Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

))), їх я вже за 11 років спільного життя з мужем вивчила. Крім того я не люблю різних мух/павуків/жуків та інших жужжащих, які точно водяться в траві й так й норовлять десь мені впасти. А на полях - корови пасуться - там какашки...Річка є - Дністер, але вона мені каламутна й брудна.
Й плюс в моєму стані взагалі нема охоти десь ходити в спеку..Тому єдина альтернатива - як приїжджаємо - сидіти на лавці під хатою й нудитися. Городи я з того ж таки дитинства не люблю, бо в голодні 90-тв батьки мали дачу й ми там част опроводили час на ти х городах..Особливо не люблю прополювання різне..на жарі.... З тих часів. Пообіцяла собі, що як виросту - жодних дач й городів. Ну не пре воно мене й все тут...Я б хіба квіточки якісь садила.

 

Але як не дивно, квітник теж треба полоти

 

Я теж типово міська людина, і мрій про особнячок, газончик, дерева не розумію. Моя мрія - квартира на двох рівнях. Ну хіба би чоловік тим всім займався (а він би займався), тоді можна. Тільки ніякого городу (я би на нім вклякла, мене спогад про 6 соток під Винниками жахає) і живності - боюсь, вона довго не протягне з такою господинею. Можливо, квітник.. колись.. на пенсії... але полоти таки треба, то факт.. ))
А село в мене асоціюється з працею від рання до вечора, причому в незрозумілому ритмі. От якось все так розмірено-сонно-муторно... Та раз-раз, одне-друге-третє і відпочиваєш собі. Але, може, так і треба, бо ти раз-раз, а на тебе ще 150 справ раз-раз - та робота ж нескінченна. Кури, мухи, ацька спека влітку, дикий холод взимку, сирість в міжсезоння, мало води в криниці, арбайтен на городі, в полі, біля живності, кругом г.., і піти нема куди, і поговорити нема з ким, бо всі так само ся товчут в своїм обійсті, і не видно за тою боротьбою за виживання нічого іншого. Оце мене, напевно, найбільше пригнічує. Настільки, що вже й та полуниця і ті вишні в рот не лізуть, а у Львові зітхаю з такою полегкістю, аж ми крила виростають. Принаймні, таким я вперше побачила село (може, якесь неправильне) в 22 роки, і наразі ніц в ньому не змінилося.
Ближче до теми: завтра масік вертається додому, тому мама має бути доброю мамою. Значить, її чекає велике прибирання, велике прання і прасування, велика кулінарна авантюра ще сама не знаю з чим, спільна культурна програма на неділю, а з понеділка.. він знов мене покине.. і буде в другої бабці.. Хочу у відпустку..

 

Коли зарплату дадуть мужові

 

можливо саме тому більшість села не любить
а в мене бабця якось так вміла завжди організувати роботу, що я навіть не помічала, як її багато, ясно, що я теж не лежала пупцем догори цілий час, але якось бабця берегла мене від отих гарувань цілодобових, коли я до неї приїжджала
може тому для мене село- це завжи чистенько і смачно пахне
Ясно, що двайціть моргів поля я б зараз не хотіла, але грядочки з якоюсь зелениною чи полуницею і квітничок я б навіть дуже не проти
З врочистості -хата вичищена до скрипу, жеровиска повен холодильник, на завтра маринується шашлик, зона бікіні ноги підготовлені до оприлюднення, життя суперове, пра?
Гарних вихідних!

 

Цитата від Hermi: ↑
Наталі, коли ти там будеш смажити,а?
Коли зарплату дадуть мужові


Мене, мене почекайте. Я вмію файно їх перевертати- поки всі водочку посьорбують, бо не лю смаленого мяса!
Нині тренувальне плавання- в басейні, але то вереску і щастя було!
arushka,
зона бікіні ноги підготовлені до оприлюднення-дякую. Нагадала!.

 

Така суперечка про село розгорілася
Нє, я б жила у Львові але в своєму будинку з садочком

тут на Пасічній є вулиця Садівнича - то моя мєчта

, отут можна тільки цибульку і хризантемки посадити

бо в селі "не поймуть", скажуть "ти диви яка ота пані - всі люди щось роблять, а вона ото тіко полуниці посадила, лєнтяйка".Не положено.

Ага, згадала, у мене малий теж уже "міська" дитина. Баба в селі каже "наварила вам супу без моркви - стара кінчилася, а молода ще не виросла. Влад не пойняв - "моква, хочиши моква", баба каже "нема", а малий їй "магазин, куписи". Дитя не в курсі що в сільмазі моркву не продають.

