Для мамусь і татусів (3)

в нас постелі наші + я принесла непромокаючий наматрасник
і ще ні одного ковра вона їм не обпісяла - переважно то все в неї на прогулянці

я думаю, що після того вона навпаки психологічно розслабиться - і буде знати, що чуть шо - знову буде памперс

 

дивно, наші навпаки просили не одягати і залишати побільше речей на зміну.
Тут має бути адекватна реакція вихователя і їх "співпраця", бо ми не знаємо, що відбувається за дверима садка і що її могло так збентежити, щоб відмовитись від горшка в садку. Можливо те, що висаджують їх усіх разом.... можливо залишити її одну з нянею чи вихователем під час процесу....
я пригадую, що коли я вперше привела без памперса дитину, то пішла з ним у туалет і наодинці все розказала і показала і так к-ка днів підряд...

 

Розумію... але всерівно то їм треба переодіти дитину і т.д., для них це напряжно, тому простіше натягнути памперс.

Ну, я не думаю, я б спробувала буквально на день-два, а там діяти по ситуації.

Банальна зміна обстановки, своєрідний стрес, адаптація кінець кінцем також так могли повпливати...
Може і щось пов"язане з вихователями, з якоюсь їх конкретною поведінкою,тут важко сказати, якщо дитина ше не вміє пояснити. Та навіть ті діти, котрі пояснюють не завжди можуть розповісти що їх бентежить в садку.
Маю на увазі, що це не конкретно може бути пов"язано з висаджуванням на горщик, тут може бути суто психологічне..

В мене коли Святик пісявся, я водила до дитячого психотерапевта. У нього то вилізло в старшому віці і було пов"язане з конкретним стресом.

 

є діти, яким психологічно важко в садку сходити в туалет ( та і взагалі- не вдома. Просто в садку- особлива "атмосфера" з тими висаджуваннями таких малих дітей). Деякі до року часу навіть не хочуть категорично сідати на садочкові горщики. По перше- не "своя обстановка". По других-діток часто висаджують гуртом. Попробуй тут психологічно впишися і розслабся . Тому зажимаються і терплять, скільки можуть. Я була з таких дітей- ні в садку, ні в школі толком не могла йти в туалет. А в моєї коліжанки от з малим зараз така історія- пісяти то він в садку піде ( благо, унітаз і навстоячки). А от какати- ні за що. Навіть як дуже-дуже хотітиме-ніколи не піде на садочковий унітаз. Часом вона його забирає і ледве додому добігають. І то вже 2 роки дитина в садку.

Вашій доні лише 2.8. У цьому віці лише починає приходите усвідомлене керування процесами. А тут додався садок, який її з того "збиває". То просто ще час потрібен.І я в цьому випадку краще би ще памперс давала, але просила б вихователів нагадувати і водити на горщик. Бо не будуть вихователі дуже відслідковувати хто коли попісявся. Особливо на прогулянці. А ходити мокрою- не варіант

 

Підкажіть таке: чи взагалі дозволяєте дитині сидіти біля монітора? То я про мультики.. Малий став якимось залежним, хоч і 2 х ще нема. Аби не вередував, то можуть і на 1,5 години запустити мультики. Я проти, при чому взагалі, хіба пару разів на тиждень включити щось улюблене. Чоловік досить багато часу проводить перед компом по роботі, в мене планшет, звісно діти і переймають те. Як його відучувати, і чи варто взагалі, чи обмежити по часу? Просто і монітор стоїть не дуже фізіологічно, малий в кріслі знизу вгору дивиться, ще й досить близько. За зір хвилююсь. Я взагалі не пам'ятаю, щоб я щось крім казки вечірньої дивилась, і то в роки 4-5..

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Ну вже разок вихователі за те получили. Якщо такі речі доходять до завідуючої - а якщо таке повториться, то я обовязково до неї піду. то можуть і звільнити вихователя (були такі історії в житті садка).
І 15 дітей в групі - ясно, що всі не ходять, то вслідковують їх нормально.

