Я зі своїм розумничком прийшла з прогулянки, а він не хоче сам роззуватись,роздягатись, і в виправдання каже: -ти ж бачиш, я так довго гуляв, що вся моя сила використалась-роздінь мене))))
Таємний дзвінок татові: - Ну таато, ну я не можу тої зупки з*їсти, вона з водоростями! - (тато щось відповів, але мені з кімнати не чутно) - Та ні, то ніякий не квасок, то справжнісінькі водорості, ти б то бачив....
''Мама сюка! Баба сюка'' То так моя дитина приблизно в два - два з половиною говорила ''мама слухай!'', при чому перераховув усіх присутніх... Потім узагальнював ''Сюка всі!'', тобто слухайте всі...спасінням стало хоча б ''сюка менье'' - ''слухай мене''
Ліпимо нині вареники з малим і він філософствує: Мама, кицюня має фостик? Я- має. Собака має? Я- має. Іще там були інші звірі, які мають хвостики. Тоді питання звучить: А чому? Я собі починаю швиденько шурупати, як би то йому пояснити, але згадую про свою хитрість і питаю його: А ти як думаєш, чому? Відповідь мене вразила до сліз- Бо Бозя їм дала. (навіть на секунду не задумався, певно перевіряв на мені правильність своїх висновків самостійних).
Став мій Тарасик на маленький острівець з краю великої калюжі, підняв руки високо над головою і величним голосом заявив: Я ВОЛОДАР МОРІВ І ОКЕАНІВ!!!
Йдемо на зупинку тата зустрічати. - Мммм, мааам, чуєш - так пахне... татом... -???... Синок, а татом - то як, який то запах? - Ну, такий... Гарний... Такий... Як смородина! Смородина - то гарний запах, знаєш?
вчора Чоловік каже синочкові (йому 4 роки): Володя, дивися за сестричкою, щоб вона нічого з підлоги не їла! Володя: Ні, тату, вона не буде їсти з підлоги, вона розумна! (нашій Марічці 9,5 місяців і вона всюди повзає і збирає з підлоги все дрібне собі в рот )
Катя, 4 годика. Она долго слушает, как спорят мама и папа, а потом говорит: "Папа, делай как хочешь, но только как мама сказала". --- дописи об"єднано, May 15, 2015 --- Бежим утром с сыном в школу, которая находится в другом микрорайоне. Малой развлекает меня, сонную, рассказами о местных достопримечательностях: — А вот тут мы с Людочкой видели крысу. Мы кинули в ее сторону камешек, и крыса на нас наругалась... — Это как? — Ну, вот так: «Пи-пи-пи»! — С чего ты взял, что она ругалась? Может быть, она с вами знакомилась? Пауза. — Мамочка, ты всегда знакомишься с теми, кто кидает в тебя камни?
Малий стрибає позавчора вечором на бабусиному дивані(ну хто не любе пострибати на дивані) і виспівує: "Сєкс, сєкс- ето такоє мило"... І так разів зо 5 з повтором. Не знаю в кого були кругліші очі: в мене, чи в чоловіка! І тут до мене доходить, що то "справа рук" племінниць чоловіка(то ми якраз в бабусі гостювали). А красуням 20 і 18 літ. Благо, що нині він того "віршика" вже не пам*ятає.
Доня навчилася голосно сміятися ( раніше просто розпливалася в усмішці). Син, 5 років, коментує: - То вона так радіє, бо тепер розуміє, що це мама до неї прийшла, а не просто велика циця!
Мию посуд, Влад розмальовує жовтим олівцем шпалери на кухні - малює закарлючки і коментує "Кііця: окі (очі), ухі (вуха), гавава (голова), хіст (хвіст). Тоді задумався, відійшов, подивився на свій шедевр і каже "О, кііця!" - напевно вирішив що таки схожа вийшла.
Вчора сидить робить висновки: В мами є ціця - в тата немає, в мами є молочко - в тата немає, зате в тата є окулярики - в мами немає
Лежать вчора мої хлопи на ліжку і малий філософствує: -як ти був(до чоловіка) маленький-маленький, як ляля, то не вмів ходити? - ні, не вмів, - і говорити не вмів? - ні, - а як ти на роботу ходив? - я не ходив на роботу, бо я був мацьопка ляля, - а хто мамі гроші приносив?! - ніхто не приносив, бо мама теж була ляля, - нєєє, так нє пойдьот!.
Були ми на прогулянці і малий побачив, як дівчинку садили пісяти на травичку. -Мам, а чого дівчатка так пісяють? - питає мене. (Оххх, давно чекала цієї розмови, починаю пояснювати, що в хлопчиків різна тілобудова і т.д) -Мам, ти щось наплутала. То хлопчики нормально (тобто навстоячи в його розумінні) пісяють, а дівчатка пісяють дупкою Охх,мало в кущі не впала зі сміху))))
Мій також днів зо два тому: -мама, ти вмієш пісяти "як хлопчики"? -ні, бо я дівчинка, щось подумав і тоді видав: -Як ти виростеш, то я тебе навчу!!
То наш, коли сестричка народилася, видав: "Наша ляля ще така маленька-маленька, що ще навіть пісюньчик не виріс! "
а моя, коли їй було 3 рочки і ми пішли в басейн, питала, чому в хлопчиків є хвостик та ще й спереду, а не на дупці, як в собачки