І по темі - втягуємося потрохи у "міські" будні. Сьогодні накупували зелені на салат і черешень. Хто б там що не казав, а я краще сходжу за цибулькою і ягодами в магазин, а не на город
А ще зустрілися з однією сусідкою-форумлянкою і її гарненьким хлопчиком.
Влад вигуляний, спить. Те мале порося почало робити то чого я давно з острахом чекала - викидає з балкона все що під руку попаде - сьогодні попрощалися з олівцями І тепер в мене дилема - або не пускати його бавитися на балконі, або закривати там з іграшками яких не шкода потім не побачити

Балкон засклений, але зараз в спеку майже завжди вранці і ввечері вікно відкрите.

Грозилася мужу кексів напекти, але знов забула борошно купити (то точно склероз), ввечері потопаємо знов в магазин

 

Ну шо- знов прийшла літня п'ятниця і знову можна своїх на рідні села спровадити.
Дякую мудрим людям, які кажуть, що дитина влітку має бути на природі. Муж в це вірить як і я і я кажись знову буду мати мамині вихідні. Неділя правда обіцяє бути меганасиченою(да простить мене третя пропущена хфорумівка), та коли гуляти як не зараз.
По темі сіл, будиночків і т.д.- особисто я мрію про будиночок в затишному невеличкому компаунді біля Львова. Щиро вірю, що і до нас ця тема скоро прийде.

 

усігда рада

анекдот знаєте?
* -Изя! Когда Вас нет, про Вас такое говорят…
- Передайте им, что когда меня нет, они меня даже могут бить…*
То про мене , якось я вже переросла той період *а шо люди скажуть*
Мені важливо, що про мене думає мій чоловік, моя дитина, десь на 80% переймаюсь думкою батьків (і то вони більше переймаються своєю думкою про мене і ВСЕ.
А люди завжди говорили і будуть. Мало городу -ледарка, багато- захланна, во скіко нагарбала і нашо воно їй стіко
як всіма перейматись, жити не буде коли

 

мій день супер врочистий. нарешті є прогрес. плитка у ванній.ніби нічо. з"їздила за варенням в ашан. ну але як без того, щоб не набрати висівок, цільнозернової муки і пекти ото зараз хліба? а це цукру так кілограмчиків з 6, а то нічого, що вже пів кіля нема, бо кексів напекла)))) малий сьогодні ліг до 3 години - рекорд. я печу-печу-печу, кайййййййфую одним словом, піджовую трускавки. всім солоденький привіт!

 

Хотіла те саме сказати, але напевно навіть не змогла б так гарно описати... підписуюсь під кожним словом Я на природі, спостерігаючи за рослинами, жучками, павучками... відпочиваю душею, якась така гармонія появляєтьсяАле розумію і тих, кому добре у місті... всі ми різні і кожному своє

Як про менелюдям ніколи не вгодиш, завжди знайдеться той, хто скаже що ти щось не так робиш... треба жити як тобі комфортно.
І по темі, навіть немає нічого цікавого, цілий день провела у Львові, їздили з чоловіком на закупи. Тепер нарвала полунички і ласую, поки сиджу за комп"ютером. Хочу десь на озеро, а ще краще на море... лежати і загорятивже не можу дочекатись поїздки

 

Оп*ять тебе цитую )
Я так на секундочку щойно задумалась що ж про мене сьогодні мої сусіди скажуть...
Чого аж сьогодні і аж зараз? Бо коли бігала по городу в ліфоні тілесного кольору і коротенькій спідничці, то думала про те, що буду їсти взимку велику морквочку, бо зараз гарно її прополюю, і про те, як чоловік буде милуватись моєю засмаглою спинкою, і аж ніяк про сусідів
Я зараз йду поливати помідори шлангом, і мені така мисля прийшла - може то для повного ефекту обливати не тільки помідори, а і себе? Тоді тоооочно до празнику будуть в селі тільки про мене говорити (нє, ну бо на празник точно мене хтось перевершить і про мене автоматично забудуть)

Ой, дурниці мені в голові. Йду поливати, поки ще щось не придумала

 

Ай-яйДівки, шо то в вас за травми дєтства? Село може бути таким як забажаєте. Мій тато втік зі Львова десь 15 років тому. Справді втік, казав, що його ті смороди задушать. За той час кругом хати вималювався шикарний ландшафт зроблений власноруч. Ялиночки, клумби, альтанки, рівненькі газончики, грядки (не гектари поля, а саме грядки). Дитьо моє там навіть не взувається, поставили йому басейн, купили батут, на машинці чи ровері їде де хоче і я не ходжу за ним по п'яточках як у Львові - туди не лізь, там брудно, там напісяно, там машина. На своєму подвір'ї тих сюрпризів нема.
Як до чоловіка в село їдем стараємось хоча б сад довести до потрібного рівня комфорту. Не так то важко, не так дорого. Головне захотіти.