 

Мене теж це турбує. Малий просто обожнює мультики і ігри на телефоні (має улюблену -"Мишеняткова абетка", то вивчив вже половину алфавіту.) Зараз обмежую то наскільки можу, бо майже весь вільний час на вулиці, грається десь раз на 3 дні і то коли сам десь знайде телефон, заникається десь і бавиться), а от зимою то було частіше. Мультики зараз не включаю взагалі, бо він одним не обмежиться, потім крику ще хвилин 10, що хоче ще. А про шкідливість, думаю що це є не добре однозначно і зір від того псується точно, особливо в такої малесенької дитини. Подружка була з малим в окуліста, вік 2,5, то казала лікар, що краще не дозволяти взагалі, якщо вже дуже хочеться, то хіба пару хвилин і з великими проміжками часу. Наприклад, 1 мультик, а через 20 хв. ще один.

 

Розкажу, як у нас. Якщо дивитися мультики, то варто встановити правила. У нас правило наступне мультики протягом дня можна дивитися 3 рази і тільки по 15 хв. (щоправда, признаюсь зранку, поки мама вмивається, готує кашу, то більше виходить - десь півгодини). Тобто якщо дитина знає таке правило і мама його дотримується й виключає за тих 15 хв, то дитина з часом звикне. Зараз, як малий підріс я йому кажу, що от додивишся цей мультик, бури пульт і сам виключай й він це робить без крику і плачу спокійно. Щодо ігор на телефоні, тут також потрібно обмежувати, бо дітей то дуже затягує. Малий бавиться на татовому телефоні тих же 15 хв тільки раз вдень. І як би він не просив другого разу не буде, бо я пояснюю, що оченята втомлюються і будуть плакати, що погіршиться зір і т.п. Але ми взагалі мультики почали дивитися після 2-х, а гру спробував першу десь біля 3-х. Бо чим менша дитина, тим їй легше звикнути. Тому вже зараз нормуйте перегляд мультиків, щоб потім не мали клопоту.

 

Мій малий рано почав дивитись мультики. При чому міг доооовго "зависати", а при спробі виключити - істерика страшенна. Я одразу того не присікла, через то потім мала відівчати. Не включала, казала що "не працює", "не показує мультики" і тд. Тепер мультики то для мене паличка-виручалочка в часи хвороби чи геть поганої погоди (коли пару днів вдень вдома сидимо) а ідеї ігор вичерпуються, і то 'звикання' дуже швидко повертається ((( ну але то краще аніж кожен день.
То я про включання мультиків мною. Аое є ще прабаба, яка може втіхаря йому включити (лиш би з нею посидів спокійно, розмови з неї проводити анріал). На щастя, тут він довго не дивиться.
Наш великий телевізор, до слова, ми майже не включаєм саме по причині вимагання мультиків.
Допомагає гуляння часте.
Думаю, складніше буде коли навчиться сам пультом користуватись.
Про телефон. Я притримуюсь думки що до 2х-3х нема чого дитині тим бавитись. До цього часу я лиш фотографії йому показувала часом. В мене не стоїть ніяких ігор і стоїть блокування, то може взяти і "циферки" собі потикати. Ну і все йому кажу що телефон "мій" і мені вирішувати що з ним робити, коли давати і тд. На татовому телефоні ігри дитячі є, аое тато працює багато і часто малий взагалі його не бачить за день. Тому і бавиться рідко. Аое вже як хоче побавитись, то істерить одразу і сильно таке у нас останні пару тижнів.
Найлегше видалити ігри і все. Нема чим бавитись - дитина не зависає. Імхо.
Моя думка, що краще чим подовше відтягнути оте мульт-телефоно-залежність. Обмежуючи чи недаючи взагалі.

 

Наш синок, та й, думаю, більшість дітей, дуже узалежнюється від таких речей. Стараюся максимально обмежувати навіть не через зір, а через ті благання "ще один! ще один!" і реви при вимиканні. Поки що якось більш-менш внормувалося: 1, якщо маленький (Маша, н-д, чи баранчик Шон), то може 2 зранку, поки снідає перед садком, і так само в 2-й половині дня, зазвичай після вечері, ну, або коли просить вдень, то нагадую, що тоді ввечері вже не буде. Я не те що проти мультиків, бо є багато гарних, того ж Шона сама з задоволенням дивлюся, але ті "бої за муйтик" мене лякають. Та й не тільки мультики, він би дивився буквально БУДЬ-ЩО, аби дивитися: футбол, фільм, реклама, Утеодин, відеоогляд якийсь - не має значення. Каже: "Мама, може, включи собі, там де та цьоця з ляльою, не треба тобі? " (відео Слінгопарку)

