тривалого грудного вигодовування, яке "відлучати" в півроку????
Про плач - капризи і маніпулювання в моєї конкретної дитини почались ближче до 1,4, до того плакала лише коли її щось турбувало. Як можна таке ігнорувати?
Дитині всього півроку, а ви (чи ваші близькі/родичі/знайомі) вже хочете від неї поведінки дорослої людини.

 

Доволі все зрозуміло,не можу сказати що у мене якось інакше,годування на вимогу,вдень і вночі, плакати не даю.чоловік наразі в довготривалій поїздці тому присутня певна невпевненість,але то таке. Просто є люди які від роддому вчать дитя вночі не їсти,кажуть що може поплакати (наприклад хоче спати і не може заснути) щоб дитина зразу розуміла що не все тільки їй. Я не знаю,але мені здається що я б такого не витримала. Але інші так роблять і все гуд (найкраще). Загалом я трохи виговорилася, мене відпустило (я вчора була на мамашній зустрічі звідси і емоцій куча ))) Хороша порада відпочити, приїде чоловік,обовязково кудись гайнемо )

 

Ви чомусь дуже невпевнені в правильності свого підходу до дитини. Навколо завжди буде (і є) багато протилежних думок щодо будь-якого питання, тому треба вміти вдумливо і аргументовано обирати собі якусь позицію. Чому вас так зачепили ті мами з їх режимами, ви ж маєте внутрішнє відчуття гармонії, того, що все у вас правильно у стосунках із дитиною, так? Ви ж годуєте на вимогу, чи берете на ручки, коли виникає потреба, не тому, що десь прочитали (може й прочитали спочатку) чи хтось так сказав (ми, наприклад, тут на форумі), а тому, що відчуваєте серцем, що так правильно, так добре, правда?

 

Так, просто чомусь постійно хвилююся,чи роблю все добре, постійні вибори і рішення. Хочеться не робити помилок, про які потім буду жаліти. Маю якесь ненормальне відчуття відповідальності ( Напевно, справді просто треба розслабатися і відпочити.

 

Ви робите все добре. Це доконаний факт. Хочете в чомусь повагатись - аналізуйте них, хто не дає гамцяти вночі, дозволяє нервуватись плачучи і т.д.

 

@olenoks, навчіться відчувати свою дитини. Переважно, інтуіція і материнський інстинкт самі найкращі порадники. Якщо б менше слухали "мудрих порад", а більше прислухалися до себе і дитиники, то ці питання у вас би не виникали. Бо не вірю, що мама, яка послала всіх лісом, буде сидіти спокійно біля дитини, яка заходиться плачем, чи не дасть груди, не візьме на руки.

Ви так виснажете себе і будете постійно змучені і знервовані. Відпустіть ситуацію і насолоджуйтеся материнством.