 

Все, бульба підгорнута, список написаний, вечерю готую і думаю: нахіба я чоловіку сказала машину мити? Він її як помиє, то все дощ(рідкооо миє)!А нахіба мені зараз дощ? Але вже пізно.
малий накупався в басейні і смився до сусіда - суницю об*їдати, вже другий вечір ходить. ;40хв. точно маємо спокою. То ж тре прожити тут 1.7міс і аж тепер сусідські діти починають ходити один до одного. Так мені цього бракувало.
На нині все, як не загонюся завтра вранці, то напишу вам ще щось. А як ні, то прошу, т радиційно, у вівторок мене вишаманювати, бо в вівторок вже буде дощара і ми прилетимо додомцю. Для чоловіка 300км.- то байки, лиш би "підсніжників" мало було.
Всім .

 

Во-Во я таке пережила в 3 -кімнатній квартирі на 9 поверсі ,а ще вічно з стелі тече !
Я дитя ОСОБНЯКА ! Прожила 20 років в особняку в тихому районі Львова своя полуниця , бузок , жасмин це мої дитячі спогади. Потім майже 10 років в квартирі -ЖАХ ! Влітку ЖАРА ,взимку холод сирість , постійно поламаний ліфт , сусід наркоман який рубає свої двері , розбірки алкоголіків , сморід і прокурений під'їзд. Те що збоку базар продуктовий ,Південний з "двіжом " радувало мало.
В селі була 2 рази , то асоціації як в більшості ВЕЛИКІ корови , я їх боюсь і морги поля з БУЛЬБОЮ!
Оскільки коштів на хороший будинок з великою ділянкою у Львові не було... То купили ділянку в Винниках тепер мені тепло взимку ,прохолодно влітку . Є свій сад , городу нема. Є невеличка грядка з полуницею і зеленню. А ще великий ТИПУ газон . Тусні мені не треба , як захочу то 7 хв і я вже в центрі. Є свої нюанси ,погана дорога повністю прив'язана до Львова Майже щодня їздимо ,на дорогу немало коштів йде. Але за те що тебе будить соловейко в саду і за сніданок на терасі в халаті треба чимось жертвувати. !
А тепер по темі постіль випрана , пес покупаний , полуниця зібрана. Йду помагати мужу переставляти батарею в кухні . Завтра їдемо купувати басейн , а то всі з басейнами а нам минулого року пес погриз. Потім прибирати ,замаринувати шашличок . А в неділю релаксувати на терасі з холодним "шампана " і полуницею.

 

Давненько мене тут не було, бо коли зайшла вибило мені 10 непрочитаних сторінок вашої врочистості. Я їх таки не осилила прочитати, але сподіваюся, що у всіх суцільна врочистість і ніякої прози.
А в мене почалася здача державних іспитів, перший здала, залишилося ще 2. На дворі така погода, а я безпробудно сиджу в хаті над своїми конспектами, але ще недовго, 2 тижні і я буду вільною людиною
З прози - на днях залила ноут полуницею зі сметанкою, тому тепер не працює декілька кнопочок, але я вже пристосувалася, екранна клавіатура мені в допомогу.
Сьогодні розбила флакон з духами, спеціально купила маленькі з кулькою, щоб можна було носити в сумці, вже не поношу, бо якраз відбила горлишко з тою кулькою. Дитина не могла натішитися, коли побачила калюжу духів на підлозі, втирала в себе як могла, поки я шукала чим то все витерти.
От така в мене буденність, не знаю коли буду дописувати, з тими іспитами, але читати буду однозначно.
Всім гарних вихідних

 