 

А телефони - то взагалі табу, (особливо мій, в чоловіка кнопковий, екран маленький, то йому не аж так цікаво), не можна і все. В хресного бавився машинки, то тепер: "Ну коли вже він приїде?! Я вже так скучив!" Кажу: "За хресним чи за телефоном?"
Хіба ото десь місяць тому показав йому тато "Змійку", то може час від часу посидіти 10 хв., вже нічого не кажу, сама пам'ятаю, як з тетрісом годинами сиділи. Правда, і старші були, але хай вже.

 

В нас одна кімната і то дуже важко, бо в кімнаті комп'ютер, в кухні ноутбук, телефони теж не дуже заховаєш. І виходить, що він до всього лізе, а я тільки заперечую, що то не можна, то поламалось, того нема. Дитина істерить і нервується. Зараз добре, що майже весь час на вулиці, вдома їмо, спимо, то не включаю нічого взагалі, кажу дядя виключив світло і нема. Були в селі тиждень, то про таке навіть не згадував. Вкотре переконуюсь, що село то благодать))).

 

Та то зара не ті часи, техніка рулить.
Але я не маю що порадити, бо мої шо одне, шо друге абсолютно не залежні від теликів, компів, телефонів. Так, Святослав інколи просить дати погратися в рибки на телефоні, але раз повидаляв мені купу номерів і фото і тепер на рибки в нас табу... ну, але він і не особливо париться, на ту рибку його вистарчало на пару секунд А так їм лиш би поганяти і так цілий день скачуть-скачуть, як не в хаті все перевертають, трощать, то вулицю розносять і всьо.
Я інколи грішу тим, що прошу подивитися трошки мультики, бо мама має шось зрорбити, та яке 5 хв- то рекорд і далі мотори завели.
Мені інші мамуськи кажуть шо то мені сильно повезло, Але я вже деколи згідна шоб вони хоч в щось трохи втикнули, але певно не доля нам.
Те саме з книжечками, коли їм шось читаєш, то тоже до 5 хв максимум, а далі ти мама читай, а ми будемо скакати.Коли то вчили з Святиком віршик до садочку, то він вчив, але в русі, кувиркався по дивані і так переказував слова. От шо буде як підемо в школу, не знаю, не уявляю собі того.
Дала йому на це літо ше спокою, а там вже будемо пробувати якусь підготовку, бо бачу з тим шилом інакше діла не буде.

 

В нас теж одна, елементарно - телефони в кишеню чи високо кудись, в зону недосяжності, ноут закрили - нема, все. З компом важче, не сховаєш, хіба просто не вмикати, стоїть собі та й стоїть.

 

Я приблизно так і роблю). Але не так то вже й елементарно. Коли з кимось по телефону говорю, то просто нема ради: "Дай і все!" До комп'ютера тягнеться, але то 100% моя помилка, бо не треба було того взагалі показувати. Ну і є ще різні діти, в знайомої малий тим взагалі не цікавиться, вона йому включала на планшеті такого котика, що годувати треба і він повторює слова, то він ніяк не зацінив, навіть лякається того. А моєму тільки щоб потрапило до рук. Видалила ігри, він собі відео переглядає там де він малий, або ще щось знайде. Тому ще раз повторюсь, що село то супер, занять купа, цілий день надворі, дитина щаслива і без мультиків)))

 

О, про мультики, то дуже актуальна тема Певно, треба окрему тему, щоб усі ньюанси обговорити. У нас теж фанат мімі, і теж маємо певні правила і обмеження за часом, а от ігри принципово не буду показувати якмога довше.

 

Я прихильник так би мовити "радянських" мультів, з ідеєю і з нормальними обличчями-мордочками. От чогсь не визнаю тих фіксіків, усілякіх робо.. І т.ін. Все таки вміли раніше робити мультики. І капітошка, і кривенька качечка, і Телесик.. До речі, мій якось ідентифікує, якщо не мультик, то за мить вже вертиться, клацає. Я теж хочу не привчати до того поки. А як ви тоді сидите, скажімо, на посиденьках? Ну тобто дитина ж бачить, що мама або батьки сидять за компом, то й собі хоче?

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

До речі, в нас так само, не цікавило, навіть включене ТБ. Думаю, що баьа з дідом дуже багато бавляться щ ним, то те, то се. Чесно, я б не сказала, що аж так бавлюсь власне удвох. Він може окремо бавитись в кімнаті, мені ж, якщо, скажімо, немає справ, то нічим особливим в хаті нема зайнятись, як тільки фільм дивитись якійсь на планшеті. Благо, телевізор в мами зламався, то такий спокій.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Теоретично, я взагалі така, щоб грали десь з років 8, і телефон десь тоді ж дати, максимально простий, а не як тепер батькі айфон в кишеню, у вуха навушники.. Я думаю, те можливо.
А повірте, яка то проблема в підлітковому віці.. Маю стільки прикладів по знайомих. Не вчиться, у думках одні ігри, приклад знайомої: навіть в туалеті закривається, типу "відстань, я своє діло роблю", а сам грає. Дуже б хотіла виховувати сина в дусі, що не в тому "крутість".
Просто, по факту ще батьки гарний приклад. Якщо батьки проводять вихідний з ракеткою чи м'ячеп у парку, а не за грою в стрілялки, то думаю, і дитину легше навчити, що час треба приділяти зовсім не тому. Щнаю таких дітей. Дуже надихає.

Sent from my SM-T230NU using Tapatalk

 

Я іноді "грішу" мультиками, найчастіше ввечері, коли моя голова вже "закипає" від спілкування. Просто Влад не бавиться сам, йому цілий день треба компанія, а головне спілкування. Він реально не закриває рот з самого ранку до вечора, коментує вголос кожну дію (часто навіть уві сні говорить)

вранці відкрив очі "о, поснувся Ляд", "мама сідай диван, Ляд сідай, о, сидим тобою, сидим, о встав Ляд, о пішов Ляд на кухня, дай ложка дай, каша їсти, гаяча каша..."Коли їсть теж говорить, надворі коли їде у візку теж описує все що бачить по дорозі

. Він хоче щоб з ним цілий день говорили і все коментували. І просте "так, так я бачу" його не влаштовує,

якщо я мию посуд і спиною до нього підтримую розмову теж не те

він хоче "конструктивного" діалогу. Трошки легше на майданчику - там "пристає" з розмовами до інших дітей і я можу помовчати. Надіюсь що коли піде в садок то знайде собі там "співрозмовників", інакше доконає своїми розмовами виховательку
Воно, звичайно, прикольно - бо малий говорить зараз краще деяких 3-річних дітей, і я увесь час підтримую його бажання спілкуватися, все пояснюю, розказую, але то тяяяжко, іноді до вечора я дурію , тоді здаюсь і включаю йому мультики

часом навіть хвилин на 30-40

Тоді Влад сидить і коментує все що там показують. Знаю що то не добре, але інакше я почну кусатися.

Я раніше теж так думала, а мій малий радянськими мультиками взагалі не цікавиться, ніяяякими В нас любов зараз то "Дім-дім (дім-дімич) і Кєсікі" - Фіксіки . Мені здається що Влад любить той мульт саме за оті "енциклопедичні" розповіді про техніку, бо собачки-котики

навіть "буржуйські" томіджері

-капітошки-баранчик Шон і т.д його взагалі не цікавлять - ігнор повний, нам подавай дорожні знаки, паровози, машини і всяку техніку.
Підкажіть мені ще якийсь пізнавальний мультик про природничі науки або техніку

Нє, мій каже "мама, куці кесікі тевізор", я включаю інший канал, показую "немає, новини йдуть"

в нас телевізор вдень взагалі рідко включається

, "мама куці мутікі копутер", кажу "Влад, немає інтернету, не показують мультики , завтра буде". Поки вірить, повторює так задумливо"Ма, мутікі, ма етернет"(може спробувати сам щось поклацати, але швидко бачить що таки немє)
А ще я знаю напам"ять обидва томи "Улюблених віршів" Абаби і кілька інших книг, тому іноді одним оком читаю форум, а другим книжки з Владом