А в мене мега врочистість їду завтра на риболовлю (з ночівлею) з чоловіком і татом! Як я люблю то діло! І шашлички будуть і уха( якщо рибки налапаємо). Скільки я того чекала, планувала... Але є одне велике ''але'' чи ''прозище''! Так мене змордували морально за остані дні на роботі, що я аж захворіла з того всього : нежить, отруєння( нудить вже два дні, що нічого їсти не можу), зіхляла чисто... Але я не здаюсь і надіюся,що завтра почуватимуся краще, бо хіба аж через місяць зможу знов всіх зібрати... Та й відпочинок коло води, як не як , навіть новий купальник прикупила, правда не знаю хто там на мене задивлятися буде.
Так от ще про здоров'я хочу сказати... Що тільки як захворієш, тоді починаєш цінити його! Дівчата, я вже змучилася на одні і ті ж граблі наступати. Робота не варта моїх нервів і здоров'я!!! (Кажу собі щоразу і потім забуваю...)

 

не всі Нам позаминулого року Гектор теж пошматував І ми більше не купували, погода наша не дуже давала в тому басейні купатися: 8-10 годин набиралася вода, потім довго прогрівалася, а за той час вже встигало нападати туди всякої фігні: мух, сміття якогось, а деколи ще й пташки умудрялися какнути, під басейном псувався газон

ну, то шо в нас важко назвати газоном, але все одно шкода

. Якісь фільтри і хімію ми не купували, то я за літо могла 2-3 рази намочитися і було по басейні, а мороки з заміною води повно.
Сьогодні самі врочистості. Врочистість номер раз - закінчився робочий тиждень. Два-с - нові нігтики мене радують. Три-с - з такими віями тільки "очима стріляти" . Чотири-с - переміряла сьогодні свій літній гардероб і дуже втішилася: влажуся Ще би -4 кг і все буде сидіти ідеально. Правда, так порозкидала речі, що завтра певно цілий день буду робити порядки в шафі: літнє наверх, решту по-глибше. Мужа, як побачив, що робиться в моїй "гардеробній" питався чи то в мене була істерика, що нема що вбратися, чи то просто в шафи не влазиться, чи то всьо вже не модно і треба таку нову гору модного

і найважливіше, що сьогодні не мною Навіть Гектор трохи вичесаний
Їсти на вихідні наварено. Хіба може ще стейки які зроблю, але то вже не рахується, бо 5 хв. роботи.
Чекаю на неділю, "точу лижі" на форумівку. Хто випадково не бачив тему про збір - може тут не прогавить: в неділю наш шабаш. На форумі буде тихо і нудно, а в ПХ весело і гамірно. І шоб потім нхто не казав, що не знав, не читав і не бачив
Всім надобраніч.

 

Аааааа,я так і знала! Аааа- голова болить, та переміна погоди знову мене наздогнала. Нікуди не хочу їхати, зла, недобра, розклеїна...
Думаю: чи то стриматися(ой, не знаю чи вдасться), чи то розричатися-розревітися і попсути настрій ще і чоловіку? НУачё- я не маю, то нех і в нього не буде. Ще не вирішила, але валер*яночки піду хапну, мо попусттить. А почалося все з того, що сусідські хлопи, ну і моїх двоє, тусувалися з пивом до 23год., тоді поки повикупувалися, поки повечеряли, ще кіно сіли сі дивити...Короч, я пішла спати і просила мене не будити, бо ми потрібна свіжа голова на ранок. Ага, щас . Розбудили мене(не знаю котра була година)- вдягни йому підгузник!!От така я була! Тепер думаю, чи то помститися, чи провести тиху виховну роботу? А, само вирішиться. Зараз, як встане перед мої ясні очі, то будем бачити, як тюбітєйка в мене одіта.
Файних вихідних вам і щоб тюбітєйки в шафі лежали. .

 

нічка була- гірше не придумаєш
траванулась я чимось так сильно, що до 3 год ночі ніхто не спав, думали, що без лікарні вже не обійдемось
грішу на молоду капусту, але вчора ще були і суниці, і полуниці, і черешні, тому точно не знаю
висновок- нема чо стільки жерти (новий закон від arushka, скоро діти його будуть вивчати в школі на рівні з законами Ньютона, згадаєте моє слово)
Зараз хлепчу воду з лимоном і з підозрою поглядаю на холодильник
Там на нас чекає маринований шашлик, але не знаю, чи я сьогодні дам йому хоч якийсь шансПоки хочу валятись в ліжку, і щоб ніхто мене не рухав, а потім побачу, як воно буде

Всім вдалих вихідних і мийте старанно овочо-фрукто-ягоди! Всім па